В Ірані перебої з хлібом після зупинки поставок зерна з РФ – ЗМІ

Хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем. Глава Торгово-промислової палати Ісламської республіки Самад Хасанзаде пригрозив, що влада вживатиме заходів щодо таких підприємств. Перед цим, на початку березня, Росія тимчасово зупинила постачання зерна до Ірану через зростання ставок фрахту, а також проблем із платежами, повідомили джерела Reuters.
Згідно з оцінкою аналітиків Русагротрансу, основний обсяг пшениці в Іран цього сезону вже поставлено – близько 1,9 млн. тонн з потенційного імпорту в 2,0–2,2 млн. тонн. Утім, Ірану може знадобитися більше пшениці через проблеми з урожаєм.
Ісламська республіка загалом може зіткнутися з дефіцитом продовольства через перекриття Ормузької протоки, каже аналітик Kpler Ішаш Бхану.
За його словами, значну частину сільгосппродукції Іран вирощує сам, але ввозить багато зерна та насіння олійних.
Практично вся кукурудза, а також великі обсяги соєвих бобів та пшениці надходять через Ормузьку протоку.
У разі затяжного конфлікту в дефіциті виявляться також цукор та чай, вважають експерти ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Іран з 3 березнязапровадив повну заборону експорту продовольства та сільгосппродукції, щоб забезпечити населення необхідними товарами.
Міністр сільського господарства Голамреза Нурі Гезелдже закликав громадян країни утриматися від скуповування продуктів.
До початку воєнних дій в Тегерані запевняли, що країна має запас зерна на чотири місяці. Як відомо, 4 березня Тегеран зазнав нових ударів з боку США та Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила про масований удар по військовому об’єкту в іранській столиці, де розташовані центральні штаби всіх основних силових структур Ірану.

Зеленський зробив заяву щодо Близького Сходу

Україна відреагувала на передачу Росією полонених Угорщині

Передача Росією двох полонених українців Угорщині є грубим порушенням Міжнародного гуманітарного права. Про це йдеться в повідомленні, яке опублікував у Telegram Координаційний штаб з питань полонених.
Штаб засудив акт передачі громадян України Москві Будапешту та розцінює це як російську провокацію з метою атакувати Женевські конвенції та міжнародне право. Також це є спробою погіршити відносини двох європейських країн в межах гібридної агресії росії проти Європи.
“Підтримка воєнних злочинів Москви, маніпулювання життями українських військовополонених може бути розцінене міжнародними судами як участь в неспровокованій агресії проти України.
Ми закликаємо всіх причетних до цієї провокації відмовитися від протиправних намірів та не робити українських військовослужбовців, які потрапили в російський полон внаслідок агресії рф, розмінною монетою”, – наголосили в Координаційному штабі.
Українська сторона також вимагає надати вичерпну інформацію про стан здоров’я полонених українських громадян та дати змогу уповноваженим представникам України відвідати українських захисників.
Як відомо, в 2023 році без узгодження з Україною до Угорщини вже було передано з росії 11 українських громадян.
Історія почалася з того, що спершу стало відомо, плани РПЦ передати частину українських полонених Угорщині, і це рішення не було узгоджене з Україною.
Розвідка тоді заявила, що перевіряє інформацію про передачу Російською православною церквою Угорщині групи українських військовополонених.
Пізніше в Угорщині заявили, що звільнили українських полонених, які були передані Російською православною церквою, але через деякий час, угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто виступив із заявою, що Угорщина не причетна до вивезення з Росії 11 українських військовополонених.

В Україні дали оцінку передачі Росією Угорщині українських полонених

Передача Росією двох полонених українців Угорщині є грубим порушенням Міжнародного гуманітарного права. Про це йдеться в повідомленні, яке опублікував у Telegram Координаційний штаб з питань полонених.
Штаб засудив акт передачі громадян України Москві Будапешту та розцінює це як російську провокацію з метою атакувати Женевські конвенції та міжнародне право. Також це є спробою погіршити відносини двох європейських країн в межах гібридної агресії росії проти Європи.
“Підтримка воєнних злочинів Москви, маніпулювання життями українських військовополонених може бути розцінене міжнародними судами як участь в неспровокованій агресії проти України.
Ми закликаємо всіх причетних до цієї провокації відмовитися від протиправних намірів та не робити українських військовослужбовців, які потрапили в російський полон внаслідок агресії рф, розмінною монетою”, – наголосили в Координаційному штабі.
Українська сторона також вимагає надати вичерпну інформацію про стан здоров’я полонених українських громадян та дати змогу уповноваженим представникам України відвідати українських захисників.
Як відомо, в 2023 році без узгодження з Україною до Угорщини вже було передано з росії 11 українських громадян.
Історія ця почалася з того, що спершу стало відомо, що РПЦ планує передати частину українських полонених Угорщині, і це рішення не було узгоджене з Україною.
Розвідка тоді заявила, що перевіряє інформацію про передачу Російською православною церквою Угорщині групи українських військовополонених.
Пізніше в Угорщині заявили, що звільнили українських полонених, які були передані Російською православною церквою, але через деякий час, угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто виступив із заявою, що Угорщина не причетна до вивезення з Росії 11 українських військовополонених.

США й Канада підіймали винищувачі через військові літаки РФ коло Аляски

Командування повітряно-космічної оборони Північної Америки (NORAD) повідомило про виявлення та відстеження двох російських військових літаків Ту-142. Вони діяли в зонах ідентифікації протиповітряної оборони Аляски та Канади. Про це йдеться в повідомленні на сайті командування.
NORAD запустило:

  • два винищувачі F-35 ВПС США,
  • два F-22,
  • чотири літаки-заправники KC-135,
  • один літак AWACS E-3,
  • два канадські винищувачі CF-18,
  • літак для дозаправлення CC-150 для точної ідентифікації, спостереження та перехоплення.
  • Російські літаки не входили в суверенний повітряний простір США чи Канади.
    Така діяльність Росії в зоні ідентифікації зони ППО на Алясці відбувається регулярно та не розглядається як загроза, запевнили в командуванні.
    Зоні ідентифікації протиповітряної оборони являє собою визначену ділянку міжнародного повітряного простору, яка вимагає легкої ідентифікації всіх повітряних суден в інтересах національної безпеки.

    Рютте: атаки на Іран послаблять його шкоду Україні

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте зазначив, що Іранський режим допомагав Росії у війні проти України. Він також додав, що ізраїльсько-американська операція проти Ірану може знизити його можливості у цьому напрямку. Таку думку він висловив в інтерв’ю для The Record with Greta Van Susteren на Newsmax у четвер, 5 березня.

    “Іран був одним із ключових факторів, що сприяли російській війні проти України, завдяки цим зброям знищення, цим дронам. А те, що зараз Іран стикається з цим, з цим повним натиском Ізраїлю та США, також послабить його здатність експортувати хаос навіть до Росії, а отже, і до України”, – зазначив Рютте.

    Також він підкреслив, що досвід українських військових у використанні й боротьбі з дронами стає корисним для партнерів НАТО в інших регіонах світу, включаючи Близький Схід.

    “Ми всі разом вчимося на тому, що відбувається в Україні. Протягом останніх чотирьох років ми бачили, як Україна набула знання про технології дронів та протидронів, які зараз, по суті, доступні нашим друзям і партнерам на Близькому Сході. Я вважаю це позитивним”, – додав генсек.

    Раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що запросив українських військових збивати іранські дрони над британськими військовими базами. Про це він сказав у своєму відеозверненні щодо подій у Перській затоці.

    Раніше Зеленський заявляв про готовність Києва надати перехоплювачі для боротьби з іранськими “шахедами” країнам Близького Сходу в рамках взаємовигідного обміну на ракети до систем Patriot.

    У Росії через атаку БпЛА закрили десять аеропортів

    У ніч проти четверга, 5 березня, кілька російських регіонів опинилися під масованими атаками невідомих безпілотних літальних апаратів. У зв’язку з цим у десяти аеропортах, таких як Владикавказ, Краснодар, Грозний, Магас, Пенза, Саратов, Волгоград, Сочі, Ульяновськ і Самара, запровадили план Килим. Про це повідомили російські ЗМІ.

    Зазначені зходи передбачають припинення обслуговування рейсів та вимушену посадку всіх літаків у зоні потенційної небезпеки.

    Як повідомляється, цілями атаки були стратегічні об’єкти, зокрема Саратовський нафтопереробний завод, який належить компанії Роснєфть.

    Раніше ми інформували, що в російських містах Саратов та Енгельс пролунали десятки вибухів. За словами місцевих жителів, ситуація призвела до проблем із електропостачанням, а також до виникнення пожеж. Губернатор Саратовської області заявив про одну з наймасованіших атак на регіон. Українські Тelegram-канали повідомили про активну атаку на НПЗ Саратова.

    Росіяни збили власний вертоліт у Ростовській області – ЗМІ

    Росіяни атакували Харків та область БпЛА

    У ніч проти четверга, 5 березня, російські війська здійснили атаку на Харків та прилеглі населені пункти ударними безпілотниками. Зокрема, дрони вразили об’єкти у самому Харкові та селищі Кам’яна Яруга, повідомляють пабліки та місцева влада.

    Як зазначила міський голова Чугуєва Галина Мінаєва, росіяни використали безпілотник, попередньо типу Герань, для авіаудару по селищу Кам’яна Яруга. Зафіксовано влучання у господарчу споруду приватного домоволодіння.

    У результаті удару почалася пожежа, за попередніми даними, постраждалих не виявлено.

    Крім того, як повідомив мер Харкова Ігор Терехов, ворог завдав удару безпілотником типу Шахед по Основ’янському району міста. Інформація про наслідки цього випадку наразі уточнюється.

    Варто зазначити, що 3 березня вночі російська армія також атакувала Харків. Тоді уламки безпілотника впали у Шевченківському районі міста і пошкодили вікна багатоквартирних будинків та автівки.

    А перед цим російський безпілотник влучив у балкон житлової дев’ятиповерхівки Харкова. Унаслідок удару постраждали двоє людей, зокрема дитина.

    У кільці БпЛА: Росія масовано атакує Кривий Ріг

    У Саратові й Енгельсі “наймасованіша атака”: 60 вибухів за дві години

    У ніч четвер, на 5 березня, у російських містах Саратов та Енгельс пролунали десятки вибухів. За словами місцевих жителів, ситуація призвела до проблем із електропостачанням, а також до виникнення пожеж.

    Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив про одну з наймасованіших атак на регіон, в результаті якої постраждали троє людей. За його словами, пошкоджено цивільні об’єкти.

    Згідно з даними місцевих пабліків та моніторингових ресурсів, атака почалася, приблизно, о 23:00 і тривала кілька годин. Очевидці повідомили, що над містами прогриміло не менше ніж 60 вибухів.

    У Саратові місцеві повідомили про масштабну пожежу в одному з районів, де зараз працюють екстрені служби. Крім того, мешканці обох міст розповідають про перебої з електроенергією в окремих районах обох зазначених міст.

    За даними Міноборони РФ, засоби ППО збили 48 українських безпілотників.

    Український Тelegram-канал Supernova+ повідомив про активну атаку на НПЗ Саратова.

    Нагадаємо, напередодні в Кіровській області РФ безпілотники, які дуже схожі на українські Ан-196 Лютий, атакували завод Уралхім у місті Кірово-Чепецьку. Спершу відео атаки дронів оприлюднили очевидці в численних пабліках. Пізніше місцева влада підтвердила цю інформацію, але не назвала пошкоджений об’єкт. Відомо, що завод Уралхім виготовляє аміачну селітру, яку застосовують при виробництві вибухівки. Підприємство розташоване на відстані близько 1300 км від кордону РФ з Україною.

    У Саратові та Енгельсі гучно: атака на НПЗ – OSINT

    Путін “звільнив” двох угорців із полону: у МЗС відреагували

    Російський правитель Володимир Путін нібито за заявою угорського міністра закордонних справ Петера Сіярто звільнив з полону двох угорців, які раніше воювали на боці України. Про це заявили після переговорів між Сійярто та Путіним 4 березня в Москві.

    За словами угорського міністра, обидва чоловіки мають подвійне громадянство – українське та угорське. Вони начебто насильно були мобілізовані до лав Збройних сил України і пізніше потрапили в російський полон.

    Сіярто зазначив, що значна кількість етнічних угорців із Закарпаття була примусово призвана до української армії, і багато з них загинули, зникли безвісти або опинилися в полоні. За словами міністра, Угорщина продовжить свої зусилля щодо підтримки тих, хто постраждав у цій ситуації. Водночас він не розкрив деталей підготовки до звільнення полонених або специфіки закритих переговорів між Москвою та Будапештом.

    В Міністерстві закордонних справ України в коментарі РБК-Україні такі дії назвали проявом політичного піару та спекуляцій напередодні угорських парламентських виборів. Українська сторона повідомила, що не отримувала жодної офіційної інформації щодо звільнення цих осіб. У зв’язку з цим МЗС запросило тимчасового повіреного у справах Угорщини для одержання достовірних деталей щодо ситуації. Також Україна планує звернутися із запитом на доступ до звільнених осіб.

    МЗС заявило, що подібні маніпуляції на темі військовополонених уже відбувалися раніше з боку Росії та Угорщини. При цьому наголошується: інші країни, які допомагають Україні у визволенні полонених, не використовують ці процеси як інструмент політичного піару чи провокативної політизації.

    “Не може не вражати цинізм, коли питання звільнення людей роблять частиною політичного піару та розмінною монетою у відносинах із Кремлем. Очевидно, що ні Путін, ні нинішнє керівництво у Будапешті кордонів у цинізмі не знає… Україна завжди ставить на перше місце інтереси захисту своїх громадян незалежно від їхнього етнічного походження”, – йдеться у коментарі.

    Зауважимо, що попереду парламентські вибори в Угорщині, заплановані на квітень 2026 року, і риторика проти України значно посилилася. Нинішній прем’єр-міністр Віктор Орбан використовує подібну антиукраїнську кампанію задля зміцнення своїх політичних позицій. Аналітики припускають, що створення образу загрози від Європи та України може мобілізувати підтримку угорських громадян, зокрема шляхом поширення побоювань щодо того, що їх нібито змушуватимуть воювати на боці України.

    Сіярто назвав блокування Дружби “замахом на Угорщину”

    Кількість в’язнів у Росії скоротилася на на 158 тисяч з початку війни

    У Росії різко скоротилася кількість ув’язнених, повідомив заступник голови Верховного суду Володимир Давидов. Про це інформують росЗМІ.

    “Нині у нас історичний мінімум – у місцях позбавлення волі та слідчих ізоляторах утримуються 308 тис. громадян… У слідчих ізоляторах також історичний мінімум – 89 тис. осіб, – відзвітував він.

    За словами Давидова, зараз в Росії на кожні 100 тис. населення припадає 209 ув’язнених проти 490 у 2013 році (до окупації Криму). Тоді загальна чисельність такого контингенту становила 700 тис. осіб.

    Кількість ув’язнених у російських місцях позбавлення волі почала різко скорочуватися після повномасштабного вторгнення в Україну, коли засуджених почали вербувати на фронт. Станом на 1 січня 2022 року в колоніях РФ перебували близько 466 тис. осіб, через рік ця цифра зменшилася до 433 тис., а ще через два – до 313 тис. З урахуванням даних Давидова, загалом за чотири роки війни тюремне населення країни скоротилося на 158 тис. осіб.

    Кількість загиблих в Україні російських ув’язнених, за найскромнішими оцінками, перевищує 21,4 тис. осіб.

    Із лютого 2022 до лютого 2023 року вербування у колоніях для “м’ясних штурмів” здійснювала ПВК Вагнер. Засновник угруповання Євген Пригожин заявляв, що загалом набрав 50 тис. ув’язнених, із яких загинули близько 20% (10 тис.). Після цього вербуванням почало займатися Міноборони РФ. Ув’язнених позбавили виплат і помилування. Натомість їм надають “умовне звільнення” та відправляють на фронт до завершення війни.

    З листопада 2022 року в Росії дозволили мобілізувати громадян, які мають судимість за більшість тяжких злочинів, зокрема вбивства, грабежі, розбій і наркоторгівлю. У червні 2023 року Держдума схвалила закон, який дозволяє укладати контракти з Міноборони особам, що відбувають покарання, мають судимість або перебувають під слідством. Згодом цю практику розширили й поширили на підсудних.

    Згодом стало відомо, що у Росії засудженим інкримінують нові злочини, начебто скоєні під час відбування покарання, з альтернативою підписання контракту з Міноборони для відправлення на фронт.
    В Росії доходи в’язнів перевищують зарплати вчителів – СЗР