Валютні обмеження, встановлені Національним банком України, потрібно наближати до потреб бізнесу. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це сказав голова комітету Данило Гетманцев на Форумі про фінанси та інвестиції Forbes Money, який проходить у Києві, повідомляє УНІАН в понеділок, 2 червня.
Агенство зазначає, що заява нардепа прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проєкти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів.
“Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від’ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – сказав Гетманцев.
Раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення.
У свою чергу голова Нацбанку Андрій Пишний обіцяв, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації.
Категорія: Новини бізнесу
-
У Раді пропонують Нацбанку провести валютну лібералізацію
-
Платформа Казіно.ua оголосила про партнерство з ELK Studios
Онлайн-платформа Казіно.ua оголосила про початок співпраці з ELK Studios, яка спеціалізується на створенні кросплатформенних слотів з високою якістю графіки та інноваційними механіками гри. Директор Казіно.ua Олександр Бабенко назвав цей крок важливим для розвитку платформи, орієнтованої на якісний контент та високий рівень користувацького досвіду. Він зазначив, що унікальний стиль та якість реалізації ELK Studios чудово доповнюють їхню платформу. ELK Studios працює на ринку з 2013 року.
-
НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні настрої в основних секторах бізне
За даними Національного банку, індекс очікувань ділової активності українського бізнесу у травні піднявся до 50,8, що вказує на позитивні тенденції порівняно з попереднім місяцем. Перше зростання очікувань зафіксовано у підприємств усіх секторів, які брали участь у опитуванні. Цей показник може коливатися від 0 до 100, де значення вище 50 вказує на поліпшення ситуації. Факторами, які позитивно вплинули на індекс, є активний споживчий попит, стабільність в енергетиці, зовнішня фінансова допомога та сезонні чинники. Негативними факторами залишаються обстріли об’єктів, курсові коливання, дефіцит кваліфікованих кадрів. Найбільш оптимістичною щодо майбутнього є будівельна галузь. Більшість секторів очікують помірного зростання цін, окрім будівництва, де очікується прискорення. Щодо зайнятості, будівельники планують збільшувати кількість працівників, в той час як інші сектори передбачають скорочення.
-
НБУ вперше за рік зафіксував оптимістичні настрої в бізнесі
У травні індекс очікувань ділової активності українського бізнесу перевищив нейтральний рівень і становив 50,8, що було вище, ніж у квітні 2025 року. Цю інформацію оприлюднив Національний банк, який проводить щомісячне опитування. Уперше за довгий період підприємства всіх секторів очікували зростання. У опитуванні взяли участь 565 різних за розмірами та сферами діяльності компаній. Індекс може коливатися від 0 до 100, де рівень вище 50 вказує на поліпшення або зростання у порівнянні з попереднім місяцем. Жвавий споживчий попит, стабільна ситуація в енергетиці, міжнародна фінансова допомога та сезонні чинники позитивно вплинули на зростання індексу. У будівельному секторі спостерігався найбільший оптимізм через стійкий внутрішній попит. Більшість секторів очікує помірне зростання цін, за винятком будівництва, де очікують незначного прискорення. Щодо зайнятості, будівельники планують збільшувати персонал, тоді як інші сектори очікують скорочення чисельності працівників.
-
Україна наростила експорт жита
За даними Мінагрополітики та Державної митної служби, Україна експортувала 38,3 мільйона тонн зернових та зернобобових культур протягом 2024/2025 маркетингового року. Це на 22,5% менше, ніж у попередньому році, коли було експортовано майже 47 мільйонів тонн. Найбільше зменшився експорт кукурудзи, пшениці та ячменю, але зріс експорт жита. Крім того, з початку сезону було експортовано 65 тисяч тонн борошна, з яких понад 60 тисяч тонн – пшеничне.
-
Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі
Сьогодні європейські фондові індекси розпочали торги зі зниженням через плани президента США Дональда Трампа збільшити мита на сталь та алюміній. Це може призвести до зростання торговельних напруг у світі. Індекс STOXX 600, який включає компанії з усієї Європи, зменшився на 0,5%, після того як у травні він показав зростання на 4%. Європейський Союз погрожує контрзаходами у разі підвищення тарифів. Акції металургійних компаній та автовиробників впали в ціні, оскільки вони можуть постраждати від таких рішень. Акції компаній розкішного сегмента також втратили вартість через можливі проблеми з експортом до США. Негативною реакцією на ринку було також зниження індексу DAX у Німеччині. У той же час, акції енергетичних компаній зросли через рішення ОПЕК+ збільшити видобуток нафти, а індекс оборонних компаній піднявся через напруження між Росією та Україною.
-
Долар і євро подорожчали на початку червня
У перший робочий день червня курс гривні трохи знизився в порівнянні з доларом і євро. Середній курс продажу долара в Україні піднявся на 5 копійок до 41,75 гривень, а курс євро збільшився на 10 копійок до 47,50 гривень. Сьогодні в обмінних пунктах долар можна купити за 41,25 гривень, а євро – за 46,70 гривень. На міжбанку курс долара також зрос на 5 копійок і становив 41,56-41,60 грн/долар купівля-продаж. Національний банк попередньо встановив курс долара на рівні 41,5261 гривень, а курс євро – 47,074 гривень.
-
Ціни на нафту відреагували на рішення ОПЕК+
Нафтові ціни зросли на світових ринках через рішення ОПЕК+ зберегти колишні темпи нарощування видобутку. Це призвело до зростання вартості ф’ючерсів на сорт Brent і WTI. Оператори ринку були спокійні, оскільки ОПЕК+ не збільшила видобуток нафти ще більше, що могло б негативно позначитися на ринку. ОПЕК+ збільшить квоти на видобуток нафти у липні на 411 тис. барелів на добу. Також увага трейдерів звернута на вплив нижчих цін на видобуток нафти в США. Кількість діючих нафтових платформ у США зменшилася п’ятий тиждень поспіль. Раніше стало відомо, що нафтові доходи Росії впали до дворічного мінімуму.
-
РФ ризикує втратити фінансову подушку у 2026 році – СЗРУ
Згідно з аналізом Служби зовнішньої розвідки України, Росія може стати без грошових резервів вже у 2026 році через стрімке скорочення нафтових надходжень. Фонд національного добробуту, який використовується Кремлем як головний резерв, швидко зменшується. За даними, станом на початок липня 2022 року обсяг ліквідної частини Фонду сягав $145 мільярдів, але до липня 2023 року вже скоротився до $78 мільярдів. На 1 травня 2025 року резерви зменшились до $39 мільярдів, що в чотири рази менше за початок війни. Головне джерело наповнення фонду – експорт нафти, який скорочується через санкції. Прогнозовані ціни на нафту також створюють фіскальні ризики для Росії. Нині вже спостерігаються проблеми, такі як недофінансування проєктів державної корпорації Росатом, зменшення обсягів залізничних перевезень та виробництва в металургійній та будівельних сферах, а також призупинення виплат дивідендів російськими корпораціями. Це свідчить про серйозні бюджетні обмеження і втрату фінансової маневреності навіть у стратегічних галузях. Якщо ситуація не покращиться, Росія може залишитися без грошових резервів вже у 2026 році.
-
Російські акції обвалилися після ударів СБУ по аеродромах
Під час недільних торгів на Московській біржі цінні папери російських компаній стрімко впали у ціні через повідомлення про атаки СБУ на авіабази стратегічної авіації РФ. Акції таких компаній, як Сбєрбанк, Газпром, ВТБ, Роснафта, Новатек, Сєвєрсталь та Норильський нікель, зазнали значних втрат у ціні. Удари Сил оборони України по авіабазах у різних регіонах РФ стались перед запланованими переговорами між Росією та Україною у Стамбулі. Це викликало нервозність серед інвесторів, оскільки вони опікувались можливим невдачами на переговорах. Аналітики вважають, що удари України також збільшили невизначеність перед засіданням Центрального банку РФ щодо ключової ставки, яке має відбутися 6 червня, та змінили очікування на ринку щодо грошово-кредитної політики.