У Італії було зроблено вражаюче археологічне відкриття – виявлено базиліку в місті Фано, яка була детально описана римським архітектором Марком Вітрувієм Полліоном у його трактаті De Architectura. Руїни споруди були виявлені під час реконструкції площі Андреа Коста. Базиліка має прямокутний план і 12 колон по периметру, і відповідає описам Вітрувія. Це відкриття вважається історичним, оскільки підтверджує важливість Фано у стародавні часи. Пошуки цієї споруди тривали століття, і вони були успішно завершені за допомогою новітніх технологій.
Позначка: Археологія
У Туреччині знайшли перстень лучника з перлинами віком понад 800 років
У турецькому місті Хасанкейф археологи зробили унікальну знахідку -традиційний перстень лучника, датований XII–XIII століттями. Особливістю артефакта є наявність перлин, що робить його першим відомим прикладом такого типу прикраси, повідомляє Arkeonews.
Розкопки проводили у 2025 році на території Великого палацу, який вважають резиденцією правителів династії Артукідів. Перстень було знайдено між несучими стінами будівлі. За словами дослідників, прикраса, ймовірно, належала високопоставленому представнику двору.
Перстень, відомий також як зихгір, оздоблений дрібними перлинами з обох боків, а в центрі композиції розміщений бірюзовий камінь. Корпус прикрашений срібними вставками з трикутними мотивами, доповненими ромбоподібним орнаментом. Виріб виготовлений зі слонової кістки – надзвичайно цінного матеріалу для того часу, який використовували переважно для предметів розкоші.
Такі персні носили представники королівських та аристократичних кіл. Їх одягали на великий палець не стільки для практичної стрільби з лука, скільки як символ соціального статусу та для участі в церемоніях.
У середньовіччі Хасанкейф був важливим торговельним і культурним центром на південному сході сучасної Туреччини, розташованим уздовж річки Тигр. У різні періоди тут мешкали римляни, візантійці та османи. За правління Артукідів місто пережило розквіт, що підтверджують монументальні палаци, укріплення та численні археологічні знахідки.
Виявлений перстень не лише збагачує знання про середньовічне мистецтво стрільби з лука, а й підтверджує ключову роль соціального статусу та символіки в житті тогочасних еліт.
Археологи знайшли найдавнішу отруйну зброю людства віком 60 тис років
У Південній Африці археологи зробили сенсаційне відкриття – знайшли наконечники стріл віком близько 60 тисяч років, на яких збереглися сліди рослинних отрут. Це найдавніший відомий доказ використання отруйної зброї людиною. Про це повідомляє Live Science з посиланням на дослідження, опубліковане в журналі Science Advances.
Знахідку виявили у скельному укритті Умхлатузана, яке належить до південноафриканської технологічної культури кам’яної доби Ховісонс-Порт. Відкриття свідчить, що мисливці-збирачі почали застосовувати отрути більш ніж на 50 тисяч років раніше, ніж вважалося до цього.
Під час аналізу мікроскопічних залишків на поверхні кварцових наконечників науковці зафіксували сліди токсинів буфандрину та епібуфанізину. Ймовірно, ці речовини отримували з молочного екстракту рослини Boophone disticha, відомої як “отруйна цибулина”, яка й сьогодні росте неподалік – приблизно за 12,5 кілометра від місця розкопок.
Дослідники також виявили ідентичні хімічні сполуки на південноафриканських стрілах XVIII століття, що свідчить про надзвичайну сталість цієї біохімічної технології протягом тисячоліть. Водночас давні мисливці використовували просту однокомпонентну отруту, на відміну від пізніших складних сумішей з кількох інгредієнтів.
За словами вчених, використання повільнодіючої отрути вимагало складного мислення та попереднього планування. Мисливці усвідомлювали, що поранена тварина не загине миттєво, але поступово ослабне, що полегшить її переслідування.
“Наше дослідження демонструє, що ці люди володіли системою знань, яка дозволяла ідентифікувати, добувати та застосовувати токсичні рослинні ексудати”, – зазначають автори роботи.
Раніше найдавнішим доказом використання отрути вважалася знахідка віком близько 7 тисяч років з печери Крюгера в Південній Африці, а також так звані “аплікатори для отрути” з печери Бордер віком 24 тисячі років. Нове відкриття з Умхлатузани фактично ставить крапку в цих наукових суперечках, відсуваючи початок застосування отруйної зброї на 60 тисячоліть у минуле.
У Британії знайшли кельтську бронзову трубу часів боротьби з Римом
Археологи на заході англійського графства Норфолк виявили рідкісний артефакт – бронзову військову трубу залізного віку, відому як карнікс, яка ймовірно пов’язана з кельтським плем’ям іценів. Цей артефакт був знайдений під час розкопок, що проводилися перед будівництвом нового житлового комплексу на території, де колись жили іцени. Карнікс виготовлений у формі дикої тварини, що ричить, і ймовірно використовувався воїнами для подачі сигналів і залякування супротивників під час бою. Разом з карніксом було знайдено інші військові артефакти залізного віку, такі як бронзова голова кабана та щитові накладки. Ці артефакти, як вважається, були заховані близько I століття нашої ери. Знахідка вважається однією з найповніших у своєму роді карніксів, які відомі на сьогоднішній день. Артефакти зараз проходять процес консервації перед подальшим дослідженням науковцями.
У Шотландії металошукач-аматор виявив найдавнішу відому монету країни
У Шотландії зробили сенсаційне археологічне відкриття: металошукач-аматор знайшов найдавнішу відому монету, викарбувану в Единбурзі, повідомляє Arkeonews. Срібна монета XII століття була знайдена в лісистій місцевості поблизу Пенік’юїка в окрузі Мідлотіан і датується періодом правління короля Давида I (1124–1153).
Після експертизи Шотландською археологічною комісією з розподілу знахідок артефакт передали до Національних музеїв Шотландії. За словами фахівців, знахідка докорінно змінює уявлення про ранню історію грошового обігу в країні.
Давид I вважається правителем, який започаткував власну шотландську монетну систему. До цього часу історики були переконані, що всі його найперші монети карбувалися в Карлайлі (сучасна Англія), який перебував під контролем короля у 1130-х роках. Однак нововиявлена монета містить напис, що прямо вказує на Единбург як місце карбування, роблячи її першою відомою шотландською монетою, виготовленою за межами Карлайла, тоді як до цього відкриття всі ранні монети Давида I вважалися карлайльськими.
Монета датується другою половиною 1130-х років. На аверсі зображений портрет короля Давида I, а на реверсі – хрестовий орнамент. Напис +E(A?)BALD:EONESBVRG містить фрагмент “ESBVRG”, який ідентифікує Единбург як монетний двір. За словами дослідників, саме монети є ключовим джерелом знань про раннє шотландське карбування, адже письмових документів про ці процеси майже не збереглося.
Монету знайшли у 2023 році та, відповідно до законодавства, задекларували через систему Treasure Trove. Її оцінили у 15 тисяч фунтів стерлінгів, які держава виплатила знахідникові як винагороду. Восени 2025 року артефакт офіційно передали до Національних музеїв Шотландії, де його використовуватимуть насамперед для наукових досліджень, а згодом планують виставити для широкої публіки.
У протоці біля Данії знайшли найбільший середньовічний торговий корабель
Біля узбережжя Копенгагена археологи знайшли затонулий корабель, який є найбільшим середньовічним когом, що коли-небудь виявляли. Корабель, названий Svælget 2, міг перевозити до 300 тонн вантажу. Він був знайдений на глибині 13 метрів у протоці Ересунн. Корпус корабля зберігся майже повністю, що є винятковим для таких знахідок. Археологи також виявили на борту різні предмети побуту моряків, які дали унікальне уявлення про життя на кораблі у XV столітті. Довжина судна становила близько 28 метрів, а ширина – дев’ять метрів. Знахідка пов’язана з правлінням королеви Маргрете I та свідчить про розвиток торгівлі в регіоні Ересунна. Наразі корабель проходить процес консервації, а в Роскілле відкрилася виставка, присвячена морській археології та цьому кораблю.
Україна просить екстрадиції затриманого російського археолога – ЗМІ
Від України надійшов запит на екстрадицію Польщею затриманого російського археолога Олександра Б. у зв’язку з незаконними розкопками в окупованому Криму. Про це повідомляє польське радіо RMF24, посилаючись на свої джерела.
Хоч польське ЗМІ не називає прізвище росіянина, та за описом стає зрозуміло, що мовиться про недавно затримано археолога російського Державного Ермітажу Олександра Бутягіна.
Український запит на екстрадицію вченого надійшов до Окружної прокуратури Варшави, пише польське медіа.
У Польщі спершу мають оцінити формальну відповідність запиту усім вимогам, після чого будуть перевіряти наявність причин для неприйнятності екстрадиції затриманого.
Прокуратура сформує свою позицію з цього питання та передасть її до суду разом з українським запитом.
Одночасно до суду подадуть клопотання про продовження тримання під вартою затриманого, оскільки термін спливає 13 січня. Остаточне рішення про екстрадицію буде ухвалювати суд.
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.
У Швеції знайшли поховання жінки-вікінга з мушлею в роті
У Швеції чоловік із металошукачем випадково виявив металеву брошку епохи вікінгів, яка згодом привела археологів до незвичайного поховання. Усередині могили науковці знайшли добре збережений скелет, рот якого був частково закритий мушлею.
Про це повідомляє Popular Science з посиланням на археологів Норвезького університету науки і технологій та скандинавської дослідницької групи SINTEF.
Знахідку зробили в окрузі Тренделаг. Шукач металу Роай Серенг натрапив на овальну брошку та повідомив про це дослідників. Після початку розкопок науковці з’ясували, що прикраса була частиною могили епохи вікінгів. Щоб уберегти артефакти від пошкодження, роботи проводили конфіденційно.
За словами керівника археологічного проєкту Раймонда Соважа, у могилі, ймовірно, була похована жінка, одягнена в типовий для IX століття костюм із набором прикрас. Це може свідчити, що вона була вільною, заміжньою та, ймовірно, господинею ферми.
Окрім скелета, археологи знайшли кільце-пряжку для нижньої спідниці та ще одну овальну брошку -ідентичну тій, яку раніше виявив Серенг. Такі прикраси зазвичай кріпили до бретельок сукні.
Найбільше уваги дослідників привернули дві мушлі, розміщені так, що вони частково закривали рот померлої. У Середньовіччі мушлі були християнським символом, пов’язаним із культом Святого Якова, однак для дохристиянських поховань така практика вважається надзвичайно рідкісною.
“Ця символіка раніше не була відома для дохристиянських могил у Норвегії. Ми поки не можемо точно сказати, що вона означає” -зазначив Соваж.
Також уздовж могили археологи виявили кістки птахів, які можуть бути залишками крил. Разом із мушлями вони, ймовірно, мали ритуальне або символічне значення.
Наразі дослідження триває. Вчені планують провести аналіз скелета, зокрема визначити вік померлої, її зріст, стать, можливі хвороби та провести ДНК-дослідження для встановлення спорідненості з іншими похованнями в цьому регіоні.
“Це надзвичайно захоплива й цінна знахідка. Рідко вдається знайти настільки добре збережений скелет у давніх могилах. Відкриття має великий потенціал для вивчення культурної спадщини” – наголосила генеральна директорка Норвезького управління культурної спадщини Ханна Гейран.
У Єгипті знайшли унікальний 35-метровий човен
Археологи під час підводних розкопок поблизу Александрії виявили давній прогулянковий човен завдовжки 35 метрів, який дуже схожий на описи, що залишив грецький історик Страбон понад 2000 років тому. Цю знахідку зробив Європейський інститут підводної археології під керівництвом професора Франка Годдіо з Оксфордського університету. Човен був виявлений біля затопленого острова Антіродос, що колись був частиною великого портового комплексу Portus Magnus. Дослідники виявили, що це рідкісний тип судна для прогулянок, призначений для плавання на мілководді. Човен датується першою половиною I століття і мав розкішний центральний павільйон, в якому могло поміститися понад 20 веслярів. Знахідка була зроблена неподалік від храму богині Ісіди, який теж досліджується археологами. Професор Годдіо вважає, що човен може бути священною баржею, що брала участь у ритуалах на честь богині Ісіди. Він планує залишити судно на дні моря, де воно краще збережеться.
В Узбекистані знайшли 2300-річне укріплене місто з настінними розписами
Археологи з Самаркандського інституту виявили давнє укріплене місто на території Кашкадар’ї в Узбекистані. Поселення має близько 2300 років і в ньому знайдено настінні розписи, вироби з кераміки та сліди ремісничого виробництва. Місто заселене було від III століття до н.е. до III століття н.е. і мала площу близько 6 гектарів. Воно, ймовірно, відігравало важливу роль у торгівлі між регіонами Бухари та Хорезму. Під час досліджень виявлено укріплення, фортецю, оборонні стіни та ремісничі майстерні. Археологи планують продовжити розкопки для детальнішого вивчення міста та його житлових районів.