Місяць: Березень 2026

Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси для “розгортання за обставинами”. Про це заявив президент Франції Емманюель Макрон. Чому виникла така потреба? Кому може допомогти Франція “Франція зможе надати європейським союзникам стратегічні ресурси, пов’язані з ядерним стримуванням, для “розгортання за обставинами”, – сказав президент Франції Емманюель Макрон в інтерв’ю “EBRA”. Також він заявив, що вісім європейських країн вже зацікавлені в запропонованому ним “розширеному ядерному стримуванні”. “Сьогодні може розпочатися новий етап французького стримування. Ми вступаємо на шлях того, що я б назвав “розширеним стримуванням”, – сказав Макрон. Країни, про які каже Макрон – це Велика Британія, Німеччина, Польща, Нідерланди, Бельгія, Греція, Швеція та Данія.
З них лише Велика Британія є офіційно визнаною ядерною державою та має власний незалежний потенціал стримування. Водночас британський ядерний потенціал базується виключно на морській платформі. На відміну від США чи Франції, Британія не має ядерних авіабомб чи ракет наземного базування – лише субмарини.
За словами Макрона, співпраця розпочнеться зі спільних навчань.
Водночас за його словами не буде ні спільного прийняття остаточного рішення, ні спільного планування, ні спільного виконання. Не буде також спільного визначення життєво важливих інтересів, яке залишиться питанням суверенного судження нашої країни. Згідно з нашою Конституцією, це належить виключно до компетенції президента Республіки, який несе відповідальність перед французьким народом, – сказав Макрон. Франція збільшить кількість своїх ядерних боєголовок Також Макрон оголосив про розширення ядерного арсеналу країни.
За його словами, його відповідальність полягає у тому, щоб “наше стримування зберегло і надалі зберігало свою руйнівну силу в небезпечному, мінливому та нестабільному середовищі”. “Саме тому я наказав збільшити кількість ядерних боєголовок у нашому арсеналі”, – сказав французький президент. При цьому, за його словами, відтепер жодні цифрові дані щодо французького ядерного арсеналу оприлюднювати не будуть.
Макрон також підкреслив: щоб бути вільним, потрібно викликати повагу, а щоб викликати повагу, потрібно бути сильним. Про це свідчить збільшення нашого арсеналу. Європа не вірить в надійність США Заяви Макрона виникли не на пустому місці. В Європі зростає недовіра до США, як до надійного союзника. Раніше безпека Європи залежала від американської “парасольки”, проте можлива зміна курсу Вашингтона змушує ЄС шукати автономні рішення. Саме тому, група європейських країн почала обговорювати варіанти власного ядерного стримування.
У Берліні, Варшаві та країнах Балтії розглядають варіанти спільного фінансування модернізації сил та створення системи реагування. Це свідчить про кризу довіри до НАТО та прагнення Європи отримати важіль стримування, незалежний від Білого дому.
Європейські країни з їхнім науковим та економічним потенціалом теоретично мають можливість отримати ядерну зброю, але це означало б порушення існуючих міжнародних договорів, а також велетенські витрати, непосильні для багатьох країн. Тому пропозиція Макрона для них є вкрай вигідною.
Попри юридичні складнощі, європейські столиці готуються до стратегічної автономії. Такий зсув знаменує нову еру, де континент самостійно гарантує власне виживання в умовах глобальної нестабільності, перетворюючись на повноцінного геополітичного гравця. Позиція США Цікаво, що в США на офіційному рівні кажуть, що зберігатимуть свої зобов’язання щодо Європи, але з урахуванням нових реалій. “США повинні продовжувати надавати ядерну парасольку Європі. Я не пропоную відмовитися від розширеного стримування. Але ми повинні бути чесними щодо того, що це означає в новому світі.”, – сказав заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі. Він також наголошує на тому, що американська підтримка не є безмежною і вимагає від європейців значно більшого внеску у власну конвенційну оборону, щоб США могли зосередитися на протистоянні з Китаєм. Колбі підкреслює, що ядерне стримування залишається чинним, проте Європа більше не може покладатися на Вашингтон як на єдине джерело безпеки в усіх типах конфліктів.
Саме такого плану заяви і наштовхнули Європу на думку про необхідність самостійно подбати про власну безпеку. Що може попросити Франція натомість Франція може висунути низку стратегічних та економічних вимог в обмін на поширення свого ядерного стримування на союзників по ЄС. Перш за все, Париж очікує від партнерів переходу до повної стратегічної автономії, що передбачає відмову від домінуючої ролі США в архітектурі європейської безпеки. У практичному вимірі це означає надання пріоритету французькому та загальноєвропейському озброєнню. Франція може вимагати, щоб країни, які опиняться під її “парасолькою”, купували винищувачі Rafale замість американських F-35 та інвестували в спільні проєкти, як-от систему FCAS (Future Combat Air System).
Фінансовий аспект також є важливим, адже утримання та модернізація ядерного арсеналу коштують мільярди євро щорічно. Париж може запропонувати союзникам розділити ці витрати через прямі внески або створення спеціального оборонного фонду ЄС, що фактично зробить французькі сили “спільним надбанням” за умови збереження за Єлисейським палацом виключного права на натискання “червоної кнопки”.
Крім того, Франція прагнутиме зміцнити своє політичне лідерство в союзі, вимагаючи підтримки своєї зовнішньополітичної лінії та інтеграції військових штабів під егідою Парижа. Це перетворить Францію на головного гаранта безпеки континенту, що дасть їй беззаперечний авторитет у прийнятті ключових рішень у Брюсселі. Не всі у Франції підтримують ідею Макрона Водночас не всі у Франції підтримують ідею Макрона щодо “ядерної парасольки” над Європою.
Його політичні опоненти стримано прокоментували його анонси стосовно розширення ядерного арсеналу та поширення захисту на зацікавлених європейських союзників.
Так, лідер ультраправого “Нацоб’єднання” Жордан Барделла і неформальна лідерка політсили Марін Ле Пен вважають ідею Макрона рівнозначним “розпорошенню арсеналу Франції по території Європи”, за що зацікавлені країни мали б щось запропонувати Франції.
Схожу думку висловив лідер правих “Республіканців” та очікуваний кандидат у президенти Брюно Ретайо. “Такий жест доброї волі з боку Парижа мав би йти “у пакеті” із зобов’язанням для цих союзників пріоритетно купувати “французьку та європейську” зброю”, – сказав він. Своєю чергою лідер ультралівих Жан-Люк Меланшон хоч і підтримав ідею Макрона, заявив, що пропозиція потребує ретельного аналізу, а рішення щодо розширення “парасольки” на союзників, можливо, мають проходити ратифікацію у парламенті.
Соціалісти також заявили, що питання такої ваги варто виносити на розгляд парламенту, але загалом схвально відреагували на “європейську амбіцію” нової доктрини.
Вікторія Хаджирадєва