Позначка: Вбивство

Родина Парубія вимагає 15 млн гривень моральної компенсації

Родина колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія, якого у серпні 2025 року вбили у Львові, подала цивільний позов про відшкодування моральної шкоди у розмірі 15 млн гривень.
Про це під повідомив адвокат Юрій Зошій, передає Укрінформ у середу, 1 квітня.

“Ми еквівалентну суму просимо у 15 млн гривень, оскільки виходимо з характеристики особи, яка загинула… Ми обґрунтовували свій розмір цивільного позову тими випадками, які держава передбачила для будь-якої особи, яка загинула на фронті. Ми вважаємо, що він воював за українську незалежність… тому наша сума є ні більша, ні менша, ніж передбачила держава у таких випадках”, – зазначив він.

Крім того, сторона захисту потерпілих просить суд заборонити виплату обвинуваченому, 53-річному львів’янину Михайлу Сцельнікову, 50% одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю його сина – військовослужбовця Михайла-Віктора Сцельнікова, до постанови вироку в цій справі, а також накласти арешт на ці кошти.

Другу частину цієї допомоги має право отримати мати загиблого Михайла-Віктора Сцельнікова та колишня дружина обвинуваченого Олена Чернінька.

За словами адвоката родини Парубія, оскільки Сцельніков може не виявити бажання скористатися цими коштами, ними можуть скористатися треті особи, зокрема Чернінька, яка у справі фігуруватиме як свідок.
“Відтак Сцельніков може відчужити від себе ті кошти шляхом просто неподання відповідної заяви. І цивільний позов тоді не буде забезпечений”, – зауважив Зошій.

Обвинувачений заявив, що виплата у зв’язку із загибеллю сина йому не потрібна.

Нагадаємо, сьогодні Франківський районний суд Львова продовжив на 60 діб тримання під вартою Сцельнікову, підозрюваному у вбивстві Парубія, без права внесення застави. Як відомо, Андрія Парубія вбили у Львові 30 серпня 2025 року. Вбивця здійснив вісім пострілів і втік з місця події. Вже в ніч на 1 вересня підозрюваного в убивстві затримали у Хмельницькій області. Це мешканець Львова Михайло Сцельніков.

Підозрюваному у вбивстві Парубія продовжили арешт

Франківський районний суд Львова продовжив на 60 діб тримання під вартою Михайлу Сцельнікову, підозрюваному у вбивстві Андрія Парубія, без права внесення застави. Про це повідомляє Укрінформ у середу, 1 квітня.
Як зазначається, відповідне клопотання про запобіжний захід заявила сторона обвинувачення. Також воно було підтримане стороною захисту потерпілих.
Обвинувачений Сцельніков також підтримав клопотання прокурора.
Нині судове засідання триває.
Фігурант обвинувачується за декількома статтями Кримінального кодексу України:

  • державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111);
  • публічні заклики до насильницької зміни та повалення конституційного ладу з використанням засобів масової інформації (ч.3 ст.109);
  • посягання на життя державного діяча, вчинене у зв’язку із його державною та громадською діяльністю за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ст.112);
  • носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.1 ст.263);
  • глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію рф проти України, виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України (чч.1, 3 ст.436-2).

    • Підозрюваний у вбивстві Портнова відхилив допомогу консульства України

    Підозрюваний в убивстві колишнього заступника голови Адміністрації президента, юриста Андрія Портнова 45-річний громадянин України Олександр А. відхилив пропозицію допомоги українського консульства і нині перебуває в Кельні в очікуванні екстрадиції до Іспанії. Про це пише Die ZEIT у вівторок, 31 березня.

    “Суд над підозрюваним убивцею Олександром А. тепер має відбутися в Іспанії. Наразі він перебуває в Кельні під вартою в очікуванні екстрадиції. Підтримку українського консульства він відхилив”, – йдеться у матеріалі.

    Підозрюваного у вбивстві Портнова було затримано наприкінці лютого в Гайнсберзі. Іспанські слідчі вважають уродженця Шахтарська Олександра А. виконавцем убивства. У його квартирі поліція знайшла зброю, з якої нібито було вбито Портнова.

    “Die ZEIT поспілкувалася з чоловіком, який стверджує, що був найкращим другом Олександра А. в Гайнсберзі, а також з його орендодавцем і працівниками відомств у Німеччині та Україні. Якщо скласти всі частини пазла, виникає картина замовного вбивства, виконаного так званим одноразовим кілером – дрібним злочинцем зі зв’язками в Москві”, – йдеться у статті.

    На Гаїті 70 осіб загинули внаслідок нападу банди

    Щонайменше 70 людей загинули та ще 30 дістали поранення внаслідок нападу озброєного угруповання в регіоні Артибоніт у Гаїті. Про це повідомила правозахисна організація Collective Defending Human Rights, передає DW.

    Інцидент назвали “масовим вбивством”.

    Раніше поліція повідомляла про 16 загиблих і 10 поранених, тоді як служба цивільного захисту оцінювала кількість жертв у 17 осіб та 19 поранених. Водночас правозахисники заявили про значно більші масштаби трагедії та додали, що близько 6 тисяч місцевих жителів були змушені залишити свої домівки.

    У заяві організації розкритикували місцеву владу за відсутність належної реакції та нездатність забезпечити безпеку в регіоні.

    Речник генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша під час брифінгу засудив напад, зазначивши, що оцінки кількості загиблих різняться – від 10 до 80 осіб. Він наголосив на необхідності цілковитого розслідування інциденту.

    За даними місцевих служб цивільного захисту, напад здійснили озброєні члени банди Gran Grif у районі Жан-Дені у неділю.

    Сільськогосподарський регіон Артібоніт все частіше зазнає одних із найсильніших сплесків насильства у країні, оскільки діяльність банд поширюється за межі столиці Порт-о-Пренс.

    У березні США оголосили винагороду до 3 млн доларів за інформацію про фінансову діяльність угруповань Gran Grif і Viv Ansanm, які Вашингтон визнав терористичними організаціями.

    Від 2021 року насильство з боку банд у Гаїті змусило понад мільйон людей покинути свої домівки, погіршило продовольчу ситуацію та призвело до майже 20 тисяч загиблих, і ця цифра щороку зростає.

    Нагадаємо, Міжнародний аеропорт Гаїті закрили через збройний напад та обстріл пасажирського літака.
    Двоє техасців планували напад на острів у Гаїті та “держпереворот”

    Розкрито 84 вбивства, скоєних окупантами в Бучі – Нацполіція

    За 4 роки після деокупації Бучі на Київщині розкрито 124 найзухваліших злочини, скоєних російськими окупантами, з яких – 84 вбивства та 40 фактів жорстокого поводження з цивільним населенням. Про це повідомляє Нацполіція.
    “31 березня – день деокупації Бучі. Саме тут одними з перших були зафіксовані викрадення та катування, сексуальне насильство, масові вбивства цивільних, розстріли на вулицях і спроби приховати злочини, які своєю жорстокістю шокували весь світ”, – йдеться в повідомленні.
    Зазначається, що поліцейські системно збирали докази злочинів за міжнародними стандартами та проводили розслідування. Повідомлено про підозру 97 представникам російсько-окупаційних військ.
    За даними поліції, наразі ідентифіковано 98,3% загиблих, тіла яких передано родинам для поховання. Окрема пошукова група Нацполіції займається встановленням обставин викрадення та вивезення за межі України понад півсотні бучанців.
    В поліції зазначають,що зібрані беззаперечні докази та повідомлено про підозру 59 військовослужбовцям РФ, серед яких 10 командирів.
    На даний час, згідно з повідомленням, обвинувальні акти відносно 46 фігурантів скеровано до суду.
    Загалом встановлено понад 2500 російських військовослужбовців, які перебували в місті, переважна частина яких є військовими 234 десантно-штурмового полку РФ.
    Як наголошують в Нацполіції, одним із найбільш показових епізодів стало розслідування розстрілів на перехресті вулиць Вокзальної та Яблунської.
    Слідчі встановили всіх 12 військовослужбовців 234 десантно-штурмового полку РФ, які з 5 по 9 березня 2022 року вбили там 16 цивільних. Людей розстрілювали просто на дорозі, коли вони намагалися евакуюватися або знайти їжу. Командира цього підрозділу також ідентифіковано, після чого йому повідомлено про підозру за віддання наказу відкривати вогонь по цивільних.
    Ще один масштабний епізод злочинів – масові вбивства у районі вулиць Івана Франка, Максима Ридзанича та Набережної.
    “Російські військові заходили у двори, виганяли людей на вулицю, роздягали їх, перевіряли мобільні телефони, після чого приймали рішення про їх страту. Після розстрілу людей, частину цих тіл окупанти спалили. Рештки обгорілих тіл були виявлені поліцейськими та криміналістами у перші дні деокупації.

    У Києві запобігли серії гучних замовних вбивств

    Правоохоронці викрили в Києві викрито агентурну мережу РФ, яка готувала замовні вбивства військових і волонтерів. Учасників групи затримали безпосередньо перед реалізацією злочину, повідомив Офіс генпрокурора в вівторок, 31 березня.
    “За даними слідства, координацію здійснював кадровий співробітник ГРУ РФ – він визначав цілі, розподіляв ролі та керував підготовкою. До виконання залучили чотирьох осіб: керівника охоронної фірми, правоохоронця, колишнього засудженого та жінку, яка забезпечувала перевезення”, – вказано в повідомленні.
    Група діяла за чітким планом: один виконавець мав вчиняти вбивства, інші – відповідали за транспорт, логістику та прикриття. Ще один учасник отримував дані з закритих баз і передавав їх представникам РФ.
    Для пересування зловмисники використовували автомобілі з проблисковими маячками під виглядом охорони, щоб безперешкодно залишати місце злочину. Зброю та боєприпаси брали зі схронів у Київській та Черкаській областях. Також готували вбивства із застосуванням вибухівки, яку планували закладати під автомобілі.
    Групу затримали напередодні підготовки до вбивства командира одного з добровольчих формувань у Києві. Під час обшуків вилучено зброю, телефони, сім-картки та інші докази.
    Зловмисникам повідомили про підозру за статтями про державну зраду, замах на умисне вбивство, вчинене на замовлення групою осіб, а також несанкціоновані дії з інформацією. Дії організаторів, які перебувають на території РФ, додатково кваліфіковано як замах на диверсію.
    Дивіться фото: У Києві запобігли серії гучних замовних вбивств

    “Готували вбивства членів уряду”: Кувейт арештував пов’язаних з Іраном осіб

    Міністерство внутрішніх справ Кувейту повідомило про арешт пов’язаних з Хезболлою бойовиків, які планували вбивство перших осіб держави. Про це повідомив Bloomberg.
    До складу групи, що планувала теракти, входили п’ять громадян Кувейту та ще одна особа.
    Також підозрюються ще 14 осіб, які перебувають за кордоном: двоє громадян Ірану, двоє ліванців та п’ятеро осіб, які недавно були позбавлені кувейтського громадянства.
    Затримані зізналися, що проходили розширену військову підготовку за кордоном.
    Вони також зізнались у шпигунстві та готовності виконувати завдання, спрямовані проти національних інтересів Кувейту.
    Нині підозрюваних передали державній прокуратурі.

    Суд продовжив арешт Коломойському у справі про замовне вбивство

    Печерський райсуд Києва до 22 травня продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22 травня для бізнесмена та ексвласника Приватбанку у справі про замовне вбивство. Про це повідомила суддя-спікерка цього суду Марія Пилаєва, передає Укрінформ.

    З Польщі екстрадували херсонця за підозрою у вбивствах і зґвалтуванні

    Херсонця, якого підозрюють у вбивстві колишньої дружини й падчерки, а також зґвалтуванні останньої, екстрадували з Польщі в Україну. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора на своєму Telegram-каналі.
    Злочин стався в липні 2022 року в тоді ще окупованому Херсоні. Слідчі встановили, що 40-річна жінка з дитиною приїхала до колишнього чоловіка, з надією на безпечніші умови.
    Однак це рішення обернулося трагедією: 41-річний господар оселі вбив екс-дружину та падчерку. Судово-медична експертиза підтвердила, що перед смертю дівчинка стала жертвою зґвалтування.
    “Після скоєного підозрюваний покинув місто через непідконтрольні Україні території та тривалий час переховувався за кордоном”, – ідеться в повідомленні.
    В березні 2025 року правоохоронці заочно повідомили чоловікові про підозру та оголосили у міжнародний розшук: підозрюваного затримали у Польщі, а в 19 березня 2026 року екстрадували в Україну.
    Чоловік, за рішенням суду, нині пробуває під арештом. Йому інкримінують умисне вбивство двох осіб та зґвалтування малолітньої дитини (п. п. 1, 2, 10 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 152 КК України).
    Фігуранту кримінальної справи тепер загрожує довічне позбавлення волі.
    В Офісі генпрокурора додали довідкову інформацію: з початку 2026 року в Україну екстрадовано трьох осіб із Бельгії, Німеччини та Польщі.

    Сійярто просив Лаврова сприяти перемозі партії Фіцо – ЗМІ

    Опозиційний угорський журналіст Сабольч Паньї опублікував стенограму розмови глави МЗС Угорщини Петера Сійярто з так званим російським колегою Сергієм Лавровим, що відбулася в лютому 2020 року. В ній ішлося про прохання сприяти перемозі соціал-демократів – партії тамтешнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо – на виборах у Словаччині. Відповідна стенограма опублікована на Facebook-сторінці журналіста.
    Сійярто звернувся до Лаврова по допомогу напередодні виборів у Словаччині в інтересах соціал-демократично-націоналістичного уряду на чолі з тодішнім прем’єр-міністром Петером Пеллегріні.
    “Як ви знаєте, 29 лютого в Словаччині відбудуться вибори, і для нас дуже важливо, щоб коаліція там продовжила своє існування. Я розумію, що це може звучати дивно з вуст угорських консерваторів, але ми сподіваємося на перемогу соціал-демократів, оскільки вони є єдиною раціональною силою в словацькій політиці, яка діє без іноземного впливу”, – пояснив він свої мотиви російському чиновнику.
    Петер Пеллегріні, нинішній президент Словаччини, на момент розмови представляв словацьких соціал-демократів, партію Роберта Фіцо. Пеллегріні змінив Фіцо на посаді прем’єра у 2018 році на тлі масових протестів у зв’язку з вбивством журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його дружини.
    “Якщо переможе опозиція, це буде трагедією для центральноєвропейського співробітництва. Важливо також, щоб Словацька національна партія спікера парламенту Данко подолала п’ятипроцентний бар’єр. Ми маємо надію, що їм це вдасться, але єдиний шанс для продовження коаліції – перемога керівної партії на виборах.
    Прем’єр-міністр Пеллегріні був тут учора і сказав нам, що якби ваш прем’єр-міністр прийняв його, хоч би на пів години, це було б великою допомогою в перемозі”, – провадив далі Сійярто.
    Зрештою угорський чиновник попросив російського “колегу” організувати зустріч словацького і російського прем’єрів.
    “Це значне прохання, але я передам його прем’єр-міністру”, – запевнив Лавров.
    Партія Пеллегріні тоді програла вибори і опинилася в опозиції, а Словацька національна партія не пройшла до парламенту. Утім, Пеллегріні є президентом Словацької Республіки з 2024 року.
    Розмова була записана службою національної безпеки однієї з країн Європейського Союзу, зазначив Паньї.
    Журналіст опублікував стенограму розмови Сійярто з Лавровим після того, як вийшла публікація у проурядовому виданні Mandiner, де стверджують, що до телефонних розмов міністра нібито дістали доступ іноземні розвідки завдяки опозиційному журналісту Сабольчу Паньї, що працює у Direkt36 та VSquare.
    У статті йдеться про те, що проти Петера Сійярто ведеться “велика операція розвідки”. 25 лютого 2018 року о 22:30 патруль поліції виявив тіла словацького журналіста Яна Куцяка та його жінки Мартіни Кушнірової, в їхньому будинку в селі Велька Мача.
    Поліція припускала, що вбивство могло бути пов’язане з професійною діяльністю журналіста.
    Подвійне вбивство викликало в Словаччині широкий резонанс і навіть політичну кризу. Зокрема, 15 березня на тлі цієї кризи Роберт Фіцо (це було під час його третьої каденції як прем’єра) пішов у відставку.
    13 січня 2020 року у вбивстві Куцяка зізнався колишній військовий Мирослав Марчек, 6 квітня його було засуджено на 23 роки позбавлення волі.