Позначка: ВВП

  • У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями

    У Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями

    Негативний вплив пропуску Україною 2 червня платежу у розмірі 665 млн доларів за ВВП-варантами наразі відсутній, як і подальші ризики для фінансової стабільності. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу у четвер, 5 червня.

    “Ми не бачимо жодних негативних проявів. Жодного негативу нема. Відбувається і продовжується процес переговорний щодо напрацювання умов реструктуризації”, – сказав він.

    Гелетій нагадав, що Нацбанк не є учасником цього процесу, хоча у портфелі Нацбанку ВВП-варанти на 44 млн доларів за загального обсягу їх випуску у 3 млрд 239,32 млн доларів.

    “Як ви знаєте, з минулого року діє мораторій на виплату варантів. Тому все в руках уряду, під контролем уряду та без ризиків для фінансової стабільності”, – наголосив заступник голови НБУ.

    Нагадаємо, Україна не змогла домовитися із кредиторами і пропустила виплату 665 млн доларів за державним боргом, пов’язаним з так званими ВВП-варантами – борговими зобов’язаннями, прив’язаними до темпів економічного зростання.

    Міжнародне рейтингове агентство S&P Global оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями. Україна оголосила про технічний дефолт за цінними паперами

  • S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями

    S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями

    Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив’язаних до ВВП, з CC до D (дефолт). Про це повідомляється на сайті агентства.
    Зазначається, що 2 червня Україна не здійснила платіж у розмірі 665 млн доларів за своїми цінними паперами, що й стало причиною зниження рейтингу з CC до D.

    “Ми не очікуємо виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів, з огляду на мораторій уряду на виплати за цими облігаціями, якщо їх не буде реструктуризовано”, – пояснили в агентстві.

    Водночас рейтинги України в іноземній валюті залишилися на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а суверенний рейтинг у гривні збережено на рівні CCC+/C.

    Прогноз за гривневим боргом – стабільний. Він відображає зацікавленість уряду обслуговувати внутрішній борг, щоб уникнути тиску на банківську систему, яка є головним власником цих облігацій.

  • Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях

    Аналітики оцінили економічні втрати в прифронтових областях

    Дослідження KSE Institute, Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) та Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (FAO) показало, що десять областей України, де тривають активні бойові дії, зазнали серйозних руйнувань інфраструктури, переміщень населення та скорочення економічної активності. У цих регіонах рівень безробіття в п’ять разів вищий, ніж у середньому по країні. Багато сімей, у яких відсутні чоловіки працездатного віку, змушені покладатися на пенсіонерів та жінок, які часто не мають офіційної зайнятості. Більшість домогосподарств отримують дохід з пенсій, соціальних виплат, грошових переказів та гуманітарної допомоги. Значна частина сімей витрачає більше половини доходу на їжу, економлять на освіті та медицині, а також мають борги. Близько 40% родин у цих областях перебувають у стані продовольчої небезпеки, а доступ до продуктів харчування є проблемою. Війна призвела до значного падіння ВВП, зростання цін на продукти харчування та збільшення рівня бідності. Для жінок працездатного віку основним бар’єром до працевлаштування є сімейні обов’язки, а багато осіб не працюють і не шукають роботу. Лише 35% родин у цих регіонах займаються сільським господарством, а 82% виробляють продукцію для власного споживання. Автори дослідження вважають, що поєднання гуманітарної допомоги з програмами економічного відновлення допоможе перейти від реагування на кризу до створення умов для стійкого розвитку.

  • Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП

    Балтія планує підвищити оборонні витрати до 5% ВВП

    Міністри оборони країн Балтії – Естонії, Латвії та Литви – підтвердили свою готовність збільшити видатки на оборону до 5% валового внутрішнього продукту з 2026 року. Вони також обговорили будівництво Балтійської лінії оборони та погодилися про спільний підхід до залучення європейського фінансування для цього проєкту. Особливу увагу приділили діяльності російського тіньового флоту в Балтійському морі, що свідчить про необхідність посиленого моніторингу. Німеччина також підтримує зміцнення східного флангу НАТО, нарощуючи чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві до 5000 військовослужбовців до кінця 2027 року.