Уряд Латвії затвердив зміни до закону, які стосуються підтримки громадян України. Зокрема, вони передбачають скорочення допомоги, так як кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, зменшується. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума зменшиться у 2026 році. Також будуть переглянуті послуги й заходи підтримки для громадян України. Українцям будуть доступні послуги зайнятості та пільгові маршрути. Також зміни вплинуть на охорону здоров’я та витрати на реєстрацію тварин. У 2025 році у Латвії було 31 тисяча біженців, з них більше половини – жінки. Також уряд Латвії виділить п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
Позначка: Уряд
-
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив, що у разі висловлення недовіри уряду Себастьяна Лекорню він не буде призначати нового прем’єр-міністра, а замість цього розпустить парламент. Таке рішення було оголошено під час засідання кабінету міністрів. Різні політичні партії висловлюють недовіру уряду Лекорню, і це може призвести до його усунення з посади. Уряд вже вступив у діалог з опозицією, запропонувавши призупинити пенсійну реформу та введення нового податку для найбагатших. Ці кроки спрямовані на вирішення політичної кризи в країні.
-
В Україні змінили терміни опалювального сезону
Уряд в Україні встановив нові дати опалювального сезону з 1 листопада по 31 березня замість попередніх з 15 жовтня по 15 квітня. Ця зміна була затверджена постановою №1267 від 8 жовтня цього року, яка вносить зміни до урядової постанови від 19 липня 2022 року щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам. Таким чином, опалювальний період в Україні буде тривати з 1 листопада по 31 березня.
-
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном. -
У Чехії домовились про коаліційний уряд
У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада. -
Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду
Новопризначений прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню, який нещодавно подав у відставку, а згодом повернувся на посаду очільника уряду, розповів про мотиви свого несподіваного рішення. Про це у суботу, 11 жовтня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на DPA.
Лекорню обійняв посаду прем’єра лише чотири тижні тому, проте 6 жовтня подав у відставку через напружену ситуацію в новому уряді. Цей крок спровокував серйозну політичну кризу в країні. Утім, вже 10 жовтня стало відомо, що він повертається до виконання своїх обов’язків.
Пояснюючи своє рішення, глава уряду зазначив, що його головною метою є подолання непростої ситуації, яка впливає на країну.
“Моїм єдиним пріоритетом є допомога у виході з цього важкого становища,” – зазначив Лекорню.
Прем’єр-міністр наголосив, що першочергово планує представити державний бюджет на наступний рік, аби уникнути додаткових ускладнень. Лише після цього він зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем уряду.
Себастьєн Лекорню також уточнив, що має сформувати новий склад кабінету міністрів до 13 жовтня та не виключив можливості співпраці з лівими політичними силами.
“І тоді або політичні сили допоможуть мені в цьому, і ми будемо працювати разом, або ні”, – підсумував він.
Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.
Втім, уже 10 жовтня Франція знову пережила значні кадрові зміни в керівництві. Президент Макрон прийняв рішення повернути Лекорню на пост глави уряду, хоча той раніше висловлював бажання залишити виконавчу владу. Лекорню погодився залишитися на посаді прем’єра.
-
В Японії розпалась правляча коаліція
У п’ятницю правляча коаліція Японії, яка майже безперервно керувала країною протягом 25 років, розпалась після виходу партії Комейто з альянсу, повідомляє AFP.
Така ситуація поставила під загрозу затвердження кандидатури 64-річної Санае Такаїчі, як першої жінки на посаді прем’єр-міністра країни.
Такаїчі стала головою Ліберально-демократичної партії (ЛДП) менше тижня тому, і очікувалося, що парламент призначить її прем’єром цього місяця. Однак рішення Комейто розірвати союз викликало нову політичну кризу.
Лідер Комейто Тецуо Сайто пояснив розрив коаліції нездатністю ЛДП реагувати на дволітній скандал із політичним фінансуванням. Водночас партія пообіцяла підтримувати бюджетні плани та інші законопроєкти, але не голосуватиме за Такаїчі на парламентських слуханнях у другій половині жовтня.
Такаїчі назвала розпад коаліції “надзвичайно прикрим” і заявила, що вихід партії з альянсу був “одностороннім”. Частково конфлікт зумовлений консервативною політикою Такаїчі, зокрема її візитами до храму Ясукуні, де вшановують загиблих японських військових, включно з воєнними злочинцями, що викликає занепокоєння Китаю, Південної Кореї та США.
ЛДП втрачає підтримку на тлі зростання популярності менших партій, зокрема антиімміграційної Сансеїто. Якщо Такаїчі стане прем’єром, їй доведеться вирішувати складні внутрішні та зовнішні проблеми – старіння населення, геополітичні виклики, нестабільну економіку та питання імміграції. Одним із перших офіційних обов’язків на посаді стане прийом президента США Дональда Трампа, який планує візит до Японії наприкінці жовтня. -
Президенту Перу оголосили імпічмент на тлі масової злочинності в країні
Конгрес Перу проголосував за усунення з посади непопулярної глави держави Діни Болуарте в п’ятницю вранці, 10 жовтня. Імпічмент президента країни оголошено на тлі хвилі злочинності, яка охопила Перу, повідомляє АР.
Законодавці організували в четвер увечері, 9 жовтня, дебати та процес імпічменту в однопалатному Конгресі, який складається зі 130 членів, щодо усунення Болуарте з посади через те, що, на їхню думку, її уряд не здатний зупинити злочинність.
Вони вимагали, щоб Болуарте прибула до Конгресу до кінця доби, щоб захистити себе, але вона не з’явилася, і після опівночі 124 законодавці проголосували за її імпічмент, який перуанські конгресмени підтримали одноголосно.
На відміну від восьми попередніх спроб усунути Болуарте, майже всі законодавчі фракції висловили підтримку цьому рішенню.
Тимчасовим президентом призначили 38-річного юриста і голову Конгресу Хосе Хері. Він буде виконувати обов’язки Болуарте до кінця її терміну. Вибори заплановані на квітень наступного року, а термін повноважень Болуарте мав закінчитися 28 липня 2026 року.
Болуарте була шостою главою держави Перу за останні майже десять років. Звичайний термін повноважень президента становить п’ять років.
Вона прийшла до влади в 2022 році, щоб добути термін повноважень тодішнього президента Педро Кастільо, якого усунули з посади лише через два роки після початку його п’ятирічного терміну. До того, як стати президентом, вона обіймала посаду віцепрезидента Кастільо.
Протягом перших трьох місяців її президентства відбулося понад 500 протестів з вимогою її відставки. Скандали та нездатність її адміністрації боротися з безперервною злочинністю в Перу стали причиною її поразки.
Вона частково звинуватила в цій ситуації іммігрантів, які проживають у країні нелегально. -
Ле Пен заявила, що блокуватиме усі спроби призначити прем’єра
Лідерка ультраправої французької партії Національне об’єднання Марін Ле Пен заявила, що її політична сила буде постійно блокувати роботу призначених голів уряду, поки президент Емманюель Макрон не погодиться провести ще одні дострокові вибори. Про це у середу, 8 жовтня, повідомляє Politico.
Зазначається, що Ле Пен висловила впевненість, що ультраправим вдаться збільшити кількість мандатів у потенційному новому скликанні. Натомість усі інші партії “налякані до смерті” перспективою виборів, бо розуміють, що втратять портфелі.
Згідно з опитуваннями, Національне об’єднання справді є лідером електоральних симпатій. Але складна система виборів з двома турами не дає можливості надійно спрогнозувати, чи справді Ле Пен здатна сформувати більшість. -
Хаос у Франції. Під Макроном хитке крісло
У Франції знову пішов у відставку прем’єр-міністр. Себастьєн Лекорню обіймав посаду менше місяця, не встиг провести жодного засідання уряду і подав у відставку. Країна так і не змогла подолати затяжну політичну кризу.
Кінця кризи не видно
Влітку 2024 року, після перемоги ультраправого Національного об’єднання, Еммануель Макрон вирішив розпустити Національні збори і оголосити нові вибори. Відтоді у Франції триває політична криза, кінця якій так і не видно.
У липні 2024 року подав у відставку з посади прем’єр-міністра ставленик Макрона Габріель Атталь (фактично він керував урядом до вересня).
Його змінив на початку вересня 2024 року представник правої партії Республіканці Мішель Барньє. Рівно через два місяці Барньє пішов у відставку, отримавши від Національних зборів вотум недовіри.
Після Барньє прийшов Франсуа Байру, найбільш компромісний кандидат для всіх сторін. Він протримався до вересня цього року: Байру не зміг проштовхнути проєкт бюджету і сам ініціював вотум недовіри своєму уряду в парламенті.
Коли з усіх можливих кандидатур Макрон обрав Себастьяна Лекорню, реакція на його рішення була досить байдужею. Політики і журналісти говорили, що цього разу президент вирішив сам очолити уряд: Лекорню вважається одним із найвідданіших соратників Макрона, у всьому наступним його волі.
Лекорню встановив одразу кілька антирекордів. На посаді прем’єр-міністра він провів 27 днів (до цього найкоротшим головою уряду був Мішель Барньє з 99 днями). При цьому Лекорню рекордно довго формував свій кабінет — 26 днів (той же Барньє займався цим 17 днів). Міністри навіть не встигли розпакувати свої речі.
Що далі?
З кожною новою відставкою все складніше знайти відповідь на це питання. Уже у вівторок, 7 жовтня, наближається термін подання проєкту бюджету. Цього, очевидно, не станеться: немає уряду — немає бюджету.
Ще одне важливе питання — чим у цей час буде займатися Національні збори. У вівторок до депутатів мав звернутися Лекорню, але уряду більше немає, і парламентаріям нема що обговорювати.
Якісь заяви зі стін Національних зборів послідують, але без виконавчої влади законодавцям особливо нема чим займатися. Очевидно, що ситуація буде лише погіршуватися: з кожною відставкою опозиція стає радикальнішою, компромісу з питання бюджету так і немає, Макрона закликають піти у відставку або оголосити дострокові вибори.
Бюро Національної асамблеї у середу відхилило ініціативу про імпічмент президента Макрона, яку внесли ультралеві з Непокірної Франції за підтримки всього 104 депутатів лівих партій.
На етапі розгляду в бюро проти винесення питання на розгляд проголосували 10, тоді як за — лише 5, і 5 утрималися, зокрема представники від правопопулістів Національного об’єднання.
Рейтинг довіри до Макрона впав на тлі політичної нестабільності, викликаної зміною прем’єр-міністрів. За опитуванням, лише 14% французів довіряють здатності Макрона ефективно вирішувати проблеми, що стоять перед Францією — на 3 процентних пункти менше, ніж місяць тому.
В цілому рейтинг довіри до президента Франції обвалився на 7 пунктів за два місяці і на 13 — з березня 2025 року.
З рейтингом довіри в 14% Емманюель Макрон побив свій рекорд непопулярності і зрівнявся з рекордом свого попередника Франсуа Олланда, якого колишній соціалістичний глава держави досяг у листопаді 2016 року.