Дрони паралізували порти РФ на Балтиці

Постачання нафти та зрідженого природного газу з російських експортних портів Приморськ і Усть-Луга у Балтійському морі фактично зупинилися. Про це інформує Reuters з посиланням на Прикордонну служба Фінляндії, яка відстежує морський рух у регіоні.

Після атак українських дронів, котрі спричинили масштабні пожежі на об’єктах, минулого тижня було призупинено завантаження палива. Дим від пожеж фіксували з території Фінляндії.

Водночас атаки тривають досі. Зокрема Усть-Луга зазнала удару вп’яте за десять днів. Наразі з портів виходять лише поодинокі танкери.

Минулими роками Балтійським морем щотижня проходили в середньому 40-50 танкерів із російською нафтою та зрідженим газом.
Тож, така зупинка експорту російської нафти і СПГ стала найсерйознішим збоєм у сучасній історії Росії, другого за величиною експортера нафти у світі. Минулого тижня було зупинено щонайменше 40% експортних потужностей РФ, зокрема через збої в роботі портів і пошкодження нафтопроводу Дружба.

Експертка Банку Фінляндії Лаура Соланко зазначила, що через зупинку експорту Росія може втрачати понад 70-75 млн доларів щодня лише від постачання сирої нафти через Балтійське море. До атак РФ експортувала через цей напрям понад 2 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу.
Зеленський прокоментував удари по портах у РФ

Укренерго прогнозує обмеження на четвер

У четвер у всіх регіонах України діятимуть графіки обмеження потужності для промисловості. Про це повідомило Укренерго у середу, 1 квітня.
“Завтра, 2 квітня, в усіх регіонах України з 00:00 до 10:00 будуть застосовуватись графіки обмеження потужності (для промислових споживачів). Причина застосування обмежень – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти”, – йдеться у повідомленні.
При цьому енергетики закликали громадян перенести користування потужними електроприладами на денні години – з 11:00 до 15:00. А в ранкові та вечірні години споживати електроенергію потрібно ощадливо.
Також вони вони попередили, що ситуація в енергосистемі може змінитись.

ЄС надасть Україні €1,4 млрд доходів від заморожених активів Росії

Європейський Союз надасть Україні 1,4 млрд євро прибутків від заморожених російських активів на підтримку армії та державних послуг. Про це повідомила пресслужба Європейської Комісії в середу, 1 квітня. Зазначається, що 31 березня ЄС отримав 1,4 млрд євро від відсотків із заморожених активів Центрального банку Росії. Ці активи лишаються замороженими через санкції Євросоюзу, проте прибутки від них Єврокомісія домовилася перенаправляти на підтримку України.

“Ці 1,4 мільярда євро будуть спрямовані туди, де вони найбільше потрібні: для підтримки Української держави, збереження основних державних послуг та підтримки хоробрих Збройних сил України. Наша відданість перемозі й свободі України непохитна”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Отримання цієї суми є четвертим переказом такого роду після третього траншу, наданого у серпні 2025 року. Вона покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2025 року.

У Єврокомісії додали, що 95% коштів використають через Механізм кредитного співробітництва (ULCM), через який Україна отримує безповоротну фінансову допомогу, та 5% через Європейський фонд миру (EPF), спрямований на підтримку українських оборонних потреб.

Нагадаємо, напередодні головна дипломатка ЄС Кая Каллас оголосила про виділення Україні 80 млн євро, отриманих з прибутків від заморожених російських активів. Виділення кредиту ЄС на 90 млрд євро Україні відтермінували до червневого саміту Євросоюзу. Отримання цієї суми є четвертим переказом такого роду після третього траншу, наданого у серпні 2025 року. Вона покриває доходи, накопичені протягом другої половини 2025 року.

У ПС розповіли про відбиття денної атаки “шахедів”

У день в середу російські агресори запустили по Україні ще 361 БпЛА – близько 250 із них – ударні “шахеди”. Підрозділи ППО знищили більшість з них, повідомили Повітряні сили ЗСУ в середу, 1 квітня.
Вказано, що переважна більшість безпілотників залітали з південно-східного напрямку, курсом на захід. До відбиття повітряного нападу було залучено усі можливі засоби протиповітряної оборони – пілотовану авіацію, зенітні дрони, РЕБ та наземне ППО.
За попередніми даними, станом на 18:00, було збито/подавлено 345 БпЛА противника. При цьому зафіксовано 14 влучань.
“З урахуванням нічної атаки з 18.00 31 березня по 18.00 1 квітня 2026 року (за умовну добу), ворог застосував понад 700 ударних безпілотників типу Shahed, Гербера та безпілотників інших типів”, – йдеться у повідомленні.

Попри вето Орбана: в ЄС продовжують готувати кредит Україні

Європейська комісія ухвалила пакет документів, який включає пропозицію для Ради ЄС щодо виділення Україні 45 млрд євро на 2026 рік в середу, 1 квітня. Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.
У поточному році Києву пропонують надати 45 млрд євро:

  • 16,7 млрд євро спрямують на підтримку держбюджету;
  • 28,3 млрд євро підуть на армію, оборону та виробництво зброї.
  • “Бюджетна підтримка буде підкріплена суворими умовами, пов’язаними з верховенством права, боротьбою з корупцією, економічною стійкістю та сталістю”, – наголосили в Єврокомісії.
    Україна матиме змогу витрачати ці гроші на закупівлю компонентів для дронів за межами Європи, якщо вони необхідні терміново і аналогів в ЄС немає.
    Пропозицію має погодити Рада ЄС, після чого Європейська комісія зможе розпочати запозичення на фінансових ринках та здійснити перші виплати.

    28 березня на Харківщині загинув Назар Дрозд — командир інженерно-саперного взводу.

    Назар служив із 2020 року: пройшов шлях від водія-електрика до командира підрозділу, виконував бойові завдання на Донеччині, Сумщині та Харківщині, неодноразово евакуйовував поранених і загиблих побратимів.

    Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким і друзям.

    Вічна пам’ять Герою🕯️

    #дрозд #герой #україна #війна #телеканал #рада

    Попри вето Орбана: ЄС продовжує готувати кредит Україні

    Європейська комісія ухвалила пакет документів, який включає пропозицію для Ради ЄС щодо виділення Україні 45 млрд євро на 2026 рік в середу, 1 квітня. Про це повідомляється на сайті Єврокомісії.
    У поточному році Києву пропонують надати 45 млрд євро:

  • 16,7 млрд євро спрямують на підтримку держбюджету;
  • 28,3 млрд євро підуть на армію, оборону та виробництво зброї.
  • “Бюджетна підтримка буде підкріплена суворими умовами, пов’язаними з верховенством права, боротьбою з корупцією, економічною стійкістю та сталістю”, – наголосили в Єврокомісії.
    Україна матиме змогу витрачати ці гроші на закупівлю компонентів для дронів за межами Європи, якщо вони необхідні терміново і аналогів в ЄС немає.
    Пропозицію має погодити Рада ЄС, після чого Європейська комісія зможе розпочати запозичення на фінансових ринках та здійснити перші виплати.

    На Брянщині уражено оборонний завод – Генштаб

    Українські військові уразили підприємство з виробництва комплектуючих до ракет в Брянській облаті. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в середу, 1 квітня.
    “У рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора Сили оборони України у Брянській області РФ уразили АТ Стрела – підприємство з виробництва комплектуючих до крилатих ракет. Зафіксовано ураження цілі. Масштаби збитків противника уточнюються”, – йдеться у повідомленні.
    Окрім того, наші воїни били по ворожих пунктах управління БпЛА у районах Залізничного та Долинки Запорізької області та командно-спостережному пункту поблизу Успенівки на Дніпропетровщині.
    Також зафіксовано ураження зосередження живої сили противника неподалік Соснівки та складу матеріально-технічних засобів у районі Якимівки у Запорізькій області.
    Серед іншого, уражено і район зосередження озброєння та військової техніки противника у районі Hовосвітлівки на ТОТ Луганщини.
    Раніше стало відомо, що ЗСУ уразили Алчевський меткомбінат і ешелон росіян на Луганщині. Також в районі селища Гвардійське в Криму підтверджене ураження пускової установки зі складу ЗРК С-400 Тріумф.
    Boeing потроїть виробництво обладнання для ракет до ЗРК Patriot

    Промисловий потенціал Запоріжжя: як створюється надскладне газоочисне обладнання для енергетики

    Особливо це стосується систем промислової газоочистки, де навіть найменша помилка може вплинути на ефективність і безпеку всієї інфраструктури. Виробництво таких складних технологічних рішень потребує потужної інженерної бази, високоточних процесів і жорсткого контролю якості на кожному етапі.
    Одним із ключових гравців у цьому сегменті є ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ», виробничі потужності якого розташовані в Запоріжжі — одному з головних індустріальних центрів України. Підприємство спеціалізується на виготовленні великогабаритного обладнання для систем газоочистки та працює у посиленому режимі, забезпечуючи енергетичний сектор необхідними рішеннями.
    Керівниця компанії Крістіна Тесленко наголошує, що головним пріоритетом залишається стабільна робота підприємства, збереження робочих місць і розвиток інженерної команди. Попри складні умови — регулярні повітряні тривоги, перебої з електропостачанням, ускладнену логістику та тривалі терміни постачання імпортних комплектуючих — підприємство стабільно виконує свої контрактні зобов’язання.
    Окрему увагу компанія приділяє інтеграції міжнародного досвіду. Важливим етапом розвитку стало підписання ексклюзивного контракту з підрозділом NWL EU — частиною відомого американського виробника NWL. Завдяки цьому ТОВ «ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ» отримало можливість постачати сучасні трансформатори та додаткове обладнання для електрофільтрів, що дозволяє суттєво скорочувати строки реалізації енергетичних проєктів.
    Якість продукції підтверджується впровадженими на підприємстві стандартами ISO. Виробничий процес включає повний цикл контролю: перевірку проєктної документації, вхідний контроль матеріалів, контроль на всіх етапах виготовлення та фінальне тестування готового обладнання.
    Такий підхід забезпечує високий рівень надійності продукції та дозволяє українським електростанціям отримувати сучасне обладнання, яке відповідає міжнародним стандартам. Це ще раз доводить, що українська промисловість має достатній потенціал для реалізації складних інженерних проєктів навіть у найскладніших умовах.

    Сирський пояснив, чи замінять штурмові війська десантників

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський роз’яснив необхідність створення штурмових військ та різницю між їх призначенням та десантно-штурмовими військами. Про це він повідомив в інтерв’ю для телеканалу ICTV.
    “ДШВ – це наша еліта. Це бригади, які оснащені найсучаснішим озброєнням, проходять підготовку і використовуються для дій в наступі, в обороні, в інших видах бою… А штурмові частини використовуються там, де необхідно стабілізувати ситуацію, де є залишення позиції, де треба провести якісь швидкі або швидкоплинні наступальні дії, нанести удар… Вони не мають, як правило, своїх смуг і використовуються по всій лінії бойового зіткнення”, – пояснив головком.
    Він також прокоментував чутки про нібито наміри “знищити ДШВ” і замінити їх штурмовими військами. Генерал назвав їх “міфами і легендами”.
    “Завдання десантно-штурмових військ і штурмових підрозділів взагалі не пересікаються між собою ніяким чином. Вони, навпаки, воюють разом, доповнюють один одного. Як правило, завжди командири десантників просять штурмовий підрозділ. Або для прикриття флангу, або для проведення якихось обхідних маневрів, або для нанесення удару і потім введення десантно-штурмової бригади. Тобто штурмові війська – це вимога сьогодення”, – наголосив він.
    Сирський пояснив необхідність створення штурмових військ власним досвідом, набутим за часів командування оперативно-стратегічним угрупованням військ Хортиця.