Вищий антикорупційний суд вирішив, що активи екс-керівника одеської податкової служби на суму близько 5,3 млн грн є необґрунтованими. Суд задовольнив позов прокуратури, який був підтриманий Державним бюро розслідувань. Зазначається, що колишньому посадовцю були виявлені елітні автомобілі, придбані за заниженими цінами. За результатами розслідування, прокурор виступив з позовом до суду про визнання цих активів необґрунтованими. Активами, які були у власності екс-керівника, були автомобілі Toyota Land Cruiser 200 (2018 року) та Audi RSQ8 (2020 року), які були куплені за дуже низькими цінами. Після цього Audi RSQ8 було продано за ринковою ціною, а отримані кошти витрачено на придбання іншого автомобіля.
Позначка: Активи
-
Пропаганда Кремля тисне економічними погрозами на США – ЦПД
Російська пропаганда просуває новий елемент економічного шантажу у вигляді погрози конфіскації американських активів у відповідь на кроки США щодо заморожених російських резервів, проте, РФ не має необхідних для цього механізмів. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації РНБО у неділю, 23 листопада.
“Після заяв російського мінфіну про нібито готовність до “контрзаходів” у медіапросторі з’явилися маніпуляції про можливі втрати Вашингтона в розмірі 6,6 млрд доларів – суму, яку росія називає “компенсацією”. Насправді ці погрози мають виключно політичний характер. Економічних механізмів для повноцінної конфіскації активів США у росії немає, оскільки сама ж рф ще з 2022 року заблокувала виведення активів “недружніх” країн з Росії. Тож заяви про “відповідні кроки” – це лише спроба створити видимість симетрії й тиску на США”, – мовиться у повідомленні.
Відзначається, що таким чином РФ намагається зірвати міжнародний процес щодо використання їх заморожених активів на користь України, залякати союзників та схилити їх до зміни політики. -
Суд конфіскував майно заступника начальника поліції Києва
Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов САП про визнання необґрунтованими активів заступника начальника Головного управління Національної поліції у Києві та його близьких осіб і їх стягнення в дохід держави. Про це 20 листопада повідомив ВАКС.
У дохід держави стягнуто два машиномісця. Щодо квартири у столиці загальною площею 220,5 кв. м, то суд визнав цей актив необґрунтованим та ухвалив стягнути із посадовця вартість цього майна у сумі 3 672 929 грн і доходи, отримані від продажу квартири у сумі 4 972 571 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційної палати ВАКС через Вищий антикорупційний суд. -
США продовжили термін Лукойлу для продажу активів – ЗМІ
Міністерство фінансів США продовжило термін, після якого наберуть чинності санкцій проти російського Лукойлу, аби компанія могла провести операції з продажу міжнародних активів. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg.
Стверджуєтья, що американський Мінфін видав ліцензію на певні операції, пов’язані з роздрібними автозаправними станціями компанії та контрактами на продаж міжнародних активів компанії до 13 грудня.
Крім того, окреме звільнення від санкцій для угод, що стосуються підрозділів Лукойлу в Болгарії, було продовжене до 29 квітня.
Водночас, як розповіли джерела видання, інтерес до покупки іноземних активів Лукойлу зріс останніми днями, і потенційні покупці з США, Європи та Перської затоки звернулися до Мінфіну за дозволом на співпрацю з компанією. Один із розглянутих варіантів передбачає, що головний покупець придбає більшу частину міжнародних активів, а також кілька дрібніших угод.
Як найбільш міжнародно диверсифікована нафтова компанія Росії, Лукойл має частки в нафтопереробних заводах в Європі, а також значні активи в нафтових родовищах від Іраку до Казахстану. Її бренд також поширюється на заправні станції від США до Бельгії та Румунії. -
Міндічгейт стурбував ЄС – ЗМІ
Скандал з масштабними хабарями в енергетичному секторі України викликав стурбованість у Європейському союзі. Про це у четвер, 13 листопада пише італійське видання La Repubblica.
За даними видання, скандал може ускладнити подальше фінансування Києва. Так, під час зустрічі міністрів фінансів країн ЄС, де обговорювали механізми підтримки України на найближчі два роки, кілька учасників неодноразово згадували історію з Енергоатомом.
Видання зазначає, що до юридичних проблем, пов’язаних із використанням заморожених російських активів, тепер додається й питання довіри – зокрема, як саме Україна зможе гарантувати прозоре використання цих коштів. -
Норвегія відмовилася гарантувати репараційний кредит Україні
Норвегія не буде використовувати кошти свого суверенного інвестиційного фонду, найбільшого у світі, щоб забезпечити ЄС можливість передати Україні заморожені російські валютні резерви на 140 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Норвегії Єнс Столтенберг у коментарі NRK.
“Були пропозиції щодо того, що Норвегія має гарантувати всю суму. Це не є актуальним. Але ми можемо зробити свій внесок, це залежатиме від того, що запропонує ЄС”, – сказав Столтенберг, вирушаючи до Брюсселя на засідання Єврокомісії. За його словами, від участі у допомозі Києву Осло не відмовляється. – “Тепер, залежно від пропозицій ЄС, ми маємо вирішити, чи зможемо ми зробити внесок”, – додав Столтенберг. – “Ми надаватимемо значну підтримку Україні, але ми не можемо вирішити питання про те, чи надавати її безпосередньо у вигляді фінансової допомоги від Норвегії чи через кредитну програму ЄС, поки не дізнаємося, що саме ЄС запропонує”.
Активи норвезького суверенного інвестиційного фонду, куди надходять доходи від продажу нафти та газу, перевищують $2 трлн. Доходи значно зросли після початку війни РФ проти України через зростання цін на енергоресурси та збільшення постачань у ЄС після відмови від російської нафти й газу.
Деякі норвезькі політики та економісти пропонували використовувати частину цих доходів для більшої підтримки України. Коли Єврокомісія розробила план передачі Україні 140 млрд євро з рахунку Банку Росії в депозитарії Euroclear, економісти Ховард Халланд і Кнут Антон Морк запропонували гарантувати позику коштом фонду.
За їхніми оцінками, Норвегія додатково заробила 1,27 трлн крон (108 млрд євро) у 2022-2024 роках, але на допомогу Україні виділила до 2030 року лише 275 млрд крон (23 млрд євро).
Бельгія, де розташований Euroclear, наполягає на гарантіях, побоюючись, що Росія може подати позови або що деякі країни ЄС, зокрема Угорщина, заблокують продовження санкцій. Не всі держави ЄС готові надавати такі гарантії, враховуючи вплив на державні борги.
Раніше повідомляли, що в Осло обговорюють можливість надання застави на понад 100 млрд євро, які допомогли б ЄС передати Україні активи РФ.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Але реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Норвегія може пришвидшити передачу Україні заморожених в ЄС активів РФ
У Норвегії розглядають можливість надання “репараційної позики” для розблокування російських активів, які заморожені в Бельгії. Ця позика могла б допомогти Україні отримати фінансову підтримку. Пропозиція передбачає надання позики на суму понад 100 млрд євро під заставу зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Проте Бельгія виступає проти цієї ідеї через можливі юридичні та фінансові ризики. Євросоюз розробив план надання позики на 140 млрд євро під заставу російських активів, але Бельгія блокує цей процес. Норвегія розглядає можливість створення “репараційної позики” для України, щоб компенсувати завдані війною збитки. Це може стати важливим кроком у створенні міжнародного механізму репарацій.
-
Фіцо зробив заяву щодо використання активів Росії на користь України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає ідею Європейського Союзу про використання активів Росії для покриття військових витрат України. Він вважає, що витрачені кошти на озброєння і військові витрати не повернуться, тому він відмовляється від участі у таких механізмах.
-
США відмовили “маріонетці Кремля” в купівлі активів Лукойлу
Уряд США відмовився видати дозвіл на купівлю закордонних активів компанії Gunvor, яка є міжнародним нафтотрейдером, у найбільшої приватної нафтогазової компанії Росії Лукойл. Причиною цього рішення став конфлікт в Україні, а також зв’язки Gunvor з Росією. Представники Gunvor відкликали свою пропозицію про купівлю активів Лукойлу, але водночас назвали заяву американського Мінфіну “дезінформуючою та хибною”. США ввели санкції проти Росії в 2014 році, а Gunvor вирішив купити активи Лукойлу, що викликало занепокоєння у США. Американське агентство Bloomberg зазначило, що вони досліджують зв’язки нафтотрейдера з президентом Росії Путіним.
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відхилив закон про інвестиції, який передбачав умови для можливого продажу активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з новими правилами, угоди з майном і корпоративними правами компаній, що належать до Лукойлу, могли здійснюватися лише за рішенням уряду та після позитивного висновку Державного агентства Національна безпека. Проте президент вважає, що такий закон ставить уряд у залежність від агентства національної безпеки, що порушує конституцію. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.