🗓️ 02.04.2026🌙 Вечірні новини🔴 1499-ий день війни

▪️ Ворог ударив балістикою по підприємству в Чернігові: загинула людина, поранена дівчина

▪️ У Міноборони подвоїли «бонуси» за знищення ворожих операторів дронів

▪️ Генштаб спростував інформацію про повернення військових після СЗЧ

▪️ МЗС запустило цілодобову трансляцію «Угорське радіо Україна» для спростування заяв Орбана

▪️ Уряд визначив обов’язковий рівень знання англійської для держслужбовців та освітян

▪️ Україна скоротила імпорт електроенергії на чверть

▪️ МЗС Естонії: Європі також потрібні гарантії безпеки від України

#україна #новини #телеканал #ukraine #рада

На Харківщині внаслідок атаки РФ загинула людина, семеро поранені

Російські військові атакували село Лиманівка, постраждали троє дітей. Внаслідок обстрілу села Польова загинув чоловік, семеро осіб постраждали. Про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов у Telegram у четвер, 2 квітня.
“Травм зазнали дівчатка 12, 14 і 15 років. На щастя, їхній стан не потребував госпіталізації – всю необхідну допомогу медики надали на місці”, – написав він. За даними обласної прокуратури, внаслідок атаки пошкоджено поле стадіону та вибито вікна у багатоквартирному житловому будинку поруч. За попередніми даними, росіяни застосували БпЛА Герань-3.

Синєгубов також повідомив про атаку на Солоницівську громаду. Через російський удар по селу Польова загинула одна людина, ще семеро постраждали.

“Загинув 65-річний чоловік. Із вибуховими пораненнями госпіталізовані 32-річна і 66-річна жінки та 12-річний хлопчик. Вони отримують усе необхідне лікування”, – розповів очільник ОВА.

На місці отримали медичну допомогу 85-річний і 64-річний чоловіки та 49-річна жінка, які зазнали вибухових травм і забоїв, а також 61-річна жінка із гострою реакцією на стрес.

Нацбанк підняв офіційний курс долара

Національний банк України трохи знизив курс гривні відносно долара, але помітно зміцнив його щодо євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 2 квітня.
Так, офіційний курс долара у п’ятницю становитиме 43,8144 гривень (+0,0336). У свою чергу курс євро суттєво знизився і становитиме 50,4546 гривень (-0,3641).
Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта впала в ціні на 3 копійки і тепер перебуває на рівні 43,74-44,79 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
В обмінних пунктах середній курс долара перебуває на рівні 43,77-43,80 грн, а євро − 50,60-50,85 грн.

Війна з Іраном виявила силу південнокорейської ППО – ЗМІ

Комплекс ППО Cheongung-II Південної Кореї ніколи не випробовувався в бою аж поки того місяця Іран не запустив балістику по ОАЕ. Про це пише американська газета The New York Times.
Випробування на полі бою показали, що за перший місяць збито 29 із 30 ракет і безпілотників, по яких цілився комплекс.
Корейська ракета-перехоплювач Cheongung-II коштує близько 1 млн доларів, що вчетверо дешевше за американську Patriot PAC-3 (4 млн доларів).
Ба більше – Сеул забезпечує значно швидші строоки поставок. І на відміну від США, які суворо оберігають інтелектуальну власність, корейські компанії готові будувати заводи на території замовника та ділитися технологіями, що робить їх привабливішими для нових союзників.
Експерти вважають, що війна з Іраном може стати моментом, коли майже монополія, яку американські компанії утримували в ППО в західному світі протягом десятиліть, буде порушена.
Американські виробники відкидали японські товари як дешеві імітації, поки ці товари не почали стабільно перевершувати свої американські аналоги у 1970-х та 1980-х роках.
Оборонна промисловість Південної Кореї перебуває в подібній точці перелому.
Західним компаніям важко зрівнятися з темпами виготовлення продукції для задоволення потреб Південної Кореї та її союзників.
Раніше стало відомо, що Пентагон готується до можливих наземних операцій у Ірані, які можуть тривати кілька тижнів, однак остаточне рішення ще має ухвалити президент Трамп.
Дедлайн Трампа: до Ормузької протоки направляються тисячі морпіхів США

Австрія закрила небо для військових літаків США

Австрія відхилила запити США про надання дозволу на військові прольоти, пов’язані з операціями в Ірані. Про це повідомив речник Міністерства оборони Австрії, полковник Міхаель Бауер в коментарі агентству AFP.
“Запити надходили, і їх відхиляли з самого початку”, – сказав посадовець.
Він також додав, що будь-який такий запит, “що стосується країни, яка перебуває у стані війни, відхиляється”.
Австрія, яка не є членом НАТО, додержується політики військового нейтралітету. Вона, зокрема, закріплена в її конституції.

Ціни на злеті: які продукти харчування подорожчають

Дорогий наш хліб Виробники хліба вже готуються до підвищенням цін на свою продукцію. “Українські виробники хліба вже працюють над підвищенням цін на продукцію, проте наголошують, що воно буде поступовим і помірним. Наразі йдеться про підвищення цін на 5%”, – заявив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко. Про це повідомило Delo.ua.
Фахівець пояснив, що при цьому враховується тяжка фінансова ситуація споживачів та соціальна відповідальність хлібзаводів. Тому наступне після такого підвищення подорожчання буде відносно невеликим. Наприклад, якщо зараз буханець коштує близько 30 грн, то зростання ціни на 5% означатиме збільшення його вартості приблизно на 1,5 грн.
Водночас у галузі не виключають подальшого поступового зростання цін у найближчі місяці – ще на 5%. А протягом року очікується зростання цін на 20%. Це пояснюють постійним збільшенням витрат. І йдеться не лише про подорожчання пального, а й загалом про зростання собівартості, адже збільшуються також ціни на енерогоносії, сировину та логістику.
У березні пшеничний хліб (650 г) коштував у середньому 45-46 грн, а батон (450-500 г) – 34-39 грн. Гречка стає золотою Останнім часом почала дорожчати популярна в Україні крупа – гречана. Зростання цін зумовлене передусім зменшенням обсягів виробництва у минулому році та сезонним скороченням запасів напередодні нового врожаю.
Про це сказав заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі радіо “Хартія”.
За його словами, гречка – нішева культура, врожайність якої має циклічність: раз на п’ять років відбувається зменшення виробництва через різні чинники, в тому числі й природно-кліматичні. “Зростання цін на гречку має сезонний і циклічний характер. Через менший врожай минулого року та обмежені можливості імпорту запаси на кінець маркетингового року є нижчими. Водночас фізичного дефіциту немає – продукт на ринку присутній. Очікуємо, що вже з новим урожаєм ситуація стабілізується, а ціни вирівняються”, – зазначив Висоцький. За прогнозами, у 2026 році аграрії відреагують на цінову кон’юнктуру збільшенням посівних площ під гречку на 15-20%. Очікується, що валове виробництво буде близьким до рівня внутрішнього споживання (орієнтовно 95%), що дозволить уникнути дефіциту на ринку.
Заступник міністра додав, що поточне зростання цін має тимчасовий характер і є частиною природного ринкового циклу. Уже після надходження нового врожаю ринок гречки повернеться до більш збалансованого стану.
Середня ціна кілограма гречки в супермаркетах станом на кінець березня становила 58,7 грн (у лютому – 49,85 грн). Молочні ріки міліють Можливе також зростання цін на молочну продукцію. Його можуть спричинити такі чинники, як падіння цін на молоко-сировину, високі світові ціни на яловичину, енергетичні ризики та подорожчання палива і добрив. Усе це напевно призведе до збільшення витрат фермерів і, відповідно, – скорочення поголів’я корів.
Про це пише agronews.ua.
До слова, зменшення поголів’я є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію. В умовах активізації ворожих атак по прикордонних та прифронтових населених пунктах сільгосппідприємства перевозять корів з Сумської та Дніпропетровської області в безпечніші регіони Західної України. Однак поголів’я корів скоротилося і в Закарпатській та Чернівецькій областях, що, ймовірно, пов’язано з позбавленням від непродуктивних корів.
Для підтримки молочних ферм у такий тяжкий період Асоціація виробників молока запропонувала Уряду запровадити одноразову фінансову допомогу у розмірі 8 тис. грн на кожну корову, незалежно від розміру ферми. Планується залучити для цього міжнародне фінансування. Подібний механізм уже застосовувався 2023 року для підтримки малих ферм – до 100 корів. Нині ж пропонують поширити цю підтримку на всі молочно-товарні ферми. Це питання обговорили на круглому столі в аграрному комітеті Верховної Ради – народні депутати підтримали ініціативу.
За даними Держстату, станом на 1 березня 2026 року у присадибному та промисловому секторі України утримувалося 1 млн 745,5 тис. голів великої рогатої худоба (ВРХ), у тому числі 953,1 тис. корів. За рік поголів’я скоротилося на 337 тис. голів (-16%), у тому числі корів – на 197 тис. голів (-17%). Близько 54% тварин утримується на промислових підприємствах, а 46% – у господарствах населення. Глобальна криза наближається Важко навіть прогнозувати, які ще продукти харчування можуть подорожчати вже найближчим часом. Адже блокування Іраном Ормузької протоки провокує зростання цін на добрива і збільшує витрати фермерів в усьому світі.
Про це попередили у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО). Затяжна криза може вплинути на глобальні ціни на продовольство.
За оцінками цієї організації, якщо криза затягнеться, то у першій половині 2026 року:
– світові ціни на добрива можуть зрости на 15-20%;
– фермери почнуть скорочувати використання добрив;
– частина виробників перейде на менш витратні культури, наприклад, сою.
Головний ризик у тому, що навіть невелике зменшення добрив може призвести до різкого падіння врожаю, особливо в уразливих регіонах.
У ФАО передбачають такі варіанти розвитку подій:
– внаслідок короткої кризи, до 1 місяця, ринок стабілізується за 2-3 місяці і глобальних наслідків вдасться уникнути;
– тривала криза, протягом 3 місяців і більше, може вдарити по посівах 2026 року, зниженні врожайності пшениці, рису та кукурудзи, і посилити конкуренцію з біопаливом.
Головний економіст ФАО Максимо Тореро під час виступу на брифінгу заявив, що світ уже входить у зону ризику, і зростання цін на паливо і добрива створює подвійний удар по агросектору. У підсумку це може призвести до подорожчання їжі по всьому ланцюжку – від поля – до магазину. І наслідки блокування Ормузької протоки відчують не лише фермери, а й споживачі їхньої продукції.
Галина Гірак

В Україні повертаються відключення світла

Зранку в п’ятницю у всіх регіонах України повернуться відключення електроенергії для всіх категорій споживачів. Про це повідомило Укренерго у четвер, 2 квітня.
“Завтра, 3 квітня, в усіх регіонах України з 06:00 до 22:00 будуть застосовуватись графіки обмедення потужності (для промислових споживачів), а з 07:00 до 11:00 – діятимуть графіки погодинних відключень (для всіх категорій споживачів)”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що причина застосування обмежень – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти.
Також енергетики вони попередили, що ситуація в енергосистемі може змінитись.
“Коли світло з’являється за графіком – будь ласка, споживайте електроенергію ощадливо”, – попросили в Укренерго.

Зросла кількість скарг на порушення мовного закону

За перший квартал 2026 року до уповноваженої із захисту державної мови надійшло 659 скарг щодо порушення мовного законодавства. Про це повідомила пресслужба відомства в четвер, 2 квітня.

“У І кварталі 2026 року на адресу уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської надійшло 659 скарг громадян щодо порушення закону Про функціонування української мови як державної. За аналогічний період 2025 року надійшло 646 скарг”, – йдеться у повідомленні.

Найчастіше порушення стосувалися: інтернет представництв (повна або часткова відсутність української версії сайтів, завантаження за замовчуванням версії недержавною мовою) – 168 скарг (26%); надання послуг (безпосереднє обслуговування) – 103 (17%); зовнішньої реклами та інформації для загального ознайомлення (оголошень, вивісок) – 92 (14%); сфери освіти – 52 (8%); інформації про товари та послуги, цінників – 48 (7%); медіа – 45 (7%); органів влади – 36 (6%); культури – 33 (5%).

Найбільше скарг на порушення мовного законодавства надійшло з Києва – 238 (36% від загальної кількості скарг), Одеської – 116 (18%), Харківської – 91 (14%) та Дніпропетровської областей – 61 (9%).

Мовному омбудсмену надійшло 569 звернень громадян про порушення мовного закону в 1-му кварталі 2024 року, а в 1-му кварталі 2025 року надійшло 646 звернень.

У 2025 році мовному омбудсмену надійшло на 26% більше звернень, зокрема про порушення мовного законодавства, ніж у 2024 році. Нагадаємо, у січні мовний омбудсман заявила, що хвиля переходу російськомовних українців на українську фактично вичерпала свій потенціал. Як повідомлялося, у 2025 році всі українські видавці вперше дотрималися вимоги мовного законодавства щодо частки книжок державною мовою – не менше 50% від загальної кількості назв.

У ВАКС підтвердили вирок колишньому голові ДФС Насірову

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) не змінила присуд колишньому голові Державної фіскальної служби України (ДФС) Роману Насірову – шість років ув’язнення за зловживання службовим становищем. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) в Telegram в четвер, 2 квітня.
Колишнього голову ДФС засуджено до шести років позбавлення волі зі штрафом 17 тисяч гривень з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування строком на три роки.
В антикорупційні прокуратурі уточнили, що суд частково задовольнив апеляційні скарги сторони захисту та змінив присуд, виключивши з нього показання одного зі свідків.
Суд також додав Насірову до нинішнього строку час відбування покарання попереднього ув’язнення. Таким чином Насірову залишилося ще майже 5 років ув’язнення, додає Інтерфакс-Україна, посилаючись на свої джерела.
“В іншій частині вирок ВАКС від 31.10.2025 залишено без змін”, – йдеться в повідомленні.
Рішення стосовно колишнього начальника департаменту ДФС України, якого визнано невинуватим за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України з підстав недоведеності вини, Апеляційна палата ВАКС також не змінювала.
Ухвала АП ВАКС набирає законної сили з моменту проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців.

Уряд спростив списання знищеного у бою майна

Кабінет Міністрів спростив процедуру списання знищеного або пошкодженого в бою військового майна, скасувавши обов’язкові акти технічного стану та додаткові розрахунки зносу. Про це повідомляє пресслужба Міноборони у четвер, 2 квітня.
Схвалено відповідні зміни до Методики визначення залишкової вартості майна ЗСУ та інших військових формувань (постанова №759 від 29 травня 1998 року).
Раніше процедура була складною: потрібно було оформлювати акти технічного стану і окремо рахувати ступінь зносу для кожної одиниці знищеного або пошкодженого майна. Це займало багато часу і відволікало військових від основних завдань.
Тепер ці вимоги спростили. Для майна, яке знищене або безповоротно пошкоджене під час бойових дій:

  • не потрібно оформлювати акт технічного стану;
  • знос автоматично вважається 100% – без додаткових розрахунків;
  • вартість фіксується без зменшення, незалежно від того, скільки часу майно використовувалося.
  • Окрім того, уточнили порядок індексації вартості та окремо врегулювали коефіцієнт зносу для безпілотних наземних роботизованих комплексів (НРК), для яких раніше не було чітких правил.
    Раніше набув чинності закон про спрощення процедури списання військового майна на період дії воєнного стану.