Китайський лідер Сі Цзіньпінпід час військового параду заявив, що світ стоїть перед вибором “між миром і війною”. Про це інформує CNN.
На параді також були присутні Володимир Путін та Кім Чен Ин.
“Сьогодні людство знову має вибирати між миром і війною, діалогом і конфронтацією, взаємовигідною співпрацею або грою з нульовою сумою”, – зазначив Сі. Втім, не навів конкретних прикладів.
Глава КНР також нагадав про роль Китаю у Другій світовій війні, заявивши, що “китайський народ, принісши великі національні жертви, зробив значний внесок у порятунок людської цивілізації та збереження миру у світі”.
“Історія нагадує нам, що доля людства тісно пов’язана”, – додав він.
Щобільше, резюмуючи свій виступ, Сі наголосив, що, мовляв, “ставлячись один до одного як до рівних, живучи в гармонії та підтримуючи один одного, всі країни та нації можуть підтримувати спільну безпеку, усувати корінні причини війни та запобігати повторенню історичних трагедій”.
Раніше президент США Дональд Трамп у саркастичній манері побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США.
На поклон до Сі. Поїздка Путіна до Китаю
Категорія: Новини світу
-
Сі заявив про “вибір між війною і миром” на військовому параді з Путіним
-
Естонія приєднається до закупівель зброї для Києва
Естонія приєднається до закупівель озброєння США для України у межах ініціативи PURL та готова відправити свый військовий контингент. Про це заявив президент країни Алар Каріс у Брюсселі, повідомляє Укрінформ у середу, 3 вересня.
“Ініціатива США-НАТО щодо озброєння PURL є чудовою в цьому напрямку. Я хочу сьогодні наголосити, що Естонія повністю підтримує цю ініціативу. І ми з радістю візьмемо участь у цих зусиллях. Естонія продовжуватиме підтримувати Україну, захищаючи її свободу”, – зазначив Каріс.
Естонія цьогоріч витратила 0,3% ВВП на пряму військову підтримку України. Нині оборонна промисловість країни все більше співпрацює з українською.
“Естонський уряд готовий надіслати війська в рамках Коаліції охочих, щоб гарантувати та забезпечити мир в Україні. Ми продовжуємо брати участь у цьому плануванні”, – додав президент країни.
Разом з тим, Каріс зауважив, що безпосередня близькість до Росії не означає більшої загрози в сучасній війні, враховуючи ракетні технології агресора.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина. -
У Данії вироблятимуть ракетне пальне для України – ЗМІ
У Данії почнуть виробляти тверде ракетне пальне для потреб України. Про це напередодні повідомило Danmarks radio з посиланням на конфіденційний лист.
“Виробництво розташовуватиметься прямо по інший бік паркану від авіабази Скрідструп, де базуються датські винищувачі F-35”, – йдеться у публікації.
Стверджується, що початок вирбництва заплановано на 1 грудня поточного року. -
Вантажні перевезення залізниці РФ знизились до мінімуму – ЦПД
Вантажні перевезення компанії Російські залізниці знижуються. Це стосується одразу кількох стратегічних секторів – від нафти й металів до зерна, передає Центр протидії дезінформації.
Зазначається, що у серпні 2025 року обсяг перевезень мережею РЖД склав 92,2 млн тонн. Це на 5,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом за перші вісім місяців відправили 738,8 млн тонн, що на 7,1% нижче від результатів 2024-го.
Суттєво скоротилися перевезення будівельних вантажів – на 15%, чорних металів – на 17,3% та кам’яного вугілля – на 3,6%. Відвантаження нафти зменшилося на 4,9% через ремонти на НПЗ. Найбільш болючішим стало падіння зернових – на 30,7%, що пояснюється низьким урожаєм та експортними обмеженнями.
Як зазначили в ЦПД, таке зниження свідчить про спад у ключових секторах економіки РФ – від будівництва до металургії та агропромисловості. Показники транспортної галузі демонструють загальне уповільнення виробництва й скорочення внутрішнього попиту, що підсилює ефект стагнації. -
Літак з президентом Литви не міг приземлитися через повідомлення про дрон
Літак Spartan з президентом Литви Гітанасом Науседою на борту деякий час не міг приземлитися у Вільнюському аеропорту через інформацію про те, що у повітряному просторі може перебувати невідомий дрон. Про це повідомив речник литовського президента Томас Бержинскас, передає LRT.
Зазначається, що за даними ресурсу Flightradar24, літак вилетів з Гельсінкі о 19.10, почав кружляти над Вільнюсом і приземлився о 21.17.
“При наближенні до Вільнюського аеропорту надійшла інформація про виявлення безпілотника і про те, що посадка поки що небезпечна. Пілоти вжили всіх заходів безпеки і через деякий час здійснили посадку”, – розповів речник.
Як уточнила компанія Oro navigacija, повідомлення про дрон над районом Лепкальніс надійшло від Служби авіаційної безпеки Lietuvos oro uosta. Потім були активовані процедури безпеки: польоти були ненадовго призупинені, а після отримання інформації про відсутність загрози рух відновився.
Який саме дрон порушив рух літаків – з’ясовується. -
Соцмережі: В Росії Іл-76 здійснив аварійну посадку
Військовий борт Іл-76 вилетів з аеропорту Красноярську та прямував до Улан-Уде, проте через проблеми з двигуном змушений був сісти на найближчому аеродромі Черемшанка. Про це повідомляє Telegram-канал Борус.
Злітно-посадкова смуга аеропорту Черемшанка, який використовується в основному малою авіацією, могла бути надто короткою для посадки Іл-76, бо після посадки літак викотився за її межі приблизно на 50 метрів.
Про постраждалих не повідомлялося. На місці працюють аварійні служби.
Нині офіційних коментарів стосовно інциденту немає.
Як ми вже писали, пасажирська авіація Росії перебуває в глибокій кризі, яка з часом лише посилюється.
Росія звернулася до Ефіопії по оренду літаків -
Інцидент з літаком з фон дер Ляєн: Болгарія не розслідуватиме перешкоди GPS
Болгарія не буде проводити розслідування інциденту з перешкодами сигналу GPS, які зачепили літак з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Інцидент не розглядається як гібридна чи кібератака. Про це заявив болгарський прем’єр-міністр Росен Желязков, повідомляє місцеве медіа БНТ.
“Частина способів ведення сучасних воєн включає так звану радіоелектронну боротьбу, яка являє перешкоди в радіочастотному спектрі, і це спостерігається в останні роки в зонах ведення війни”, – пояснив свою думку голова болгарського уряду.
За його словами, перешкоди сигналам GPS останнім часом фіксують “від Гельсінкі, через Чорне море, Єреван, Тбілісі, Кіпр, Сирію, аж до Тріполі”.
Він також додав, що “такі речі відбуваються щодня”.
Желязков наголосив, що нема нічого, чого б керівництво повітряного руху в Болгарії не виконало за протоколом. -
Трамп: Сі, Путін та Кім змовилися проти США
Президент США Дональд Трамп у саркастичній манері побажав очільнику Китаю Сі Цзіньпіню гарного святкування 80-ої річниці перемоги у війні з Японією. Принагідно він заявив, що Сі, а також російський і північнокорейський диктатори, які присутні на параді у Пекіні, плетуть змову проти США. Про це Трамп у ніч проти середи, 3 вересня написав у своїй соцмережі Truth social.
“Чудового та довгого святкового дня очільнику Сі та чудовому народу Китаю. Передайте мої найтепліші побажання Володимиру Путіну та Кім Чен Ину, поки ви будуєте змову проти Сполучених Штатів Америки”, – написав Трамп.
Він також задався питанням, чи згадає Сі, що про величезну підтримку та “кров”, які США пожертвували Китаю, щоб допомогти йому здобути свооду від “дуже недружнього іноземного загарбника”. -
Лавров: Ми очікуємо на продовження переговорів
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що очікує на продовження переговорів щодо завершення війни в Україні. Про це він заявив в інтерв’ю індонезійській газеті Kompas, що розміщене на сайті МЗС РФ.
Очільник російського МЗС назвав головним пріоритетом “врегулювання української кризи мирним шляхом”.
“Кожна сторона представила своє бачення передумов для завершення конфлікту. Глави делегацій залишаються на прямому зв’язку. Ми очікуємо на продовження переговорів”, – заявив глава МЗС Росії.
Він нагадав про мирні переговори у лютому-квітні 2022 року спершу в Білорусі, а потім у Туреччині й звинуватив у їхньому зриві “київський режим”, що прислухався “до порад своїх західних кураторів” та обрав замість цього продовження війни.
Опісля Лавров згадав про три раунди мирних російсько-українських переговорів у Стамбулі навесні цього року та відзначив певний прогрес, якого було досягнуто в гуманітарних питаннях, таких як обмін військовополоненими, повернення тіл загиблих тощо.
Він традиційно додав, що стійкий мир неможливий без викорінення “причин конфлікту”, до яких належать “загрози безпеці Росії, які виникли внаслідок розширення НАТО та спроб втягування до цього агресивного військового блоку України”.
За його словами, для того, щоб мир був міцним, “нові територіальні реалії, що виникли після входження до складу РФ Криму, “ДНР”, “ЛНР”, Запорізької та Херсонської областей у результаті проведених там референдумів, необхідно визнати та оформити міжнародно-правовим чином”.
Окрім того, Лавров зажадав нейтральний, позаблоковий та без’ядерний статус України. -
Люксембург дасть гроші на зброю для України
Люксембург долучиться до програми із закупівлі американської зброї для України. Про такі плани оголосив прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден, передає у вівторок, 2 вересня, Euractiv.
За словами Фрідена, його країна планує зробити внесок у нову угоду під керівництвом НАТО, згідно з якою європейські країни оплачуватимуть постачання американської зброї до України.
Прем’єр Люксембургу розповів, що його країна не фінансуватиме весь пакет у розмірі $500 млн самостійно, а шукає партнерів. Він не уточнив, яку суму готовий внести Люксембург в межах ініціативи PURL.
Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна розраховує на $1 млрд щомісяця за програмою закупівлі зброї PURL.
Як відомо, на початку серпня США і НАТО запустили новий механізм надання Україні військової допомоги через ініціативу Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
Ця ініціатива передбачає, що всю американську зброю, яку отримає Україна, оплачуватимуть країни Європи. Про окремі внески вже оголосили Нідерланди, країни північної Європи і Німеччина.