Українська розвідка працює, щоб не допустити використання РФ суден “тіньового флоту” для диверсій у Європі. Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомив президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді керівника Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України Олега Іващенка у вівторок, 7 жовтня.
“Наша розвідка активно працює з партнерами, щоб не допустити використання Росією суден так званого “тіньового флоту” для скоєння диверсій та інших спроб дестабілізації у Європі. Даємо всю необхідну інформацію партнерам і розраховуємо, що протидія російському втручанню буде значно сильнішою. Наразі росіяни використовують танкери не тільки для того, щоб заробляти гроші на війну, а й для розвідувальної та навіть диверсійної діяльності. Це абсолютно реально припинити”, – написав глва держави.
Зеленський зазначив, що обговорив з керівником СЗР конкретні завдання стосовно санкцій проти Росії, зокрема, які схеми їх обходу потребують перекриття в першу чергу. Також Іващенко доповів про зміни у дезінформаційній тактиці росіян найближчим часом.
“Доручив керівнику зовнішньої розвідки працювати й щодо тих напрямів з партнерами, які можуть дати Україні більше реального постачання необхідної зброї та обладнання”, – додав президент.
Раніше ЗМІ повідомили, що майже 20% нафтових танкерів належать до “тіньового флоту” Росії. Багато з цих суден працюють без страхування, часто змінюють прапори, подають неправдиві дані про місцезнаходження.
ЄC готує правові підстави для зупинки танкерів “тіньового флоту” – ОП
Позначка: Тіньовий флот
Франція відпустила затриманий “тіньовий” танкер разом з капітаном
Танкер Boracay, відомий також як Pushpa або Kiwala, що користується фальшивим прапором Беніну, вирушив у напрямку Суецького каналу і неподалік західного берега Франції. За даними MarineTraffic та Vesselfinder, ця інформація була підтверджена французьким телеканалом France24. Франція похвалила своїх військових за затримання танкера, який порушував санкції ЄС і підозрювався у запуску дронів на територію Данії.
Капітана тіньового танкера РФ судитимуть у Франції
У Франції розпочали судовий процес щодо капітана російського тіньового танкера Boracay, який відмовився виконати наказ зупинитись. Судове слухання заплановане на лютому 2026 році. Капітану вручили повістку до суду через відмову виконати розпорядження. Його заступника відпустили, але взяли під варту капітана та його першого помічника. Також розпочато розслідування щодо ненадання судном доказів національної приналежності. Раніше французькі спецпризначенці захопили інший нафтовий танкер під прапором Беніну, який був частиною флоту, використовуваного Росією для обходу санкцій у зв’язку з конфліктом в Україні.
Франція розслідує справу танкера з “тіньового флоту” РФ
У Франції затримали танкер Boracay, який підозрюється у приналежності до “тіньового флоту” Росії. Екіпаж судна не надав доказів національної приналежності і не виконав наказів. Танкер вийшов з російського порту Приморськ, проплив через Балтійське море та Данію, потім увійшов у Північне море та направився на захід через Ла-Манш. Французьке військове судно наглядало за ним після того, як він змінив курс на французьке узбережжя. Танкер зараз стоїть на якорі поблизу Сен-Назера. Розслідування щодо судна триває, і воно перебуває під санкціями Великобританії та Європейського Союзу проти Росії. Раніше цього року танкер уже був затриманий владою Естонії через плавання без відповідного прапора.
Майже 20% нафтових танкерів належать до “тіньового флоту” Росії – ЗМІ
Росія знайшла спосіб обійти заходи санкцій Заходу, створивши “тіньовий флот” нафтових танкерів. Цей флот використовується для перевезення російської нафти до Китаю, Індії та інших далеких ринків. Ці судна мають непрозору власність, часто працюють без страхування і несуть ризик екологічних катастроф. Деякі з них навіть підозрюються у підводному саботажі. Аналіз показав, що середній вік цих суден становить близько 20 років, що є вище, ніж у загальному нафтовому флоті. Кількість таких суден зросла на 45% у порівнянні з попереднім роком, а їх частка складає близько 17% від усього світового танкерного флоту.
У Сенаті США розробили нові санкції проти “тіньового флоту” РФ – ЗМІ
У Сенаті США розробили нове законодавство, яке стане ширшими санкціями проти “тіньового флоту” російських нафтових танкерів. Закон буде представлений сенаторами Джимом Рішем та Джин Шахін 19 вересня. Його мета – боротьба з “тіньовим флотом”, який використовується для фінансування війни. Закон також розширить санкції проти російських проєктів з виробництва газу та оборонної промисловості. Цей крок має підтримку від сенаторів обох партій і від союзників Трампа. Також у Сенаті є інші ініціативи стосовно Росії, як визнання її державою, що підтримує тероризм, та впровадження додаткових санкцій.
Австралія ввела санкції проти “тіньового флоту” РФ і знижує ціну на нафту
Уряд Австралії вирішив знизити максимальну ціну на російську нафту та ввести санкції проти ще 95 суден російського “тіньового флоту”. Це сталося після того, як вже було введено санкції проти понад 150 суден з червня 2025 року. Такі дії мають призвести до зменшення ринкової ціни на російську нафту та позбавити військову економіку Росії доходів. Австралія співпрацює з Євросоюзом, Великою Британією, Канадою, Новою Зеландією та Японією у вживанні таких заходів. Крім того, Австралія також заборонила імпорт нафти та нафтопродуктів з Росії.
РФ попри санкції збільшила тіньовий флот нафтових танкерів
Згідно з виступом головного економіста компанії Trafigura на конференції APPEC 2025, Росія збільшила свій тіньовий флот нафтових танкерів, які використовуються для поставок російської нафти покупцям незважаючи на санкції, що накладені Заходом. Цей флот відіграє важливу роль у забезпеченні незмінних поставок нафти з Росії, незважаючи на обмеження, спрямовані на зменшення нафтових доходів Москви. Експерт зауважив, що зі зростанням санкцій і обмежень розмір тіньового флоту став ще більшим. Російський танкерний флот продовжує оновлюватися, Москва замінює судна, які потрапили в чорні списки, що дозволяє Росії продовжувати експорт нафти на попередніх рівнях.
КНР приймає танкери “тіньового флоту” РФ – ЗМІ
До Китаю прибув вже другий за останній час російський танкер, який перевозить скраплений природний газ. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що російський танкер-газовоз “Схід” стояв на якорі біля терміналу ЗПГ у порту Тешань у південно-західній провінції Гуансі в Китаї. Танкер під російським прапором із вантажем 150 000 кубометрів ЗПГ був завантажений на заводі Arctic LNG 2 у Гидані на півночі Сибіру 19 липня.
Це другий вантаж із санкціонованого проекту, доставлений до Китаю після того, як наприкінці серпня на термінал ЗПГ у Бейхаї прибув танкер Arctic Mulan, який також перебуває під санкціями.
Як відомо, видобуток у рамках арктичного проекту розпочався у грудні 2023 року, проте постачання газу відстають від графіка через брак газовозів льодового класу та західні санкції. Arctic LNG 2, 60% акцій якого належать російській компанії “Новатек”, мав стати одним із найбільших у країні заводів ЗПГ із цільовою продуктивністю 19,8 млн тон на рік, але санкції перекреслили його перспективи.
Як повідомляється, наразі ще два танкери з російським газом пришвартовані на півострові Камчатка на Далекому Сході Росії, а третій знаходиться у Південно-Китайському морі між Тайванем та островом Хайнань.
ЄС працює над 19-м пакетом санкцій проти РФ
ЄС не лише не планує послаблювати санкційний тиск проти РФ, але й хоче ухвалити у вересні новий – 19-й пакет. Що він може містити? Європа продовжуватиме тиск на Росію Вже наступного місяця ЄС може ухвалити наступний, 19-й пакет санкцій проти Росії, який “продовжуватиме тиск на РФ”. “Європа продовжуватиме тиск на Росію. Ми вже ухвалили 18 пакетів санкцій і працюємо над 19-м. Сподіваємося, що ми зможемо прийняти його наступного місяця, тож це приблизно ті часові рамки, які ми маємо зараз”, – сказала заступниця головного речника ЄС Аріанна Подеста. За її словами в ЄС знають, що санкції працюють, та продовжуватимуть тиск на Росію. Водочас вона не повідомила деталей щодо майбутнього пакета санкцій.
Своєю чергою голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас раніше теж заявляла, що ЄС працюватиме над 19-м пакетом санкцій проти Росії. “Ми працюватимемо над 19-м пакетом санкцій. Європейська безпека не підлягає переговорам.”, – сказала вона. Також відомо, що європейські міністри закордонних справ на нараді “Гімніх” (Gymnich meeting), організованій головуючою в ЄС Данією у Копенгагені 29-30 серпня, обговорять новий пакет санкцій проти Росії.
Про це кореспондентці “Європейської правди” на умовах анонімності розповів дипломат однієї з держав ЄС у Брюсселі, який обізнаний з запланованим порядком денним засідання.
За його ловами, під час неформальної зустрічі в форматі “Гімніх” в Копенгагені наприкінці серпня, міністри закордонних справ обговорять новий пакет санкцій проти РФ.
Він уточнив, що у порядку денному заходу буде виділений окремий пункт щодо обговорення “посилення тиску на Росію, зокрема шляхом санкцій та протидії тіньовому флоту Росії”.
За його словами, наразі над проєктом 19-го пакета санкцій працює Єврокомісія, і зокрема Європейська служба зовнішніх справ.
Своєю чергою депутат Європарламенту заявив, що ЄС продовжуватиме вводити нові санкції кожні 3 місяці. “Після 3,5 років воєнних дій ми запровадили 18 пакетів санкцій. Кожні три місяці буде новий пакет рестрикцій, доки Росія не припинить агресію”, – заявив депутат Європарламенту Томаш Здеховскі. Що може містити новий пакет Офіційних повідомлень про те, що може містити в собі новий пакет санкцій проти РФ поки що немає.
Але, за словами глави МЗС Франції Жан-Ноеля Барро, обмеження будуть ще жорсткішими. “Це більше не може тривати, це має припинитися. Для досягнення цієї мети Європа готує, спираючись на французькі пропозиції, найсуворіші санкції, які ми запровадили за останні три роки”, – сказав він. Дипломат підкреслив, що прийняти новий перелік потрібно якнайшвидше, щоб “вичерпати військову економіку Росії”.
Україна, своєю чергою, очікує, що нові європейські санкції торкнуться капітанів так званого “тіньового флоту”, військово-промислового комплексу РФ, а також фінансових операцій. Про це повідомив радник – уповноважений президент України з питань санкційної політики Владислав Власюк.
Також в ЄС можуть сконцентруватися на посиленні контролю за вже введеними обмеженнями. Крім того, можливі нові вторинні обмеження щодо партнерів російського бізнесу за кордоном. ЄС постійно намагається розширювати список компаній, які допомагають РФ. Не виключені й розширення кількості банків, щодо яких почне діяти заборона використання послуг SWIFT та обмеження на трансакції.
Водночас найболючіші для Росії сфери вже опинилися під санкціями. Йдеться про енергетику, високі технології та розрахунки.
В Україні хотіли б, аби ЄС відмовились від закупівель російської нафти через посередників. Тоды б країни ЄС завдали б економіці Росії більш нищівного удару. Але навряд чи вони це зроблять. “ЄС міг би, тобто комерційні підприємства ЄС могли б перестати купувати російську нафту через посередників. Але це призведе до істотного подорожчання нафтопродуктів на ринках країн ЄС”, – зазначив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко в ефірі телеканалу FREEДOM. За його словами, такий порядок справ відповідно погіршить економічну ситуацію, знизить рівень життя бідних верств населення ЄС. У Росії, досить низький больовий поріг і російське керівництво може собі дозволити істотно знизити рівень життя середнього класу, найбідніших верств населення, чого не можуть дозволити собі країни ЄС.
Ще краще було б, якби ЄС ввело повне ембарго на торгівлю з РФ. За широко зачиненими дверима: у МЗС РФ допустили припинення товарообігу з ЄС. Деякі країни ЄС виступали за таку ідею. Наприклад, президент Естонії Алар Каріс виказував заклик до “повного торговельного ембарго” проти Росії, особливо щодо енергоресурсів.
ЄС має інструменти для застосування суворих торговельних обмежень. Наприклад, Anti-Coercion Instrument (ACI) дозволяє вводити економічні заходи щодо третіх держав без права вето одного з членів, а рішення ухвалюється простою кваліфікованою більшістю.
Наразі уже діють численні імпортні та експортні заборони, які фактично штучно обмежують торгівлю з Росією (цемент, алюміній, діаманти, розкішні товари тощо).
Водночас деякі країни-члени, зокрема Угорщина і Словаччина, активно протидіють повному енергетичному ембарго, посилаючись на свою залежність від російських постачань. Палки в колеса При прийнятті нового пакета можуть виникнути труднощі. Санкції ЄС набирають чинності лише за умови, що їх схвалять усі країни-члени блоку. Раніше внутрішні дебати неодноразово затримували цей процес, зокрема через позицію Словаччини та Угорщини, де нинішні уряди очолюють близькі до Кремля політики.
Всередині ЄС і цього разу можуть виникнути серйозні труднощі при узгодженні нового пакета з огляду на розбіжності з чутливих питань, особливо у сфері енергетики. Наприклад, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан раніше попередив, що санкції ЄС проти Росії в цій галузі мають бути скасовані, тому що політика Брюсселя у цьому питанні “поставила ЄС у скрутне становище”. Європі, зокрема, зараз не вистачає дизельного пального, оскільки його краще виготовляти з важкої російської нафти, а не зі сланцевої, яка надходить із США. Крім того, глава словацького уряду Роберт Фіцо раніше назвав неприйнятними можливі санкції ЄС проти атомної галузі Росії – Братислава пообіцяла їх заблокувати. Попередні обмеження Попередні санкції стосувалися російської економіки, ключових галузей промисловості, ланцюжка постачання озброєнь, а також фізичних осіб, пов’язаних із війною в Україні.
Зокрема, останнім – 18-м з прийнятих пакетів запроваджується новий механізм динамічного обмеження ціни на нафту, який встановлює ціну на 15% нижчу за середню ринкову ціну на російську сиру нафту. Конкретно це означає, що ціна буде знижена з 60 до приблизно 47,6 дол. США за барель. Також введено нову заборону на трансакції, пов’язані з “Північними потоками”, та додано 105 нових списків суден “тіньового флоту”.
Розширено поточну заборону на SWIFT до повної заборони на трансакції. Ще більше обмежено доступ Росії до технологій подвійного призначення/сучасних технологій.
Метою санкцій керівництво ЄС називає спроби скоротити можливості Росії продовжувати війну в Україні, яка триває три з половиною роки.
Вікторія Хаджирадєва