У Китаї сталися дві аварії під час запусків ракет-носіїв, що призвело до втрати супутника та нової ракети. Перша місія передбачала виведення на орбіту супутника Шицзянь-32 для досліджень космосу. Ракета-носій Чанчжен-3Б стартувала, але під час польоту сталася технічна несправність, що призвело до втрат. Причини інциденту з’ясовуються, розслідування вже триває. Ракета Long March-3B є популярною у китайській космічній програмі та може виводити на орбіту великі корисні навантаження.
Позначка: Супутник
-
SpaceX запустила перші супутники Starlink в новому році
Ракета-носій Falcon 9 успішно вивела на орбіту чергову партію з 29 міні-супутників для поповнення орбітального угрупування глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink. Про це повідомила компанія-розробник SpaceX у неділю, 4 січня.
“Виведення 29 супутників Starlink підтверджено”, – йдеться у повідомленні.
Запуск ракети було здійснено з 40 стартового комплексу бази американських Космічних сил на мисі Канаверал у Флориді о 01:48 за часом Східного узбережжя США (08:48 за Києвом). Приблизно через годину супутники відокремились від другого ступеня носія і вийшли на орбіту.
У межах запуску з Флориди перша багаторазова ступінь ракети-носія, яка використовувалась вперше, після відділення здійснила керовану вертикальну посадку на морську платформу-дрон Just Read the Instructions в Атлантиці.Liftoff! pic.twitter.com/ufhtfumScw — SpaceX (@SpaceX) January 3, 2026
Falcon 9 has landed at Landing Zone 4 pic.twitter.com/JfFVMnSev9 — SpaceX (@SpaceX) January 3, 2026 Як відомо, з травня 2019 року в рамках проєкту Starlink компанія SpaceX Ілона Маска запустила вже понад 10,8 тисяч таких супутників. Частина вийшла з ладу чи зійшла з орбіти. Понад 9,4 тис. апаратів перебувають на орбіті у робочому стані. Вони забезпечують мешканців Землі широкосмуговим доступом в інтернет у будь-якому куточку планети. Загальна сума інвестицій у реалізацію проекту оцінюється у $10 млрд.
РФ готує космічну зброю для атаки на Starlink – розвідка НАТО -
Японська ракета H3 зазнала аварії під час запуску навігаційного супутника
Запуск японської ракети-носія H3, що відбувся 22 грудня на космодромі Tanegashima, завершився аварією. Ракета мала вивести на орбіту навігаційний супутник Michibiki 5.Як повідомило Японське агентство аерокосмічних досліджень (JAXA), під час польоту не відбулося штатного другого етапу запуску другого двигуна. У результаті двигун вимкнувся передчасно, а супутник не вдалося вивести на розрахункову орбіту. Запуск офіційно визнали невдалим.
Супутник масою близько 4,8 тонни мав стати п’ятим апаратом японської навігаційної системи QZSS, яка працює на геосинхронній орбіті. Ця система сумісна з GPS і призначена для підвищення точності навігації над Японією та регіоном Азії й Океанії. Наразі в угрупованні перебувають чотири робочі супутники, а в перспективі Японія планує розширити мережу до 11 апаратів.
Ракета H3 була розроблена спільно JAXA та Mitsubishi Heavy Industries як наступник H-2A – носія, який понад 25 років використовувався для орбітальних запусків і був виведений з експлуатації в червні цього року. Перший запуск H3 у березні 2023 року також завершився невдачею, після чого ракета здійснила п’ять успішних місій поспіль. Нинішня аварія стала другим провалом у її історії.
У JAXA вже створили спеціальну робочу групу на чолі з керівником агентства Хіроші Ямакавою, яка має встановити причини аварії під час запуску Michibiki 5 і визначити подальші кроки щодо експлуатації ракети H3. -
Аварія на орбіті: спутник Starlink падає з космосу
Один із супутників інтернету Starlink американської компанії SpaceX 17 грудня зіткнувся з аномалією на орбіті та падає на Землю. Про це повідомляє Space.com.
Зазначається, що внаслідок інциденту було втрачено зв’язок із супутником Starlink, що перебував на орбіті на висоті 418 кілометрів.
“Аномалія призвела до витоку з паливного бака, швидкого зменшення великої півосі приблизно на 4 кілометри та виходу невеликої кількості відстежуваних об’єктів з низькою відносною швидкістю”, – йдеться в повідомленні.
Паливний бак супутника міг вибухнути або зазнати інших пошкоджень, що призвело до появи певної кількості уламків. SpaceX співпрацює із NASA та Космічними силами США, щоб стежити за уламками.
У компанії заявили, що супутник переважно неушкоджений, він падає і за кілька тижнів увійде в атмосферу Землі, де повністю згорить.
“За поточної траєкторії супутник опиниться нижче Міжнародної космічної станції, не становлячи жодної загрози для орбітальної лабораторії та її екіпажу”, – заявили представники Starlink.
-
Один потужний сонячний спалах може паралізувати космонавтику Землі – вчені
Стрімке зростання кількості супутників на низькій навколоземній орбіті створило безпрецедентну загрозу для всієї космічної інфраструктури. Як повідомляє Universe Today, до такого висновку дійшли вчені в новому дослідженні, яке показує: один потужний сонячний спалах може запустити ланцюг подій, здатний на десятиліття зробити орбіту непридатною для використання.
Ключовим фактором ризику стала надзвичайна щільність супутників, значна частина яких належить мережі Starlink компанії SpaceX. Під час підвищеної сонячної активності у 2024 році система вже двічі втрачала контроль над частиною угруповання. Відтоді ситуація лише загострилася. За оцінками дослідників, добова втрата керування супутниками несе близько 30% імовірності катастрофічного зіткнення.
Автори порівнюють сучасну орбітальну інфраструктуру з “картковим будинком”. Станом на червень 2025 року небезпечні зближення між усіма супутниками на орбіті відбувалися в середньому кожні 22 секунди. Якщо ж рахувати лише апарати Starlink, то вони наближаються один до одного на відстань менш ніж кілометр кожні 11 хвилин. Щоб уникати зіткнень, кожен супутник Starlink здійснює в середньому 41 маневр ухилення на рік, що робить систему критично залежною від безперервного зв’язку, навігації та контролю.
Сонячні спалахи впливають на супутники одразу двома шляхами. По-перше, вони нагрівають верхні шари атмосфери Землі, збільшуючи аеродинамічний опір і спричиняючи хаотичні зміни орбіт. Це змушує апарати частіше маневрувати й швидше витрачати запас пального. У травні 2024 року такі маневри виконувала понад половина всіх супутників на низькій орбіті. По-друге, сильні геомагнітні бурі можуть виводити з ладу системи зв’язку та навігації, роблячи керовані маневри фізично неможливими.
У межах дослідження вчені запровадили нову метрику ризику – CRASH Clock (Годинник реалізації зіткнення та значної шкоди). Якщо у 2018 році цей показник становив 121 день, то у червні 2025 року він скоротився до 2,8 дня. Саме за такий час після повної втрати можливості маневрувати може статися катастрофічне зіткнення. Втрата контролю лише на 24 години вже дає близько 30% імовірності запуску синдрому Кесслера – каскадної реакції, за якої уламки одного зіткнення провокують нові, поступово заповнюючи орбіту небезпечним сміттям.
Повне засмічення орбіти може тривати роками, але для запуску цього руйнівного процесу достатньо одного екстремального сонячного явища. Аналог такої події вже траплявся в історії – знаменита буря Каррінгтона 1859 року, найпотужніша з відомих. -
РФ не змогла запустити космічну ракету через технічні проблеми
Запланований на 15 грудня запуск ракети-носія Протон-М з космодрому Байконур у Казахстані перенесли. Це вже другий схожий інцидент для Росії під час запусків космічних апаратів з цього майданчика. Про це напередодні повідомила російська державна корпорація Роскосмос.
Як зазначається, ракета мала доставити на орбіту гідрометеорологічний супутник. Проте під час стандартних передстартових перевірок було виявлено локальну проблему в роботі розгінного блоку.
З метою її усунення старт ракети відклали.
Заступник генерального директора корпорації Іван Данилов заявив, що “фронт роботи вже визначено, після проведення необхідних заходів продовжиться підготовка ракети-носія у штатному режимі”.
Ракета Протон, яка перебуває в експлуатації ще з середини 1960-х років, невдовзі повинна бути замінена сучаснішими ракетами Ангара.
Як повідомлялося раніше, 27 листопада на Байконурі під час запуску корабля Союз МС-28 до Міжнародної космічної станції було пошкоджено єдиний стартовий стіл для російських пілотованих місій.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка
-
Китай здійснив два космічні запуски за день
У вівторок, 9 грудня, Китай здійснив два космічні запуски. Під час першого старту ракета-носій Чанчжен-6 вивела на навколоземну орбіту 15-ту групу низькоорбітальних інтернет-супутників. Ці супутники були розроблені Китайською академією космічних технологій, і цей запуск дозволив Китаю мати понад 110 апаратів у державній мережі супутникового інтернету. Другий запуск включав ракету-носій Чанчжен-4Б, яка вивела на орбіту новий апарат дистанційного зондування Землі Яоган-47. Цей супутник призначений для дослідження земельних ресурсів, моніторингу довкілля, містобудівного планування, оцінки ефективності сільського господарства, а також для запобігання природним катастрофам і ліквідації їхніх наслідків.
-
SpaceX запустила нову партію супутників Starlink
Компанія SpaceX успішно запустила ракету Falcon 9 з бази Космічних сил у Каліфорнії. Ракета доставила на орбіту 27 супутників Starlink, що розширило їхнє угрупування до понад 9 тисяч апаратів. Перший ступінь ракети успішно приземлився на автономну платформу, а другий ступінь вивів супутники на орбіту. Цей запуск став 60-м для SpaceX у 2025 році з Каліфорнії. Крім того, компанія вже провела п’ять тестових польотів ракети Starship у Техасі. SpaceX також успішно випробувала модернізовану версію ракети Starship перед майбутніми місіями на Місяць і Марс.
-
Китай вивів експериментальний супутник на орбіту
Китай 21 листопада ввечері успішно запустив випробувальний супутник для тестування комунікаційних технологій Шиянь-21. Про це інформує CCTV.
На орбіту космічний апарат доправила ракета-носій “Чанчжен-3Б”, що стартувала з космодрому Січан у провінції Сичуань о 18:55 за місцевим часом (12:55 за Києвом).
Супутник призначений для тестування технологій супутникового зв’язку, радіо- та телемовлення, передачі даних та проведення пов’язаних технічних випробувань.
Ця місія стала 609-м польотом ракет-носіїв серії “Чанчжен”.
Китай активно розвиває національну космічну програму, включно з метеорологічними, телекомунікаційними та навігаційними супутниками, а також технологіями для освоєння Місяця, Марсу та астероїдів. На орбіті функціонує китайська космічна станція для міжнародного співробітництва.
Раніше українська розвідка повідомила, що Китай допомагає Росії з ударами по Україні. Зокрема, Пекін передає росіянам дані супутникової розвідки для завдання ракетних ударів.
Пізніше ЗМІ повідомили, що 5 жовтня китайські супутники спостерігали за Україною під час ракетно-дронового удару Росії. -
РФ “атакує” супутники Бундесверу з наземних станцій – ЗМІ
Росія почала перешкоджати роботі німецьких військових супутників, використовуючи наземні станції, так само, як вона робила раніше з британськими. Також виявлено, що російські апарати регулярно наближаються до німецьких супутників. Військові посадовці ФРН попереджають про можливі загрози, які створює Росія у космосі. Німецька компанія Aldoria зафіксувала низку підозрілих випадків наближення російських супутників до німецьких, що може вказувати на спроби перехоплення їх сигналів. Росія також використовує свої супутники для спостереження за навчанням українських військових у Німеччині. Німеччина вважає Росію та Китай потенційними загрозами у космосі, оскільки вони розширюють свої можливості ведення космічної війни. У порівнянні з іншими країнами, Німеччина має лише кілька військових супутників. Космічне командування США не виключає, що російський супутник може бути зброєю для атаки інших супутників на низькій орбіті. Росія ж розробляє ядерну космічну зброю, спроможну вивести з ладу велику кількість супутників.