Вантажоперевезення

В Ормузькій протоці атаковане вантажне судно

Вантажне судно в Ормузькій протоці уразили невідомим снарядом у середу, що спричинило пожежу на борту та змусило екіпаж евакуюватися. Про це повідомила Британська служба морських торгових операцій (UKMTO).

UKMTO опублікувала оновлення, підтвердивши інцидент, втім, не розкрила назву судна.

Капітан суховантажу повідомив про влучання у судно невідомого снаряда. Повідомлень про будь-який вплив на довкілля немає. Екіпаж нині перебуває у безпеці.

“Судно запросило допомогу, і екіпаж евакуюється. Іншим суднам рекомендується дотримуватися обережності та повідомляти про будь-яку підозрілу активність до UKMTO, поки влада продовжує розслідування”, – мовиться у повідомленні.
Нагадаємо, раніше Іран попереджав, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита.
Згодом іранський флот узяв під повний контроль Ормузьку протоку, через яку проходить п’ята частина світових постачань нафти. Ракетами та дронами було вражено 10 нафтових танкерів, які намагалися пройти через протоку.
Також США отримали дані про можливі наміри Ірану замінувати Ормузьку протоку, щоб заблокувати один з найважливіших енергетичних коридорів світу. Головний біль Китаю: хто захищатиме Ормузьку протоку разом зі США

У лютому українці придбали 880 вантажівок: які марки найчастіше обирали

Впродовж лютого на українському ринку нових комерційних автомобілів (вантажні та спеціальні) було реалізовано 880 авто. Це на 7% менше, ніж у попередньому місяці, і на 4% більше, ніж в лютому торік, повідомляє Укравтопром у середу, 4 березня.

Всього з початку 2026 року український парк вантажних та спеціальних автомобілів поповнили 1826 нових машин, що майже відповідає результату за аналогічний період минулого року.

До ТОП-5 марок ринку нових комерційних автомобілів у лютому увійшли:

1. Renault – 150 од.;

2. Peugeot – 106 од.;

3. Opel – 72 од.;

4. Citroen – 63 од.;

5. Toyota – 61 од.

Половина місячного видобутку нафти Росії “застрягла” у морі

Попри те, що знижки на російську нафту вже перевищили 27 доларів за барель, значні обсяги сировини досі не знаходять покупців через західні санкції. Станом на 10 лютого близько 143 млн барелів російської нафти перебували на танкерах. Про пише The Wall Street Journal.

Це приблизно половина місячного видобутку РФ. Торік він коливався від майже 9 млн барелів на добу в січні (через обмеження в межах ОПЕК+) до 9,43 млн у листопаді, після чого почав знижуватися і в січні 2026 року становив 9,28 млн барелів на добу. Більшість танкерів, що перетворилися на плавучі сховища, курсують поблизу портів Росії, Індії та Китаю або в районах, які використовуються для перевалки нафти з судна на судно, зокрема біля Малайзії, зазначила провідна аналітикиня Vortexa з нафтового ринку Китаю Емма Лі.

За її словами, “терміни реалізації цих обсягів переважно залежатимуть від рівня знижок, запропонованих потенційним покупцям”. Для сорту Urals у портах завантаження дисконт сягнув рекордних 27,3 долара за барель щодо Brent унаслідок безперервного зростання з початку листопада. Знижка на далекосхідний сорт ESPO становить 13 доларів.

Додатковим чинником стала заборона ЄС на імпорт пального, виробленого з російської нафти, яка набула чинності в січні. Це створює ефект доміно – “подвійний удар”, що підриває продажі не лише сирої нафти, а й нафтопродуктів, вироблених із неї.

Нафтогазові доходи бюджету РФ у січні впали до мінімального рівня від початку пандемії COVID-19. Кремль стурбований погіршенням бюджетної ситуації, що збіглося з припиненням економічного зростання, тоді як витрати на війну не скорочуються.

Як повідомлялося, у п’ятницю Єврокомісія презентувала проєкт 20 пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Він охоплює енергетику, фінансові послуги та торгівлю. Щодо енергетики запроваджується повна заборона на морські послуги для російської сирої нафти.
Також повідомлялося, що ЄС розглядає цілковиту блокаду російських танкерів.

Половина місячного видобутку нафти Росії зависла у морі

На кордонах України запрацювали нові правила для вантажівок

У системі єЧерга від понеділка, 24 листопада, розпочали діяти оновлені правила для вантажних транспортних засобів, що передбачають продовження часу прибуття до кордону один раз на 60 днів. Про це повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій.

В оновлених правилах передбачається, що тривалість продовження вантажівок лишається незмінною – 4,6,8 або 10 годин. “Це допоможе уникати ситуацій, коли продовження використовували для “підбору” зручного часу або відкладання перетину через вихідні”, – наголосили у відомстві.

Водночас зазначається, що коли під час однієї черги користувач замінить тягач і використає продовження для обох авто, система зараховуватиме як продовження для кожного з них. Таким чином наступна можливість з’явиться через 60 днів.

Серед інших оновлень передбачено, що для вантажівки (тягача) неможливо створити нову чергу протягом 14 днів, якщо було вчинено порушення, зокрема двічі поспіль скасування черги у статусі “в’їзд до ПП”, двічі поспіль неприбуття до пункту пропуску та двічі поспіль відбулося скасування черги протягом 30 днів черги за добу до в’їзду.

Порушення будуть відображатись в кабінеті користувача в єЧерзі.

У такий спосіб Мінрозвитку прагне вирішити проблеми, які призводять до штучного збільшення черги, неможливості прогнозувати рух, затримок і різкого пришвидшення черги (особливо у вихідні), погіршення умов для добросовісних перевізників.

Білорусь пригрозила заходами щодо литовського транспорту

Білорусь погрожує вжити заходів щодо литовського транспорту, який залишився на її території після закриття кордону Литвою. Понад 1100 вантажівок литовських перевізників опинилися в Білорусі через одностороннє закриття Литвою пунктів пропуску. Білорусь розмістила їх на спеціальних стоянках поблизу кордону. Водіям дозволено покинути територію Білорусі і повернутися до Литви до відновлення роботи кордону. Уряд Білорусі вважає, що дії Литви є політизованими і необдуманими. Білорусь попередила, що залишає за собою право вжити будь-які заходи щодо транспорту, який залишився на її території.

На кордоні з Польщею сповільниться рух вантажівок

З 15 жовтня по 15 грудня 2025 року на пункті пропуску Краківець-Корчова на українсько-польському кордоні може відбуватися сповільнення руху вантажних автомобілів. Причина – роботи з обслуговування вагових комплексів та встановлення нових систем радіаційного контролю на польській стороні кордону. Про це повідомила Державна митна служба.

На кордоні з Польщею можливі проблеми з рухом вантажівок

У польській митниці 5 жовтня сталася поломка у роботі електронної системи оформлення, що може спричинити проблеми з рухом вантажних машин через українсько-польський кордон. Польська сторона повідомила, що на вʼїзд в Україну система працює у аварійному режимі, а на виїзд з України приймають лише порожні транспортні засоби. Раніше на кордоні почали тестувати нову біометричну систему контролю, яка вимагає відбитки пальців та сканування облич. Також стало відомо, скільки молодих українців віком 18-22 років виїхало до Польщі.

Українські порти встановили новий рекорд контейнерообігу

Українські морські порти за перші 8 місяців 2025 року обробили 134 191 контейнерних одиниць. Це найвищий показник з початку війни, повідомила Асоціація міжнародних експедиторів України. У портах було оброблено на 3,3% більше контейнерів, ніж за весь 2024 рік. Зокрема, експорт становив 66 892 TEU, імпорт – 63 042 TEU, транзит – 4 257 TEU. Голова АМЕУ Віктор Берестенко зауважив, що більшість вантажів з доданою вартістю продовжують проходити через Прибалтику. Щоб досягти цілі в 200 000 TEU, необхідно попрацювати над оптимізацією митних процедур та прискоренням обробки вантажів.

Україна та ЄС продовжили “транспортний безвіз”

Україна та Європейська комісія уклали угоду про продовження “транспортного безвізу” ще на 15 місяців до березня 2027 року. Це означає, що українські та європейські перевізники можуть здійснювати вантажні перевезення без спеціальних дозволів. Угода сприяла зростанню торгівлі між Україною та ЄС на 55%, що позитивно позначилося на обох економіках. Країни-члени ЄС підтримали продовження угоди, яка також передбачає приведення українського законодавства у відповідність до європейських стандартів.