ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, але без використання заморожених російських активів. Таке рішення ухвалили лідери ЄС під час переговорів у Брюсселі. Без активів РФ За результатами засідання Ради ЄС, лідери держав-членів ЄС підтвердили готовність допомогти Україні у забезпеченні фінансової стійкості у 2026–2027 рр., зокрема для покриття нагальних бюджетних, військових і оборонних потреб.
Початковий план передбачав залучення до 210 млрд євро заморожених активів РФ, однак країни-члени ЄС так і не змогли дійти згоди щодо цього питання.
Головним противником використання російських активів виступила Бельгія. Саме в цій країні, у фінансовій установі Euroclear, зберігається більшість заморожених коштів (185 млрд євро). Премʼєр-міністр Бельгії Барт де Вевер наполягав, що такий крок несе надто високі юридичні ризики для країни. “Щодо репараційного кредиту було так багато запитань, що я сказав: Я ж казав вам, я ж казав. Там дуже багато недопрацювань. І якщо ви почнете тягнути за ці ниточки, вся конструкція розвалиться. Для мене репараційний кредит не був гарною ідеєю”, – сказав він після саміту. До Бельгії також приєдналися Італія, Угорщина, Словаччина та Чехія. У підсумку лідери зосередилися на запасному варіанті – спільному борговому інструменті ЄС. Альтернативний план став основним Кредити будуть надаватися за рахунок запозичень ЄС на ринках капіталу, забезпечених Pезервами бюджету ЄС. Погашати його Україна буде лише після того, як Росія компенсує збитки, завдані своєю агресивною війною.
У межах компромісу під час грудневого саміту країни ЄС погодилися: спільно позичити 90 млрд євро на фінансових ринках;
надати Україні кредит строком на два роки; гарантувати його за рахунок бюджету ЄС.
При цьому три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія – не братимуть участі у цій схемі.
Для України важливо те, що підтримка від ЄС буде, а звідки кошти інша справа.
Мінфін України привітав рішення Ради ЄС щодо наміру надати Україні 90 млрд євро фінансової допомоги на 2026-2027 рр. “Це рішення має на меті забезпечити безперервне фінансування України, зокрема бюджетних і оборонних потреб, починаючи з другого кварталу 2026 р. Воно також підтверджує довгострокову підтримку України з боку ЄС”,- зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Реакція країн ЄС на рішення В ЄС різні думки щодо прийнятого рішення. Лідери одних країн шкодують, що кредит буде забезпечено резервами ЄС, а не російськими активами, інших – про те, що взагалі такий кредит надається, а третіх – раді, що так чи інакше зараз Україна забезпечена коштами на два роки для протистояння агресії РФ.
Так, відомо, що Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, який намагався зберегти жорстку фінансову дисципліну (дотримання “боргового гальма”), раніше прямо висловлювався проти створення нового загальноєвропейського боргу.
Попри публічне схвалення результату, для Мерца це рішення було політично складним, оскільки він наполягав, що “Європа не повинна оголошувати війну Росії через активи”, але й не повинна перекладати тягар на європейських платників податків. Зрештою, Німеччина погодилася на бюджетне забезпечення як на “тимчасовий аванс”, фактично залишивши російські активи в заставі до моменту виплати репарацій.
Своєю чергою після грудневого саміту 2025 р. Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини виступив із різкою критикою ухваленого рішення, назвавши його “фінансовим божевіллям”та “грабунком майбутніх поколінь європейців”. Оскільки лідери ЄС використали процедурні механізми, щоб обійти його вето, він зосередився на дискредитації самої моделі кредитування.
Орбан заявив, що рішення забезпечити кредит за рахунок бюджету ЄС, а не самих активів РФ, свідчить про слабкість Брюсселя. “Брюссель програв цей раунд. Вони обіцяли, що за все заплатить Росія, але натомість виставили рахунок європейським сім’ям. Це рішення є визнанням того, що ЄС не може юридично впоратися з російськими грошима, тому вирішив просто залізти в кишеню до власних громадян”, – сказав він. Орбан наголосив, що запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС знищують суверенітет національних держав. За його словами, ми стали свідками народження боргової супердержави. Кожен євро, взятий у борг сьогодні для України під заставу нашого спільного бюджету, – це податок, який наші діти будуть платити десятиліттями. Угорщина не братиме участі в цьому колективному самогубстві.
Також Орбан висловив обурення тим, що рішення було прийнято в обхід принципу одностайності. На його думку, якщо правила заважають Брюсселю, вони їх просто змінюють. Використання надзвичайних повноважень для фінансування війни – це не демократія, це адміністративний диктат. Вони виштовхнули Угорщину з процесу прийняття рішень, але вони не зможуть змусити нас платити за їхні помилки, – сказав він.
Він також натякнув на те, що Угорщина оскаржуватиме ці механізми в судах, оскільки вважає використання бюджетних резервів для військових позик нецільовим. Орбан пообіцяв детально вивчити юридичну сторону цього “фокусу” зі статтею 122. За його словами бюджет ЄС – це не бездонна бочка для кредитування третіх країн, особливо коли йдеться про запозичення під такі величезні суми без згоди всіх членів клубу.
Водночас більшість країн ЄС це рішення привітали. “Головне, що підтримка України після цього рішення гарантована”, – сказала премʼєр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. Що буде з замороженими російськими активами в ЄС Щоб зняти напругу з Берліна, у фінальних домовленостях залишили можливість у майбутньому використати заморожені російські активи для погашення цього кредиту. Однак конкретних термінів чи механізмів наразі немає. “Я хотів уникнути того, щоб держави-члени або ЄС зараз залазили в борги. Ми робимо авансовий платіж, але він забезпечений російськими активами, які знерухомлені на тривалий термін. Цей пакет фінансування є хорошим сигналом для України та поганим для Путіна. Якщо Росія не виплатить репарації, ми – у повній відповідності до міжнародного права – використаємо російські активи для повернення цього кредиту”, – сказав Мерц. На тлі затяжної війни та ризику фінансового дефіциту вже навесні наступного року, ухвалене рішення дає Україні критично важливий фінансовий ресурс. Водночас воно оголило глибокі розбіжності всередині ЄС щодо того, як саме має виглядати довгострокова підтримка Києва. Реакція Москви Реакція Москви на рішення саміту була поєднанням публічної агресії та спроб подати ситуацію як власну юридичну перемогу. У Кремлі заявили, що відмова ЄС від прямої конфіскації тіла активів свідчить про страх Брюсселя перед крахом євро та судовими позовами. Російські фінансисти назвали це перемогою “здорового глузду”, оскільки Захід був змушений залучати власні бюджетні резерви замість того, щоб використати заморожені кошти РФ.
Водночас президент РФ Володимир Путін назвав нову кредитну модель грабунком і попередив про миттєву конфіскацію європейських активів у Росії у відповідь на будь-які операції з доходами Центробанку РФ. Паралельно з цим російська пропаганда почала поширювати наратив про те, що Європа не допомагає Україні, а лише заганяє її у боргову пастку, перекладаючи фінансові ризики на майбутні покоління.
Таким чином Росія намагається одночасно залякати європейський бізнес та підірвати довіру до лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Війна
Україна отримала понад 2 млрд євро від ЄС
Україна у межах Ukraine Facility отримала новий транш прямої бюджетної допомоги від Європейського Союзу у розмірі близько 2,3 млрд євро. Про це 22 грудня повідомляє Мінфін.
Зазначається, що це шостий регулярний транш, передбачений у межах Pillar I Інструменту. Кошти буде спрямовано на фінансування першочергових соціальних і гуманітарних видатків держави.
Для отримання цього траншу від ЄС Україна виконала вісім реформаційних кроків, необхідних для виділення шостого траншу, та один крок, який був передбачений ще в рамках четвертого траншу.
“Підтримка в рамках Ukraine Facility є ключовою для зміцнення макрофінансової стабільності України та безперебійного функціонування державного управління в умовах війни. Успішне виконання понад 60 кроків Плану України підтверджує нашу відданість реформам, відновленню та руху до членства в Європейському Союзі”, – зазначив міністр фінансів Сергій Марченко.
Ukraine Facility є програмою фінансової підтримки України від ЄС у розмірі 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років. Програма спрямована на забезпечення макроекономічної стабільності країни, відбудову, модернізацію країни та поглиблення євроінтеграції України. З 2024 року до державного бюджету України вже надійшло понад 26,7 млрд євро за цією програмою; у 2025 році – понад 10,6 млрд євро.
У Маріуполі пролунали вибухи
У двох районах тимчасово окупованого Маріуполя пролунали вибухи. Про це 22 грудня повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.
“Маріуполь. Серія вибухів. Центральний та Приморський район. В небі фіксуємо сліди роботи ППО. Деталі з’ясовуємо”, – зазначив він.
У Раді формують групу, яка займеться питанням виборів президента
У Верховній Раді формується робоча групи щодо швидкого опрацювання питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану. Про це повідомив голова фракції партії Слуга народу Давід Арахамія в Telegram у понеділок, 22 грудня.
“Обговорення буде проходити на базі профільного Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, з залученням представників усіх фракцій та груп парламенту, Центральної виборчої комісії, а також громадських організацій, які займаються питаннями виборів”, – написав Арахамія.
Робоча група, за його словами, формується “згідно з попередньою домовленістю”.
“Дату і час засідання незабаром повідомимо. Також будуть запрошені представники ЗМІ”, – додав Арахамія.
Зеленський анонсував нові санкції проти РФ і тих, хто їй допомагає
Україна до кінця січня підготує кілька обмежень проти російських суб’єктів і тих, хто допомагає агресії РФ. Про це заявив президент Володимир Зеленський у Telegram у понеділок, 22 грудня. “Буде щонайменше один пакет санкцій проти осіб, що працюють із російською воєнною промисловістю, і це не тільки особи з Росії, але, зокрема, і з Китаю. Готуємо ще санкційні кроки й проти тих, хто виправдовує російську агресію та просуває російський вплив засобами масової культури, і проти спортсменів, які використовують свої спортивні кар’єри та увагу людей до спорту для глорифікації російської агресії”, – розповів глава держави. За словами Зеленського, Україна працює з європейськими структурами щодо деталей 20-го пакета санкцій Євросоюзу, і головне завдання – щоб європейські санкції розширили тиск на енергетичні активи правителя РФ Володимира Путіна та пов’язаних із ним олігархів. “Готується також новий санкційний пакет Канади – дякую за цю роботу. Україна продовжить і процеси синхронізації санкцій: відповідні рішення РНБО України та укази ” незабаром. Слава Україні!” – наголосив президент.
ЄС продовжив економічні санкції проти РФ
Рада ЄС 22 грудня продовжила ще на шість місяців, до 31 липня 2026 року, дію економічних обмежувальних заходів проти Росії через її війну в Україні. Про це повідомляє пресслужба Ради ЄС.
Ці економічні заходи, вперше запроваджені у 2014 році, були значно розширені з лютого 2022 року у відповідь на неспровоковану, невиправдану та незаконну військову агресію Росії проти України.
Наразі вони складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, енергетику, технології та товари подвійного використання, промисловість, транспорт та предмети розкоші. Вони також охоплюють: заборону на імпорт або передачу морської сирої нафти та деяких нафтопродуктів з Росії до ЄС, де-SWIFT-транзакцію кількох російських банків. Крім того, конкретні заходи дозволяють ЄС протидіяти санкціям за обхід.
Як зазначають у пресслужбі Ради ЄС, доки незаконні дії Російської Федерації продовжують порушувати фундаментальні норми міжнародного права, доцільно зберігати чинними всі заходи, запроваджені ЄС, та вживати додаткових заходів, якщо необхідно.
У ЄС нагадали, що з 24 лютого 2022 року Євросоюз ухвалив 17 безпрецедентних та жорстких пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
У своїх висновках від 19 грудня 2024 року Європейська Рада повторила своє рішуче засудження війни Росії проти України, яка є явним порушенням Статуту ООН, та підтвердила свою незмінну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Європейська Рада також підтвердила непохитну відданість ЄС наданню постійної політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної підтримки Україні та її народу стільки, скільки потрібно, і такої інтенсивності, як це необхідно.
Європейський Союз залишається готовим посилити тиск на Росію, зокрема шляхом запровадження подальших санкцій.
Рагіше ЗМІ писали, що презентація 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії запланована на початок 2026 року.
РФ готує космічну зброю для атаки на Starlink – розвідка НАТО
Росія розробляє нову протисупутникову зброю, спрямовану проти системи Starlink. Про це свідчать дані двох розвідувальних служб країн НАТО, передає Associated Press.
За даними розвідки, йдеться про так звану зброю “зональної дії”, яка передбачає розміщення на орбіті сотень тисяч дрібних високощільних снарядів. Вони можуть одночасно вивести з ладу кілька супутників Starlink, однак створюють ризик масштабної супутньої шкоди для інших космічних систем.
Як кажуть аналітики, застосування такої зброї може спричинити неконтрольований хаос у космосі, який загрожуватиме не лише західним країнам, а й самій Росії та її союзникам, зокрема Китаю. Це може стримати Москву від реального використання або розгортання системи.
У розвідувальних матеріалах не уточнюється, коли саме Росія зможе розгорнути таку зброю, а також чи проводилися її випробування. Однак один із чиновників зазначив, що система перебуває в активній фазі розробки, а строки її готовності залишаються засекреченими.
Як повідомляється, снаряди матимуть розмір у кілька міліметрів, що ускладнить їх виявлення наземними та орбітальними системами спостереження. Це, своєю чергою, може ускладнити доведення відповідальності за можливу атаку.
“Якщо супутники почнуть виходити з ладу, завдаючи шкоди, я думаю, можна скласти два і два”, – зазначив фахівець із космічної безпеки та озброєнь у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень Клейтон Своуп.
“Найбільшої шкоди, ймовірно, буде завдано сонячним панелям, оскільки вони, ймовірно, є найбільш тендітною частиною” супутників. Однак цього буде достатньо, щоб пошкодити супутник і, ймовірно, вивести його з ладу”, – сказав Своуп.
На думку аналітиків, сам факт розробки такої зброї може бути елементом стратегії залякування, без її фактичного застосування. Разом з тим, після подібної атаки уламки та дрібні фрагменти з часом повертатимуться до Землі, створюючи загрозу для інших орбітальних систем.
Супутники Starlink перебувають на орбіті приблизно 550 кілометрів над поверхнею планети. Водночас Китайська космічна станція Тяньгун і Міжнародна космічна станція функціонують на нижчих орбітах, тому, за словами Своупа, обидва об’єкти опиняються в зоні потенційного ризику.
Він додав, що такий рівень космічного хаосу, який здатна спричинити подібна зброя, дає Москві можливість тиснути на опонентів навіть без її реального застосування.
РФ вночі атакувала енергооб’єкти в п’яти областях
Росія у ніч проти 22 грудня атакувала енергооб’єкти в Одеській, Запорізькій, Донецькій, Дніпропетровській та Житомирській областях. Про це повідомив заступник міністра енергетики Роман Андарак під час брифінгу.
“На ранок споживачів частково заживлено. Але аварійно-відновлювальні роботи тривають”, – сказав він.
За словами заступника міністра, особливо складною залишається ситуація в прифронтових регіонах, де продовжуються щоденні обстріли і енергетика залишається однією із цілей росіян.
“Внаслідок завданих російськими ударами пошкоджень об’єктам генерації, системам передачі та розподілу електроенергії в об’єднаній енергосистемі досі спостерігається дефіцит”, – сказав Андарак.
Наразі система балансується за рахунок залучення всієї доступної генерації, імпорту електроенергії та застосування графіків обмежень споживачів по всіх регіонах України.
Кабінет міністрів продовжує вживати заходів задля скорочення тривалості графіків відключень. З цією метою було переглянуто переліки об’єктів критичної інфраструктури, завдяки чому вдалося вивільнити майже 1 ГВт потужності.
Водночас, за словами заступника міністра, ситуація з імпортом в Україну пального залишається стабільною і контрольованою. Наразі імпорт пального здійснюється шляхом поєднання незалежних логістичних напрямків, включно з автомобільним, залізничним та морським.
Нагадаємо, внаслідок двох російських атак в Одесі пошкоджений обʼєкт критичної інфраструктури міста. Тимчасово без електропостачання залишилася частина одного з районів. Ситуація в енергосистемі України зараз є найгіршою з вересня 2024 року. До такого висновку дійшли спеціалісти МАГАТЕ, які оцінили стан українських електричних підстанцій.
Обстріл Одещини: у порту Південний горіли контейнери з борошном та олією
Війська РФ вночі 22 грудня атакували портову та енергетичну інфраструктуру Одещини. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, у порту Південний внаслідок удару виникла пожежа – загорілися близько 30 контейнерів із борошном та рослинною олією. Працівники порту та всі профільні служби працюють на місці, триває ліквідація наслідків. Кулеба додав, що через пошкодження енергетичної інфраструктури без електропостачання залишаються понад 120 тисяч абонентів Одеської області.
Аварійні бригади вже розпочали відновлювальні роботи. Об’єкти критичної інфраструктури підключені до альтернативних джерел живлення, регіон забезпечений теплопостачанням та водопостачанням.
Затримано агента ФСБ, який готував теракт у Львові
Контррозвідка та слідчі Служби безпеки завершили розслідування і направили до суду обвинувальний акт на агента ФСБ, який у липні готував теракт у Львові. Про це повідомила пресслужба СБУ в понеділок, 22 грудня.
Зловмисник перевозив вибухівку для вчинення теракту, запланованого російськими спецслужбами проти українських правоохоронців. Співробітники СБУ завчасно викрили ворожий задум і затримали агента, коли він прямував з вибуховим пристроєм до Львова.
Після цього Служба безпеки провела комплексні заходи щодо встановлення особи і документування злочинів його куратора з Росії.
Завдання російського спецслужбіста виконував 41-річний рецидивіст з міста Пустомити на Львівщині, який раніше відбував покарання за вбивство, наркозлочини та шахрайство.
Після ув’язнення він потрапив у поле зору росіян, коли шукав “легкі заробітки” у Телеграм-каналах. За обіцянку “швидких грошей” він погодився виконати замовлення ФСБ на підготовку теракту біля адмінбудівлі українських правоохоронців.
Встановлено, що спочатку агент прибув до Хмельницького, де за координатами від російської спецслужби знайшов схрон і дістав з нього саморобний вибуховий пристрій (СВП). Після цього фігурант з бомбою виїхав на таксі до місцевого автовокзалу, звідки планував відбути до Львова, де мав отримати подальші вказівки від куратора з РФ.
СБУ затримала зловмисника під час його посадки на рейсовий автобус. На місці події у затриманого вилучено СВП і смартфон, з якого він контактував з куратором.
Агент обвинувачується в державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану. Фігурант перебуває під вартою. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.