В НАТО анонсували ініціативу Арктичний вартовий, яка з’явилася на тлі ускладнення відносин США та європейських країн через Гренландію. З неофіційних коментарів представників НАТО можна зробити висновок, що замість принципу “США забезпечують власну безпеку, контролюючи Гренландію”Вашингтону запропонували новий принцип: “НАТО забезпечує безпеку всіх своїх членів, включно зі США, у всій Арктиці, включно з Гренландією”.
Реакція США
Про старт ініціативи Марк Рютте оголосив на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Голова Пентагону Піт Хегсет на неї не приїхав. Реакція Вашингтона на цю ініціативу поки не надійшла. Однак в її організації, ймовірно, брали участь і американські військові, оскільки США були і залишаються провідним членом Альянсу.
У свій нинішній президентський термін Дональд Трамп заговорив про те, що Гренландія має увійти до складу США, ще на початку 2025 року, Але на початку січня 2026 року це питання викликало серйозну міжатлантичну політичну кризу.
6 січня пресслужба Білого дому повідомила, що «президент і його команда обговорюють низку способів досягнення цієї важливої зовнішньополітичної мети, і, звичайно, використання збройних сил США завжди розглядається як один із варіантів, які є у головнокомандувача».
Ці претензії викликали обурення європейських країн, союзників США по НАТО. Президент США згодом пом’якшив свою позицію, заявивши, що після переговорів з Данією, європейськими союзниками і Канадою розглядає можливість укладення угоди.
За словами Трампа, Гренландія потрібна США, щоб забезпечити безпеку Америки на тлі зростаючої активності в Арктиці Росії та Китаю.
Ініціатива, а не операція
«Страж» називають «підходом», «ініціативою», але не операцією. І це відображає певну невизначеність самої його суті.
«Спочатку він (Арктичний страж) об’єднає навчання, такі, як данська „Арктична витривалість“ і норвезьке „Холодна реакція“, у яких візьмуть участь десятки тисяч людей і буде задіяне обладнання для ефективної роботи в арктичних умовах. Це чітко продемонструє те, що ми всі готові спільно сприяти безпеці в Арктиці — і, по суті, загальній безпеці всього Альянсу”, — сказав генсек НАТО Марк Рютте, виступаючи в штаб-квартирі перед початком конференції міністрів оборони.
Це дало підставу багатьом коментаторам говорити про формальне «перейменування» існуючих регулярних навчань.
Рютте з цим твердженням категорично не погодився і пояснив, відповідаючи на відповідне питання, що головною відмінністю буде єдине командування (ініціативу очолює Головнокомандувач об’єднаними силами НАТО в Європі) і єдиний інформаційний простір, зокрема і з застосуванням новітніх технологій.
При цьому ніхто не називає «Арктичний страж» якимось новим структурним підрозділом, до якого будуть приписані певні сили і засоби.
Нарешті, ініціатива не обмежена в часі. Але говорити про те, що вона завершиться після досягнення певного результату складно, оскільки її цілі та завдання не були озвучені публічно.
Говорячи про нову ініціативу, в НАТО нагадують, що альянс уже проводить дві операції з подібними назвами — «Балтійський страж» і «Східний страж».
Перша почалася в січні 2025 року для захисту кабелів на дні Балтійського моря, а друга — у вересні після того, як кілька російських дронів впали на території Польщі.
В НАТО відзначають, що з часу початку операції на Балтиці пошкоджень кабелів більше не траплялося. Великих нальотів безпілотників на країни альянсу останнім часом також не було. Тобто ці операції можна вважати цілком ефективними.
Однак, на відміну від цих двох кампаній, викликаних конкретними інцидентами і спрямованих проти певних загроз, причини початку «Арктичного стража» настільки ж чітко не позначені.
На офіційній сторінці «Арктичного стража» на сайті НАТО йдеться, що приводом для початку цієї ініціативи стала військова активність Росії в регіоні, зростаючі північні амбіції Китаю та російсько-китайське співробітництво. Всі три фактори присутні в Арктиці вже багато років.
Позначка: Арктика
ЗМІ дізналися, чому Європа погодилася на нову місію НАТО в Арктиці
НАТО нарощує свою присутність в Арктиці – крок, розрахований не стільки на стримування Росії, скільки на “стримування” президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє видання Politico, посилаючись на дипломатів НАТО, офіційних осіб Альянсу і військових аналітиків.
Значний зсув уваги НАТО до цього регіону, викликаний інтенсивним тиском США після погроз Трампа анексувати Гренландію. Однак цей зсув продиктований насамперед політикою, а не нагальною військовою необхідністю.
НАТО офіційно позиціонує свою нову місію Арктичний вартовий (Arctic Sentry) як критично важливу. Дипломатичні зусилля демонструють намір союзників утримати Вашингтон на своєму боці на тлі побоювань, що відмова потурати Трампу в питанні Гренландії може обернутися катастрофою.
Експерти стверджують, що будь-які побоювання з приводу безпеки надто перебільшені, оскільки НАТО більш ніж здатне впоратися з Росією в Арктиці.
Після неодноразових відмов виключити застосування сили для захоплення Гренландії, минулого місяця президент США нарешті відмовився від своєї кампанії з придбання датської території. Цьому відступу сприяла обіцянка Рютте і союзників, що НАТО буде ставитися до безпеки в Арктиці серйозніше.
Але експерти, як і раніше, глибоко скептичні щодо військової необхідності такої витівки. З огляду на здатність США перекинути “тисячі” військових до Гренландії з Аляски “протягом 12–24 годин” і досвід, здобутий на навчаннях Ice Exercises, “мовиться скоріш про комунікаційний розрив”.
Вашингтон посилається на різні майбутні загрози для арктичного острова. Але на практиці “загроза не змінилася з часів холодної війни”.
Співпраця Китаю і Росії в Арктиці залишиться “значною мірою символічною”, вважає професор політології Арктичного університету Норвегії Марк Лантейн.
І Росія все ще “значно поступається” НАТО. З початку повномасштабної війни проти України Москва втратила дві з трьох бригад, дислокованих на Крайній Півночі. На підготовку їх заміни піде “п’ять років або більше”.
Місія Арктичний вартовий спершу переведе існуючі навчання (наприклад, датські Arctic Endurance в Гренландії) під егіду Об’єднаного командування НАТО у Вірджинії.
Сьогодні базі Пітуффік на півночі Гренландії знаходиться близько 150 американських військовослужбовців. І Данія, і Гренландія підкреслили, що відкриті для розміщення додаткових сил США в рамках існуючих домовленостей.
Хоч розміщення більшої кількості військ було б марнотратством, але для деяких союзників витрата грошей і техніки – це чесна угода заради запобігання розвалу Альянсу, йдеться в матеріалі.
Як ми вже писали, практично дві третини німців вважають, що найближчими роками США становитимуть серйозну загрозу для миру у світі.
В Європі масово втрачають довіру до США – опитування
Британія подвоїть війська у Норвегії через загрозу з боку Росії
Кількість британських військових у Норвегії подвоїться протягом наступних трьох років у межах зусиль щодо протидії російським загрозам у Північній Арктиці. Про це інформує BBC.
Міністр оборони Джон Гілі повідомив, що кількість персоналу збройних сил, розміщеного у країні, зросте з близько 1 000 до 2 000 осіб.
Цей крок став відповіддю на зростаюче занепокоєння союзників НАТО щодо діяльності Росії в Арктиці, включно з відновленням старих баз часів Холодної війни та нарощуванням військової присутності в регіоні.
“Вимоги до оборони зростають, а Росія становить найбільшу загрозу безпеці Арктики з часів Холодної війни”, – заявив Гілі.
У межах розширеної присутності 1500 армійців Королівської морської піхоти візьмуть участь у березневих навчаннях НАТО “Холодне реагування”. Великомасштабні маневри по всій Норвегії, Фінляндії та Швеції спрямовані на підготовку союзних військ до дій у суворих арктичних умовах.
У вересні очікується проведення навчань Lion Protector під керівництвом Британії за участю авіаційних, наземних та морських сил кількох європейських країн.
Мета операції – навчити збройні сили захищати критично важливу інфраструктуру від атак та диверсій на території Норвегії, Ісландії та данських проток.
Британія та її союзники по НАТО дедалі більше стурбовані ризиком, який Москва становить для підводних кабелів та трубопроводів після вторгнення в Україну.
За даними Міністерства оборони, за минулі два роки кількість російських підводних човнів у британських водах зросла на 30%. У відомстві заявили, що активність російських підводних човнів у Північній Атлантиці нині повернулася до рівня часів Холодної війни.
Нагадаємо, уряд Великої Британії веде переговори з європейськими союзниками щодо розгортання військових сил у Гренландії, які охоронятимуть Арктику.
Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що збирається “щось зробити з Гренландією”, інакше її захоплять Росія або Китай, а Вашингтон не хоче мати таких сусідів.
США, Данія та Гренландія почали переговори через вимоги Трампа
США, Гренландія та Данія розпочали дипломатичні переговори з метою подолання кризи, спричиненої претензіями президента Дональда Трампа на арктичну територію. Про це повідомляє Reuters у четвер, 29 січня. У міністерстві закордонних справ Данії зазначили, що метою діалогу є спроба “обговорити, як ми можемо вирішити американські занепокоєння щодо безпеки в Арктиці, поважаючи при цьому червоні лінії Королівства”.
Переговори відбуваються після кількох місяців напруженості між Данією та США, які є засновниками НАТО.
Напередодні держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США проводять консультації щодо Гренландії, і що з цього питання відбудуться зустрічі на технічному рівні з посадовцями з Гренландії та Данії.
Нагадаємо, 21 січня під час виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі американський лідер Дональд Трамп знову заявив про намір США домагатися контролю над Гренландією, при цьому пообіцяв не вдаватися до війстькової сили. Згодом Трамп заявив про укладання “рамкової угоди” щодо Гренландії. За даними ЗМІ, документ передбачає посилення присутності на острові військ НАТО та США. Також Вашингтону можуть бути передані права на видобуток корисних копалин. Керований хаос Трампа: що з війною після “успіху” у Гренландії
РФ не здатна обслуговувати порти в Арктиці – розвідка
За інформацією Служби зовнішньої розвідки України, Москва має проблеми з реалізацією планів з перетворення Північного морського шляху на основну транспортну артерію. Росії потрібно провести значні роботи з днопоглиблення портів, але вона не може це зробити без зовнішньої допомоги. Раніше РФ користувалася послугами іноземних підрядників, але через санкції цей шлях став недоступним. РФ також не створила власних потужностей для проведення днопоглиблення, що створює проблему. Крім того, навіть якщо Китай погодиться долучитися до робіт, він буде визначати, де і які порти будуть розвиватися, що означає втрату контролю Москви над ситуацією. У СЗРУ відмітили, що ця ситуація показує розрив між амбіціями РФ в Арктиці та її реальними можливостями.
Арктика пережила найтепліший рік за 125 років
Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
“2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади
Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.
Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.
“Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.
Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.
“Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом.
РФ створила в Арктиці “підводний щит” – ЗМІ
Росія розгорнула мережу підводних сенсорних систем у Арктиці та Балтійському морі, для відстежування іноземних підводних човнів й захисту власного флоту. Про це у вівторок, 28 жовтня, повідомляє Der Spiegel з посиланням на The Washington Post та інші західні медіа.
При цьому зазначається, що Росія активно використовує для цього обладнання західного виробництва – зокрема, підводні антени та безпілотники.
Система під кодовою назвою Гармонія діє у Баренцевому морі й, за даними розслідування, поширюється далеко за його межі. Її елементи можуть бути розміщені навіть у Балтійському морі – зокрема, поблизу місця аварії порома Естонія, де пірнання заборонене на знак пам’яті про жертв трагедії 1994 року.
Експерти вважають, що Росія створює “підводний щит” для захисту своїх арктичних баз і ядерних підводних човнів. Мережа сенсорів утворює “невидимий пояс” між Мурманськом, архіпелагами Нова Земля та Земля Франца-Йосипа, що має ускладнити пересування субмарин НАТО та забезпечити Кремлю перевагу у виявленні цілей.
“Проєкт має передусім оборонне значення – для захисту ядерного потенціалу й портів у разі війни, але може бути використаний і для наступальних цілей”, – зазначив військовий аналітик Алессіо Паталано з King’s College London.
Розслідувачі нагадують, що Росія почала закупівлю західних систем гідроакустичного спостереження ще у 2015 році – невдовзі після окупації Криму, що свідчить про довготривалу стратегію Кремля з мілітаризації Арктики.
На тлі цих повідомлень міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив про повернення активності російських підводних човнів до рівня часів Холодної війни.
За його словами, це – черговий доказ зростання російської агресії по всій Європі, а не лише проти України.
Перше судно з КНР прибуло в Європу Північним морським шляхом
Першим транзитним рейсом з Китаю до Європи через Північний морський шлях пройшло судно з вантажем у майже 25 тисяч тонн. Цей маршрут удвічі скоротив термін доставки порівняно з традиційними шляхами. Контейнеровоз вийшов з китайського порту Нінбо 23 вересня і прибув до британського порту Фелікстоу 13 жовтня. Про це повідомив Росатом, посилаючись на інформацію російського інформагентства. Прохід через Арктику зайняв лише 20 днів, майже вдвічі менше, ніж при використанні інших маршрутів. Цей рейс є частиною плану Китаю на регулярні перевезення вантажів через цей маршрут. Швидке танення льодів в Арктиці створює можливість значно скоротити час доставки товарів із Азії до Європи.
РФ готується до нальотів дронів на головний ядерний полігон в Арктиці
Українські дрони вдарили по енергетичним та військовим об’єктам в Росії, спонукаючи російську владу готуватися захищати найбільший ядерний полігон на архіпелазі Нова Земля. Зараз на полігоні зробили заходи безпеки, так як там зберігаються паливні цистерни, які можуть бути піддані атакам. Військові об’єкти на Новій Землі мають важливе стратегічне значення для Росії, тому вони готові захищати їх від можливих ударів. У цьому районі проводяться підкритичні ядерні експерименти, а також будують тунелі для можливого відновлення ядерних випробувань. Українські дрони раніше вже атакували російські військові об’єкти за Полярним колом, спровокувавши напруженість між країнами.