Парламентський день 02.04.2026

🔹 Робота народних депутатів України у програмі Парламентський день

📍Реформа децентралізації, фінансова спроможність громад, підготовка до повоєнних виборів. У Страсбурзі триває діалог високого рівня щодо демократичного врядування в Україні

📍Медичне забезпечення військових, ветеранів і звільнених з полону. Народні депутати розглянули відповідний законопроєкт

📍Без телефонів на уроках. В Україні пропонують заборонити смартфони та інші гаджети у школах

Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV
https://whatsapp.com/channel/0029VaW9N0DCXC3HcKf2d23p

#парламентськийдень #україна #новини #війна #рада

Трамп висміяв Макрона та його дружину, президент Франції відповів

Президент США Дональд Трамп висміяв президента Франції Еммануеля Макрона через інцидент з його дружиною, згадавши про удар у щелепу. Жарт з цього приводу він озвучив під час пресконференції у Білому домі в четвер, 2 квітня.

Американський лідер згадав про інцидент минулого року, коли на відео зафіксували, як дружина французького президента вдарила чоловіка
“Я зателефонував до Франції, Еммануелю Макрону, з яким його дружина дуже погано поводиться, і він досі оговтується після удару в щелепу від дружини”, – сказав Трамп.

Окрім того, лідер США висміяв акцент президента Франції, коли той говорить англійською, та прокоментував його позицію щодо підтримки Штатів на тлі війни в Ірані. За його словами, Макрон хотів допомогти “після того, як війна буде виграна”.

Макрон відреагував на такі коментарі Трампа щодо свого подружнього життя, назвавши їх “ані вишуканими, ані гідними”.

“Я не збираюся на це відповідати, воно не заслуговує на відповідь”, – заявив президент Франції, пише BFMTV.

Нагадаємо, дружина президента Франції Бріжит Макрон вдарила його по обличчю перед виходом із літака. Це сталося під час робочого візиту до В’єтнаму у травні 2025 року. Макрон заявив про неможливість звільнити Ормузьку протоку силою

Біля Тегерана зруйнували найвищий міст

В Ірані внаслідок атаки зруйновано міст B1, котрий з’єднує Тегеран із західними регіонами країни. Про це повідомляє ISNA у четвер, 2 квітня.

Як зазначається, через удар двоє людей загинули, ще кілька осіб зазнали поранень. ISNA

Згодом повʼязане з КВІР агентство Fars поінформувало про повторну атаку на міст, який перебував на стадії будівництва.

Тим часом Телеграм-канали публікують кадри з ударами по споруді.

Міст B1 у близько 500 метрів звели на початку 2026 року. Іранська пропаганда називала споруду однією з найвищих у Західній Азії. Міст перетинає долину річки Карадж над водосховищем Бейлкан і розрахований на 60 000 авто на добу.
До цього, президент США Дональд Трамп заявив, що після завершення конфлікту з Іраном Ормузька протока, яка залишалася заблокованою з лютого через американські удари, “врешті відкриється сама собою”.
Звернення до нації: Трамп не оголосив кінець війні

Ультиматум Трампа: НАТО без Америки?

Північноатлантичний Альянс входить у нову фазу напруги за останні роки. Президент США Дональд Трамп знову публічно поставив під сумнів безумовність союзницьких зобов’язань, а в Європі дедалі активніше говорять про необхідність створення незалежних військових сил ЄС. Причина такої політичної кризи – не лише хронічні суперечки щодо витрат НАТО, а й незгоди щодо дій Вашингтону проти Ірану. Причина та наслідки Стимулом для “розчарування” Трампа в НАТО, як вважає Politico, став Іран – Європа не підтримує втручання та вважає, що США діють незалежно і повинні відповідати за наслідки.
Водночас у Європі розглядають створення незалежних військових сил ЄС, спільні програми озброєння та зменшення залежності від США. За інформацією ЗМІ, у Гельсінкі вже відбулася зустріч лідерів близько 10 європейських країн, де обговорювали можливу нову систему безпеки у випадку виходу США з Альянсу.
Як відомо Штати забезпечують близько 70% оборонних витрат НАТО. Втрата їхньої підтримки може призвести до значних змін в Альянсі, включаючи втрату авіаційних, протиповітряних і розвідувальних ресурсів, а також ядерного стримування.
За даними Politico, європейські країни протягом років не забезпечували належного фінансування своїх збройних сил Альянсу, навіть зараз лише деякі виконують норму 2% ВВП на оборону.
Журналісти припускають, що якщо Штати залишать НАТО, то це суттєво послабить стримування Росії та інших гравців. Така ситуація підвищить ризик виникнення великих конфліктів. Як швидко США можуть вийти з Альянсу Попри погрози Трампа його риторика ще не підкріплена жодними ознаками конкретних дій. Зокрема, дипломати НАТО, помічники Конгресу та представники Пентагону в коментарях для американських ЗМІ кажуть, що Білий дім не проводив необхідних переговорів для виходу з НАТО.
Окрім цього США не розпочинали жодних дебатів всередині Альянсу та не видавали конкретних директив щодо ролі Вашингтона. Більше того, як зазначають джерела для видань, на сьогоднішній день розмови про вихід Штатів з НАТО в Пентагоні замовчуються.
Журналісти не виключають, що Трамп може самостійно оголосити про вихід з НАТО, але таке рішення буде всіяне юридичними перешкодами та, ймовірно, зіткнеться з обуренням з боку конгресменів-захисників, які стверджують, що президент повинен дотримуватися закону 2023 року, який вимагає двох третин голосів у Сенаті, перш ніж США вийдуть з НАТО.
Загалом Трамп може порушити закон без схвалення Конгресу, як він зробив це з договором під час свого першого президентства. У 2020 році він вийшов з Договору про відкрите небо, який дозволяв США та 34 іншим країнам проводити беззбройні місії польотів для спостереження за нарощуванням військових сил.
Але навіть якщо Конгрес не вживе заходів, Трамп може опинитися в програші в судовому процесі. Американські закони чітко забороняють односторонній вихід з Північноатлантичного договору, основоположного документа НАТО, що поставить адміністрацію США у скрутне становище в судах. Блеф чи ультиматум Трампа У Європі думки щодо серйозності заяви Трампа розділились. Низка дипломатів задаються питанням, чи не являється це спробою Вашингтона отримати допомогу у припиненні блокади Ормузької протоки.
“Риторика президента США була покликана змусити союзників НАТО до певних видимих дій, включаючи допомогу Франції та Великої Британії щодо протоки”, – сказав один з європейських дипломатів в НАТО для Politico.
За словами іншого чиновника, погроза Трампа виглядала як “черговий блеф” і відповідає “схемі посилення тиску США на Європу під час криз”.
До слова, навіть колишні посадовці адміністрації Трампа були збентежені тим, що Білий дім намагається змусити країни НАТО співпрацювати у війні між США та Ізраїлем.
“Після року биття європейців по головах фразою про те, що “вам потрібно робити більше в Європі”, зараз найгірший час, щоб прийти (за допомогою – ред.). Це величезна перешкода для досягнення будь-чого”, – сказав колишній чиновник адміністрації Трампа.
Водночас генсек НАТО Марк Рютте після заяви Трампа відвідає Вашингтон. Інформацію про візит підтвердила речниця НАТО Елісон Гарт, зазначивши, що вона була запланована давно.
До того ж у Білому домі також підтвердили майбутню зустріч, хоча додаткові деталі поки не розкривають.

🗓️ 02.04.2026🌙 Вечірні новини🔴 1499-ий день війни

▪️ Ворог ударив балістикою по підприємству в Чернігові: загинула людина, поранена дівчина

▪️ У Міноборони подвоїли «бонуси» за знищення ворожих операторів дронів

▪️ Генштаб спростував інформацію про повернення військових після СЗЧ

▪️ МЗС запустило цілодобову трансляцію «Угорське радіо Україна» для спростування заяв Орбана

▪️ Уряд визначив обов’язковий рівень знання англійської для держслужбовців та освітян

▪️ Україна скоротила імпорт електроенергії на чверть

▪️ МЗС Естонії: Європі також потрібні гарантії безпеки від України

#україна #новини #телеканал #ukraine #рада

На Харківщині внаслідок атаки РФ загинула людина, семеро поранені

Російські військові атакували село Лиманівка, постраждали троє дітей. Внаслідок обстрілу села Польова загинув чоловік, семеро осіб постраждали. Про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов у Telegram у четвер, 2 квітня.
“Травм зазнали дівчатка 12, 14 і 15 років. На щастя, їхній стан не потребував госпіталізації – всю необхідну допомогу медики надали на місці”, – написав він. За даними обласної прокуратури, внаслідок атаки пошкоджено поле стадіону та вибито вікна у багатоквартирному житловому будинку поруч. За попередніми даними, росіяни застосували БпЛА Герань-3.

Синєгубов також повідомив про атаку на Солоницівську громаду. Через російський удар по селу Польова загинула одна людина, ще семеро постраждали.

“Загинув 65-річний чоловік. Із вибуховими пораненнями госпіталізовані 32-річна і 66-річна жінки та 12-річний хлопчик. Вони отримують усе необхідне лікування”, – розповів очільник ОВА.

На місці отримали медичну допомогу 85-річний і 64-річний чоловіки та 49-річна жінка, які зазнали вибухових травм і забоїв, а також 61-річна жінка із гострою реакцією на стрес.

Нацбанк підняв офіційний курс долара

Національний банк України трохи знизив курс гривні відносно долара, але помітно зміцнив його щодо євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у четвер, 2 квітня.
Так, офіційний курс долара у п’ятницю становитиме 43,8144 гривень (+0,0336). У свою чергу курс євро суттєво знизився і становитиме 50,4546 гривень (-0,3641).
Тим часом на міжбанківському ринку американська валюта впала в ціні на 3 копійки і тепер перебуває на рівні 43,74-44,79 грн/долар купівля-продаж, свідчать дані порталу Minfin.
В обмінних пунктах середній курс долара перебуває на рівні 43,77-43,80 грн, а євро − 50,60-50,85 грн.

Війна з Іраном виявила силу південнокорейської ППО – ЗМІ

Комплекс ППО Cheongung-II Південної Кореї ніколи не випробовувався в бою аж поки того місяця Іран не запустив балістику по ОАЕ. Про це пише американська газета The New York Times.
Випробування на полі бою показали, що за перший місяць збито 29 із 30 ракет і безпілотників, по яких цілився комплекс.
Корейська ракета-перехоплювач Cheongung-II коштує близько 1 млн доларів, що вчетверо дешевше за американську Patriot PAC-3 (4 млн доларів).
Ба більше – Сеул забезпечує значно швидші строоки поставок. І на відміну від США, які суворо оберігають інтелектуальну власність, корейські компанії готові будувати заводи на території замовника та ділитися технологіями, що робить їх привабливішими для нових союзників.
Експерти вважають, що війна з Іраном може стати моментом, коли майже монополія, яку американські компанії утримували в ППО в західному світі протягом десятиліть, буде порушена.
Американські виробники відкидали японські товари як дешеві імітації, поки ці товари не почали стабільно перевершувати свої американські аналоги у 1970-х та 1980-х роках.
Оборонна промисловість Південної Кореї перебуває в подібній точці перелому.
Західним компаніям важко зрівнятися з темпами виготовлення продукції для задоволення потреб Південної Кореї та її союзників.
Раніше стало відомо, що Пентагон готується до можливих наземних операцій у Ірані, які можуть тривати кілька тижнів, однак остаточне рішення ще має ухвалити президент Трамп.
Дедлайн Трампа: до Ормузької протоки направляються тисячі морпіхів США

Австрія закрила небо для військових літаків США

Австрія відхилила запити США про надання дозволу на військові прольоти, пов’язані з операціями в Ірані. Про це повідомив речник Міністерства оборони Австрії, полковник Міхаель Бауер в коментарі агентству AFP.
“Запити надходили, і їх відхиляли з самого початку”, – сказав посадовець.
Він також додав, що будь-який такий запит, “що стосується країни, яка перебуває у стані війни, відхиляється”.
Австрія, яка не є членом НАТО, додержується політики військового нейтралітету. Вона, зокрема, закріплена в її конституції.

Ціни на злеті: які продукти харчування подорожчають

Дорогий наш хліб Виробники хліба вже готуються до підвищенням цін на свою продукцію. “Українські виробники хліба вже працюють над підвищенням цін на продукцію, проте наголошують, що воно буде поступовим і помірним. Наразі йдеться про підвищення цін на 5%”, – заявив віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів (ВАП) Олександр Тараненко. Про це повідомило Delo.ua.
Фахівець пояснив, що при цьому враховується тяжка фінансова ситуація споживачів та соціальна відповідальність хлібзаводів. Тому наступне після такого підвищення подорожчання буде відносно невеликим. Наприклад, якщо зараз буханець коштує близько 30 грн, то зростання ціни на 5% означатиме збільшення його вартості приблизно на 1,5 грн.
Водночас у галузі не виключають подальшого поступового зростання цін у найближчі місяці – ще на 5%. А протягом року очікується зростання цін на 20%. Це пояснюють постійним збільшенням витрат. І йдеться не лише про подорожчання пального, а й загалом про зростання собівартості, адже збільшуються також ціни на енерогоносії, сировину та логістику.
У березні пшеничний хліб (650 г) коштував у середньому 45-46 грн, а батон (450-500 г) – 34-39 грн. Гречка стає золотою Останнім часом почала дорожчати популярна в Україні крупа – гречана. Зростання цін зумовлене передусім зменшенням обсягів виробництва у минулому році та сезонним скороченням запасів напередодні нового врожаю.
Про це сказав заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький в ефірі радіо “Хартія”.
За його словами, гречка – нішева культура, врожайність якої має циклічність: раз на п’ять років відбувається зменшення виробництва через різні чинники, в тому числі й природно-кліматичні. “Зростання цін на гречку має сезонний і циклічний характер. Через менший врожай минулого року та обмежені можливості імпорту запаси на кінець маркетингового року є нижчими. Водночас фізичного дефіциту немає – продукт на ринку присутній. Очікуємо, що вже з новим урожаєм ситуація стабілізується, а ціни вирівняються”, – зазначив Висоцький. За прогнозами, у 2026 році аграрії відреагують на цінову кон’юнктуру збільшенням посівних площ під гречку на 15-20%. Очікується, що валове виробництво буде близьким до рівня внутрішнього споживання (орієнтовно 95%), що дозволить уникнути дефіциту на ринку.
Заступник міністра додав, що поточне зростання цін має тимчасовий характер і є частиною природного ринкового циклу. Уже після надходження нового врожаю ринок гречки повернеться до більш збалансованого стану.
Середня ціна кілограма гречки в супермаркетах станом на кінець березня становила 58,7 грн (у лютому – 49,85 грн). Молочні ріки міліють Можливе також зростання цін на молочну продукцію. Його можуть спричинити такі чинники, як падіння цін на молоко-сировину, високі світові ціни на яловичину, енергетичні ризики та подорожчання палива і добрив. Усе це напевно призведе до збільшення витрат фермерів і, відповідно, – скорочення поголів’я корів.
Про це пише agronews.ua.
До слова, зменшення поголів’я є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію. В умовах активізації ворожих атак по прикордонних та прифронтових населених пунктах сільгосппідприємства перевозять корів з Сумської та Дніпропетровської області в безпечніші регіони Західної України. Однак поголів’я корів скоротилося і в Закарпатській та Чернівецькій областях, що, ймовірно, пов’язано з позбавленням від непродуктивних корів.
Для підтримки молочних ферм у такий тяжкий період Асоціація виробників молока запропонувала Уряду запровадити одноразову фінансову допомогу у розмірі 8 тис. грн на кожну корову, незалежно від розміру ферми. Планується залучити для цього міжнародне фінансування. Подібний механізм уже застосовувався 2023 року для підтримки малих ферм – до 100 корів. Нині ж пропонують поширити цю підтримку на всі молочно-товарні ферми. Це питання обговорили на круглому столі в аграрному комітеті Верховної Ради – народні депутати підтримали ініціативу.
За даними Держстату, станом на 1 березня 2026 року у присадибному та промисловому секторі України утримувалося 1 млн 745,5 тис. голів великої рогатої худоба (ВРХ), у тому числі 953,1 тис. корів. За рік поголів’я скоротилося на 337 тис. голів (-16%), у тому числі корів – на 197 тис. голів (-17%). Близько 54% тварин утримується на промислових підприємствах, а 46% – у господарствах населення. Глобальна криза наближається Важко навіть прогнозувати, які ще продукти харчування можуть подорожчати вже найближчим часом. Адже блокування Іраном Ормузької протоки провокує зростання цін на добрива і збільшує витрати фермерів в усьому світі.
Про це попередили у Продовольчій та сільськогосподарській організації ООН (ФАО). Затяжна криза може вплинути на глобальні ціни на продовольство.
За оцінками цієї організації, якщо криза затягнеться, то у першій половині 2026 року:
– світові ціни на добрива можуть зрости на 15-20%;
– фермери почнуть скорочувати використання добрив;
– частина виробників перейде на менш витратні культури, наприклад, сою.
Головний ризик у тому, що навіть невелике зменшення добрив може призвести до різкого падіння врожаю, особливо в уразливих регіонах.
У ФАО передбачають такі варіанти розвитку подій:
– внаслідок короткої кризи, до 1 місяця, ринок стабілізується за 2-3 місяці і глобальних наслідків вдасться уникнути;
– тривала криза, протягом 3 місяців і більше, може вдарити по посівах 2026 року, зниженні врожайності пшениці, рису та кукурудзи, і посилити конкуренцію з біопаливом.
Головний економіст ФАО Максимо Тореро під час виступу на брифінгу заявив, що світ уже входить у зону ризику, і зростання цін на паливо і добрива створює подвійний удар по агросектору. У підсумку це може призвести до подорожчання їжі по всьому ланцюжку – від поля – до магазину. І наслідки блокування Ормузької протоки відчують не лише фермери, а й споживачі їхньої продукції.
Галина Гірак