Новини світу – Сторінка 165

Блекаут в Берліні: поліція затримала чотирьох підозрюваних

Поліція встановила особи чотирьох підозрюваних у справі про підпал у Берліні, що призвів до часткового знеструмлення декількох районів столиці Німеччини. Про це повідомляє Die Zeit у вівторок, 24 березня.

Підозрюваним віком 28, 31, 35 та 36 років висунуто звинувачення у саботажі, спрямованому проти конституційного ладу. За даними слідства, вони підпалили об’єкти електропостачання берлінського технологічного парку Адлерсхоф у вересні 2025 року.

Це спричинило серйозний збій в електропостачанні. Постраждали близько 50 000 приватних домогосподарств та близько 2000 підприємств.

Сьогодні з самого ранку проводилися обшуки в квартирах та інших приміщеннях у декількох берлінських районах. Правоохоронці вилучили докази, серед яких мобільні телефони, ноутбуки, документи та різні інші електронні пристрої.

Ірландський завод Дерипаски працює на оборонку РФ – ЗМІ

Ірландський металургійний завод Aughinish Alumina, що належить російській компанії Русал, постачає алюміній на російські військові заводи.

Записи торгівлі та публічні дані свідчать, що після вторгнення Росії в Україну у 2022 році обсяги постачань на російські заводи зросли. У 2024 році майже 500 тисяч тонн алюмінію на близько $200 млн було відвантажено лише на завод у Красноярську, що складає близько чверті річного виробництва цього підприємства.

Aughinish Alumina є єдиним виробником глинозему в Ірландії та найбільшим виробником основної сировини для виробництва алюмінію в Європі. Частка алюмінію, виробленого на заводах Русал у Росії, згодом постачається компаніям, що виробляють озброєння, включно з ракетами, вибухівкою та бомбардувальниками.
Близько чверті акцій Русала опосередковано належать Олегу Дерипасці – російському мільярдеру, який перебуває під санкціями Великої Британії, ЄС та США.

За даними витоку, компанія ASK, через яку продавався алюміній, отримала від російських оборонних підприємств $337 млн у період із лютого 2022 до квітня 2025 року.

Представники Aughinish Alumina заявили, що компанія дотримується всіх норм ЄС, включно із санкціями, експортним контролем та торговими правилами, та забезпечує моніторинг ланцюга постачань. Ірландський уряд підтвердив, що постачання глинозему у Росію не порушують європейські санкції, оскільки товар не входить до списку санкцій.

Нагадаємо, суд Європейського Союзу в Люксембурзі відхилив позов російського олігарха Олега Дерипаски про зняття санкцій ЄС.
Україна націоналізує активи олігарха Дерипаски

Через Ормузьку протоку з 1 березня пройшли лише 144 судна – ЗМІ

Через Ормузьку протоку з 1 по 23 березня пройшло лише 144 судна, тоді як до війни щоденний показник становив у середньому 138 суден, пише Bloomberg.
За даними MarineTraffic, 28 лютого – у день початку військових атак – через протоку пройшли 84 комерційні судна, більшість з яких були танкерами, що перевозили нафту, нафтопродукти та хімікати.
Зазначається, що на тлі зростання цін на нафту європейські країни вводять додаткові антикризові заходи для пом’якшення наслідків енергетичної нестабільності.
Німеччина зосередилася на прозорості ринку, обмеживши зміну цін на пальне до одного разу на день, і посилила антимонопольний контроль.
Італія запровадила податкові пільги на пальне, створила механізм прив’язки цін на заправках до вартості нафти, посилила контроль за спекуляціями.
Франція, маючи високий рівень державного боргу, зосередилася на допомозі ключовим секторам, таким як транспорт і рибальство, замість загального зниження податків.
У Великій Британії очікується підвищення граничної ціни на енергію, а уряд працює над цільовими програмами підтримки для найвразливіших домогосподарств.
Іспанія погодила пакет підтримки на 5 млрд євро, який передбачає зниження ПДВ на енергоносії з 21% до 10% і прямі субсидії на пальне для транспортних компаній, фермерів і рибалок.
У Греції уряд вирішив обмежити рентабельність палива та основних продуктів харчування на три місяці.
“Міжнародне енергетичне агентство попередило, що світ стикається з однією з найглибших енергетичних криз в історії, і закликало до радикальних заходів економії, зокрема віддаленої роботи та обмежень швидкості”, – йдеться у публікації.

Сійярто підтвердив, що спілкується з Лавровим під час засідань ЄС

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто визнав, що регулярно контактує з главою російського МЗС Сергієм Лавровим під час закритих зустрічей в ЄС. Про це повідомляє Euronews у вівторок, 24 березня.

Очільник угорського МЗС підтвердив факт дзвінків з Лавровим, стверджуючи, що рішення ЄС щодо енергетики, автомобільної промисловості та безпеки безпосередньо впливають на відносини Угорщини з партнерами поза блоком.

“Так, ці питання необхідно обговорювати з нашими партнерами поза межами ЄС. Я спілкуюся не лише з міністром закордонних справ Росії, а й з американськими, турецькими, ізраїльськими, сербськими та іншими колегами до та після засідань Ради ЄС…Те, що я кажу, може звучати різко, але дипломатія – це розмови з лідерами інших країн”, – заявив Сійярто.

Угорський міністр також опублікував відео в соціальних мережах, в якому спростував твердження про порушення ним будь-яких протоколів безпеки на засіданнях РадиЄС у закордонних справах. За його словами, на міністерському рівні жодні таємниці не обговорюються.

“Кожен міністр приносить свій телефон до кімнати, крім мене. Припущення про наявність будь-яких протоколів безпеки належить до категорії дурості”, – сказав Сійярто.

Сійярто підтвердив, що спілкується з Лавровим під час засідань з ЄС

У Литві заявили про падіння українського дрона

На території Литви впав український дрон, який був призначений для атаки по об’єктах у Росії. Про це сказав премʼєр-міністр Литви Інга Ругінене, повідомляє LRT у вівторок, 24 березня.
“Дрон, який перетнув наш повітряний простір і залетів у Варенський район, був українським дроном, і він пов’язаний з операцією, яку українці проводили тієї ночі проти Росії”, – заявила вона журналістам після засідання Комісії з національної безпеки.
За словами очільниці уряду, цей дрон міг збитися з курсу через вплив засобів радіоелектронної боротьби.
“На ситуацію було негайно зреаговано, спрацювали всі передбачені процедури, територія була забезпечена, і на місці події працювали відповідальні служби спільно з армією”, – зазнчила Рунгіне.
Вона закликала не спекулювати щодо того, що саме це був за об’єкт, зазначивши, що на це запитання відповідь дасть розслідування.
Рунгіне наголосила, що це не локальний інцидент, а “частина ширшої реальності безпеки”, в якій додаткові ризики для регіону та ускладнення прогнозування таких подій створює агресія Росії проти України.

Молдова вводить надзвичайний стан в енергетиці

Уряд Молдови схвалив запровадження надзвичайного стану в енергетичному секторі строком на 60 днів. Відповідне рішення мають затвердити депутати під час позачергового засідання парламенту. Про це пише TV8.

Прем’єр-міністр Александру Мунтяну заявив, що ситуація залишається складною і не виключив можливості відключень електроенергії. Він відзначив, наслідки війни, розв’язаної Росією проти України, вже впливають на Молдову.

Глава уряду також закликав усі відповідальні установи діяти негайно та запевнив, що влада забезпечить прозорість рішень і оперативно інформуватиме населення.

Як повідомив керівник Національного центру управління у кризових ситуаціях Сергій Дякону, технічні несправності свідчать про серйозне коротке замикання, що потребує спеціального втручання.

Запровадження надзвичайного стану дасть змогу швидко координувати дії для подолання кризи, захисту населення та забезпечення безперервної роботи критичної інфраструктури. Зокрема, мова про оперативне реагування на відключення, відновлення лінії Ісакча-Вулканешти та коригування тарифів для запобігання дефіциту пального.

Нині енергетики готують комплекс заходів для забезпечення стабільного енергопостачання та роботи інфраструктури. Серед них – перевірка альтернативних джерел енергії, економія електроенергії у години пікового навантаження та впровадження планів безперервності для життєво важливих послуг.

Тим часом громадян закликають ощадливо користуватися електроенергією, уникати перевантаження мережі, завчасно заряджати пристрої та стежити за офіційними повідомленнями влади.

Нагадаємо, ключова лінія електропередачі 400 кВ Ісакча-Вулканешти між Румунією та Молдовою залишається відключеною з ночі через удари РФ по енергетичній інфраструктурі України на півдні.

Раніше уряд схвалив пропозицію Національного центру управління кризами запровадити на 60 днів режим підвищеної готовності в енергетичному секторі.

Іран та Ізраїль “обмінялися” ракетними ударами – ЗМІ

Іран заявив про американсько-ізраїльські удари по енергетичній інфраструктурі в містах Ісфахан та Хорремшахр. Водночас ізраїльські військові теж заявили, що Іран завдав ракетних ударів по Ізраїлю. Про це повідомляє Anadolu Agency, посилаючись на інформагентство Fars.
Іранські ЗМІ стверджують, що в Ірані внаслідок обстрілу було пошкоджено газопостачальні об’єкти та газопровід, загиблих немає.
В Ісфахані постраждали будівля управління газопостачанням та станція зниження тиску газу, що спричинило пошкодження частини об’єктів і сусідніх будинків.
У Хорремшахрі ракета влучила в район газопроводу, проте інформація про загиблих не надходила.
Проте електропостачання в Хорремшахрі безперебійне, даних про перебої в Ісфахані також поки що не надходило.
Водночас в Ізраїлі ракети призвели до спрацьовування сирен повітряної тривоги в кількох районах, в тому числі й Тель-Авіві, де було чути вибухи від перехоплень.
На півночі Ізраїлю уламки, що впали після перехоплення, пошкодили житлові будинки.
Як відомо, президент США Дональд Трамп у понеділок написав на своїй платформі Truth Social, що Сполучені Штати та Іран “провели дуже добріі та продуктивні переговори”.
Проте спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер – Галібаф, якого ізраїльський чиновник і ще два джерела Reuters, знайомі з ситуацією, заявили, що жодних переговорів не проводилося.
Утім, Трамп продовжує наполягати, що Іран звернувся до США з пропозицією провести переговори, щоб уникнути ударів по ключових об’єктах енергетичної інфраструктури.

Китай готується до підводного протистояння зі США

Китай проводить масштабне картографування морського дна у Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах, збираючи дані, які можуть бути використані для підводних операцій у разі конфлікту зі США та їхніми союзниками. Про це пише Reuters у вівторок, 24 березня.

У дослідженнях задіяні десятки наукових суден і сотні сенсорів. Частина робіт має цивільне призначення – зокрема для пошуку корисних копалин і рибних ресурсів, однак отримані дані також мають військове значення.

Зокрема, дослідницьке судно Dong Fang Hong 3 у 2024–2025 роках працювало в районах поблизу Тайваню, американської бази на Гуамі та в Індійському океані. Судно здійснювало картографування морського дна та перевіряло підводні сенсори.

Військово-морські експерти зазначають, що такі дані дають Китаю змогу краще орієнтуватися в підводному середовищі, ефективніше використовувати власні підводні човни та виявляти субмарини противника.

За інформацією агентства, щонайменше вісім китайських суден безпосередньо займаються картографуванням дна, ще десять оснащені відповідним обладнанням. Їхня активність охоплює, зокрема, райони поблизу Філіппін, Гуаму, Гаваїв та інших стратегічно важливих точок.

Експерти також звертають увагу на поєднання цивільних досліджень із військовими цілями в межах політики “цивільно-військової інтеграції”, яку просуває Пекін.

Крім того, Китай розгортає мережі підводних сенсорів, які фіксують температуру води, солоність і течії. Такі дані можуть використовуватися для оптимізації роботи сонарів і спостереження за підводною активністю.

У Пентагоні раніше заявляли, що розширення таких досліджень створює стратегічні ризики, оскільки допомагає КНР покращувати навігацію підводних човнів і розміщення підводних систем.

За оцінками експертів, масштаби цієї діяльності свідчать про прагнення Китаю розширити можливості свого флоту, зокрема у галузі підводних операцій у віддалених районах світового океану.

Землетрус магнітудою 7,6 стався біля берегів Тонги

Поблизу островів Тонги у вівторок стався землетрус магнітудою 7,6. Після підземних поштовхів у країні оголосили попередження про цунамі, однак згодом його скасували. Про це повідомляє RNZ.
Епіцентр землетрусу знаходився на глибині майже 238 км, приблизно за 150 кілометрів на захід від острова Нейафу та за кілька сотень кілометрів на північ від столиці Тонги.

Через значну глибину поштовхів загрози цунамі не виникло. Попередження діяло як запобіжний захід, зокрема для районів, найближчих до епіцентру. Водночас у Тихоокеанському центрі попередження про цунамі заявили, що хвилі не очікуються.

Уряд Тонги повідомив, що значних руйнувань унаслідок землетрусу не зафіксовано.

Жителям рекомендували тимчасово піднятися на височини до отримання офіційного розпорядження. Згодом влада заявила, що загрози для країни немає.

У Новій Зеландії також оцінили ризики та повідомили про відсутність загрози цунамі для країни.

Нагадаємо, потужний землетрус магнітудою 4,5 стався вранці 4 березня на горі Етна, найвищому діючому вулкані Європи, спричинивши руйнування у муніципалітеті Рагальна.
А 2 лютого біля берегів тимчасово окупованого Криму в Азовському морі зафіксували землетрус магнітудою 5,1 за шкалою Ріхтера.