Антикор

Позначка: Українська мова

  • Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися

    Радіодиктант національної єдності: коли відбудеться і як долучитися

    Сьогодні, 27 жовтня, Україна проводить 26-й Радіодиктант національної єдності, присвячений Дню української писемності та мови. Це щорічний мовний флешмоб, що запрошує кожного – від тих, хто вільно володіє українською мовою, до тих, хто тільки її опановує, долучитися до участі. Цю подію традиційно організовує команда Українського радіо, повідомляє Суспільне Культура.

    Зазначається, що авторкою цьогорічного тексту стала письменниця та перекладачка Євгенія Кузнєцова, а прочитає його народна артистка України Наталія Сумська. Текст диктанту отримав назву «Треба жити!».

    Пряма трансляція Радіодиктанту буде доступною на радіохвилях Українського Радіо, Радіо Культура, телевізійному каналі Суспільне Культура, а також на YouTube-каналі Українського Радіо. Початок запланований на 11:00.

    Текст диктанту для самоперевірки з’явиться на сайтах Українського Радіо та Суспільне Культура 29 жовтня об 11:00.

    День української писемності та мови традиційно відзначається 27 жовтня (згідно з новим стилем) на честь пам’яті преподобного Нестора Літописця, який символізує важливість розвитку української мови як основи національної культури та ідентичності. Історично дата 27 жовтня пов’язана також із днем пам’яті святого мученика Нестора.

    Ідея проведення радіодиктанту зародилася ще у 2000 році завдяки команді Українського Радіо. Метою акції стало об’єднання українців незалежно від місця проживання за допомогою радіотрансляції та доступу до диктанту через інтернет.

    Нагадаємо, у 2024 році лише одна особа написала диктант без жодної помилки – це Христина Гоянюк зі Львова. Вона стала рекордсменкою з написання радіодиктантів. У липні цього року її будинок був зруйнований російськими окупантами.

    Раніше повідомлялося, що у 2018 році учасники українського Радіодиктанту встановили рекорд – 311 осіб написали диктант без помилок.

  • Росіянин погрожував сім’ї українців у поїзді в Швейцарії: МЗС відреагувало

    Росіянин погрожував сім’ї українців у поїзді в Швейцарії: МЗС відреагувало

    Речник МЗС України висловив обурення через відео, де російськомовний чоловік погрожує україномовній родині у швейцарському поїзді. У відео чоловік образив українців, погрожував їм фізичною розправою та закликав до війни. МЗС звернулося до швейцарських правоохоронних органів з проханням розслідувати цей інцидент. Така поведінка є неприйнятною і не повинна терпітися.

  • Іван Дорн зізнався, що досі не перейшов на українську

    Іван Дорн зізнався, що досі не перейшов на українську

    Український музикант Іван Дорн у розмові з російським журналістом Юрієм Дудем визнав, що після вторгнення Росії в Україну він почав частіше вживати українську мову разом із друзями, які повністю перейшли на неї. Однак він не перейшов повністю на українську, і його майбутній альбом вийде російською мовою. Дорн пояснив, що він завжди відчував певну інтуїцію щодо того, як орієнтуватися у суспільстві і відображати його стан у своїй музиці.

  • Потап уперше прокоментував мовний скандал довкола Каменських

    Потап уперше прокоментував мовний скандал довкола Каменських

    Український музикант і продюсер Потап висловився щодо мовного скандалу навколо своєї дружини Насті Каменських. Він заявив, що мовне питання в Україні часто перебільшується, а їхня родина потрапляє під приціл фейкової інформації. Потап наголосив, що українська мова залишається для них рідною, але вони не бачать проблеми у використанні інших мов. Артист підкреслив важливість єдності в суспільстві і зазначив, що тема мови стала надто політизованою і маніпулятивною.

  • Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    Згідно з результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови в державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. За цим варіантом виступили 87% респондентів, що свідчить про консенсус між різними регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримують 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація дозволяє зміцнити українську мову без конфліктів у суспільстві та поляризації серед мовних груп. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, спрямований на розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.

  • Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

    Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

    За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Цей варіант підтримали 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% респондентів, а приховану русифікацію – 54%. Проте, радикальна українізація та прихована русифікація не мають такої широкої підтримки, як стратегічна українізація. Опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, що сприятиме розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.

  • Іван Люленов розповів, як швидко опанував українську мову

    Іван Люленов розповів, як швидко опанував українську мову

    Український гуморист і співак Іван Люленов поділився своїм досвідом вивчення української мови. Він зазначив, що вчився вільно розмовляти українською менше ніж за рік завдяки спілкуванню з друзями-українцями та постійній присутності в українському інформаційному просторі. Однак він підкреслив, що володіння мовою на високому рівні – це тривалий процес, і він досі вчиться, щоб писати красиво, небанально і бути трохи глибшою людиною.

  • Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року

    Мовний омбудсман зафіксував понад 500 порушень за пів року

    У першій половині 2025 року мовний омбудсмен зафіксував 524 випадки порушень закону про державну мову. Цю інформацію оприлюднила пресслужба мовного омбудсмана у п’ятницю, 1 серпня. За даними секретаріату мовного омбудсмена, до 15 липня було завершено 521 перевірку, і ще 135 тривають. У результаті проведених заходів було виявлено 524 порушення, складено 388 протоколів про адміністративні правопорушення та видано 136 попереджень суб’єктам підприємницької діяльності. Основні порушення були виявлені у сферах користувацьких інтерфейсів (36% від загальної кількості), обслуговування споживачів (26%) та інформації для загального ознайомлення (22%). Найбільше порушень було виявлено в Києві, Одеській, Харківській та Дніпропетровській областях.

  • Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки

    Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки

    Бориспільський міськрайонний суд оштрафував директора розважального комплексу в Києві, в якому лунали пісні російською мовою у виконанні Вєрки Сердючки. Про це свідчить відповідна постанова від 11 липня.
    13 червня на концерті Вєрка Сєрдючка виконала “близько двох пісень” російською мовою.
    Виступ кваліфікували як порушення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора”.
    Протокол про адміністративне правопорушення склали на директора відпочинкового комплексу.
    Його визнали винним у порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ч.1 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
    У покарання призначили 425 гривень штрафу. Окремо він має сплатити 605 гривень судового збору.
    Раніше Уповноважений із захисту державної мови звернувся до правоохоронців через ознаки порушення національного законодавства на концерті Verka Serduchka & Band, під час якого артисти виконували деякі пісні російською.

  • Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус

    Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус

    Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
    “Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
    Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
    Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
    Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
    Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування