Літак з главою Єврококмісії Урсули фон дер Ляєн зіткнувся з перешкодами GPS сигналу під час приземлення в болгарському місті Пловдив. Про це у понеділок, 1 вересня, сказала речник Єврокомісії Аріанна Подеста на прохання прокоментувати відповідну інформацію ЗМІ, повідомляє Укрінформ.
“Ми справді можемо підтвердити, що, мали місце перешкоди сигналу GPS, але літак благополучно приземлився у Болгарії. Ми отримали інформацію від болгарської влади про те, що вони підозрюють, що це сталося через відверте втручання Росії”, – заявила вона.
На питання, про те, чи перешкоджання сигналу GPS було націлене на літак, в якому перебувала президент Єврокомісії, речник відповіла, що таке питання варто поставити Росії.
“Ми, звичайно, усвідомлюємо та звикли до погроз та залякувань, які є регулярними. Маємо регулярний компонент ворожої поведінки Росії. Звичайно, це лише ще більше посилить нашу непохитну відданість нарощуванню обороноздатності та підтримці України. Цей інцидент фактично підкреслює терміновість місії, яку президент виконує в державах-членах ЄС на передовій. Цього дня вона на власні очі побачила щоденні виклики, загрози від Росії та її поплічників”, – повідомила речниця.
Вона додала, що після цього інциденту “ЄС продовжуватиме інвестувати у витрати на оборону та в готовність Європи ще більше”.
Раніше газета Financial Times із посиланням на поінформованих чиновників повідомила, що ймовірне втручання Росії призвело до глушіння GPS в літаку з фон дер Ляєн на борту.
“GPS у всій зоні аеропорту вимкнувся”, – сказав один із чиновників, додавши, що після години кружляння над аеропортом пілот літака прийняв рішення посадити літак вручну, використовуючи паперові карти.
Посадовці зазначили, що цей інцидент розглядався як “операція російського втручання”. Управління повітряного руху Болгарії підтвердило інцидент.
Позначка: Болгарія
Rheinmetall побудує у Болгарії два заводи
Німецький концерн Rheinmetall побудує у Болгарії два заводи для виробництва пороху, артилерійських снарядів та безпілотників. Про це повідомляє ВТА.
Зазначається, що днями лідер партії ГЄРБ Бойко Борисов зустрівся у Дюссельдорфі з гендиректором Rheinmetall Арміном Паппергером.
“Rheinmetall спільно з Болгарією незабаром побудує щонайменше два заводи в Болгарії, перший з яких буде виробляти артилерійські снаряди. Ще важливіше – спільне підприємство з виробництва пороху”, – уточнив Паппергер.
За його словами, уряд Болгарії та Rheinmetall спільно інвестують понад 1 млрд євро у виробництво.
Борисов додав, що угоди мають бути укладені протягом трьох тижнів. Він додав, що завод із виробництва пороху стане найбільшим у Європі.
Це найдефіцитніший товар на даний момент, і я надзвичайно вдячний Паппергеру за те, що він обрав майданчик Vazovski Mashinostroiteleni Zavodi для цього величезного заводу, – зазначив він.
Також він наголосив, що завод з виробництва артилерійських снарядів155-мм калібру є “надзвичайно важливим для болгарської армії і для Європи в цілому”. За його словами, проєктна потужність заводу становить 100 тисяч снарядів.
Як повідомив лідер ГЄРБ, Європейська комісія вже була поінформована про ці два проєкти. Окрім цього, обговорюється будівництво підприємства з виробництва дронів.
ЗМІ повідомили про масштабні обшуки у Болгарії на запит НАБУ
У Болгарії проводяться обшуки у зброярів за запитом Національного антикорупційного бюро України. Обшуки відбуваються у кількох регіонах країни, але наразі ніхто не затриманий. Розслідування пов’язане з продажем зброї за завищеними цінами. У спецоперації беруть участь слідчі, співробітники Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС та інші.
У Болгарії вилучили рекордну партію кокаїну на кордоні з Туреччиною
Болгарські прикордонники заявили про одне з найбільших вилучень кокаїну в історії країни. У фургоні з бельгійськими номерами, що прямував до Туреччини, виявили майже 206 кілограмів наркотиків, захованих у 179 герметичних пакунках серед особистих речей у п’яти валізах. Про це повідомляє The Independent у неділю, 20 липня.
Орієнтовна вартість вилученого кокаїну становить 20 мільйонів євро.
За даними прокуратури округу Хасково, у фургоні перебували троє осіб: 40-річний дипломат із Демократичної Республіки Конго, акредитований у Бельгії, 54-річний громадянин Бельгії та 43-річний болгарський водій.
Підозрюваним загрожує до 20 років ув’язнення за звинуваченням у контрабанді наркотиків.
Розслідування триває у співпраці з партнерами з інших країн ЄС, зокрема щодо походження кокаїну та кінцевих отримувачів.
Болгарія, котра в останні роки активізувала боротьбу з наркоторгівлею, залишається ключовим транзитним пунктом на Балканському маршруті, яким наркотики надходять до Західної Європи.
Низка країн ЄС вимагає перегляду торгівельної угоди з Україною
Кілька країн Європейського Союзу, зокрема Польща, Словаччина, Угорщина та Болгарія, висловили незадоволення новою торгівельною угодою між ЄС та Україною. Вони стверджують, що угода шкодить інтересам європейських фермерів, оскільки необмежений приплив української сільськогосподарської продукції вигідний для українських виробників, але несправедливий для європейських. Країни вимагають від Євросоюзу повернути квоти на українську продукцію до рівня до вторгнення Росії в Україну. Вони також закликають Україну дотримуватись санітарних та екологічних стандартів ЄС для доступу на європейські ринки. Крім цього, країни вимагають встановлення мінімальної ціни на українську продукцію, щоб боротися з недобросовісною конкуренцією від українських виробників.
У Болгарії виявили доісторичну зоряну мапу, вирізьблену в камені
У Родопських горах на півдні Болгарії археологи виявили унікальний артефакт – камінь із вирізьбленою картою зоряного неба, який може бути однією з найдавніших спроб зобразити нічне небо в камені. Камінь розміром 2×3 метри має на собі 56 конічних заглиблень, що, ймовірно, символізують зорі різної яскравості. На ньому відтворені кілька сузір’їв, таких як Велика Ведмедиця, Лев, Кассіопея, Лебідь, Ліра та Плеяди. Камінь датується приблизно 2000-500 роком до нашої ери і може бути використаний як своєрідний зоряний годинник для відстеження сезонних змін. Поруч із ним знайшли ще одну брилу з циліндричним заглибленням, яка, ймовірно, утворювала ритуальний або навігаційний комплекс. Дослідники закликають включити камінь до археологічного реєстру Болгарії, і наразі проводять додаткові дослідження на місці знахідки.
Європарламент проголосував за вступ Болгарії до єврозони
Депутати Європарламенту у вівторок, 8 липня, схвалили заявку Болгарії на перехід на євро та її приєднання до єврозони з 1 січня 2026 року. Про це повідомляє Укрінформ.
Доповідь про відповідність Болгарії усім необхідним критеріям була підтримана на пленарному засіданні в Страсбурзі 531 голосом, 69 депутатів висловились “проти”, 79 утрималися.
“Сьогоднішнє голосування посилає чіткий сигнал: Болгарія готова приєднатися до єврозони. Всі критерії були виконані, і цей крок знаменує собою ключову віху на шляху до повної європейської інтеграції Болгарії – як для країни, так і для її громадян”, – заявила доповідачка Єва Майдел.
Висновок парламенту буде передано країнам-членам єврозони, які мають надати Болгарії остаточний дозвіл на вступ. Після цього підтвердження Болгарія стане 21 членом єврозони.
Нагадаємо, у червні Єврокомісія дала згоду на запровадження євро у Болгарії. Країна виконала всі необхідні умови, щоби перейти на єдину європейську валюту з 1 січня 2026 року. Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України
Єврогрупа підтримала приєднання Болгарії до єврозони
Міністри фінансів країн єврозони підтримали перехід Болгарії на євро за рекомендацією Європейської комісії та Європейського центрального банку. Планується, що Болгарія введе євро з 1 січня 2026 року. Рішення про це має бути ухвалено на засіданнях Євроради та Ради ЄС у червні та липні відповідно. Якщо все пройде успішно, Болгарія стане 21-м членом єврозони.
У Міненерго розповіли, що відбувається з болгарськими блоками для ХАЕС
Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що питання закупівлі у Болгарії двох блоків для Хмельницької АЕС ще не вирішене. Він зазначив, що переговори щодо цього питання тривають і Міненерго планує залучити МАГАТЕ для реалізації цього проєкту. Галущенко вважає, що необхідні документи мають бути підписані, оскільки для України буде катастрофою не добудувати блоки №3-4 Хмельницької АЕС. У разі відмови від блоків з Болгарії, можливо доведеться шукати обладнання в інших країнах, що затримає процес на кілька років. Галущенко також зазначив, що внутрішньополітичні рухи в Болгарії можуть бути впливовані Росією, що ускладнює ситуацію щодо закупівлі блоків для української АЕС.
Наступного року Болгарія перейде на євро. Коли черга України
Європейська комісія та Європейський центральний банк дали “зелене світло” Болгарії на перехід до євро з 1 січня 2026 р. Країна стане 21-м членом єврозони. Що робила Болгарія, аби перейти на євро та коли це може статися в Україні? Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання “Сьогодні Європейська комісія дійшла висновку, що Болгарія готова запровадити євро з 1 січня 2026 року – це важливий етап, який зробить її двадцять першою державою-членом єврозони”, – йдеться в офіційній заяві Єврокомісії. ЄЦБ, своєю чергою, теж підтвердив відповідність Болгарії всім необхідним економічним критеріям. “Вітаю Болгарію з її надзвичайною відданістю і зусиллями, які були потрібні для цього переходу”, – заявив член правління ЄЦБ Філіп Лейн. Болгарія прагнула приєднатися до єврозони з моменту вступу до ЄС у 2007 р.
Для остаточного переходу країна повинна ще пройти технічну підготовку. У червні рішення мають схвалити лідери ЄС, а в липні міністри фінансів ЄС затвердять фіксований курс болгарського лева до євро. Очікується, що він залишиться незмінним – 1.96, як і було з 1999 р.
Болгарія пройшла всі вимоги для приєднання: інфляція у квітні склала 2,8% і не перевищила допустимий рівень, бюджетний дефіцит не перевищив 3% ВВП, державний борг залишився набагато нижчим за граничні 60%, а курс лева був стабільним.
До Болгарії перехід на євро здійснила Хорватія. Сталося це у 2023 році.
Після вступу Болгарії поза єврозоною залишаться лише шість країн ЄС: Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія. Поки чекали, половина передумала Цікаво, що за роки, поки Болгарія очікувала на перехід до євро у суспільстві зріс скепсис щодо необхідності це робити. Згідно з опитуванням Eurobarometer, 50% болгар не підтримують запровадження євро.
Причини поділяються на економічні, політичні та психологічні.
Частина болгар проти переходу на євро через страх інфляції. “Головна причина – побоювання, що ціни зростуть після введення євро, як це було в інших країнах, зокрема Словаччині, Словенії, країнах Балтії”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Також люди бояться, що зарплати залишаться на тому ж рівні, а ціни “переведуть” у євро, в результаті чого вони зростуть. Лунають і побоювання щодо втрати національного контролю. Зі зміною валюти Болгарія втратить контроль над грошово-кредитною політикою, яка перейде до ЄЦБ. Ба більше, частина населення сприймає це як втрату суверенітету.
Крім того, багато хто вважає, що перехід буде використано для збагачення бізнесу або олігархів. Це свідчить про низьку довіра до інституцій та політичної еліти.
Висловлюються також побоювання, що влада не зможе “чесно” організувати процес переходу.
Експерти відмічають й психологічну прихильність до лева. Болгарський лев (BGN) – національний символ, і частина людей вважає його збереження елементом національної ідентичності.
Цікаво, що Швеція, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія та Данія поки що не планують переходити на євро через ті самі причини, що й половина болгар. Плюси та мінуси переходу на євро Попри те, що в країнах ЄС, які ще не перейшли на євро, лунає скепсис щодо необхідності це робити, у переходу є плюси.
По-перше, євро – стабільна валюта, яку визнають у всьому світі.
При переході на євро зменшується валютний ризик для бізнесу і туристів. По-друге, повна економічна інтеграція з єврозоною сприяє інвестиціям, торгівлі й мобільності та зменшує витрат на обмін валюти. Громадяни не втрачатимуть кошти при обміні лева на євро при подорожах чи покупках. По-третє, у довгостроковій перспективі прехід на євро обіцяє нижчі відсоткові ставки через довіру до цієї валюти та нижчі ризики. По-четверте, бізнес ЄС охочіше інвестує в країну з євро, оскільки немає валютного ризику.
Проте, варто сказати і про мінуси. Це, по-перше, ризик зростання цін. Хоча офіційна інфляція зазвичай невелика, споживачі помічають зростання цін. По-друге, втрата незалежної монетарної політики. В тому числі неможливість змінювати процентні ставки або девальвувати валюту для підтримки економіки. По-третє, одноразові витрати на перехід. Державі, банкам і бізнесу доведеться витратитися на адаптацію систем, кас, банкоматів тощо. По-четверте, є ризик фінансової залежності. Приєднання до єврозони означає розділення ризиків: країна, що долучається до єврозони, стає частиною спільного фінансового “тіла”, включаючи можливу участь у підтримці інших країн-членів.
Тож, як бачимо, переваги (особливо економічна інтеграція та стабільність) є значними, але вони довгострокові.
Своєю чергою, недоліки (зростання цін, втрата контролю) є відчутними короткостроково – і саме вони найбільше хвилюють громадян, країни яких мають перейти на євро.
Тому перехід на євро – не лише економічне, а й політичне та емоційне питання. Коли Україна перейде на євро В Україні також розглядають можливість переходу на євро у разі вступу до ЄС. У НБУ вже спрогнозували, коли Україна зможе перейти на євро, але там застерігають, що це тривалий процес. “Я думаю, що 10-15 років – це точно не той термін, за який ми встигнемо підготувати себе для того, щоб відповідати всім критеріям, які потрібні для переходу на євро”, – повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтервʼю Forbes. За його оцінками, за 10-15 років Україна лише буде оцінювати, наскільки вона готова до переходу і наскільки це потрібно робити.
Заступник голови НБУ нагадав, що чимало країн ЄС досі мають свої власні валюти. Наприклад, Чехія, Данія, Швеція, Угорщина, Польща, Румунія мають свої національні валюти.
За його словами, під час набуття членства в ЄС ці країни брали на себе зобов’язання в певній перспективі перейти на євро. Єдина країна, яка не брала подібного зобов’язання – це Данія. Вона змогла виторгувати для себе виняток.
Тому банкір припускає, що у разі вступу до ЄС схоже зобов’язання доведеться брати й Україні. “Зрозуміло, що також наші фінансово-економічні зв’язки з країнами єврозони або з країнами блоку євро мають продовжувати суттєво посилюватися. І природно буде, що в певний момент ми маємо змінити валюту – валюту курсоутворювальну – з долара на євро”, – сказав він. Водночас Ніколайчук зауважив, що історично набагато більшу вагу для України мав долар США порівняно з іншими валютами.
ПротеУкраїна розглядає можливість змінити долар США як основну валюту для курсової прив’язки гривні на користь євро. Ідея пов’язана з кількома важливими факторами: перспективою членства України в ЄС, посиленням військово-політичної підтримки з боку ЄС, а також зростанням нестабільності на світових ринках і ризиком фрагментації глобальної торгівлі. Це змушує український Центробанк серйозно замислитись над тим, чи не доцільніше зробити євро головною референтною валютою для гривні.
Заступник голови НБУ заспокоїв, що питання переходу на євро в короткостроковій перспективі не стоїть. Також він запевнив, що сам перехід, якщо він буде, то не позначиться на діяльності бізнесу або на житті пересічних українців.
Наразі НБУ вивчає питання та досліджує досвід інших країн, зокрема Молдови, яка минулого року здійснила подібний перехід.
Своєю чергою,голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголосив на необхідності готуватися до посилення ролі євро в українській економіці, зокрема і через торгові війни, розв’язані президентом США Дональдом Трампом.
Вікторія Хаджирадєва