Уряд на позачерговому засіданні прийняв ряд рішень, спрямованих на покращення захисту та відновлення критичних об’єктів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про це у Телеграмі, зазначивши, що ці кроки дозволять швидше реагувати на пошкодження та забезпечувати життєво важливі послуги навіть у зоні воєнних дій. Одним із рішень є створення Координаційного центру інженерного захисту, який буде відповідати за координацію дій урядових органів, місцевої влади та операторів інфраструктури. Також ухвалено рішення щодо швидшого виділення коштів з держбюджету на захист енергетичних об’єктів та прискорення будівництва інженерного захисту. Крім того, виділено додаткові кошти на захист і відновлення інфраструктури у прифронтових областях та Укрзалізниці. Мета цих заходів – підвищити стійкість країни та покращити реагування на наслідки війни, забезпечуючи неперервну роботу життєважливих систем.
Позначка: Уряд
Китай шпигував у британському уряді десятиліттями – ЗМІ
Китай протягом багатьох років проводив шпигунську діяльність проти Великої Британії, отримуючи доступ до урядових систем і отримуючи конфіденційну інформацію різного рівня секретності. Через витік даних стали відомі конфіденційні матеріали про формування державної політики, приватні комунікації та дипломатичні телеграми. Влада Великої Британії заявила, що вдалося зберегти найвищий рівень секретної інформації в безпеці. Також стало відомо, що колишній керівник апарату Бориса Джонсона підтвердив великі обсяги скомпрометованої інформації з найвищим рівнем захисту. Представники Китаю відмовилися коментувати цю ситуацію. Крім того, було затримано китайських шпигунів у Києві, а також визнано провину колишнього депутата Європарламенту в отриманні хабарів за співпрацю в інтересах Росії.
Шатдаун: міністр фінансів США висловився про економічні наслідки
Глава Міністерства фінансів США Скотт Бессент висловив обурення через тривале закриття уряду, яке вже два тижні ускладнює позитивну динаміку економіки країни. Він заявив, що кожен день шатдаун коштує США приблизно 15 мільярдів доларів через зниження рівня виробництва. Бессент наголосив, що хоча інвестиції в американську економіку все ще залишаються сильними, проте закриття уряду стає серйозним перешкодженням для цього процесу. Він також зауважив, що політичний параліч виник через непорозуміння щодо бюджету, а президент Трамп загрожує звільненням федеральних службовців та скороченням програм, підтримуваних демократами. Ця ситуація має важливе значення для України, оскільки може вплинути на економічні процеси у світі.
Латвія переглянула фіндопомогу біженцям з України
Уряд Латвії затвердив зміни до закону, які стосуються підтримки громадян України. Зокрема, вони передбачають скорочення допомоги, так як кількість українців, які отримують статус тимчасового захисту, зменшується. Уряд виділив 65 мільйонів євро на підтримку українців у 2025 році, але ця сума зменшиться у 2026 році. Також будуть переглянуті послуги й заходи підтримки для громадян України. Українцям будуть доступні послуги зайнятості та пільгові маршрути. Також зміни вплинуть на охорону здоров’я та витрати на реєстрацію тварин. У 2025 році у Латвії було 31 тисяча біженців, з них більше половини – жінки. Також уряд Латвії виділить п’ять мільйонів євро на підтримку України за ініціативою НАТО та США.
Макрон назвав умову для розпуску парламенту Франції
Президент Франції Емманюель Макрон вирішив, що у разі висловлення недовіри уряду Себастьяна Лекорню він не буде призначати нового прем’єр-міністра, а замість цього розпустить парламент. Таке рішення було оголошено під час засідання кабінету міністрів. Різні політичні партії висловлюють недовіру уряду Лекорню, і це може призвести до його усунення з посади. Уряд вже вступив у діалог з опозицією, запропонувавши призупинити пенсійну реформу та введення нового податку для найбагатших. Ці кроки спрямовані на вирішення політичної кризи в країні.
В Україні змінили терміни опалювального сезону
Уряд в Україні встановив нові дати опалювального сезону з 1 листопада по 31 березня замість попередніх з 15 жовтня по 15 квітня. Ця зміна була затверджена постановою №1267 від 8 жовтня цього року, яка вносить зміни до урядової постанови від 19 липня 2022 року щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам. Таким чином, опалювальний період в Україні буде тривати з 1 листопада по 31 березня.
У Франції оголосили новий склад уряду
Прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив склад нового уряду лише через два дні після перепризначення. Про це увечері в неділю, 12 жовтня, повідомило Politico.
Перепризначений прем’єр-міністром Франції Себастьян Лекорню залишив на своїх посадах міністра закордонних справ Жана-Ноеля Барро і міністра юстиції Жерара Дарманіна.
Найпомітнішою зміною стало призначення на посаду міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса – префекта поліції Парижа, який замінив на посаді Бруно Ретайо, лідера консервативної Республіканської партії, що має власні президентські амбіції.
Колишній прем’єр-міністр Елізабет Борн втратила посаду міністра освіти, її замінив державний службовець Едуард Жеффрей.
Ветеран правоцентристського табору Катрін Вотрен, замінила Лекорню на посаді міністра оборони. Раніше вона була міністром праці в уряді колишнього прем’єра Франсуа Байру, а також обіймала міністерську посаду за колишнього президента Жака Ширака.
На своїх посадах залишилися кілька важливих міністрів, зокрема міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро та міністр фінансів Ролан Лескюр.
Проте, майбутнє цього уряду є вкрай невизначеним. Ультраправе “Національне об’єднання” та ліворадикальна “Франція нескорена”, які разом контролюють понад третину місць у парламенті, вже заявили, що голосуватимуть за вотум недовіри уряду. Таким чином, доля кабінету Лекорню залежатиме від позиції Соціалістичної партії. Соціалісти заявили, що ухвалюватимуть рішення на основі конкретних політичних пропозицій прем’єра, зокрема щодо можливого призупинення суперечливої пенсійної реформи, ухваленої президентом Макроном.
У Чехії домовились про коаліційний уряд
У Чехії переможець парламентських виборів партія АNО досягла згоди з Партією свободи та прямої демократії (SPD) та партією Автомобілісти (Motoristé) щодо форми потенційного уряду з 16 членів. Про це напередодні повідомило Radio Prague International.
Так, лідер партії АNО Андрей Бабіш оголосив у соціальних мережах, що угоди щодо нового уряду було досягнуто приблизно після п’яти годин переговорів.
Згідно з цим планом, ANO матиме дев’ять місць у новому кабінеті міністрів, включаючи посаду прем’єр-міністра, SPD – три, а Motoristé – чотири.
SPD також висуватиме наступного спікера Палати депутатів, йдеться у спільній заяві партій.
АNО очолить міністерства фінансів, промисловості, охорони здоров’я, праці, освіти, внутрішніх справ, регіонального розвитку та юстиції.
SPD візьме на себе відповідальність за оборону, сільське господарство та транспорт.
Motoristé контролюватимуть МЗС, культуру, навколишнє середовище та нове міністерство спорту, профілактики та охорони здоров’я.
Не буде міністрів європейських справ, законодавства, науки, досліджень та інновацій.
Переговори коаліції щодо політичних пріоритетів продовжаться наступного тижня. Очікується, що новий уряд приступить до роботи 3 листопада.
Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду
Новопризначений прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню, який нещодавно подав у відставку, а згодом повернувся на посаду очільника уряду, розповів про мотиви свого несподіваного рішення. Про це у суботу, 11 жовтня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на DPA.
Лекорню обійняв посаду прем’єра лише чотири тижні тому, проте 6 жовтня подав у відставку через напружену ситуацію в новому уряді. Цей крок спровокував серйозну політичну кризу в країні. Утім, вже 10 жовтня стало відомо, що він повертається до виконання своїх обов’язків.
Пояснюючи своє рішення, глава уряду зазначив, що його головною метою є подолання непростої ситуації, яка впливає на країну.
“Моїм єдиним пріоритетом є допомога у виході з цього важкого становища,” – зазначив Лекорню.
Прем’єр-міністр наголосив, що першочергово планує представити державний бюджет на наступний рік, аби уникнути додаткових ускладнень. Лише після цього він зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем уряду.
Себастьєн Лекорню також уточнив, що має сформувати новий склад кабінету міністрів до 13 жовтня та не виключив можливості співпраці з лівими політичними силами.
“І тоді або політичні сили допоможуть мені в цьому, і ми будемо працювати разом, або ні”, – підсумував він.
Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.
Втім, уже 10 жовтня Франція знову пережила значні кадрові зміни в керівництві. Президент Макрон прийняв рішення повернути Лекорню на пост глави уряду, хоча той раніше висловлював бажання залишити виконавчу владу. Лекорню погодився залишитися на посаді прем’єра.
В Японії розпалась правляча коаліція
У п’ятницю правляча коаліція Японії, яка майже безперервно керувала країною протягом 25 років, розпалась після виходу партії Комейто з альянсу, повідомляє AFP.
Така ситуація поставила під загрозу затвердження кандидатури 64-річної Санае Такаїчі, як першої жінки на посаді прем’єр-міністра країни.
Такаїчі стала головою Ліберально-демократичної партії (ЛДП) менше тижня тому, і очікувалося, що парламент призначить її прем’єром цього місяця. Однак рішення Комейто розірвати союз викликало нову політичну кризу.
Лідер Комейто Тецуо Сайто пояснив розрив коаліції нездатністю ЛДП реагувати на дволітній скандал із політичним фінансуванням. Водночас партія пообіцяла підтримувати бюджетні плани та інші законопроєкти, але не голосуватиме за Такаїчі на парламентських слуханнях у другій половині жовтня.
Такаїчі назвала розпад коаліції “надзвичайно прикрим” і заявила, що вихід партії з альянсу був “одностороннім”. Частково конфлікт зумовлений консервативною політикою Такаїчі, зокрема її візитами до храму Ясукуні, де вшановують загиблих японських військових, включно з воєнними злочинцями, що викликає занепокоєння Китаю, Південної Кореї та США.
ЛДП втрачає підтримку на тлі зростання популярності менших партій, зокрема антиімміграційної Сансеїто. Якщо Такаїчі стане прем’єром, їй доведеться вирішувати складні внутрішні та зовнішні проблеми – старіння населення, геополітичні виклики, нестабільну економіку та питання імміграції. Одним із перших офіційних обов’язків на посаді стане прийом президента США Дональда Трампа, який планує візит до Японії наприкінці жовтня.