Європейський депозитарій Euroclear за підсумками перших трьох кварталів 2025 року отримав 3,9 млрд євро у вигляді процентних доходів від інвестування заблокованих російських активів, що на 25% менше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це йдеться у звіті компанії, передають ЗМІ.
Euroclear пояснює таку динаміку поступовим зниженням відсоткових ставок.
Зазначається, що у першому півріччі 2025 року заморожені російські активи принесли Euroclear 2,7 млрд. євро. За підсумками 2024 року ці доходи досягли 6,9 млрд євро, у 2023 році – 4,4 млрд євро, у 2022 році – 821 млн євро.
Відповідно до вимог регламенту ЄС про непередбачені внески, Euroclear виділив 2,6 млрд євро як непередбачений внесок на 2025 рік, з яких 1,6 млрд євро було виплачено Європейській комісії в липні 2025 року. Другий платіж за 2025 очікується на початку 2026 року.
Euroclear оцінює прямі витрати за дев’ять місяців 2025 року, до яких привели санкції та заходи у відповідь з боку Росії, у розмірі 82 млн євро, втрати доходу від бізнесу – в 25 млн євро.
На кінець вересня 2025 року баланс Euroclear становив 227 млрд євро, з яких 193 млрд євро припадає на російські активи, які перебувають під санкціями.
Наадаємо, лідери Великої Британії, Франції та Німеччини досягли згоди щодо використання заморожених російських активів для підтримки української армії.
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
Позначка: Росія
-

Доходи Euroclear від заморожених активів РФ знизилися на 25%
-

Військові КНДР допомагають росіянам бити по Сумщині – розвідка
Північнокорейські військові допомагають російській армії коригувати вогонь по позиціях українських підрозділів у Сумській області. Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Великої Британії в X в п’ятницю, 24 жовтня. За даними британської розвідки, солдати КНДР, які перебувають у російській Курській області РФ, беруть участь у координації розвідувальних операцій і допомагають завдавати ударів по території України.
Зазначається, що це перший випадок, коли північнокорейські війська були помічені в прямій підтримці або сприянні російським наступальним діям проти України.
Оператори безпілотних систем КНДР допомагають російським військам наводити ракетні удари по українських позиціях у Сумській області. Зокрема, дрони північнокорейського виробництва використовуються для коригування вогню систем залпового вогню, що посилює точність російських атак.
У Міноборони Британії додають, що військові Північної Кореї, ймовірно, раніше проводили операції з використанням дронів проти українських сил у Курській області РФ. Однак їхня основна роль полягала в участі в наземних боях на боці російських військ.
КНДР використовує війну РФ проти України для підвищення боєздатності своєї армії і вдосконалення технологій безпілотних систем, наголосили в британській розвідці.
-

РФ формує штурмові роти з жінок на Покровському напрямку – партизани
Командування російської армії почало формувати штурмові роти з жінок на Покровському напрямку. Про це 24 жовтня повідомляє партизанський рух Атеш.
За словами агентів, які діють у лавах противника, командування 506-го мотострілецького полку РФ почало набирати жінок до штурмових підрозділів, щоб компенсувати значні втрати особового складу.
“Це свідчить про те, що окупанти вичерпали ресурс найманців і контрактних військових і готові кидати на забій будь-кого, перетворюючи жінок на гарматне м’ясо”, – заявлять партизани.
Також жінок, окрім штурмів, російська армія використовує для інфільтрації. У разі невдалого штурму їм наказано переодягатися у цивільний одяг, щоб під виглядом мирних жителів вести розвідку та передавати інформацію про пересування Сил оборони України.
“Наші джерела підтверджують, що для цих жінок немає шляху назад. Їхнє життя залежить виключно від “милості” командирів, на яку можна заслужити лише одним способом. Російська армія остаточно втратила будь-які моральні орієнтири”, – йдеться у повідомленні Атеш. -

Чим відрізняються український та російський бюджети
Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
Вікторія Хаджирадєва -

Вибух на військовому заводі у Росії: 11 людей досі не можуть знайти
Після вибуху на заводі у Копейську Челябінська область РФ невідомим залишається місцезнаходження 11 осіб, кількість постраждалих збільшилася до 29. Про це повідомив губернатор Олексій Текслер у Telegram у п’ятницю, 24 жовтня.
“Підтверджено загибель 12 людей. Уточнюється місцезнаходження 11 осіб. 29 – отримують медичну допомогу: з них шестеро госпіталізовано, п’ятеро – у тяжкому стані. Інші спостерігаються амбулаторно”, – написав глава регіону.
Раніше повідомлялося про 12 загиблих та 19 постраждалих.
-

Угорщина шукає спосіб обійти санкції США проти нафти РФ – Орбан
Угорщина працює над пошуком способу обійти санкції США проти російських нафтових компаній. Про це заявив угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан у п’ятницю, 24 жовтня, в інтерв’ю угорському радіо, передає Reuters.
За словами Орбана, він розмовляв з угорською нафтогазовою компанією MOL щодо санкцій, які нещодавно запровадив американський президент Дональд Трамп проти компаній Роснєфть і Лукойл.
Як відомо, нафтопереробні заводи MOL в Угорщині та Словаччині, загальна потужність яких становить 14,2 млн тонн нафти на рік, залежать від російської нафти, що транспортується трубопроводом Дружба. Торік MOL зіштовхнулася з проблемами з постачанням, коли Україна ввела санкції проти Лукойл. Тоді компанія уклала угоди про придбання права власності на “уражені” обсяги нафти на кордоні Білорусі та України, щоб зберегти постачання. -

Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-

Путін не має жодних результатів на фронті – посол США
Посол США при НАТО Меттью Вітакер висловив думку, що президент Росії Володимир Путін втрачає можливість досягти значущих результатів на військовому фронті в Україні. Він вважає, що дії Путіна призводять лише до зайвих втрат людей і ресурсів, не принеслиш стратегічних перемог. США вводять санкції проти російських нафтових компаній та закликають Москву припинити військові дії в Україні.
-

Санкції США призупинили купівлю Китаєм нафти РФ
Китайські державні нафтові компанії, такі як Sinopec, CNOOC і Zhenhua Oil, припинили закупівлю російської нафти через море після введення США санкцій проти Роснефті і Лукойл. Це може суттєво вплинути на кількість російської нафти, яка постачається до Китаю, оскільки ці державні компанії є великими покупцями. Тим часом, Китай продовжує отримувати значну кількість російської нафти через трубопроводи. Індія також планує зменшити обсяги закупівель російської нафти. Це може призвести до зростання цін на нафту на світовому ринку, оскільки імпортери будуть шукати альтернативні джерела постачання.
-

Кім Чен Ин зробив заяву про військові зв’язки з Росією
Лідер Північної Кореї, Кім Чен Ин, оголосив про непорушний розвиток військових зв’язків між його країною та Росією. Він зробив цю заяву на відкритті меморіалу, присвяченого північнокорейським солдатам, які брали участь у боях на території Курської області, підтримуючи російські війська у конфлікті проти Збройних сил України. Кім заявив, що роки військового братерства між двома країнами будуть розвиватися безперервно, незважаючи на виклики “домінування і тиранії”. Раніше розвідка Південної Кореї повідомила про загибель близько 2 тисяч північнокорейських солдатів, відправлених до Росії для участі у війні. Згідно з офіційними даними КНДР, загалом втрати серед їхнього військового контингенту склали близько 350 осіб.