Невідомі пошкодили написи на постаменті пам’ятника видатному вченому Борису Патону в Києві: збили російські літери та радянську символіку. Про це повідомив ректор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Максим Тимошенко на своїй сторінці у Facebook.
“Це наша гордість, це історія України”, – написав він та назвав інцидент вандалізмом.
Він також закликав міську владу та правоохоронців знайти винних.
На місці не було жодних огороджень чи ознак проведення офіційних робіт, тому пошкодження пам’ятника викликало обурення серед киян і представників культурної спільноти.
У соцмережах одна частина користувачів назвали те, що сталося, наругою над пам’яттю одного з найвідоміших українських науковців. Друга частина користувачів нагадали про декомунізацію в Україні.
Пам’ятник Борису Патону раніше вже був у переліку об’єктів, які Київрада планувала змінити в межах очищення публічного простору від радянських і російських наративів.
Зокрема, тоді мова була про заміну російського тексту на український. Проте офіційно ці роботи так і не були виконані. Борис Патон (1918-2020) – відомий український вчений у галузі електрозварювання, багаторічний президент Національної академії наук України.
Як ми вже писали, у грудні в Києві кілька міських об’єктів, назви яких були пов’язані з Росією, перейменували. Одна з вулиць, зокрема, названа на честь Героя України Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня 2024 року.
Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки нацзначення
Позначка: Декоммунизация
Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки нацзначення
Кабмін України вилучив з Державного реєстру нерухомих пам’яток України Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада – пам’ятку історії національного значення, розташовану у місті Переяслав Київської області. Про це повідомляє Міністерство культури України.
Рішення уряду розроблене Мінкультом на виконання Закону України Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії.
“Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада, є втіленням ідеї використання монументальної пропаганди в обґрунтуванні міфу про “возз’єднання” України з Росією у 1654 році.
Цей міф походить із російської дореволюційної історіографії та був пізніше переосмислений і закріплений радянською історіографією”, – йдеться у повідомленні.
Радянська пропаганда намагалася знівелювати пам’ять про українські державницькі традиції – як часів Національно-визвольної війни 1648-1657 років, так і часів Української революції 1917-1921 років, затаврувавши державницькі поривання народу України як “буржуазно-націоналістичні”, а згодом, з огляду на зовнішньополітичну кон’юнктуру, – як “фашистські”.
В сучасних умовах великої війни в Україні цей міф активно використовується для обґрунтування “законності” путінських територіальних претензій.
Міф є складовою інформаційно-пропагандистської кампанії Кремля з метою формування у громадян України та світової спільноти викривлених уявлень про нібито “історичну бездержавність” українського народу як “уламка розділеного російського народу”.
Як ми вже писали, у грудні в Києві кілька міських об’єктів, назви яких були пов’язані з Росією, перейменували. Одна з вулиць, зокрема, названа на честь Героя України Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня 2024 року.
В Києві демонтують пам’ятники Булгакову й Ахматовій
Київська міська рада підтримала рішення усунути з публічного простору столиці ще 15 об’єктів та елементів, пов’язаних з Російською імперією та СРСР. Зокрема, пам’ятники Михайлу Булгакову, Анні Ахматовій, Михайлу Глінці та радянські написи на будівлях і площах міста. Про це повідомляє КМДА, посилаючись на підсумки чергового засідання
“Відповідно до рішення Київради від 13 липня 2023 року, до переліку об’єктів, які підлягають усуненню з публічного простору Києва, внесено 251 пам’ятний об’єкт… Ще 36 об’єктів готують до демонтажу або коригування балансоутримувачі. Окремо 37 об’єктів є пам’ятками культурної спадщини, тому роботи з ними можливі лише після погодження з Міністерством культури України”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з рішенням Київради, буде демонтовано або оновлено такі об’єкти:
В Київраді наголосили, що “кожне питання щодо пам’ятних об’єктів розглядається комплексно”, водночас наголосили, що “Україна має власних видатних діячів, культурних постатей і сучасних Героїв, пам’ять про яких заслуговує на гідне представлення”.
В Києві перейменували з десяток вулиць в межах дерусифікації
Кілька міських об’єктів, назви яких були пов’язані із Росією, перейменували в Києві. Одна з вулиць, зокрема, названа на честь Героя України Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня 2024 року. Відповідне рішення прийняли на пленарному засіданні Київської міської ради 4 грудня, повідомили в Київраді.
Сестра полеглого, Марина Петриченко, позитивно поставилася до цього перейменування та подякувала всім причетним до перейменування.
Тепер вулиця Волго-Донська у Дарницькому районі міста буде називатися в честь Павла Петриченка.
Загалом були перейменовані такі вулиці та інші об’єкти:
Голосіївський район
Оболонський район
Печерський район
Дарницький район
Дніпровський район
Святошинський район
Шевченківський район
Сергій Виноградський (1856-1953) – всесвітньо відомий український науковець і мікробіолог, засновник ґрунтової мікробіології.
Вінницькі чиновники вирішили перехитрити історію, осучаснившись до футболу
У Вінницькій області немає дефіциту креативності, про що свідчить епізод із перейменуванням топоніміки.
Логіки в цьому разі хоч відбавляй.
У селі Почапинці, що належить Жмеринській громаді, вирішили залишити назву однієї з вулиць у незмінному вигляді, незважаючи на те, що перейменування вимагає процес декомунізації, початий в Україні.
Представники сільської влади заявили, що вулиця Малиновського, що існує в цьому селі з незапам’ятних часів, названа не на честь радянського воєначальника маршала Малиновського, а просто носить ім’я людини, геть не схожої на людину з минулого.
За твердженнями, вулиця так називається, бо є такий футболіст національної збірної України – Руслан Маліновський.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
Перейменування копійки на шаг: в Раді зареєстрували проєкт закону
У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт про зміну назви розмінної монети України з “копійки” на “шаг”. Голова ВР Руслан Стефанчук повідомив про це в соцмережі Facebook. Зміна назви монети має символічне значення, оскільки “копійка” – це спадщина минулого, тоді як “шаг” є історичною українською назвою, що звучала в літературних творах та вживалася в минулому. За словами Стефанчука, монета “копійка” зараз у обігу в Росії, Білорусі та Україні, тому зміна назви на “шаг” відобразить ідентичність України. Планується, що обидві монети будуть перебувати в обігу одночасно, і співвідношення залишиться 1:1. Законопроєкт передбачає внесення змін до деяких законів та виготовлення нових розмінних монет з новим дизайном “шаг”. Національний банк України також пропонує змінити назву монети з “копійка” на “шаг” з 2024 року для відновлення історичної справедливості та відродження національних традицій.
Рада перейменувала понад 320 населених пунктів
Верховна Рада 5 червня ухвалила дві постанови про перейменування населених пунктів, назви котрих містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко у четвер, 5 червня.
За відповідне рішення проголосували 257 народних обранці.
Відтак, ухвалила постанови про перейменування 328 населених пунктів.
Згідно з документами, нові назви отримають:
Втім, деякі міста, зокрема Южне, Южноукраїнськ, Павлоград, Синельникове та Первомайськ, тимчасово залишили без змін – рішення по перейменуванню розглядатимуть окремо.
Загалом перейменування торкнулося населених пунктів у 20 областях, зокрема Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Харківській, Херсонській тощо.
Рішення відповідає державній політиці щодо деколонізації та дерусифікації, спрямованої на очищення топоніміки України від радянської та російської спадщини.
У Львові ексгумували понад 160 поховань із Пагорба слави
У Львові ексгумували понад 160 індивідуальних поховань із меморіального комплексу Пагорб слави, триває дослідження братських могил. Про це повідомила пресслужба міської ради у вівторок, 3 червня. “Загалом тут вже демонтовано надмогильні споруди і покриття доріжок між могилами. А сьогодні знесли другу вхідну колону. Вони були облицьовані плитами пісковику – їх відділяємо від цегли та перевозимо на зберігання. Металеві гірлянди, що були на колонах та паркані, переносимо до музею Територія терору. Так само експозицію музею терору поповнить і конструкція вічного вогню, – розповів директор Личаківського цвинтаря Павло Богайчик.
За його словами, наразі ексгумовано понад 160 індивідуальних поховань та розпочато дослідження братських могил. Виконали приблизно половину запланованих робіт. Завершити планують до кінця місяця.
Керуючий справами виконавчого комітету Євген Бойко зауважив, що зі Львова забирають останній військовий цвинтар.
“Це місце має свою історію, Росія завжди ним гордилася, там захоронені агенти того часу, зокрема Ніколай Кузнєцов та Стєпан Путін. Ексгумацію цих поховань будемо проводити вже насамкінець та за окремим протоколом”, – зазначив він.
У січні на виконкомі міськради ухвалили рішення про дослідження та ексгумацію поховань на території Пагорба Слави, а також перенесення знайдених останків і надмогильних плит на спеціально визначене місце на Голосківське кладовище. У квітні розпочалися роботи з дослідження та ексгумації радянських поховань на території Пагорба Слави.