В Україні розслідують 92 тисячі справ про безвісти зниклих. Таку цифру озвучив уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Артур Добросердов, передає Суспільне.
Добросердов також зазначив, що не всіх зниклих військовослужбовців оголошено в розшук – наприкінці минулого року для звірки відповідних даних створили робочу групу.
Уповноважений зазначив, що досі не розв’язане питання індивідуального жетона для кожного військовослужбовця, який допоміг би в ідентифікації.
Він наголосив, що ці питання потребують розв’язання, та зазначив, що наразі в Україні розслідують понад 90 тисяч справ про безвісти зниклих. За його словами, питання індивідуального жетона, який здатен допомогти в ідентифікації кожного полеглого військового, досі не вирішене.
Наразі в Україні діє постанова уряду про відбір відбитків пальців, а також напрацьовано законопроєкт про фіксацію стоматологічної інформації військовослужбовців. Верховна Рада має розглянути в другому читанні зміни до законодавства, які дадуть змогу залучати іноземних фахівців до ідентифікації тіл.
Позначка: Українці
Регулювання Telegram: стало відомо, що передбачає законопроєкт
Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності Telegram та інших цифрових платформ. Він не передбачає заборони, але встановлює відповідальність платформи. Про це у середу, 25 березня, повідомив автор законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
За його словами, документ уже отримав одноголосну підтримку профільного парламентського комітету.
Необхідність регулювання, за його словами, обґрунтовується, зокрема, ризиками використання цифрових платформ російськими спецслужбами для вербування українців, координації диверсій, поширення фейків і дестабілізації ситуації в країні.
Окремо депутат звернув увагу на масштаб впливу Telegram в Україні. За даними опитування Ipsos, близько 62% українців використовують його як джерело інформації, а за іншими оцінками – понад 80%. Для порівняння, у країнах Європейського Союзу цей показник становить від 5% до 30%.
Пропонований на розгляд парламенту документ не передбачає заборони месенджерів, цензури чи обмеження анонімності користувачів, наголосив нардеп. Йдеться про встановлення базової відповідальності цифрових платформ.
Зокрема, пропонується зобов’язати такі сервіси:
У разі невиконання цих вимог передбачаються санкції – від фінансових до обмеження використання платформ державними органами, банками та установами, що працюють із персональними даними громадян.
“Українська держава повинна мати інструменти, щоб захистити своїх громадян. Це перший, я б сказав, максимально м’який крок. Якщо потрібно – до другого читання закон може бути посилений”, – заявив Княжицький.
За словами депутата, документ не протирічить європейському законодавству: після консультацій є принципове розуміння і підтримка підходу з боку Європейської комісії, з урахуванням воєнних умов України.
В Україні з’являться центри реінтеграції звільнених з полону військових
Міноборони України повідомляє про створення у медичній системі відомства Центрів реінтеграції звільнених з полону військовослужбовців. Вони мають оптимізувати процес реінтеграції колишніх військовополонених. Про це повідомляється на сайті відомства.
Військовослужбовцям тепер для вирішення більшості бюрократичних питань не треба самостійно звертатися до військових частин, де вони проходили службу. Для комплексного вирішення правових, медичних, реабілітаційних та психологічних питань достатньо звернутись до Центрів реінтеграції звільнених з полону військовослужбовців.
Міноборони запропонувало запровадити цивільні посади у групи соціального супроводу військових частин, які будуть надавати військовослужбовцям та членам їхніх сімей консультаційну та супровідну допомогу з правових, соціально-побутових і медичних питань.
Частину функцій соціального супроводу, які стосуються колишніх військовополонених, передано до Центрів реінтеграції звільнених з полону військовослужбовців. Це дало змогу централізувати та пришвидшити процес їхньої реінтеграції.
Під час пожежі у Варшаві загинуло двоє українців
У Варшаві під час ремонту одного з будинків сталася пожежа, в якій загинули чотири людини, двоє з яких – українці. Ще один українець потрапив до лікарні, повідомив у суботу, 21 березня Укрінформ.
Зазначається, що пожежа сталася в суботу близько 16 години (за київським часом) у ремонтованому будинку, де розміщувався тир. Четверо загиблих і один постраждалий – члени ремонтної бригади, також постраждала особа, яка перебувала поряд із місцем пожежі. Потерпілого у важому стані доставлено до лікарні евакуаційним гелікоптером. Усі загиблі і постраждалі віком понад 40 років.
Причину пожежі наразі не встановлено. На місці працювала поліція та прокуратура.
Раніше повдомллося, що у Польщі затримали 91 українця-нелегала.
Викрадення українця на Балі: на пляжі знайшли розчленоване тіло
Українці визначалися щодо переговорів і виведення ЗСУ з Донбасу
Переважна більшість українців (71%) не вірять, що нинішні перемовини України, США та Росії приведуть до сталого миру, вірять в це лише 25%. Про це свідчать результати опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
Більшість респондентів, які не вірять (52%), говорять про відсутність ознак, що Росія готова зупинити війну і недовіру до російської сторони. Інші причини називалися рідше: перемовини та війна вже довго тривають і без результату (14%), влада України робить недостатньо для цього (10%), не вірять у обіцянки та підтримку від Заходу з підтримки миру (10%).
В КМІС зазначають, що зараз українці можуть загалом прихильно ставитися до факту самих перемовин, але розглядають це не як шлях до миру, а як спосіб продемонструвати, що саме Росія є перешкодою для цього.
Крім того, 62% респондентів вважають категорично неприйнятним передати під контроль РФ весь Донбас в обмін на гарантії безпеки. Готові на таку поступку 33%, хоча з них більшість визнають, що це є складною умовою. Порівняно з серединою лютого 2026 року з 57% до 62% стало трохи більше тих, хто категорично проти. Частка тих, хто був згоден, знизилась з 36% до 33%.
Між кінцем січня і серединою лютого 2026 року відбулося значне зниження частки тих, хто готовий терпіти війну стільки, скільки буде необхідно: якщо в кінці січня таких було 65%, то в середині лютого – уже 52%, але у березні таку відповідь дали 54% респонденти. Водночас про більш короткий період (декілька місяців – півроку) говорять 28% громадян.
Основний сегмент зниження готовності терпіти війну – це ті, хто був налаштований на обмін контролю над Донецькою областю в обмін на гарантії безпеки. Для тих, хто і раніше відкидав таку вимогу і не очікував швидкого прогресу, мало що змінилося і тому це менше позначається на їх готовності терпіти війну. Опитування проводилося 1-8 березня методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних уряду регіонах України серед 1003 респондентів у віці 18 років і старше.
У німецькому TikTok поширюють антиукраїнські ролики, згенеровані ШІ
У німецькомовному сегменті TikTok зафіксували інформаційну операцію проти України з використанням контенту, згенерованого штучним інтелектом. Про це повідомив Центр протидії дезінформації при РНБО України.
“У цих відео, поданих під виглядом “жартівливих сценок”, українців зображують як “привілейовану категорію”, якій нібито дозволено у Німеччині більше, ніж місцевим”, – йдеться в повідомленні.
Відео маскують під гумористичні сценки, показуючи школярів, пасажирів і затриманих поліцейськими, які нібито отримують привілеї через українське походження. Прикладів поширюваних сюжетів:
Всі ці відео створені за допомогою штучного інтелекту й навмисно гіперболізують ситуації, щоб сформувати хибне уявлення про українців, пояснили у ЦПД. У Центрі нагадали, що подібні кампанії вже фіксувалися в інших країнах і вписуються в інформаційну стратегію Росії щодо дискредитації українських біженців в Європі.
“Мета Росії – сформувати негативне ставлення до українців та підірвати підтримку українських біженців у європейських державах”, – заявили в ЦПД.
Війна з Іраном: відомо, скільки українців хочуть залишити Ізраїль
В Ізраїлі наразі немає масової паніки серед українців через війну. На виїзд через посольство України зареєструвалися лише близько 25 осіб. Про це повідомив посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук в інтерв’ю Главкому.
“Паніки немає, лише десь до 25 людей зареєструвалися у нас на виїзд”, – сказав дипломат.
Корнійчук розповів, що українці активно користуються альтернативними маршрутами для виїзду. Зокрема, через відкриті кордони з Єгиптом та Йорданією.
За словами посла, найпопулярніший шлях через Ейлат до єгипетської Таби, а далі до Шарм-ель-Шейха, звідки можна вилетіти в інші країни.
Дипломат зазначив, що посольство готове організувати евакуаційний рейс, однак для цього потрібна більша кількість заявок.
“Якщо буде звернення хоча б 100 осіб, то ми зможемо зробити чартер, і люди полетять по собівартості, приблизно 300-400 доларів до Кишинева”, – сказав він, додавши, що наразі такої кількості охочих немає.
В Ірландії зарізали українця
В ірландському місті Корк на 31-річного українця напали з ножем. Від отриманих травм він помер. Про це у середу, 18 березня, повідомило видання The Irish Times.
Зазначається, що чоловік проживав разом із партнеркою та дитиною неподалік центру міста. Увечері 17 березня він вийшов до магазину. На вулиці на нього напали та завдали ножового поранення в груди. Попри важку травму, чоловік зміг пройти ще близько 100 м до свого житлового комплексу, щоб покликати на допомогу, після чого знепритомнів.
На місце події оперативно прибули медики, однак врятувати його не вдалося. Правоохоронці вважають, що напад міг бути випадковим. У середу поліція затримала підозрюваного – 40-річного чоловіка.
Після інциденту судово-медичні експерти провели розтин тіла загиблого, однак його результати наразі не розголошуються. Родині українця призначили спеціального працівника для підтримки.
За даними слідства, загиблий народився в Україні, але більшу частину дорослого життя прожив в Ірландії.
Відомо, як змінилося ставлення українців до виборів під час війни
В Україні зросла частка громадян, які вважають, що проводити вибори слід лише після повного завершення війни та укладення остаточної мирної угоди. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Так, лише 12% українців підтримують проведення виборів до завершення бойових дій. Цей показник протягом 2025 року залишався на рівні 10-12%.
Ще 13% опитаних вважають, що вибори можливі після припинення вогню та отримання гарантій безпеки. Водночас у порівнянні з груднем 2025 року таких стало менше – тоді цю позицію підтримували 23% респондентів.
Натомість найбільше зросла частка тих, хто виступає за проведення виборів лише після повного завершення війни. Якщо у грудні 2025 року так вважали 59% опитаних, то станом на березень 2026 року – вже 69%.
Опитування проводилося 1-8 березня методом телефонних інтерв’ю у всіх регіонах України. Було опитано 1003 повнолітніх респондентів на підконтрольній уряду території України.
Арешт українців в Індії: з’явилася реакція МЗС
Міністерство закордонних справ відреагувало на затримання шістьох громадян України в Індії та заявило про відсутність доказів їхньої протиправної діяльності та вимагає допуску консулів. Про це повідомили Інтерфакс-Україна в пресслужбі МЗС у вівторок, 17 березня. У відомстві розповіли, що шістьох громадян України затримали на території Індії 13 березня за звинуваченням у перебуванні штату Мізорам, відвідування якого потребує спеціального дозволу, та за підозрою в незаконному перетині державного кордону. До українців досі не забезпечений консульський доступ.
“Наразі компетентні органи Індії проводять відповідні слідчі дії. Станом на цей час відсутні будь-які доведені факти, що підтверджували би причетність зазначених громадян України до протиправної діяльності на території Індії чи М’янми… Деталі справи не розголошуються в інтересах слідства”, – заявили в МЗС.
Повідомляється, що за сприяння українських консулів посольства України в Індії громадянам забезпечена правова допомога та адвокатський захист під час судового розгляду, і 16 березня вже відбулося судове засідання, на яке прибули і співробітники посольства України в Індії, однак їм не надали можливості безпосереднього спілкування із затриманими.
За результатами засідання суд ухвалив рішення про продовження тримання під вартою до 27 березня.
“Українська сторона наполягає на невідкладному забезпеченні безперешкодного консульського доступу до затриманих. Посол України в Республіці Індія провів зустріч з профільним заступником міністра закордонних справ Індії Сібі Джорджем, під час якої вручив офіційну ноту протесту з вимогою негайного звільнення громадян України та забезпечення доступу до них. Крім того, посольство здійснює контакти з іншими компетентними органами Індії з метою з’ясування всіх обставин і причин затримання”, – заявили в МЗС.
У відомстві наголосили, що на території Індії існують окремі зони з обмеженим доступом для іноземців, відвідування яких можливе виключно за наявності спеціальних дозволів, але належне маркування таких територій на місцевості часто відсутнє, що створює ризик ненавмисного порушення встановлених правил.