Стали відомі маршрути евакуації для українців із Ізраїлю

Посольство України в Ізраїлю веде облік громадян, які звертаються за допомогою у виїзді з країни, і станом на зараз на евакуацію записалося близько 30 осіб. Про це повідомив надзвичайний і повноважний посол України в Ізраїлю Євген Корнійчук в коментарі Інтерфакс-Україна в понеділок, 2 березня.

За словами дипломата, в Ізраїлі зафіксовано прямі влучання, хоча їх небагато. Загалом понад 10 загиблих, близько 130 поранених різного ступеня тяжкості. Аеропорт було закрито о 8:00 28 лютого.

Корнійчук наголосив, що громадянам потрібно неухильно дотримуватися вказівок Командування тилу Ізраїлю; постійно відстежувати офіційні повідомлення місцевої влади та посольства України; мінімізувати пересування та уникати місць масового скупчення людей; завчасно з’ясувати розташування найближчих укриттів.

Посольство веде облік громадян, які звертаються за допомогою у виїзді з країни, і станом на зараз на евакуацію записалося близько 30 осіб. Якщо кількість охочих зросте, то посольство спробує організувати можливість групового виїзду, зокрема бронювання автобусів до пункту пропуску Таба (кордон з Єгиптом) за рахунок спонсорів.

Рух приватного транспорту в країні відбувається, тому для громадян Україні можлива самостійна евакуація, на сьогодні це відбувається двома маршрутами. Перший маршрут евакуації через Єгипет – дістатися Ейлата, перейти пішки кордон на Табу (працює постійно, перетин довільний). Потрібен дійсний український закордонний паспорт (термін дії – мінімум шість місяців). Якщо перебування в Єгипті перевищить 14 днів або планується поїздка з Сінаю до Каїру тощо – придбати візу приблизно за 30 доларів готівкою. Від Таби до аеропорту Шарм-ель-Шейх -160 км (маршрутні автобуси або приватне таксі – 150 доларів).

Дипломат уточнив, що чартерні рейси з Шарм-ель-Шейха доступні лише тим, хто прибув до Єгипту саме цими чартерами раніше. Самостійний виїзд не гарантує посадки на чартер. Рекомендується купувати виключно рейсові квитки.

Другий маршрут евакуації через Йорданію – пункт пропуску Алленбі Брідж. З Тель-Авіва до кордону – 1,5–2 години. Після перетину – близько години до аеропорту Аммана автомобілем або автобусом (курсують регулярно).

Однак стало відомо про часткове та тимчасове закриття повітряного простору Йорданії для всіх літаків. Пасажирам рекомендовано безпосередньо звертатися до авіакомпаній для уточнення розкладу та можливих змін.

Нагадаємо, 28 лютого США та Ізраїль розпочали спільну масштабну військову операцію проти Ірану. У відповідь Тегеран завдає масованих ракетних і дронових ударів по Ізраїлю, а також по американських військових базах та об’єктах у країнах Перської затоки.

Данія анонсувала зміни для деяких українських біженців

Уряд Данії планує внести зміни до правил проживання для окремих груп біженців з України. Зокрема, чоловіки призовного віку та жителі деяких безпечніших регіонів України більше не зможуть отримати дозвіл на проживання, який наразі надається відповідно до спеціального закону країни. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.

Згідно з новими правилами, тимчасовий захист більше не буде поширюватися на чоловіків призовного віку, які щойно прибули до Данії. Українці віком від 23 до 60 років зможуть отримати дозвіл лише за умови наявності документів, що підтверджують звільнення від військової служби. Для молодших осіб захист діятиме лише до їхнього 23-річчя.

Крім того, уряд Данії планує відмовляти у захисті українцям, які прибувають із регіонів, класифікованих у Копенгагені як відносно безпечні. До переліку таких областей входять Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без міста Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області.

Зміни торкатимуться лише тих, хто прибуватиме до Данії після їх впровадження. Водночас українці, які вже перебувають у країні під тимчасовим захистом, залишаться під його дією. Зазначається, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України.

Передбачаються також зміни в освітньому процесі для українських дітей. Крім того, уряд Данії висловлює бажання, щоб українські біженці, які отримують фінансову допомогу, мали обов’язок працювати.

Нагадаємо, Норвегія пропонує обмежити тимчасовий колективний захист для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Зміни стосуватимуться нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має захист.

Нагадаємо, у країнах Євросоюзу збільшилась кількість біженців з України. Найбільший приріст кількості біженців з України зафікований у Німеччині, Іспанії та Румунії.

Дянія анонсувала зміни для деяких українських біженців

Уряд Данії планує внести зміни до правил проживання для окремих груп біженців з України. Зокрема, чоловіки призовного віку та жителі деяких безпечніших регіонів України більше не зможуть отримати дозвіл на проживання, який наразі надається відповідно до спеціального закону країни. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.

Згідно з новими правилами, тимчасовий захист більше не буде поширюватися на чоловіків призовного віку, які щойно прибули до Данії. Українці віком від 23 до 60 років зможуть отримати дозвіл лише за умови наявності документів, що підтверджують звільнення від військової служби. Для молодших осіб захист діятиме лише до їхнього 23-річчя.

Крім того, уряд Данії планує відмовляти у захисті українцям, які прибувають із регіонів, класифікованих у Копенгагені як відносно безпечні. До переліку таких областей входять Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без міста Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області.

Зміни торкатимуться лише тих, хто прибуватиме до Данії після їх впровадження. Водночас українці, які вже перебувають у країні під тимчасовим захистом, залишаться під його дією. Зазначається, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України.

Передбачаються також зміни в освітньому процесі для українських дітей. Крім того, уряд Данії висловлює бажання, щоб українські біженці, які отримують фінансову допомогу, мали обов’язок працювати.

Нагадаємо, Норвегія пропонує обмежити тимчасовий колективний захист для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Зміни стосуватимуться нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має захист.

Нагадаємо, у країнах Євросоюзу збільшилась кількість біженців з України. Найбільший приріст кількості біженців з України зафікований у Німеччині, Іспанії та Румунії.

Викрадення українця на Балі: на пляжі знайшли розчленоване тіло

На пляжі Кетевел в районі Гіаньяр на Балі виявили розчленовані людські останки: голову, частини тулуба, ноги та внутрішні органи. Поліція перевіряє зв’язок із викраденням українця Ігоря Комарова. Про це повідомляє індонезійське видання Kumparan News в п’ятницю, 27 лютого. Зазначається, що тіло знаходилося у стадії сильного розкладання. За попередніми даними, смерть настала понад три дні тому.

Індонезійська поліція заявила, що на руці вбитого виявили татуювання з римськими цифрами – така сама була у Комарова. Правоохоронці наразі проводять ДНК-експертизу, щоб встановити особу жертви. Поліція співпрацює з консульством України. Зразок ДНК матері Комарова вже був відібраний для порівняння. Єва Мішалова і Ігор Комаров на Балі. Фото: instagram.com/yeva_mishalova
Нагадаємо, син українського авторитета Сергія Комарова Ігор зник у районі Джимбарана на південному заході Балі 15 лютого. Стверджувалося, що він нібито був пов’язаний із шахрайськими call-центрами у Дніпрі, а до його викрадення можливо причетні чеченці у координації з ФСБ Росії. Місцезнаходження Комарова могли встановити через соцмережі. Його дівчина – українська блогерка Єва Мішалова публікувала багато фото в Instagram з геолокацією. Telegram-канали писали, що Комарову нібито відрізали пальці та зґвалтували. За визволення з його батьків вимагали 10 млн доларів.

У США затримали українця, який намагався вбити начальника поліції

У США заарештували українця Миколу Житніченка, якого розшукували за замах на вбивство начальника поліції, наркозлочини, рекет та організовану злочинність, повідомило Міністерство внутрішньої безпеки США.
Зазначається, що арешт Житніченка став можливим завдяки тісній співпраці з американськими та міжнародними партнерами.
“HSI чітко демонструє, що Сполучені Штати не потерплять втікачів, які намагаються уникнути правосуддя за тяжкі злочини”, – йдеться у повідомленні.
Житніченка було прийнято до США 21 березня 2023 року як умовно-достроково звільненого з гуманітарних причин за часів адміністрації Байдена.
Всього через кілька місяців, у жовтні 2023 року, українська влада видала ордер на арешт Житніченка за замах на вбивство начальника поліцейського підрозділу за допомогою вибухового пристрою, зберігання наркотиків, розповсюдження наркотиків, рекет та участь в організованій злочинності.
Виконуюча обов’язки директора польового офісу ICE Buffalo Enforcement and Removal Operations Теммі Маріч додала, що іноземні злочинці не можуть використовувати імміграційне законодавство США, щоб уникнути судового переслідування у своїй країні.
Після арешту Житніченка доставлено до федерального слідчого ізолятора Буффало. Він залишатиметься під вартою ICE до розгляду справи про його депортацію.

Британія почала частіше відмовляти українським біженцям у притулку – ЗМІ

Велика Британія відмовила кільком сім’ям українських біженців в наданні притулку. В одній із них є дитина, яка страждає від панічних атак через війну, але в британському МВС порадили сім’ї оселитися у “безпечнішому регіоні на заході України”, а їхній дочці – використовувати навушники з шумопоглинанням. Про це повідомляє британський телеканал Sky News.
Велика Британія прийняла близько 310 тисяч українців від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Програму Homes for Ukraine, яка дозволяє жителям Великої Британії ставати спонсором для громадян України та членів їхніх родин, двічі продовжували. Останнє продовження дозволяє залишатися в країні до вересня 2028 року.
Однак нині, за словами імміграційних юристів, із якими спілкувалися журналісти Sky News, більшість заяв українців на притулок відхиляють.
У британському МВС заявили, що “гуманітарна ситуація в Україні не є настільки критичною, щоб існували вагомі підстави вважати, що є реальний ризик серйозної шкоди через умови, які прирівнюються до катувань або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження”.
Українці своєю чергою в контраргументах посилаються на заяву Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), оприлюднену в листопаді 2025 року, у якій зазначено, що обстріл Тернополя “чітко демонструє, що жодну частину країни не можна вважати безпечною”.
Відмову у прихистку дістала й сім’я з Маріуполя, де зростає маленький син з розладом аутистичного спектра (РАС). Сім’я тиждень переховувалася у підвалі та врятувалася від обстрілів.
Але, згідно з внутрішніми оцінками міністерства за 2025 рік, родина нібито не буде “під реальною загрозою”, якщо переїде на захід України або до Києва.

Небензя в ООН намагався видати себе за українця: Беца відповіла

На засіданні Ради Безпеки ООН, присвяченого четвертим роковинам повномасштабної війни Росії проти України, що пройшло у вівторок, 24 лютого, представник країни-агресора Василь Небензя заявив, що він нібито є українцем, на що заступник міністра закордонних справ України Мар’яна Беца дала йому жорстку відповідь, пише Укрінформ.

Небензя розповідав історії, що він є навіть більш справжнім українцем, ніж члени української делегації, стверджуючи, що його батько – “щирий українець”, а мати – “із козаків”. Також він знову підняв давно озвучену риторику про те, що росіяни, українці та білоруси нібито належать до однієї спільної національності і що знищення українців – це, за його словами, свого роду порятунок.

Заступник міністра закордонних справ України Мар’яна Беца відповіла Небензі, наголосивши, що він не має жодного відношення до України і не повинен видавати себе за українця.

“По-перше, пане Набензе, ви не українець, і не прикидайтеся ним. По-друге, ми ніколи не були й не будемо однією нацією з Росією”, – зазначила Беца.

Вона зазначила, що Україна ніколи не була частиною однієї нації з Росією, і ніколи не стане нею. Україна – демократична, вільна європейська країна, тоді як Росія – “диктаторська держава, яка розв’язала агресію, геноцид, тероризм та вчиняє воєнні злочини”, наголосила заступниця міністра.

“Заява пана Небензі є яскравим прикладом маніпуляції, дезінформації та російської пропаганди”, – зауважила вона.

Як раніше повідомлялося, Генеральна асамблея ООН підтримала резолюцію “Підтримка тривалого миру в Україні”. Цей документ закликає до негайного припинення бойових дій і підтверджує важливість дотримання суверенітету та територіальної цілісності України. Під час остаточного голосування США утрималися.

США в ООН звинуватили низку країн у підтримці війни РФ проти України

У Польщі звинуватили РФ у дезінформації проти українців

Росія здійснює цілеспрямовані антиукраїнські кампанії у польському інтернет-просторі, зокрема в соцмережах. Про це в інтерв’ю Укрінформу розповів маршалок Сейму Польщі Влодзімєж Чажастий.
“Росія веде скоординовані дезінформаційні кампанії, зокрема із застосуванням контенту, створеного за допомогою штучного інтелекту, прикладом чого є антиукраїнські кампанії в польськомовних соціальних мережах. Ми не дамо себе обдурити”, – сказав посадовець.
Він зазначив, що Варшава та Київ мають співпрацювати в протидії гібридній війні РФ, зокрема посилювати обмін інформацією. За словами Чажастого, суспільству та владі важливо зберігати здоровий глузд, особливо під час оцінювання контенту в інтернеті.
У вересні Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони (РНБО) України попереджав про вкиди в польськомовному онлайн-секторі. Вони, за словами ЦПД, є частиною інформаційної операції, мета якої – дискредитувати українців в очах поляків, провокувати антиукраїнські настрої у Польщі та розпалювати ворожнечу.
Раніше Польща звинуватила спецслужби РФ у кібератаках на енергетику. Удару зазнали близько 30 об’єктів відновлюваної енергетики, промислове підприємство та теплоелектростанція, яка забезпечує опаленням майже пів мільйона мешканців.
Поляків, які воюють за Україну, звільнили від кримінального покарання

Навроцький підписав новий закон щодо перебування українців у Польщі

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, який скасовує норми спеціального законодавства щодо підтримки українських біженців, прийняті після початку повномасштабної війни. Водночас усі механізми підтримки цієї категорії переселенців будуть інтегровані до загальної системи забезпечення прав та допомоги іноземцям. Про це в четвер, 19 лютого, пише Polska agencja prasowa.

Кароль Навроцький заявив, що це рішення є результатом послідовних дій, включаючи його попереднє вето і переговори з урядом для внесення змін, на які очікувало суспільство. Він підкреслив, що Польща і надалі твердо підтримуватиме Україну у протистоянні з Росією, а також нагадав про роль країни у наданні масштабної допомоги в перші місяці війни. Водночас президент заявив про завершення етапу надання “абсолютних привілеїв” і перехід до системного підходу.

Новий закон закріплює перехід від інтервенційної підтримки до інтеграції правил допомоги біженцям в загальне законодавство про захист іноземців. Документ скасовує спеціальні умови, запроваджені законом 2022 року, що передбачав спрощення процедур для українців у питаннях проживання, працевлаштування, соціальних виплат і доступу до освіти. Значення матиме статус PESEL UKR, який служитиме основою для підтвердження легального перебування. Заміна паперових документів на електронну карту DIIA дозволить покращити систему ідентифікації завдяки використанню польського додатку mObywatel.

Також передбачено зміни у зв’язку зі статусом UKR. Нереєстрація протягом 30 днів після в’їзду в Польщу буде свідчити про відмову від тимчасового захисту. Окрім цього, скорочуються права на отримання соціальної і медичної допомоги. Лише деякі категорії громадян України, наприклад, неповнолітні, особи із вразливих груп, працевлаштовані або ті, хто постраждав від насильства, можуть розраховувати на подальшу медичну чи соціальну підтримку на пільгових умовах.

Питання доступу до житла та харчування також переглянуте згідно з новими правилами. Ці послуги зберігаються лише для найбільш вразливих груп, оскільки їх переведення на загальні умови могло би спричинити надмірні витрати.

Водночас підписаний закон продовжує легальне перебування в Польщі для громадян України, які рятуються від війни, до 4 березня 2027 року.

Раніше повідомлялося, що Польща планувала біженців з України перевести з тимчасового захисту на тимчасове перебування. Відповідний закон ухвалений Сеймом і чекав на підпис президента.

Також Польща припинила співфінансування проживання в центрах колективного розселення українців.

Депортація українських дітей до Росії: 22 особам повідомлено про підозру

За примусове переміщення та депортацію українських дітей з Донеччини і Херсонщинини 22 особам повідомлено про підозру. Чотири обвинувальні акти щодо 11 осіб уже скеровано до суду. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в четвер, 19 лютого. Крім того, санкції застосовано до 255 фізичних та 53 юридичних осіб, причетних до цих злочинів.

Зазначається, що депортація та мілітаризація українських дітей – це не поодинокі випадки, а цілеспрямована державна політика Росії, спрямована на знищення української ідентичності дітей і молоді на тимчасово окупованих територіях.

Нормативна база РФ системно розширюється для спрощення передання українських дітей у російські родини, а важливим елементом молодіжної політики держави-агресора є їх мілітаризація через воєнізовані молодіжні рухи, зокрема Юнармія, Двіженіє пєрвих, центр Воїн та інші структури.
Спочатку така практика була впроваджена на території тимчасово окупованого Криму, а також на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей ще до 2022 року. Після повномасштабного вторгнення її поширили на інші тимчасово окуповані території України, зокрема на Запорізьку та Херсонську області.

Нагадаємо, Офіс генерального прокурора наразі перевіряє 19 546 фактів примусового вивезення українських дітей до Росії. Державна верифікація цих даних триває. У листопаді 2025 року повідомили про підозру п’ятьом особам за депортацію 367 дітей з Донеччини, зокрема вихованців двох інтернатів, яких вивезли до РФ та передали у чужі сім’ї.