Парламент Сербії прийняв закон, який спрощує процедуру демонтажу будівлі генштабу колишньої Югославії у Белграді. На цьому місці планується зведення готелю компанією, пов’язаною з Джаредом Кушнером, зятем Дональда Трампа. Затверджений закон передбачає спрощену процедуру для знесення будівлі та будівництва на цій території. Проект викликав протести сербів, які вважають будівлю символом стійкості країни. Також у новинах згадується про прискорення будівництва нафтопроводу між Будапештом і Белградом, а також обіцянку президента Сербії поставити пам’ятник Трампу.
Позначка: Сербія
Зеленський провів важливу розмову з Вучичем
Президент України Володимир Зеленський розповів у своєму Телеграмі, що він провів телефонну розмову з президентом Сербії Александром Вучичем. Під час розмови вони обговорили питання європейської інтеграції обох країн, можливості взаємної допомоги та співпраці у сфері регіональної безпеки. Зеленський зазначив, що обговорювалась міжнародна повістка дня на найближчий час, і домовлено підтримувати контакт і співпрацювати надалі.
У Путіна відреагували на плани Сербії щодо зброї
У Росії менше всього хотіли б бачити передачу Україні боєприпасів, які були вироблені в Сербії. Про це казав речник Кремля Дмитро Пєсков, повідомив Інтерфакс у вівторок, 4 листопада.
“Звичайно, нам найменше хотілося б бачити, щоб озброєння і боєприпаси, зроблені в братській для нас Сербії, стріляли в наших солдатів. Найменше хотілося б це бачити”, – заявив він.
При цьому він зазначив, що у Кремлі розуміють, “який безпрецедентний тиск чиниться на Сербію, тому там історія зовсім непроста”.
“Ми розуміємо, які труднощі серби переживають”, – додав представник Кремля.
Тренер сербської команди раптово помер під час матчу
Матч 14-го туру сербської Суперліги між командами Младость і Раднічкі завершився трагедією.
Так, у середині першого тайму головний тренер Раднічкі Младен Жижович несподівано знепритомнів біля бокової лінії. Медики намагалися надати йому допомогу, але їхні зусилля виявилися безсилими – тренера забрала швидка допомога. Зазначається, що матч усе ж відновили, але незабаром головний арбітр змушений був зупинити гру. З’ясувалося, що Жижович помер, так і не діставшись лікарні. Фахівцю було 44 роки. Він очолив Раднічкі менш ніж два тижні тому, а раніше працював із Борац Баня‑Лука, з яким здобув непогані результати в європейських турнірах.
У Сербії оголосили про дострокові вибори через протести
Президент Сербії Александар Вучич повідомив, що парламентські вибори відбудуться раніше запланованого терміну. Це рішення ухвалено на тлі суспільного невдоволення, яке виникло після обвалення навісу на залізничному вокзалі торік. Про це президент заявив під час свого виступу на будівельному майданчику Національного стадіону, зазначає видання Srbija Danas.
Вучич пояснив, що точну дату голосування визначатимуть відповідні державні органи Сербії згідно з Конституцією та чинним законодавством. Він додав, що задля виконання вимог протестувальників про скорочення термінів вибори пройдуть раніше запланованого графіка. Остаточне рішення залишається за компетентними установами, а громадяни, за словами президента, під час виборів визначать курс країни та політику, якій вони віддають перевагу.
“Але, поважаючи вимоги блокувальників щодо завчасних проведення виборів, ми їх задовольнимо, і вибори відбудуться до встановленого терміну. Коли? Це вирішить компетентна установа. А народ на виборах покаже, яку політику він підтримує”, – зазначив президент.
Чутки про дострокові вибори ширяться в Сербії вже декілька тижнів, і серед найімовірніших дат згадується кінець 2026 року.
Нагадаємо, у вересні цього року у Сербії прокуратура висунула звинувачення проти 13 осіб, включаючи колишнього міністра, за їхню роль у обвалі навісу залізничного вокзалу у місті Новий Сад минулого року.
Раніше повідомлялося, що у Сербії тривають антиурядові протести. Протестувальники звинувачують корупцію у цій трагедії та вимагають проведення дострокових виборів.
США зняли санкції з проросійського Додіка
Міністерство фінансів США виключило з санкційного списку низку осіб і компаній з Республіки Сербської – включно з позбавленим мандата президента РС Мілорадом Додіком. Про це повідомили в Управлінні з контролю за фінансовими активами Мінфіну США.
Так, з санкційного списку США вилучили Додіка, членів його родини та близьких соратників, зокрема спікера парламенту Республіки Сербської Ненада Стевандича.
Окрім того, американським санкціям більше не підлягає понад десяток компаній, повʼязаних з оточенням Додіка.
Загалом зі списку вилучили 48 фізичних та юридичних осіб, котрих раніше внесли за дестабілізацію ситуації в Боснії і Герцеговині та підрив Дейтонських мирних угод.
У відомстві не уточнили підстави для виключення Додіка та його соратників з-під дії санкцій США. Нагадаємо, 1 серпня апеляційний суд Боснії і Герцеговини залишив у силі вирок першої інстанції, згідно з яким лідер боснійських сербів Милорад Додік був засуджений до одного року тюремного ув’язнення та шести років заборони обіймати державні посади.
6 серпня Центральна виборча комісія Боснії та Герцеговини позбавила Додіка мандата президента Республіки Сербської.
Сербія готова провести переговори України з РФ
Міністр закордонних справ Сербії Марко Джурич заявив про бажання Белграда виступити посередником між Києвом і Москвою, наголошуючи на необхідності якнайшвидшого завершення війни. Про це він розповів в інтерв’ю Fox News.
Сербія, за словами міністра, пропонує свої послуги, враховуючи історичний досвід і дружні стосунки з усіма сторонами конфлікту. Джурич зазначив, що країна готова стати платформою для перемовин, які можуть допомогти зупинити трагедію, що спричинила численні жертви й руйнування.
“Сербія також серед країн, які пропонують свої корисні послуги, враховуючи наш досвід і той факт, що ми дружимо з усіма залученими сторонами, щоб спробувати, якщо буде зацікавленість, провести будь-які переговори про те, як покласти край цій жахливій трагедії, що призвела до стількох смертей і руйнувань”, – сказав Джурич.
Він окремо підкреслив важливість якнайшвидшого закінчення конфлікту і наголосив, що Сербія підтримує всі миротворчі ініціативи. Зокрема, Белград виступає за збереження територіальної цілісності й суверенітету всіх держав у межах, визнаних ООН, включно з Україною.
Деякі аналітики вважають, що Сербія є “нетиповим місцем” для проведення наступного раунду перемовин, враховуючи історичні, культурні та релігійні зв’язки з Росією, пише видання.
“Попри те, що Сербія долучилася до ухвалення резолюцій ООН, що засуджують російське вторгнення в Україну та проведення референдумів про анексію частини українських територій, Белград відмовився приєднуватися до західних санкцій, введених проти Росії у зв’язку з її вторгненням”, – йдеться у повідомленні.
Джурич також підкреслив, що Сербія високо цінує своє положення в Європі між Сходом і Заходом, зберігаючи водночас міцні зв’язки зі Сполученими Штатами.
“Сербія дуже пишається своєю незалежною зовнішньою політикою і політикою безпеки, які глибоко вкоренилися в історії нашої нації й дозволили нам залишатися незалежними протягом століть, попри те, що ми невелика країна. Ми дуже цінуємо наше стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами”, – додав глава МЗС Сербії.
Раніше Європарламент зажадав від Сербії привести свою зовнішню політику в повну відповідність до лінії Євросоюзу, зокрема щодо приєднання до санкцій проти Росії.
Також повідомлялося, що президент Сербії Александар Вучич не підписав декларацію саміту Україна – Південно-Східна Європа в Одесі й цим, за його словами, “не зрадив Росію”.
Єдиний НПЗ Сербії ризикує зупинитися через санкції США
Санкції США проти компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, завадили сербській нафтовій групі отримати танкер із сирою нафтою, котрий міг би виграти час для єдиного нафтопереробного заводу Сербії, що ризикує зупинитися без нових постачань. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю.
У Сербії залишилося лише кілька днів, перш ніж нафтопереробний завод NIS у Панчеві буде змушений припинити переробку сирої нафти.
Президент Сербії Александар Вучич ще 9 жовтня попередив, що без постачань НПЗ, який забезпечує більшість нафтопродуктів у країні, включно з бензином та авіаційним пальним, буде складно працювати після 1 листопада. Він додав, що запаси пального наразі повні і повинні забезпечити країну до кінця року:
Росія та Сербія продовжують шукати рішення для зняття санкцій США, які були оголошені у січні та вступили в силу 9 жовтня після закінчення останнього винятку. Вучич може бути змушений забезпечити додаткові поставки нафти на випадок холодної зими, коли в країні почнуться антиурядові протести.
Згідно з даними аналітичної групи Kpler, танкер Maran Helios, який перевозив 1 мільйон барелів казахстанської нафти марки KEBCO для NIS у Сербії, прибув до хорватського порту Омішаль 9 жовтня.
Однак паливо так і не потрапило до Сербії.
Хорватський оператор нафтопроводів Janaf заявив цього тижня, що 8 жовтня доставив усю нафту, яка належала NIS і перебувала в його системі.
За розрахунками Reuters, вантаж, який мала отримати NIS, міг би забезпечити роботу НПЗ приблизно на 10 днів.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії.
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США
Європарламент зажадав, щоб Сербія запровадила санкції проти РФ
Європарламент вимагає від Сербії відповідності її зовнішньої політики лінії Євросоюзу, зокрема щодо санкцій проти Росії. На пленарній сесії у Страсбурзі 22 жовтня був прийнятий документ, в якому Європарламент підтвердив підтримку можливого членства Сербії в ЄС за умови прогресу у демократії та правах людини. Також було висловлено занепокоєння щодо політичної поляризації та репресій у країні. Європарламент вимагає проведення прозорого судового розгляду у справі про трагедію на залізничному вокзалі та закликає до чесних виборів у Сербії. Також було підтримано ідею відправлення місії ЄС до країни для оцінки ситуації на місці.
“Санкції проти Росії”: глава ЄК назвала умови вступу Сербії до Євросоюзу
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн виступила в Белграді під час свого турне по Західним Балканам і закликала Сербію приєднатися до антиросійських санкцій Євросоюзу, щоб прискорити процес вступу країни до ЄС. Вона наголосила на необхідності підвищення відповідності Сербії до зовнішньої політики ЄС та у зміцненні демократичних інститутів. Президент Сербії також підтвердив, що членство в ЄС залишається стратегічним вибором країни. Сербія подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році, а вже в 2012-му отримала статус кандидата і розпочала переговори щодо приєднання до союзу.