Судді Південного окружного військового суду РФ Костянтину Простову, який призначав по 18 років колонії полоненим оборонцям Маріуполя, оголосили заочну підозру. Його дії кваліфікували як воєнні злочини. Про це інформує СБУ у вівторок, 2 вересня.
У серпні та листопаді 2024 року він незаконно призначив тюремний строк ще двом полоненим воїнам Національної гвардії України.
Згідно із сфабрикованим рішенням військовополонені отримали 18 років позбавлення волі в колонії суворого режиму.
Обидва українських захисники входили до 12-ї бригади спецпризначення Нацгвардії, у складі якої обороняли Маріуполь з перших днів повномасштабної війни.
“Це вже другий задокументований факт, коли Простов влаштовує показове “судилище” за надуманими обвинуваченнями проти полонених захисників України”, – наголосили у повідомленні.
У червні фігурант отримав першу заочну підозру за воєнні злочини. Тоді він призначив аналогічні “терміни” ще двом воїнам-Нацгвардійцям.
Наразі Простов знову порушив норми міжнародного права, відповідно до яких потерпілі є комбатантами збройного конфлікту.
У СБУ нагадали, що у разі потрапляння у полон такі особи набувають статусу військовополонених і не підлягають тюремному ув’язненню за участь у бойових діях.
Простову оголосили нову підозру у воєнних злочинах за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Оскільки російський воєнний злочинець перебуває на території РФ, нині тривають комплексні заходи, щоб притягнути його до відповідальності.
Раніше Служба безпеки та Офіс генерального прокурора зібрали доказову базу на Дмитра Патрушева – заступника голови уряду Росії, який організував масове викрадення зерна з тимчасово окупованих регіонів України.
СБУ оголосила Кадирову нову підозру
Позначка: Суд
-
Російському судді оголосили заочну підозру за вироки оборонцям Маріуполя
-
В Україні судитимуть експрокурора за незаконне отримання інвалідності
Завершено досудове розслідування стосовно колишнього керівника Хмельницької окружної прокуратури, який у шахрайський спосіб незаконно оформив собі пенсію по інвалідності. Про це повідомляє ДБР.
За даними слідства, у 2020 році посадовець за сприяння службових осіб медико-соціальної експертної комісії незаконно отримав довічно ІІ групу інвалідності.
При цьому, як зазначають в ДБР, прокурор достеменно знав про відсутність у нього функціональних порушень, які відповідають критеріям встановлення відповідної групи.Надалі він звернувся до територіального підрозділу Пенсійного фонду України та оформив пенсію. Загальна сума отриманих ним виплат становить понад 1 млн грн.
Обвинувальний акт скеровано до суду. Колишній прокурор обвинувачується у шахрайстві в особливо великих розмірах. Йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна.
Дії лікаря МСЕК, який сприяв у незаконному встановленні групи інвалідності, кваліфіковано як складання та видача завідомо неправдивого офіційного документа, вчинені групою осіб. -
Звірства росіян в Бучі: повідомлено підозру черговому військовому РФ
Підозру повідомлено черговому військовослужбовцю ЗС РФ, обвинувальні акти стосовно ще чотирьох – передано до суду. Росіянам інкримінують убивства та жорстоке поводження з цивільними під час окупації Бучі. Про це повідомляє Офіс Генерального прокурора на своєму Telegram-каналі.
“Обвинувачені – військовослужбовці зс рф, які воювали у різних підрозділах 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ. Їх дії інкриміновано за ч. 1, 2 ст. 438 КК України (воєнні злочини – ред.)”, – сказано в повідомленні.
Слідство зазначає: в березні 2022 навідник парашутно-десантного взводу здійснюючи патрулювання на одній з вулиць Бучі побачив двох місцевих жителів, які через відсутність електроенергії та газопостачання вимушено палили багаття для приготування їжі. Почувши постріли вони побігли до автомобіля щоб врятуватися. Підозрюваний без будь-якого попередження відкрив по них вогонь – обидва чоловіки загинули.
Другий військовослужбовець, заступник командира взводу, разом з іншими службовцями ЗС РФ, перебував у приміщенні однієї зі шкіл Бучі звідки вели вогонь із мінометних та самохідних артилерійських установок. У підвалі цієї школи також переховувались місцеві жителі. Вийшовши у двір він побачив трьох цивільних, які розігрівали на вогнищі їжу. Без жодних пояснень, використовуючи нецензурну лайку, наказав їм тікати та одночасно почав стріляти по них з травматичного пістолету.
Потерпілі побігли в напрямку підвалу, а підозрюваний здійснив постріл у чоловіка, влучивши у тулуб. Військовий, біжучи за потерпілими, також вистрілив у цивільну жінку, що якраз спускалась сходами – потерпіла вмерла.
“Слідством встановлено факти систематичних катувань та психологічного терору з боку російських військових”, – мовиться в публікації.
Ще один заступник командира взводу 2-ї батальйонно-тактичної групи, намагаючись залякати місцевого жителя, який почув шум розбитого скла й намагався зупинити мародерство, застосував зброю. Він змусив чоловіка повзти по землі, приставив автомат до його голови та стріляв поруч з вухом.
Також встановлено факти “допитів” із застосуванням пострілів поруч із головами потерпілих, імітуючи їхню страту.
Як ми вже писали, журналісти Радіо Свобода оприлюднили раніше невідоме відео з камер спостереження, на якому зафіксовано розстріл російськими окупантами жителя міста Буча в Київській області в березні 2022 року.
На Луганщині вбили росіян, що звірствували у Бучі -
Суд арештував підозрюваного у вбивстві Парубія
Суд арештував без права застави підозрюваного у вбивстві народного депутата Андрія Парубія. Про це повідомив Офіс генпрокурора у вівторок, 2 вересня.
“Галицький районний суд міста Львова задовольнив клопотання прокурорів Львівської обласної прокуратури. Підозрюваному у справі про вбивство народного депутата України Андрія Парубія обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб без права внесення застави”, – йдеться в повідомленні.
Дії 52-річного львів’янина кваліфіковано за двома статтями про умисне вбивство і незаконне поводження зі зброєю (ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України).
За даними ЗМІ, підозрюваним у вбивстві є Михайло Сцельников. -
Військовий посадовець постане перед судом за вимагання грошей у підлеглих
Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) завершили досудове розслідування стосовно заступника командира батальйону з психологічної підтримки однієї з військових частин Закарпаття, що організував схему систематичних поборів з підлеглих. Обвинувальний акт надіслано до суду. Про це на своєму сайті повідомляє ДБР.
“Протягом тривалого часу посадовець вимагав від військовослужбовців гроші за вирішення різних службових питань – від оформлення відпусток до приховування дисциплінарних порушень. Зокрема, за винагороду фігурант обіцяв не повідомляти про самовільне залишення місця служби, сприяти переведенню до інших підрозділів та уникненню відрядження в район бойових дій. Розмір хабарів залежав від обставин та можливостей військовослужбовців – від 30 тис. гривень до 3 тис. доларів США”, – сказано в повідомленні
Заступник командира Під час реалізації однієї з “угод” запропонував солдату, який повернувся після самовільного залишення частини, за 1 тисячу доларів США допомогти з переведенням на тилову посаду. Зрештою, правоохоронці затримали фігуранта під час одержання другої частини хабаря – 500 доларів США.
Посадовця судитимуть за статтею Прийняття пропозиції та одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення (ч. 2 ст. 369-2 ККУ).
Тепер йому загрожує покарання – до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. -
Апеляційний суд США визнав незаконними взаємні мита Трампа
Найвищий апеляційний суд США визнав незаконними більшість запроваджених президентом Дональдом Трампом підвищених митних тарифів. Про це у ніч проти суботи, 30 серпня, повідомляє BBC.
Зазначається, що сім суддів, проти чотирьох, визнали, що так звані “взаємні” тарифи Трампа, а також ті спеціальні мита, які він використав у торговельній війні з Канадою, Мексикою та Китаєм, є перевищенням президентських повноважень. Судді вважають, що право застосовувати митні механізми боротьби з торговельним дизбалансом належить виключно Конгресу.
Позов проти Трампа і його тарифів подали водночас декілька невеликих підприємств, а також ціла коаліція зі штатів. Суд з питань міжнарожної торгівлі у травні вирішив, що президент не може підіймати тарифи, Білий дім це оскаржив.
Рішення у справі про апеляцію набуває чинності 14 жовтня, що дає адміністрації у Вашингтоні досить часу для звернення до Верховного суду, де більшість мають консервативні судді, які симпатизують Трампу. -
У Сумах жінка отримала чотири роки за спробу продажу власного немовляти
У Сумах засудили 35-річнуматір, яка намагалась продати власну дитину за 30 тисяч доларів. Про це повідомили у Сумській обласній прокуратурі.
Її визнали винною в закінченому замаху на торгівлю малолітньою дитиною та засудили до чотирьох років позбавлення волі.
“У суді доведено, що на початку 2025 року жінка, перебуваючи на пізньому терміні вагітності, почала шукати охочих придбати її майбутню дитину за 30 тисяч доларів”, – зазначили у повідомленні.
Вже після народження дівчинки 1 травня цього року вона домовилась передати немовля мешканцю Білопільської громади, запропонувавши оформити фіктивне батьківство. Спершу вона отримала завдаток у сумі 1 тис. доларів, а вже під час передачі основної частини коштів її затримали в процесуальному порядку.
У суді обвинувачена провину свою визнала, просила суворо не карати. На вирок суду вона чекала за гратами. -
До суду скерували 44 справи щодо катувань з боку правоохоронців – ДБР
Державне бюро розслідувань у 2025 році відкрило 350 проваджень щодо катувань і неналежного поводження правоохоронців та вже скерувало до суду 44 справи стосовно 75 осіб. Про це повідомив директор ДБР Олексій Сухачов у коментарі Інтерфакс-Україна.
“До суду вже направлено 44 обвинувальних актів стосовно 75 осіб – працівників правоохоронних органів та Державної кримінально-виконавчої служби”, – зазначив Сухвчов.
Бюро спільно з Радою Європи запровадило навчальні програми для слідчих та готує власних тренерів, а з Міністерством юстиції працює над системою превентивних заходів.
Наприкінці 2024 року у структурі Головного слідчого управління ДБР створили спеціалізований підрозділ із протидії катуванням, а ще 157 слідчих у регіонах працюють за відповідною спеціалізацією. Також, за словами Сухачова, у системі документообігу Бюро запроваджено підсистему моніторингу скарг про катування, що дозволяє відстежувати рух кожної заяви.
Окрім того, Бюро передало до Офісу генерального прокурора пропозиції щодо створення Дорожньої карти єдиних стандартів затримання.
“Вона має передбачати обов’язкову відеофіксацію, електронний протокол затримання, заборону неофіційного спілкування із затриманими, а також аналіз виконання вимог закону щодо повного й своєчасного документування таких випадків”, – уточнив Сухачов.
Раніше стало відомо, що у Полтавському СІЗО катували засуджених. Фігуранти намагалися знищити відеозаписи з камер спостереження, однак працівникам ДБР вдалося вилучити носій із зафіксованими доказами злочину.
Також повідомлялося, що експрацівники колонії на Запоріжжі отримали підозру за катування ув’язнених.
У Харкові затримали керівництво виправної колонії -
Тарас Тополя подав до суду на Мар’яну Безуглу за наклеп
Лідер гурту Антитіла Тарас Тополя повідомив, що подав до суду на народну депутатку Мар’яну Безуглу за наклеп. Про це він розповів в інтерв’ю OBOZ.UA.
“Я ділюся цим уперше – мій юрист подав позов для спростування наклепницької інформації про те, що я нібито фейково мобілізувався і не служив. Безугла нестиме за це відповідальність у суді”, – заявив музикант.
Він також уточнив, що 540 тисяч гривень, зібрані під час його сатиричної акції на “лікування” депутатки, будуть спрямовані на підтримку дітей загиблих воїнів зі 130-го батальйону, в якому Тополя проходив службу. -
Угорщина оскаржить передачу російських активів Україні
Угорщина подала позов проти Ради ЄС та Європейського фонду миру (EPF), оскарживши рішення щодо використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Про це інформує Portfolio.
Уряд подав позов до Загального суду ЄС у Люксембурзі ще 11 липня 2025 року. 25 серпня справа була офіційно зареєстрована та опублікована в “Офіційному віснику ЄС”.
Будапешт оскаржує рішення Ради ЄС від 21 травня 2024 року, яке передбачає, що 99,7% прибутку від управління замороженими активами російського Центробанку має перераховуватись до Європейського фонду миру. Із цих коштів ЄС фінансує військову допомогу Україні.
Угорщина також вимагає скасування рішення керівного комітету EPF від лютого 2025 року, яким ухвалили механізм реалізації цього рішення. За словами Будапешта, при ухваленні документа було порушено процедуру, зокрема, Угорщину позбавили права голосу.
Будапешт наполягає, що ухвалене рішення порушує принципи законності та процедури, закріплені в договорах ЄС, і вимагає його скасування. Водночас розгляд справи може тривати кілька років, і до ухвалення остаточного рішення виплати Україні не припинятимуться.
Рішення Суду ЄС у цій справі матиме прецедентне значення: якщо Угорщина виграє, подібні схеми ухвалення рішень без урахування права вето можуть стати неможливими. Якщо ж програє – інші держави отримають більше можливостей обходити блокування з боку Будапешта.