Категорія: Новини світу

  • Диверсія на залізниці: у Польщі оголосили в розшук двох українців

    Диверсія на залізниці: у Польщі оголосили в розшук двох українців

    У Польщі оголосили в розшук двох громадян України – 41-річного Євгенія Іванова і 39-річного Олександра Кононова – у справі про диверсію на залізниці. Про це повідомив представник Національної прокуратури Польщі Пшемислав Новак у соцмережі X в п’ятницю, 28 листопада.

    “Вчора суд задовольнив клопотання прокурора та наказав арештувати двох підозрюваних у диверсії на залізничній інфраструктурі. На цій підставі прокурор оголосив у розшук Євгенія Іванова, народженого 13 вересня 1984 року в Естонії та Олександра Кононова, народжений 7 вересня 1986 року в Україні. Пошуки вестиме польська поліція”, – написав він.

  • Орбан пропонує  Путіну майданчик для переговорів

    Орбан пропонує Путіну майданчик для переговорів

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час візиту до РФ заявив, що Будапешт готовий надати майданчик для мирних переговорів та сприяти їх успішному проведенню. Про це повідомляють росЗМІ.
    “У нас склалася така атмосфера, яка дозволяє нам відверто обговорювати будь-які питання”, – сказав глава РФ Володимир Путін на початку зустрічі.
    Орбан зазначив, що це вже його 14-та зустріч із Путіним за час перебування на посаді прем’єр-міністра.
    “Україна – сусід Угорщини, тому Угорщина повною мірою відчуває вплив українського конфлікту на собі. Зокрема, ми зазнаємо відчутних економічних втрат”, – зазначив він. – “Угорщина зацікавлена в мирі, і ми щиро сподіваємося, що нещодавно оприлюднені мирні ініціативи зрештою приведуть до результату”, – додав глава угорського уряду.
    Орбан наголосив, що Угорщина готова надати майданчик для мирних переговорів і сприяти успішному завершенню цього процесу.
    У відповідь Путін подякував угорському прем’єру та зазначив, що ідея провести переговори в Будапешті належала президенту США Дональду Трампу. Він не виключив, що переговори США та РФ призведуть до проведення саміту в угорській столиці. Він зауважив, що готовий до зустрічі з главою Білого дому у Будапешті.
    Спільно з Орбаном до Москви прибув міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.
    Перед зустріччю з Путіним Орбан написав у соцмережі X, що головна мета його візиту – забезпечити енергетичну безпеку Угорщини.

  • До Росії завозитимуть трудових мігрантів з Афганістану

    До Росії завозитимуть трудових мігрантів з Афганістану

    Афганістан запропонував направити трудових мігрантів до Росії для роботи в сільському господарстві. Про це інформують росЗМІ,

    Зокрема питання обгворили під час візиту афганської делегації до Татарстану, де представники Кабула зустрілися з главою республіки Рустамом Мінніхановим.

    “Ми сподіваємося, що це питання й надалі обговорюватиметься. Поки що ми запропонували робітників у сфері сільського господарства, але сподіваємося, що якщо вдасться домовитися, то працюватимемо й в інших галузях”, – сказав посол Ісламського емірату в РФ Гулл Хассан. Водночас він додав, що поки конкретних домовленостей немає.

    У Росії після початку повномасштабної війни проти України виник дефіцит робочої сили: 300 тисяч осіб мобілізували й відправили на фронт, ще близько 500 тисяч уклали контракти з Міноборони РФ, тоді як від 600 тисяч до 1 мільйона виїхали з країни.

    Голова Сбербанку Герман Греф прогнозував, що найближчими роками дефіцит може становити 2,8-5 мільйонів осіб. Щоб вирішити проблему, російський уряд планує залучити більше трудових мігрантів з Індії, Китаю, Малайзії, Бангладеш і країн Африки. Афганістан до останнього часу не розглядався як країна, з якої до Росії можуть приїжджати мігранти.

    Після захоплення влади в Афганістані Талібаном у 2021 році Росія стала єдиною країною, яка офіційно визнала Ісламський емірат. Окрім того, Москва виключила талібів зі свого списку терористичних організацій, у якому вони перебували понад 20 років.

    Раніше Кабул пропонував Москві співпрацю у галузі будівництва інфраструктури, енергетики, транспортного машинобудування, гірничодобувної промисловості та сільського господарства. Зокрема, Афганістан просив Росію взяти участь у будівництві Трансафганської залізниці, а також відремонтувати дороги, прокладені радянськими інженерами, включно з тунелем Саланг, що з’єднує південні та північні регіони країни. У російському уряді зазначали, що варіанти економічної співпраці з Афганістаном перебувають “на стадії опрацювання”.

  • ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”

    ЄС намагається прискорити рішення щодо “репараційного кредиту”

    ЄC на тлі чергового охолодження стосунків між Києвом та Вашингтоном схиляється до того, що заморожені активи Росії – єдиний реальний варіант стабільного фінансування для України, оскільки інші джерела поступово вичерпуються. ЄС активізував роботу щодо активів РФ ЄС активізував роботу щодо узгодження схеми використання заморожених російських суверенних активів для надання фінансової допомоги Україні. Про це пише видання Bloomberg.
    Прискоренню процесу сприяв так званий “мирний план” США, в якому серед іншого викладено альтернативні ідеї використання цих коштів.
    Наразі Європа перебуває під сильним тиском, щоб відмовитися від цих активів, адже США у рамках “мирного плану” нещодавно оприлюднили власну ідею використання цих грошей для спільних інвестицій з Росією.
    Через це Європейська комісія планує найближчим часом представити законодавчу пропозицію для використання 140 млрд євро як позики Україні у 2026 та 2027 рр.
    Агентство Reutersз посиланням на представників ЄС повідомило, що ЄС найближчими днями представить законодавчу пропозицію, яка дозволить Блоку використовувати заморожені активи Росії для надання Україні 140 млрд євро кредиту. “Я не бачу жодного сценарію, за якого європейські платники податків мають сплачувати весь рахунок самі. Це неприпустимо. Так само зрозуміло, що будь-яке рішення має ухвалюватися згідно з правилами компетентних юрисдикцій і з повагою до європейського та міжнародного права”, – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. У Єврокомісії стверджують, що використання заморожених активів Росії є найкращим способом покриття витрат для допомоги Україні. Запропонована позика на 140 млрд євро не передбачає конфіскації коштів Росії, а буде повернута лише за умови, що Москва спочатку сплатить воєнні репарації Києву. План Трампа прискорив роботу ЄК над наданням кредиту Україні “Поява деталей плану, підтриманого США, який, на думку європейських лідерів, “був дуже вигідним для Москви”, зробила роботу над європейською пропозицією “ще більш нагальною”, – сказав один із чиновників ЄСв коментарі Bloomberg. Згідно з оприлюдненими деталями плану США, 100 млрд дол. заморожених російських коштів мали бути інвестовані в очолювані США зусилля з відновлення України, при цьому США отримають 50% прибутку. Також план США передбачає, що Європа має внести 100 млрд дол., а решта заморожених коштів буде інвестована в “окремий американо-російський інвестиційний інструмент” для спільних проєктів.
    Після того, як стали відомі деталі “мирного плану США”, президент ЄК заявила, що ЄС має підтримати Україну. “Ми зобов’язалися покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках. Це включає опцію щодо заморожених російських активів”, – сказалаУрсула фон дер Ляєн. Своєю чергою канцлер Німеччини Фрідріх Мерц тежрішуче відхилив пропозиції США щодо використання російських державних активів, заморожених у ЄС. “Уряд США не має права розпоряджатися цими коштами. А вимога, щоб ЄС виділив додаткові 100 млрд дол. на відновлення України неприйнятна”, – наголосив Мерц. Для Бельгії розроблять юридичні гарантії На саміті минулого місяця лідери ЄС не змогли узгодити план використання 140 млрд євро заморожених активів Центрального банку РФ, оскільки не отримали підтримки Бельгії, де зберігається більша частина цих коштів.
    Бельгійська сторона занепокоєна потенційними ризиками, включно з юридичною відповідальністю та можливими претензіями з боку Росії.
    Бельгія наполягає на колективному і прозорому розгляді всіх можливих варіантів перед остаточним рішенням, яке очікується в грудні на саміті Європейської ради. “Ризики мають бути спільними, тобто їх не може нести лише Бельгія. Ми можемо очікувати величезних позовів щодо цих грошей і завданих збитків. Я хочу повної взаємної відповідальності за ризик, бо він є великим.”, – наполягає прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер. Учасники переговорів визнають, що часу залишається мало, але сподіваються на досягнення згоди у грудні.
    Представники ЄС заявили, що ЄК сподівається врахувати занепокоєння Бельгії у проєкті законодавчої пропозиції. Загалом у Європі заморожено 210 млрд євро активів, з яких 185 млрд євро млрд розташовані в Бельгії. Проєкт юридичного тексту має детально розглянути “різні юридичні гарантії”, яких вимагає бельгійський уряд.
    Згідно з планом ЄС, що обговорюється з жовтня, активи будуть надані Україні в кредит. Київ зможе використовувати ці кошти для оборони та потреб регулярного бюджету. Україна поверне позику лише після того, як отримає від Росії репарації за війну. Словаччина та Угорщина теж проти Бельгія не єдина країна, що виступає проти передачі Україні активів РФ. Словаччина теж відмовилась підтримувати “репараційний кредит”.
    За словами прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, Словаччина не братиме участі в будь-яких юридичних або фінансових схемах щодо вилучення заморожених активів, якщо ці кошти будуть витрачені на військові витрати в Україні.
    Але найбільш активним супротивником ідеї надання Україні “репараційного кредиту” є Угорщина. Її позиція щодо використання ЗРА для допомоги Україні є однією з найбільш послідовних і жорстких у ЄС. Угорщина активно протидіє цьому плану, використовуючи різні інструменти.
    Рішучим кроком Угорщини стало подання позову до Суду ЄС проти рішення Ради ЄС щодо використання доходів від ЗРА. Позов було подано в липні поточного року та прийнято до розгляду в серпні. Метою Угорщини було оскаржити рішення Ради ЄС від травня 2024 р., яке дозволило спрямовувати прибутки від ЗРА до Європейського фонду миру (ЄФМ) для фінансування військової допомоги Україні.
    Будапешт стверджував, що його утримання від голосування під час ухвалення рішення в Раді ЄС не може вважатися фактичною згодою, і що процедура ухвалення рішень була порушена.
    Справа перебуває на стадії судового розгляду. Про всяк випадок існує план “Б” Водночас, оскільки пропозиція щодо довгострокової позики може не бути узгоджена до саміту ЄС 18 грудня, у Брюсселі шукають термінові альтернативи, щоб підтримати Київ.
    За словами чотирьох неназваних посадовців, одним із можливих варіантів є “перехідний” кредит. Цей кредит буде фінансуватися коштом запозичень ЄС і має на меті підтримати Україну в перші місяці 2026-го. Як зазначають джерела, це дасть більше часу для юридичного оформлення повноцінного довгострокового кредиту з використанням російських активів у такий спосіб, що влаштує Бельгію.
    Двоє анонімних дипломатів також розповіли, що Україну можуть попросити погасити “перехідний” кредит ЄС після того, як країна отримає фінансування з довгострокової репараційної позики.
    Проте, як пише Politico, репараційний кредит розглядається як “найкращий варіант” для України у довгостроковій перспективі, оскільки країни-члени ЄС не бажають використовувати кошти зі своїх національних бюджетів через дефіцит.
    Один із дипломатів ЄС заявив, що в Союзі дійсно не бачать іншого можливого варіанту, крім позики на відшкодування збитків. Одним з варіантів може бути поєднання позики на відшкодування збитків з одним з інших варіантів. Але це не повинно займати занадто багато часу…
    Вікторія Хаджирадєва

  • У Москві почали масово відключати інтернет – ЦПД

    У Москві почали масово відключати інтернет – ЦПД

    У Москві споживачі масово скаржаться на відключення мобільного та навіть дротового інтернету. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації РНБО України в п’ятницю, 28 листопада.

    “При цьому цифрова мережа зникає не повністю: схвалені російською владою сайти з “білого списку” залишаються доступними. Раніше за аналогічною схемою інтернет відключався в 46 російських регіонах”, – йдеться у повідомленні.

    Зазначається, що російська влада масштабує відключення інтернету по всій країні, пояснюючи це нібито вимогами захисту від українських безпілотників.

    “Однак реальні плани кремля цілком очевидні: влада РФ намагається відрізати росіян від світової мережі, залишивши доступ лише до пропагандистських ресурсів. Російська влада поступово впроваджує “цифрову ізоляцію” росіян, розширюючи географію та збільшуючи час відключень, щоб у підсумку позбавити громадян навіть можливості отримувати інформацію з незалежних джерел”, – наголосили в ЦПД.

  • Глава МЗС Китаю відвідає Росію

    Глава МЗС Китаю відвідає Росію

    Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї 1-2 грудня здійснить візит до Росії з метою участі у двосторонніх консультаціях зі стратегічної безпеки. Про це повідомила речниця МЗС КНР Мао Нін, передає Укрінформ.
    “Член Політбюро ЦК КПК і голова офісу Комісії із закордонних справ ЦК КПК та міністр закордонних справ Ван Ї з 1 по 2 грудня відвідає Росію для участі у 20-му раунді китайсько-російських консультацій з питань стратегічної безпеки”, – зазначила Мао.
    Візит відбудеться на запрошення секретаря Ради безпеки РФ Сергія Шойгу.
    Речниця додала, що у межах консультацій сторони проведуть обмін думками стосовно регіональних та глобальних стратегічних питань, що становлять “спільний інтерес, а також обговорять різні аспекти стратегічної безпеки двох країн”.
    Деталідипломатка не уточнила, проте ймовірно, що російсько-українська війна буде однією з головних тем під час зустрічі.

  • Китайські компанії захоплюють ключові ринки РФ – розвідка

    Китайські компанії захоплюють ключові ринки РФ – розвідка

    Російська економіка постає перед збільшуваним тиском з боку так званих “дружніх” країн, які швидко займають ніші, що залишаються порожніми через інвестиційну паузу. Висока ключова ставка, неефективна монетарна політика та скорочення бюджетного імпульсу фактично паралізують внутрішніх виробників. Про це інформує Служба зовнішньої розвідки України.
    Формальні показники інвестицій в основний капітал на вигляд стабільні, але це – лише відображення старих активів, тоді як реальне падіння сягає 1,5 %.
    Так, експортні доходи вже скоротилися на 20 %, водночас зростання податкового навантаження, включно з ПДВ, додатково обмежує можливості бізнесу. Промисловці прямо вказують на уповільнення зниження ключової ставки та високу вартість кредитів як головні бар’єри для розвитку. Як результат – ринок відкривається для китайських постачальників обладнання та продукції, які без значних вкладень отримують контроль над сегментами, що втрачають російські компанії.
    У СЗРУ зауважили, що найбільш показовим є ринок важких вантажівок. За січень-жовтень 2025 року продаж машин масою понад 14 тонн впав на 54 %, а сегмент магістральних тягачів – на 71 %. Загалом зареєстровано лише 37,9 тис. важких автомобілів, що на 57 % менше, ніж торік. Попри формальне лідерство КАМАЗу з часткою 29,5 %, китайські Sitrak (16,3 %), Shacman (10,8 %) і FAW (9 %) фактично витісняють його з ринку. Додає тиску й білоруський МАЗ із 7,2 %.
    “Російський виробник приречений на подальше витіснення з ключових сегментів, а відновити втрачені позиції в умовах агресивної експансії «дружніх» конкурентів фактично неможливо”, – додали у повідомленні.

  • Легендарне Зимове яйце Фаберже знову виставляють на аукціон

    Легендарне Зимове яйце Фаберже знову виставляють на аукціон

    Імператорське Зимове яйце Фаберже, створене за замовленням царя Миколи II як великодній подарунок його матері, наступного тижня знову з’явиться на аукціонному ринку. Як повідомляє Reuters, попередня оцінка унікального виробу перевищує 26 млн доларів.
    Аукціон під назвою Зимове яйце та важливі твори Фаберже з княжої колекції відбудеться 2 грудня в межах Класичного тижня Christie’s. Лот виставлено за орієнтовною ціною “за запитом”, що, за даними аукціонного дому, становить понад 20 млн фунтів (26,45 млн доларів).
    “Зимове яйце виконане з гірського кришталю та оздоблене платиновими сніжинками, інкрустованими діамантами у формі “троянди”. Це одна з найвишуканіших робіт Фаберже, створених для російської імператорської родини. Усередині яйця приховано традиційний “сюрприз” – майстерно виготовлений букет квітів.
    Christie’s вже двічі продавало цей лот: у 1994 році в Женеві та в 2002 році в Нью-Йорку. Обидва рази виріб встановлював світові рекорди вартості серед робіт Фаберже. Під час останнього продажу у Нью-Йорку Зимове яйце пішло з молотка за 9,6 млн доларів.
    Нинішній рекорд Фаберже належить Яйцю Ротшильда, проданому Christie’s у 2007 році за 18,5 млн доларів. Експерти не виключають, що Зимове яйце може перевершити й цю позначку.

  • Росія отримала від США оновлений “мирний план”

    Росія отримала від США оновлений “мирний план”

    Росія отримала від США параметри “мирного плану”, узгодженого з Україною в Женеві. Про це заявив речник Кремля Дмитро Пєсков, передають росЗМІ в п’ятницю, 28 листопада. “США передали РФ параметри погодженого з Києвом у Женеві плану, їх обговорять наступного тижня”, – повідомив речник російського диктатора. За словами Пєскова, на переговорах визначать, “хто має визнати територіальні реалії між РФ та Україною”.

  • ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ

    ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ

    Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
    Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
    П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
    За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
    Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
    “З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
    Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
    Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
    Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
    Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
    Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.