У січні-лютому 2026 року видатки загального фонду державного бюджету становили 547,2 млрд грн, із них 327,4 млрд грн – на безпеку і оборону. Про це повідомляє Міністерство фінансів України.
Зазначається, що загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету за січень-лютий становить 547,2 млрд грн, що на 9 млрд грн (на 1,7%) більше ніж за аналогічний період минулого року. У тому числі у лютому – 303,4 млрд гривень.
Згідно з даними звітності Державної казначейської служби України, видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень-лютий 2026 року становили 327,4 млрд грн або 59,8% від усіх видатків загального фонду. Із них у лютому витрачено 177,8 млрд гривень.
Найбільше видатків за економічною класифікацією спрямовано:
Позначка: Україна
У Польщі група добровольців Українського легіону підписала контракти із ЗСУ
Восьма група добровольців Українського легіону з числа громадян України, які проживають за кордоном, 20 березня в Любліні (Польща) підписала контракти із ЗСУ. Про повідомив представник рекрутингового центру при Генконсульстві України в Любліні Петро Горкуша, передає Укрінформ.
Підписання контрактів цією групою добровольців відбувається у два етапи: перша група підписала контракти сьогодні, а друга це зробить у вівторок, 24 березня, – розповів він.
Горкуша пояснив це тим, що частина добровольців не змогла прибути до Любліна у п’ятницю, оскільки вони завершують вирішувати свої особисті та робочі справи.
За його словами, загалом у цій групі контакти із ЗСУ підпишуть кількадесят осіб. Українці, які підписали в Любліні контракти із ЗСУ у п’ятницю, приїхали з різних регіонів Польщі, а одна людина – з Норвегії. У другій партії мають бути українці, які проживають у Польщі та Німеччині.
“Вік добровольців у групі, які підписали контракти в п’ятницю, cтановить від 18 до 45 років. У ній кілька осіб прийняли рішення стати артилеристами, а решта – стрільцями, як того вимагає базова загальновійськова підготовка”, – зазначив Горкуша.
Він додав, що частина добровольців висловила бажання зробити військову кар’єру, зокрема пройти курси й отримати первинне військове звання молодшого лейтенанта.
Після проходження військово-лікарської комісії і відповідних психологічних тестів і перевірки добровольці у наступний вівторок відбудуть для проходження базової загальновійськової підготовки на один з полігонів на території Польщі.
Ми дістанемося до росіян в Мах – Зеленський
Спецслужби Росії працюють через Телеграм в Україні, а українські – також працюють через цей месенджер в РФ і планують освоїти російський Max. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спулкування з журналістами, повідомляє Інтерфакс-Україна в п’ятницю, 20 березня.
“Безумовно, російські спецслужби – вони працювали через Телеграм і в Україні, і працюють. Ми це знаємо, виявляємо, боремося з цим. Так, що стосується нас, відверто ми також працюємо через Телеграм в Росії. Зараз, з обмеженням Телеграм в Росії, безумовно, сигналу передавати їх суспільству буде складніше, але, тим не менше, в мене була доповідь щодо їхньої мережи нової. Ми до Max також доберемось”, – розповів глава держави.
Зеленський нагадав, що Росія обмежує соцмережі та мобільний зв’язок для тотального контролю.
“Розуміємо, що будує Путін в Росії, чи майже вже побудував, але це такий, знаєте, крок назад, причому крок на 100 років назад. Вони (росіяни – ред.), в принципі, можуть скоро переходити на паперову пошту, на телеграф і на коней. Ось така цивілізація. Може, в принципі, Путіну це і подобається, може, так він відчуває себе знову молодим”, – додав президент.
Напередодні стало відомо, що російська влада почала блокувати Телеграм на тимчасово окупованих територіях України, попри обіцянки не вводити обмеження у прифронтових зонах.
Це співпало з тотальним уповільненням месенджера у Росії. За даними сервісу Merilo, у період з 9 по 15 березня частка невдалих запитів до доменів Телеграм досягла 79,4% (проти 32,4% тижнем раніше).
Угорці вкололи “сироватку правди” затриманому інкасатору-українцю – ЗМІ
Угорські оперативники зробили примусову ін’єкцію одному з семи затриманих інкасаторів-українців. Інцидент трапився на початку березня під час рейду на банківські автомобілі Ощадбанку, що перевозили золоті злитки та готівку. Про це заявляє британська газета The Guardian, посилаючись на власні джерела.
“Чоловіків тримали під вартою понад 24 години, більшу частину яких вони провели із зав’язаними очима та в наручниках, перш ніж їх депортували в Україну. Протягом цього часу одному з чоловіків – колишньому співробітнику Служби безпеки України – зробили примусову ін’єкцію.
Джерела додали, що, на їхню думку, ін’єкція містила релаксант, який мав на меті схилити підозрюваних до балакучості під час допитів. Однак, як повідомляється, препарат призвів до гіпертонічного кризу в чоловіка, який хворіє на діабет, та непритомності. Зрештою його повезли до лікарні”, – йдеться у повідомленні.
Одне з джерел видання в Україні описало примусову ін’єкцію як “метод у російському стилі”, що натякає на так звані “сироватки правди”. Останні використовувалися в минулому на допитах КДБ.
Сліди препарату цього класу було виявлено під час аналізів крові, проведених після повернення чоловіків до України, повідомило інше джерело.
Джерело в угорській поліції повідомило Guardian, що вони чули від колег, що було зроблено ін’єкцію, але не знають, що вона містила.
Угорський адвокат українців Лорант Хорват підтвердив, що “одній особі зробили ін’єкцію невідомого вмісту, попри її заперечення”.
В Ощадбанку повідомили виданню, що не можуть коментувати ці заяви, посилаючись на проблеми медичної конфіденційності, але підтвердили, що один із заарештованих був “людиною з інвалідністю, якому потрібна спеціальна дієта та регулярні ліки”. Його стан здоров’я погіршився, “медичну допомогу надали тільки після того, як він зомлів”.
Джерело в угорській поліції повідомили виданню, що операція з затримання українського конвою була дуже непрофесійною, і в Антитерористичному центрі Угорщини (TEK) “не всі були раді її проводити”.
“Вони навіть не знали, що в машині були GPS-трекери. Вони зрозуміли, що українці знають, де утримують чоловіків, лише коли почули про це в новинах”, – повідомив він виданню.
Українська сторона дізналася про місцеперебування колони, оскільки GPS-трекер в одній з машин показував, що вона перебуває на території TEK. Проте пройшло кілька годин, перш ніж Угорщина визнала захоплення інкасаторів.
Під час допиту українці були в наручниках кілька годин і не надавали перекладача з української мови, натомість надавали перекладача з російської.
Як відомо, 6 березня затримали два інкасаторські автомобілі Ощадбанку, які перевозили готівку та банківські метали. Також затримано сімох працівників інкасації.
В Ощадбанку заявили, що гроші і золото транспортувались з Австрії для подальшого використання в обігу й насичення готівкового ринку України.
МЗС повідомило, що Україна застерігає собі право ініціювати санкції проти причетних до захоплення українців в Угорщині та скликає іноземний дипломатичний корпус.
Також в Україні відкрили справу через викрадення інкасаторів в Угорщині.
Експосадовець Голосіїво-Будінвесту “продавав” бронювання за за $17 500
Колишньому в.о. директора КП Голосіїво‑будінвест повідомили про підозру у вимаганні $17,5 тис. за сприяння працевлаштуванню чоловіка з подальшим оформленням броні від мобілізації. Про це повідомляє Київська міська прокуратура у п’ятницю, 20 березня. Прокуратура України
“За процесуального керівництва Голосіївської окружної прокуратури міста Києва повідомлено про підозру колишньому виконувачу обов’язків директора КП Голосіїво-будінвест у вимаганні та одержанні неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій місцевого самоврядування за ч. 3 ст. 369-2 КК України”, – мовиться у повідомленні.
Підозрюваний, котрий вже не був працівником комунального підприємства, втім маючи зв’язки з колишніми колегами, запропонував військовозобов’язаному посприяти у працевлаштуванні з подальшим оформленням бронювання.
За свої “послуги” він вимагав 17 500 $. Спершу експосадовець отримав 2000$, а за кілька днів під час отримання другої частини коштів у 15 500 $ його затримали.
Санкція статті передбачає від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Зеленський назвав теми переговорів у США
Під час українсько-американської зустрічі в США 21 березня буде йти мова про підготовку майбутніх тристоронніх переговорів з РФ, санкції проти Москви та роботу над двосторонніми договорами між Києвом та Вашингтоном. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами, повідомив Укрінформ в п’ятницю, 20 березня.
“В нас двостороння зустріч, українсько-американська, у Сполучених Штатах Америки. Будуть підійматися всі питання. Підготовка щодо тристоронньої майбутньої зустрічі. Ми хочемо чітких дат, хоча б приблизно. Усі розуміємо, що ситуація на Близькому Сході, війна, впливає на перенесення цієї дати. Вже не перший раз переноситься тристороння зустріч. Хочеться більшої конкретики з цього”, – заявив він.
Зеленський переконаний, що діалог з американською стороною має продовжуватися в тісному форматі, зокрема щодо санкцій проти Росії.
“Санкції нещодавні, які американська сторона зняла з російської енергетики, – все це ризики для нас, все це збільшення грошей для Росії та збільшення їхніх можливостей потім на фронті. Це небезпечно. Я вважаю, що ця зустріч з цього погляду також важлива”, – зауважив він.
Водночас, за словами президента, триватиме робота над двосторонніми документами для майбутнього закінчення війни, для прийдешніх гарантій безпеки та відновлення України.
Зеленський зазначив, що політична частина переговорної групи проводитиме переговори у США, незважаючи на небажання росіян продовжувати мирний діалог.
“У нас був прогрес в трьохсторонньому засіданні саме на військовому форматі. Три сторони, в принципі, погодили, як моніторити припинення вогню, коли (на це – ред.) буде політична воля. Політичної волі поки що немає. Саме тому в дорозі політична підгрупа, вони будуть розмовляти з американською стороною, будуть розмовляти в Америці”, – сказав Зеленський.
Він додав, що в Україні розуміють, що росіяни не хочуть приїжджати до США, а американська сторона, поки йде війна на Близькому Сході, вважає свою присутність в Америці пріоритетом.
“Тому наша група їде в Сполучені Штати”, – пояснив президент.
Головним завданням української переговорної групи у США він визначив встановлення чітких параметрів продовження тристоронніх зустрічей.
“Друге – це підготовка до відповідних зустрічей, готовність документів. Третє – це програма PURL, через яку ми купуємо ракети для Patriot. Ці можливості (необхідно – ред.) обговорити з американською стороною, а також продовження цієї програми. І четверте, безумовно, – будемо говорити з ними про наші взаємовідносини і про Drone Deal”, – резюмував глава держави.
Напередодні президент Володимир Зеленський повідомив, що делегація України вже прямує до США. Переговори повинні відбутися 21 березня.
Як відомо, 17-18 лютого відбувся третій раунд тристоронніх перемовин між Україною, США в Женеві. Після цього наступна зустріч кілька разів відкладалася через війна на Близькому Сході, а Зеленський назвав поточну ситуацію з переговорами “Санта-Барбарою”.
При цьому ЗМІ повідомляли, що Росія взагалі може вийти з переговорів.
З окремих районів Слов’янська примусово евакуюють дітей
Голова Донецької ОВА Вадим Філашкін 20 березня повідомив, що підписав наказ про проведення примусової евакуації дітей з окремих районів Слов’янська, найбільш уразливих для ворожих обстрілів.
Зазначається, що наказ передано на погодження до Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утвореним Кабінетом Міністрів України.
Банки продовольства: які продукти харчування видаватимуть вони безкоштовно
Замість утилізації – благодійність Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства таУкраїнська федерація банків продовольства (УФБП) підписали меморандум про співпрацю, яка передбачає розвиток системи food banking – механізму передачі придатних до споживання продуктів вразливим групам населення. Ця модель вже десятиліттями успішно працює в ЄС та США,де продукти збирають, сортують та розподіляють через благодійні організації.
Запровадження такої системи має на меті зменшення обсягів утилізації їжі, яка ще придатна для споживання, та передачу її потребуючим. Це допоможе вирішити питання продовольчої безпеки та зменшити навантаження на довкілля. Адже замість того, щоб утилізувати продукти, в яких добігає кінця термін придатності, виробники та торговельні мережі зможуть безкоштовно передавати їх благодійним організаціям. Таким чином буде зменшено обсяги харчових відходів в Україні щонайменше наполовину.
Зараз вже готується законопроєкт, який має створити податкові та регуляторні умови для впровадження роботи системи продуктових банків. Обговорюється зокрема, пільги для бізнесу та запровадження штрафів за утилізацію їжі, яку можна було б передати потребуючим.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький повідомив, що вже триває робота над цими ініціативами. Їх опрацюють профільні департаменти, інші органи виконавчої влади, після чого текст законопроєкту запропонують для обговорення всім зацікавленим сторонам. Орієнтовно це може відбутися вже на початку квітня. “Ця ідея лежить на перетині усіх напрямків, якими опікується наше велике об’єднане міністерство. Система food banking – це і про економіку, і про сільське господарство, і про екологію. Тому що чим менше відходів, тим краще для економіки, тим краще для сільського господарства і для екології. В ідеалі ми маємо прагнути до 100% раціонального використання. Ми розуміємо, що це амбітна мета, але принаймні проміжна мета у 50% зменшення відходів – це те, що ми маємо закладати в наші стратегії”, – зазначив Висоцький. Які продукти рятуватиме проєкт Коли говорять про харчі, які ідуть на утилізацію, йдеться про значні обсяги їжі. “Щороку в Україні утворюється близько 3 мільйонів харчових відходів – попри те, що значна частина цієї їжі ще придатна до споживання. Водночас мільйони українців потребують гуманітарної та продовольчої підтримки. Ми розробили законопроєкт, який передбачає розвиток в Україні системи банків продовольства – механізму, який дозволяє передавати придатні до споживання продукти від виробників і ритейлу благодійним організаціям замість їх утилізації. Така модель вже багато років успішно працює у країнах ЄС та США”,- пояснив голова правління УФБП Дмитро Шкрабатовський. За його словами, це світова практика, яка дозволяє рятувати продукти, які ще безпечні для вживання, але вже не можуть стояти на полицях магазинів. Для того, щоб придатна для вживання їжа не потрапляла на смітники, пропонується запровадити штрафи за утилізацію продуктів у тих випадках, коли була можливість передати їх на потреби людей.
Пріоритетними для передачі банкам будуть продукти, які мають тривалий термін зберігання, та товари, що потребують швидкої реалізації через наближення дати “вжити до”. Зокрема, йдеться про такі категорії:
– бакалія – крупи, макаронні вироби, борошно, цукор, сіль та олія;
– консервація – м’ясні, рибні та овочеві консерви;
– продукти з коротким терміном (Day-end) – хлібобулочні вироби, молочна продукція, свіжі овочі та фрукти, які не встигають продати;
– дитяче харчування – суміші, каші та пюре;
– напої – вода, соки, чай та кава.
Важливою умовою буде те, що продукти мають бути безпечними для споживання, у них повинна бути цілісна упаковка та чітке маркування термінів придатності.
Щороку в Україні утилізують близько 2,7 млн тонн продуктів харчування, значна частина яких могла ще б бути використана. Це при тому, що понад 12,7 млн українців потребують гуманітарної допомоги – значну частину вразливих груп становлять пенсіонери та люди з інвалідністю, крім того, зареєстровано понад 4,59 млн внутрішньо переміщених осіб.
Тож впровадження системи банків продовольства має стати важливим елементом державної політики у сфері продовольчої безпеки.
До слова, в Україні системна робота у цьому напрямку почалася ще у 2011 році з появою організації КМБФ Фудбенк (FoodBank Ukraine). Пізніше, у 2019 році, Ростислав Косюра заснував у Львові проєкт “Тарілка”, який продовжує успішно масштабуватися та приносити користь громаді. У 2022 році аналогічний осередок “Тарілки” було відкрито в Херсоні. Активісти херсонського відділення тісно співпрацювали зі львівською командою, переймаючи досвід безпосередньо на місцях через волонтерську діяльність. Коли з’явилися у світі продовольчі банки Нині світова практика демонструє різноманітні підходи до функціонування продовольчих банків, проте найчастіше зустрічаються два основні методи роботи:
– перший варіант передбачає, що організація бере на себе повний цикл: безоплатне отримання товарів, їхнє складування, перевірку придатності та логістику з подальшою прямою роздачею їжі людям, які цього потребують;
– другий – функціонує як логістичний хаб, де банк їжі приймає та зберігає продукцію, контролює її якість, але передає не кінцевим споживачам, а партнерським структурам. Це можуть бути державні установи, громадські об’єднання або благодійні фонди, які вже безпосередньо займаються розподілом допомоги серед вразливих верств населення.
Окрім роботи з продуктами, продовольчі банки займаються залученням фінансових внесків від громадян та бізнесу, щоб покривати видатки на оренду складів та перевезення вантажів. Життєздатність таких проєктів значною мірою тримається на зусиллях волонтерів. Саме добровольці домовляються з постачальниками, займаються фасуванням товарів, стежать за термінами придатності та допомагають із доставкою.
Історія цього руху розпочалася у 1967 році в американському місті Фенікс. Засновником ідеї став Джон Ван Хенгел. Поштовхом для нього стала зустріч із багатодітною матір’ю, яка намагалася знайти їжу у сміттєвих баках біля крамниці. Допомігши родині, чоловік переконав власників магазину віддавати продукти з пошкодженим пакуванням або близьким терміном реалізації йому, а не викидати їх. Результатом цієї ініціативи стало створення першого у світі банку їжі St. Mary’s Food Bank Alliance.
Згодом ця концепція здобула популярність у всьому світі. На європейському континенті перший такий заклад відкрився у Франції влітку 1984 року.
Галина Гірак
Венеційська бієнале: Участь Росії не порушує санкційний режим
Венеційська бієнале передала до Міністерства культури Італії “всю необхідну документацію” щодо російського павільйону, який планується представити на наступній Міжнародній виставці мистецтва в травні. Про це повідомляє RAI.
Міністр культури Алессандро Джулі 13 березня звернувся до Фонду Венеційської бієнале з проханням “якнайшвидше” надати інформацію щодо участі Російської Федерації у 61-й Венеціанській бієнале, зокрема стосовно умов облаштування та управління павільйоном та їхньої сумісності з чинним режимом санкцій.
“Мета полягає в тому, щоб з’ясувати, чи можуть логістичне управління, матеріали та можливі фінансові операції, пов’язані з облаштуванням, суперечити обмеженням, прийнятим Європейським Союзом після вторгнення в Україну у 2022 році”, – йдеться у заяві міністерства.
Це спричинило політичне та інституційне протистояння між міністерством та президентом Бієнале П’єтранджело Буттафуоко, який вирішив не відступати від своєї позиції щодо відмови від “будь-якого закриття”. Захід передбачає повернення Росії після чотирьох років відсутності, повернення Ізраїлю, оголошеної участі України та Ірану, а також дебюту Катару.
Основна увага перевірки приділяється обмежувальним заходам, введеним Європейською комісією проти Росії, зазначають ЗМІ. Санкції не забороняють участь російських митців у міжнародних культурних заходах, але встановлюють обмеження щодо транзакцій, логістики та відносин із державними органами.
У разі виявлення порушень застосування санкцій – в компетенції держав-членів.
Однак на тлі цього залишається питання про фінансування Фонду Бієнале з боку ЄС, яке становить близько двох мільйонів євро за три роки в рамках програми “Креативна Європа”. Речник Комісії пояснив, що, як і у випадку з будь-якою європейською субсидією, у разі порушення угод проект може бути призупинено або скасовано.
На цю справу також впливає дипломатичний тиск. Україна прямо звернулася до Італії з проханням запобігти “будь-якій формі російської участі”, включаючи символічну.
Позицію Києва поділяють 22 країни Європейського Союзу, серед яких Франція та Німеччина, які днями написали до Бієнале з проханням відступити.
За словами представника Росії з питань культурного співробітництва Михайла Швидкого, проект павільйону передбачає скорочену форму: відсутність безпосередньої присутності митців під час відкриття для публіки.
З 9 травня по 22 листопада російський павільйон буде закритим, але з відкритими дверима та вікнами, щоб ззовні можна було побачити відеоінсталяцію, записану у Венеції за кілька днів до відкриття – з 6 по 8 травня – під час попереднього перегляду, призначеного для журналістів, критиків, митців та фахівців.
Росія не була офіційно запрошена на Міжнародну виставку мистецтва, яка відбудеться за участю 99 країн та 31 супутніх заходів, як, втім, і жодна інша країна.
Присутність Російської Федерації зумовлена звичайною процедурою, передбаченою регламентом заходу для країн, які мають власний павільйон у Джардіні. Зокрема, формально Росія має такий павільйон з 1914 року.
Як повідомлялося раніше, Європейська комісія може відкликати свій грант Венеційській бієнале, якщо Росії дозволять відкрити свій національний павільйон на 61-й Міжнародній художній виставці.
Венеційська бієнале та Паралімпіада: агресивна РФ лізе під шкіру Європі
Україна просить в Катара літаки Mirage в обмін на захист від дронів – ЗМІ
Україна в обмін на допомогу з відображенням атак іранських дронів добивається від Катару передачі авіапарку із 12 французьких винищувачів Mirage 2000-5. Про це повідомляє видання Intelligence Online, посилаючись на свої джерела.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ надіслав команди фахівців у Катар, ОАЕ, Саудівської Аравії та на американську базу в Йорданії, нагадав ЗМІ.
“Їхнє завдання – продемонструвати роботу систем протидії дронам. Це не участь в операціях. Ми не воюємо з Іраном”, – наголошував тоді Зеленський.
За його словами, Україна надіється мати “технології та фінансування” в обмін на таку допомогу.
Країни Перської затоки останнім часом витратили значні запаси засобів ППО, відбиваючи атаки іранських дронів Shahed.
Голова правління найбільшого німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що запаси засобів протиповітряної оборони в США, Європі та країнах Близького Сходу “практично вичерпані”. В інтерв’ю CNBC він підкреслив, що попит на ракети та системи ППО нині “величезний” і надходить із усіх регіонів.
Зеленський також попередив, що затяжний конфлікт на Близькому Сході може вплинути на постачання озброєння Києву.
Офіційно сторони не давали коментарів виданню.