Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що з початку 2025/2026 маркетингового року Україна вивезла за кордон 5,028 мільйонів тонн зернових і зернобобових культур. Зокрема, було експортовано 3,42 мільйонів тонн пшениці, 685 тисяч тонн ячменю та 890 тисяч тонн кукурудзи. Поставок жита поки що не було. Також Україна поставила за кордон 11,3 тисяч тонн борошна, що менше, ніж у аналогічний період минулого маркетингового року.
Позначка: Аграрний сектор
Темпи жнив-2025 відстають від минулорічних у 3,8 раза
Аграрії чотирьох областей України розпочали збирання ранніх зернових і зернобобових культур і намолотили 188 тис. тонн ранніх зернових і зернобобових культур із площі 74 тис. га. Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, 27 червня.
В Одеській, Херсонській, Миколаївській і Дніпропетровській областях намолочено ячменю 151 тис. тонн (проти 33,9 тис. тонн тижнем раніше) із площі в 55 тис. га (13,6 тис. га) за врожайності 27,4 ц/га, гороху – 14 тис. тонн (0,9 тис. тонн) із 0,6 тис. га (8,4 тис. га) за врожайності 16,9 ц/га, пшениці – 22 тис. тонн із понад 10 тис. га за врожайності 22,3 ц/га.
Аграрії Миколаївської та Одеської областей також розпочали збір ріпаку, якого намолотили 4,6 тис. тонн із 4,2 тис. га за врожайності 10,9 ц/га.
Станом на 28 червня 2024 року в Україні жнивували аграрії 16 областей, які намолотили 721,4 тис. тонн зерна з 209,8 тис. га, зокрема, 36,2 тис. тонн пшениці з 36,2 тис. га за врожайності 31,2 ц/га, 545,7 тис. тонн ячменю з 145,8 тис. га за врожайності 37,4 ц/га, 56,3 тис. тонн гороху з 25,9 тис. га за врожайності 21,7 ц/га.
Крім того, сім областей збирали ріпак, якого було намолочено 63,6 тис. тонн із 31,7 тис. га.
Відтак темпи жнив у сезоні-2025 відстають від минулорічних у 3,8 рази, врожайність зернових суттєво нижча.
В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна
У Одеській, Херсонській та Миколаївській областях розпочалося збирання врожаю ранніх зернових і зернобобових культур. Зараз уже зібрано 34,8 тис. тонн зерна з площі 14,2 тис. гектарів. Найбільше збирають ячмінь – 33,9 тис. тонн з площі 13,6 тис. га. Прогнозується, що найбільша кількість зерна буде зібрана наприкінці червня – на початку липня. У цьому році під ранні зернові культури засіяли понад 11 млн гектарів. Проте, врожайність цьогоріч може бути нижчою через несприятливі погодні умови. Урожай пшениці в Україні може бути найнижчим за останні 13 років.
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур – Шмигаль
В Україні засіяно 5,6 млн га ярих зернових та зернобобових культур. Про це повідомив прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль.
“Ми досягли рівня минулого року. Найвищі темпи сівби в Полтавській, Чернігівській, Вінницькій, Черкаській та Сумській областях”, – зазначив Шмигаль.
За його словами, особливість цьогорічного сезону – збільшення площ під ярою пшеницею, площа посіву якої станом на сьогодні становить майже 220 тис. га. Це зумовлено попитом з боку переробних підприємств та експортерів.
Також засіяно 7,7 млн га технічних культур, з яких переважає соняшник – 4,9 млн га та соя 2,3 млн га.
“Загалом засіяних площ достатньо, щоб забезпечити внутрішні продовольчі потреби та сформувати експортний потенціал”, – додав Шмигаль.
В ЄС запровадять мита до 100% на добрива з Росії та Білорусі
Європейський парламент підтримав значне підвищення мит на російські та білоруські добрива і частину сільгосппродукції. Нові ставки мають обмежити фінансування війни проти України та зменшити ризики для продовольчої безпеки ЄС. Про це йдеться в прес-релізі, опублікованому на сайті Європарламенту.
Рішення підтримали 411 євродепутатів, 100 проголосувало “проти”, а ще 78 – “утрималися”.
З 1 липня мита на деякі азотні добрива зростатимуть поступово – від нинішніх 6,5% до майже 100%. Це фактично зупинить торгівлю. Ще на деякі товари, зокрема м’ясо, молочну продукцію, фрукти та овочі, накладуть додаткове 50% мито.
У 2023 році понад 70% добрив, які використовувалися в ЄС, були азотними — і чверть таких добрив імпортували саме з Росії. Загальна вартість цих поставок – близько 1,3 млрд євро (1,5 млрд дол).
На тлі рішень ЄС речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що “внаслідок нових мит добрива для європейців подорожчають”, а їх якість “знизиться”. За його словами, попит на російські добрива на інших ринках все ще високий і що “російські добрива – найвищої якості”.
Нові мита також торкнуться ще 15% аграрного імпорту з Росії, який раніше не обкладався тарифами. Мова про товари на суму 380 млн євро.
Імпорт з Білорусі у 2023 році становив 92 млн євро з сільгосппродукції і 30 млн – з добрив.
У Єврокомісії пояснили, що імпорт добрив із Росії створює ризик політичного тиску з боку Москви й загрозу стабільності агросектора ЄС.
Європарламентарі вважають, що ці заходи значно скоротять імпорт товарів з РФ та Білорусі в ЄС, незалежно від того, чи походять вони з цих двох країн, чи експортуються ними прямо, чи опосередковано.