Президенти України та Польщі ухиляються від зустрічі один з одним, попри тісні союзницькі відносини між країнами. Про це свідчить заява голови МЗС Польщі Радослава Сікорського в інтерв’ю польському виданню RMF.
ЗМІ нагадав, що в середині листопада президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що “вимагає симетрії” у відносинах з Україною та “чекає, що президент Володимир Зеленський висловить свою вдячність” полякам за підтримку і сам приїде до Варшави на зустріч із ним.
Навроцький також полюбляє піднімати тему Волинської трагедії, в якій звинувачує українців.
RMF нагадав, що Зеленський неодноразово публічно дякував Польщі за підтримку. Але з іншого боку президент України під час своїх закордонних відряджень регулярно перетинає територію Польщі, проте жодного разу не зустрічався з новим польським президентом.
Саме таку поведінку обох політиків розкритикував голова МЗС Польщі.
“Таке настирливе домагання вибачень, почестей у ситуації, коли вони (українці – ред.) борються за життя, викликає в мене огиду. Але з другого боку, в президента Зеленського корона з голови не впала б, якби, проїжджаючи через Польщу, він попросив про візит до Президентського палацу”, – заявив Сікорський.
Інтерв’юер звернув увагу, що за правилами дипломатії новообраний президент відвідує “старшого” колегу. Однак Сікорський на це відповів, що в умовах війни діють “свої правила”.
“Маю надію, це не привід демонструвати нашу неприязнь до країни, яка хоробро бореться і тримає війська Путіна подалі від наших кордонів” , – підсумував очільник МЗС Польщі.
Позначка: Звинувачення
-
Голова МЗС Польщі розкритикував Навроцького і Зеленського
-
Судитимуть командирів РФ, причетних до загибелі 20 людей у Чернігові
До суду скерували обвинувальний акт щодо трьох російських командирів, яких обвинувачують у наказі обстріляти житловий район Чернігова з Градів 16 березня 2022 року, що призвело до загибелі 20 та поранення 28 цивільних. Про це повідомляє Офіс генпрокурора у четвер, 4 грудня.
“Прокурори Чернігівської обласної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо командира 35-ї мотострілецької бригади 41-ї армії зс рф та двох командирів батальйонних тактичних груп. Їх обвинувачують у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним убивством цивільних за попередньою змовою за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 438 КК України”, – мовиться у повідомленні.
За даними слідства, вранці 16 березня 2022 року обвинувачені віддали наказ застосувати РСЗВ Град по житловому району Чернігова. У цей час біля магазину перебували місцеві мешканці, котрі прийшли придбати продукти.
Внаслідок атаки загинули 20 людей, ще 28 зазнали поранень. Пошкоджено магазин, житлові будинки та цивільну інфраструктуру.
У прокуратурі наголосили, що поруч не було жодних військових об’єктів – удар був свідомо спрямований проти мирного населення.
Підозри командиру та його підлеглим повідомили у липні 2025 року. -
Дрон-порушник в Білорусі: Вільнюс відповів на закиди Мінська
Литва звинуватила Білорусь у порушенні свого повітряного простору за допомогою безпілотного літального апарату. Проте, представник Литви відмовився коментувати конкретні обставини цього порушення. Він зазначив, що режим Білорусі не вперше вигадує різні історії та звинувачення проти західних країн. Литовський посадовець наголосив, що контрабандистські повітряні кулі, які злітають з території Білорусі, становлять загрозу для авіації Литви та Європи. Він також заявив, що Білорусь утримує в заручниках майно литовських перевізників, вимагаючи політичні переговори. Литва закликає припинити гібридні атаки та звільнити майно своїх транспортних компаній. Також, відомо, що Литва пережила масований наліт повітряних куль з Білорусі, що спричинило найнапруженішу ніч за останній час.
-
Стрілянина у США: підозрюваному висунули обвинувачення у вбивстві
Рахмануллі Лаканвалу, обвинуваченому в смертельній стрілянині біля Білого дому, інкримінують вбивство першого ступеня. Прокуратура оголосила намір добиватися для нього смертної кари. Про це у п’ятницю, 28 листопада, повідомляє The Hill, інформацію підтвердили у федеральній прокуратурі округу Колумбія під керівництвом Дженін Пірро.
За матеріалами слідства, громадянин Афганістану Рахмануллі Лаканвал відкрив вогонь по службовцях Національної гвардії Сарі Бекстром та Ендрю Вулфу. Йому висунуто низку обвинувачень, серед яких незаконне володіння зброєю під час насильницького злочину, замах на вбивство за обтяжливих обставин та вбивство першого ступеня.
Генеральна прокурорка Пем Бонді заявила, що Міністерство юстиції наполягатиме на смертній карі для Лаканвала.
Відомо, що Лаканвал прибув до США у вересні 2021 року в межах програми для афганців, які співпрацювали з американськими збройними силами.
Нагадаємо, трагедія сталася 26 листопада неподалік Білого дому. Внаслідок стрілянини два службовці Національної гвардії США отримали смертельні поранення. На події також відреагували президент Дональд Трамп і віцепрезидент США Джей Ді Венс.
Згодом Дональд Трамп повідомив про смерть Сари Бекстром, 20-річної військовослужбовиці Національної гвардії.
-
В ЄС відповіли Путіну на закид про “нелегітимність” Зеленського
Володимир Зеленський є демократично обраним президентом України, але російський диктатор Володимир Путін має деякі труднощі з визнанням цього. Таку позицію Європейського союзу озвучила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється варіант написання Піньйо та Піньо) під час брифінгу в п’ятницю, 28 листопада.
“Президент Зеленський є демократично обраним українським народом президентом України”, – наголосила Пінью.
За її словами, ЄС працює разом із Зеленським та підтримує його “численні зусилля, спрямовані на те, щоб остаточно покласти край цій жахливій війні та досягти миру”.
“Очевидно, що президент Путін має певні труднощі з визнанням демократично обраного президента своєї сусідньої країни – України”, – резюмувала головна речниця Єврокомісії. -
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
Міллі Боббі Браун спростувала чутки про скаргу на Девіда Гарбора
Міллі Боббі Браун вперше прокоментувала гучні чутки про те, що вона нібито подала скаргу на булінг проти свого колеги по Дивних дивах Девіда Гарбора.
Інформація про конфлікт поширилася після матеріалу The Daily Mail, у якому стверджувалося, що акторка написала “сторінки звинувачень” ще до старту зйомок фінального сезону. Жодна зі сторін ці твердження не підтвердила.
Як повідомляє The Hollywood Reporter, на світовій прем’єрі нового сезону Міллі та Гарбора запитали про їхні взаємини та необхідність демонструвати єдність на публіці. Акторка відверто відповіла:
“Ми робимо це вже 10 років. Ми любимо цей серіал і цінуємо нашу дружбу більше ніж що-небудь”.
У коментарі виданню Міллі додала, що їхня екранна динаміка у фінальному сезоні повертається до атмосфери другого та третього – з суперечками, дорослішанням Одинадцять і намаганнями Гоппера бути батьком. “Це було дуже ностальгійно. Я рада, що глядачі знову побачать цей зв’язок”, -0 зазначила акторка.
Брати Даффери відмовилися коментувати тему можливого розслідування, однак наголосили, що знімальна команда для них – як родина, тож вони дбають про те, аби всі почувалися в безпеці та комфорті на майданчику. -
Атака на Кримський міст: в РФ винесли вирок вісьмом обвинуваченим
Російський суд засудив до довічного ув’язнення вісьмох обвинувачених у справі про вибух на Керченському мосту в жовтні 2022 року. Їх визнали винними у тероризмі. Про це повідомляє The Guardian.
Суд у Ростові-на-Дону визнав вісьмох фігурантів винними у теракті на мосту, що сполучає Росію з окупованим Кримом. ЗМІ зазначає, що міст є ключовою логістичною артерією для забезпечення російських сил у війні проти України.
За інформацією слідства, вибух стався у жовтні 2022 року після детонації вантажівки, що призвела до обвалення двох прольотів мосту та пожежі на залізничній частині. Тоді загинули п’ять людей.
Служба безпеки України раніше підтвердила свою причетність до операції, наголосивши, що міст є легітимною військовою ціллю в умовах війни.
Видання Радіо Свобода уточнило, що вирок винесли Артему та Георгію Азатьянам, Роману Соломку, Володимиру Злобі, Артуру Терчаняну, Олександру Биліну, Олегу Антипову та Дмитру Тяжелих.
Публічних коментарів засуджених не наводиться.
Як выдомо, 3 червня СБУ втретє атакувала Кримський міст. Його було уражено під водою. Для цього задіяли 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті. Підводні підпірки опор мосту сильно пошкоджено на рівні дна.
Тоды російська окупаційна влада перекрила рух для автомобілів по Кримському мосту і зупинила морський транспорт. -
В Литві ув’язнили українця за підпал IKEA
Вільнюський обласний суд у Литві засудив у понеділок, 24 листопада, громадянина України Данила Бардадима до трьох років і чотирьох місяців ув’язнення за підпал магазину IKEA. Про це повідомляє литовський мовник LRT.
Цей вирок є скороченим строком, оскільки раніше йшлося про п’ять років. Причина цього полягала в тому, що справа розглядалася в порядку скороченого розгляду доказів.
Молодикові було пред’явлено звинувачення в тероризмі, незаконному зберіганні вибухових речовин, набутті спеціальних навичок та поїздці в Литву і Латвію з метою здійснення терористичних актів.
Прокурор Томас Улдукіс вимагав чотири роки тюремного ув’язнення.
Матеріали справи свідчать, що 8 травня 2024 року вибуховий пристрій з таймером був закладений всередині магазину IKEA у Вільнюсі. Вибух спричинив пожежу та значні матеріальні збитки.
Влада стверджує, що напад здійснила терористична група, яка координувала свої дії за допомогою зашифрованих повідомлень у соціальних мережах. Група підозрюється у зв’язках з російськими спецслужбами.
Прокуратура вважає, що акт був організований і замовлений особами, пов’язаними зі спецслужбами Росії.
Як ми вже писали, українця Данила Бардадима підозрюють в торішньому підпалі магазину IKEA в литовській столиці Вільнюсі. Прокуратура вимагала для нього як покарання чотири роки позбавлення волі.
Додамо, що генпрокуратура Литви передала до суду кримінальну справу з обвинувальним актом, в якій одна особа звинувачується в підпалі торгового центру IKEA у Вільнюсі 9 травня 2024 року. -
“Захоплення Куп’янська”: в Росії Герасимова звинуватили в брехні Путіну
Російські провладні військові блогери (так звані Z-блогери) фактично звинуватили в брехні начальника генштабу РФ Валерія Герасимова, коли той напередодні запевняв російського диктатора Володимира Путіна в “захоплені” російськими загарбниками українського міста Куп’янськ.
Напередодні Герасимов заявив Путіну про повний контроль російських окупантів над містом. Україна спростовує ці твердження.
Канал Военный информатор пише, що заява про “повне звільнення” Куп’янська схожа на “їзду попереду паровоза”.
“Герасимов знову розгорнув перед Путіним картину перемоги та оточення ЗСУ у Покровську та Куп’янську… Заяви НГШ про повне “звільнення” Куп’янська, що навколо Куп’янська-Вузлового вдалося заблокувати близько 15 батальйонів ЗСУ, викликають, м’яко кажучи, шок”, – скаржиться Канал визионера.
Критично висловився і близький до міноборони РФ канал Рыбарь, який назвав повідомлення про взяття Куп’янська “окозамилюванням” і нагадав, що “переможні” звіти лунають вже кілька тижнів поспіль, але потім з’являються спростування.
Більш стримано відреагував канал Два майора, написавши, що заява начальника Генштабу не підкріплена матеріалами об’єктивного контролю.
Військовий оглядач Русской службы Би-би-си Павло Аксьонов нагадав, що ще наприкінці серпня Герасимов доповідав про “захоплення половини міста”, проте ці слова так і не були підтверджені. Зауважимо, що 20 листопада Валерій Герасимов заявив Путіну про захоплення Куп’янська і “тривале знищення” українських сил, які, за його словами, “опинилися оточені” на лівому березі Оскола.
Путін підтримав заяви свого підлеглого та додав до них свої голосні заяви про те, що в районі станції Куп’янськ-Вузлова “заблоковано 15 батальйонів ЗСУ”.