Російський диктатор Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном, під час якої висловився за підтримку “негайного” припинення вогню в Ірані. Про це у п’ятницю, 6 березня, повідомили у Кремлі.
“Підтверджено принципову позицію Росії щодо необхідності негайного припинення бойових дій, відмови від силових методів вирішення проблем навколо Ірану й у всьому близькосхідному регіоні, якнайшвидшого повернення на шлях політико-дипломатичного врегулювання”, – йдеться в повідомленні.
У зв’язку з цим, як заявили в Кремлі, Путін перебуває “у постійному контакті” з лідерами країн, що входять до складу Ради співробітництва арабських держав Перської затоки.
Кремль також зазначив, що контакти з іранською стороною “різними каналами” будуть продовжені.
В Ірані розмову наразі не коментували.
Позначка: Росія
Розвідка Литви назвала терміни готовності РФ до війни з НАТО
РФ створює нові військові підрозділи поблизу кордонів НАТО і готується до можливого масштабного зіткнення з Альянсом протягом наступних шести років. Про це повідомили литовські спецслужби, передає Reuters.
Зазначається, що Москва активно впроваджує досвід, отриманий у війні проти України, для реформування своїх збройних сил.
Як очікується, після завершення бойових дій російська армія стане значно чисельнішою та модернізованою.
“Росія, ймовірно, створить не лише на 30-50 відсотків більшу армію, ніж та, що була до війни, але й відносно сучасну. Стратегічні резерви озброєння та боєприпасів будуть повністю відновлені”, – йдеться у звіті.
Аналітики наголошують, що за умови стабільного функціонування економіки та обходу санкцій Кремль досягне повної бойової готовності до “звичайного військового конфлікту з НАТО” вже за шість років.
Також зазначається, що важливим фактором посилення РФ стала допомога Китаю, яка дозволила російському ВПК зменшити залежність від західних технологій.
Крім нарощування регулярних військ, Москва посилює гібридний тиск на Європу, включаючи диверсії та саботаж.
“Російський саботаж у Європі стає небезпечним для людського життя”, – наголошують автори документа, згадуючи про операції з підпалами та вибухами посилок, за якими стоїть ГРУ.
Інциденти з пошкодженням підводних комунікацій у Балтійському морі литовська розвідка наразі вважає ненавмисними, хоча регіон перебуває у стані підвищеної готовності.
Генштаб підтвердив ураження військових кораблів РФ
Генштаб 6 березня підтвердив ураження двох фрегатів Чорноморського флоту РФ на базі Новоросійськ. Ступінь пошкоджень уточнюється.
“За результатами додаткового аналізу завданих 2 березня 2026 року уражень військово-морської бази Новоросійськ у Краснодарському краї РФ підтверджено пошкодження двох кораблів Чорноморського флоту РФ – фрегатів Адмирал Ессен та Адмирал Макаров”, – зазначили у повідомленні.
Нині ступінь пошкоджень уточнюється. Триває аналіз даних щодо можливих пошкоджень інших суден російських окупантів.
У Генштабі наголосили, що системні удари по військовій інфраструктурі та об’єктах воєнно-промислового комплексу противника триватимуть до повного припинення збройної агресії російської федерації проти України.
Раніше Дмитро Плетенчук заявив, що частина кораблів ВМС РФ, які Сили оборони днями уразили в порту Новоросійська, раніше вже зазнавала пошкоджень унаслідок ударів ЗСУ.
Як ми вже писали, в ніч на 2 березня в порту Новоросійськ було пошкоджено принаймні три військові кораблі.
Додамо, що 2 березня Генштаб ЗСУ підтвердив ураження в Новоросійську. Під удари потрапили нафтовий термінал Шесхаріс та військово-морська база.
Глава МЕА застеріг Європу від повернення до російського газу
Виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль заявив, що повернення до постачань газу з Росії було б економічно та політично неправильним, з огляду на майбутнє зростання світових постачань скрапленого природного газу (СПГ). Відповідну думку він висловив у п’ятницю після зустрічі президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн з єврокомісарами щодо ситуації на глобальних енергетичних ринках, інформує Reuters.
“Нинішня криза на Близькому Сході викликала в окремих колах питання про те, чи варто повертатися до Росії щодо постачання газу”,- зазначив Біроль.
Він нагадав, що однією з історичних помилок Європи стала надмірна залежність енергетичних ресурсів від однієї країни – Росії.
Європейський Союз зазнає дедалі більшого тиску з боку промисловості та урядів щодо необхідності втручання для стримування високих цін на енергоносії. Фон дер Ляєн пообіцяла підготувати варіанти рішень для лідерів ЄС, які розглянуть їх на саміті цього місяця.
Серед варіантів, які розглядає Єврокомісія, – зниження податків і тарифів, що збільшують рахунки за енергію в багатьох країнах, а також розширення можливостей державної допомоги для підтримки енергоємних галузей. Про це повідомили два посадовці ЄС.
Водночас аналітики визнають, що швидкого вирішення проблеми немає, тоді як уряди країн ЄС розходяться у поглядах. Залежність Європи від імпорту нафти й газу робить континент особливо вразливим до коливань світових цін, які цього тижня різко зросли після загострення кризи довкола Ірану.
Водночас Біроль зазначив, що країни-члени МЕА поки не планують спільно вивільняти стратегічні запаси нафти у відповідь на конфлікт на Близькому Сході, хоча всі варіанти залишаються на столі.
Країни-члени МЕА зобов’язані мати запаси нафти, достатні для покриття 90 днів споживання, які можуть бути використані у разі надзвичайної ситуації. Для їхнього вивільнення уряди мають спільно погодити, що ринкові умови цього потребують.
Також Біроль зауважив, що МЕА очікує що величезна кількість СПГ надійде на ринок протягом наступних п’яти років, що сприятиме зниженню цін на скраплений газ.
Раніше у норвегії заявили, що удари США та Ізраїлю по Ірану, а також запуск іранських безпілотників та ракет по сусідніх країнах можуть відновити дискусію в ЄС щодо заборони імпорту російського газу.
Минулого місяця країни ЄС остаточно схвалили заборону на імпорт російського газу до кінця 2027 року. Норвегія забезпечує близько 30% європейського попиту на газ та близько 20% потреби в нафті.
Нагадаємо, Іран заявив, що “спалюватиме” всі іноземні судна, які спробують пройти через Ормузьку протоку. Пентагон заявив, що Ормузька протока не закрита. За словами американських військових, Іран не патрулює протоку, і поки що нема жодних ознак мінування.
У Росії рекордно подорожчала горілка та зросли продажі антипохмелінів
У Росії за перші два місяці 2026 року різко подорожчала горілка. Cередня ціна за літр алкогольного напою зросла на 6,11% – з 897 до 952 рублів. Це рекордне зростання, як мінімум, з початку повномасштабної війни проти України, пише The Moscow Times в п’ятницю, 6 березня. Для порівняння: за перші два місяці 2022 року горілка стала дорожчою на 2,09% (з 646 до 660 рублів), у 2023-му – на 1,26% (з 680 до 688 рублів.), у 2024-му – на 2,18% (з 701 до 717 рублів), а у 2025-му – на 5,58% (з 778 до 821 рубля).
Однією із причин збільшення цін на початку цього року стало підвищення акцизу на міцний алкоголь (від 18 градусів) на 11,35%. Торік цей акциз зріс на 10,61%. Крім того, Міністерство фінансів Росії з 1 січня підняло мінімальну роздрібну ціну півлітрової пляшки горілки з 349 до 409 рублів.
У той же час минулого року обсяги продажу спиртних напоїв з часткою етилового спирту вище 9% впали на 1,1%, до 119,9 млн декалітрів, коньяку – на 9,2%, до 1,2 млн декалітрів, а горілки – на 3,6%, до 2,7 млн декалітрів. Експерти пояснювали зниження обсягів продажу зростанням акцизів та мінімальних цін.
Разом з тим в Росії пало і виробництво горілки – на 4,2%, до 79,3 млн декалітрів. Загальний випуск алкогольної продукції (крім пива, пивних напоїв, сидру, пуаре та медовухи) становив 178,3 млн декалітрів, що на 5,3% менше, ніж роком раніше.
Водночас у Росії різко зріс продаж засобів від похмілля: у січні-жовтні 2025 року аптеки продали 1,96 млн упаковок відповідних препаратів. Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року. У грошовому вираженні продажі також збільшилися на 27% – до 803 млн рублів.
Віткофф анонсував “прогрес” щодо України
Спецпредставник президента США Стів Віткофф прокоментував обмін військовополоненими між Україною і Росією і заявив про очікування прогресу у мирних переговорах у найближчі тижні. Про це він написав у соцсережі Х в п’ятницю, 6 березня.
“Цього тижня Україна та Росія провели черговий обмін полоненими, в результаті якого 1000 осіб повернулися додому згідно з угодами, досягнутими під час нещодавніх тристоронніх переговорів у Женеві за участю Сполучених Штатів”, – зазначив він.
Віткофф зазначив, що цей обмін став можливим завдяки тривалим і детальним мирним переговорам під керівництвом президента США Дональда Трампа.
“Під керівництвом президента ми продовжуємо досягати значних результатів, працюючи над формулюванням мирної угоди, яка раз і назавжди покладе край війні”, – додав він.
За його словами, переговори тривають, і в найближчі тижні очікується “додатковий прогрес”.
“Ми дякуємо уряду Швейцарії за проведення цих переговорів і президенту Дональду Дж. Трампу за його лідерство у просуванні дипломатії до вирішення конфлікту”, – резюмував Віткофф.
Як відомо, наступний раунд переговорів у форматі Україна-США-РФ планувався цього тижня в Абу-Дабі, але його скасували через війну на Близькому Сході.
Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має бути готова до відновлення переговорного процесу в будь-який момент.
Водночас напередодні президент США Дональд Трамп знову розкритикував Зеленського.
Росія надає Ірану розвіддані для атак по військам США – ЗМІ
Росія передає Ірану дані розвідки, які використовуються для наведення ударів по американських військах на Близькому Сході. Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на трьох американських посадовців.
Як зазначається, з початку війни Москва передає Тегерану відомості про розташування військових об’єктів США, включно з кораблями та літаками. Одне з джерел охарактеризувало цю допомогу як масштабну: “Схоже на доволі комплексну операцію”. Це перший сигнал того, що ще один великий противник США опосередковано залучений до конфлікту.
ЦРУ та Міністерство оборони США від коментарів відмовилися. Один із американських посадовців зазначив, що Москва може розглядати нинішню підтримку як відповідь на допомогу, яку США надають Україні: “Росіяни прекрасно розуміють, яку допомогу ми надаємо Києву. Думаю, їм приємно спробувати відплатити тим самим”.
З моменту початку бойових дій Іран випустив тисячі ударних безпілотників та сотні ракет по військових базах, дипломатичних об’єктах і цивільних цілях США. Своєю чергою, США та Ізраїль вдарили по більш ніж 2 тисячах іранських цілей.
Аналітики вважають, що обмін розвідувальними даними може пояснювати точність низки іранських атак. Експерт Carnegie Endowment for International Peace Дара Массікот зазначає, що удари Ірану спрямовані на ключові елементи військової інфраструктури.
“Вони здійснюють дуже точні удари по радарах раннього попередження та системах командування”, – наголосила вона, і поясниа, що Іран не має власної супутникової групи.
Експерт Гарвардського центру безпеки Белфер Ніколь Граєвскі також відзначає зростання ефективності атак Ірану. За її словами, рівень складності ударів помітно зріс порівняно з попередніми конфліктами, тоді деякі атаки змогли прорвати системи протиповітряної оборони США.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що операція США та Ізраїлю в Ірані може слугувати “непоганим сигналом” для глави Кремля Володимира Путіна як нагадування про те, чим закінчується диктатура.
Путін раптово зник на тлі конфлікту в Ірані – ЗМІ
Індія скуповує мільйони російських барелів – ЗМІ
Після кількох днів сумнівів на тлі початку воєнних дій на Близькому Сході індійські нафтопереробні компанії почали у великих обсягах купувати російську нафту, що зберігається на танкерах неподалік індійського узбережжя. Значна частина обсягів була придбана ще до того, як США у четвер увечері видали Індії 30-денну ліцензію на закупівлю російської нафти. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначається, уже куплено понад 10 млн барелів, інформацію підтвердили джерела, безпосередньо обізнані про ці угоди. Наразі в Аравійському морі та Бенгальській затоці перебувають танкери приблизно з 15 млн барелів російської нафти. Ще 7 млн барелів чекають покупців неподалік Сінгапуру. Усі вони можуть дістатися індійських портів протягом тижня.
Минулого року Індія закуповувала у Росії в середньому 1,7 млн барелів на добу, водночас влітку імпорт зростав до 2 млн барелів. Після запровадження санкцій США та укладення торгової угоди з Вашингтоном постачання у лютому впали нижче 1,1 млн барелів на добу – до мінімуму з вересня 2022 року. Тепер нафтопереробні компанії в найближчій перспективі можуть збільшити закупівлі до понад 2 млн барелів на добу, пояснив аналітик Kpler Суміт Рітолія.
Водночас значні знижки на російську нафту можуть помітно скоротитися і навіть змінитися на премію.
В окремих випадках це вже спостерігається: індійські НПЗ “накидають” 2-4 долари за барель з урахуванням вартості доставки в порт. До початку війни на Близькому Сході знижки в портах призначення протягом минулих місяців перевищували 10 доларів.
Принаймні 18 танкерів з нафтою Urals нині вказують Індію як пункт призначення, повідомляє Kpler. Деякі судна, що раніше прямували далі на схід, цього тижня змінили маршрут і прямують до Індії.
Нагадаємо, Сполучені Штати Америки надали Індії 30-денний дозвіл на купівлю російської нафти з танкерів, що перебувають у морі. Ми повідомляли раніше, що нафтопереробні заводи Індії почали купувати російську нафту, що міститься на танкерах поблизу узбережжя країни, щоб компенсувати скорочення поставок близькосхідної сировини через війну в Ірані.
Індія стрімко скуповує російську нафту
Після кількох днів сумнівів на тлі початку воєнних дій на Близькому Сході індійські нафтопереробні компанії почали у великих обсягах купувати російську нафту, що зберігається на танкерах неподалік індійського узбережжя. Значна частина обсягів була придбана ще до того, як США у четвер увечері видали Індії 30-денну ліцензію на закупівлю російської нафти. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначається, уже куплено понад 10 млн барелів, інформацію підтвердили джерела, безпосередньо обізнані про ці угоди. Наразі в Аравійському морі та Бенгальській затоці перебувають танкери приблизно з 15 млн барелів російської нафти. Ще 7 млн барелів чекають покупців неподалік Сінгапуру. Усі вони можуть дістатися індійських портів протягом тижня.
Минулого року Індія закуповувала у Росії в середньому 1,7 млн барелів на добу, водночас влітку імпорт зростав до 2 млн барелів. Після запровадження санкцій США та укладення торгової угоди з Вашингтоном постачання у лютому впали нижче 1,1 млн барелів на добу – до мінімуму з вересня 2022 року. Тепер нафтопереробні компанії в найближчій перспективі можуть збільшити закупівлі до понад 2 млн барелів на добу, пояснив аналітик Kpler Суміт Рітолія.
Водночас значні знижки на російську нафту можуть помітно скоротитися і навіть змінитися на премію.
В окремих випадках це вже спостерігається: індійські НПЗ “накидають” 2-4 долари за барель з урахуванням вартості доставки в порт. До початку війни на Близькому Сході знижки в портах призначення протягом минулих місяців перевищували 10 доларів.
Принаймні 18 танкерів з нафтою Urals нині вказують Індію як пункт призначення, повідомляє Kpler. Деякі судна, що раніше прямували далі на схід, цього тижня змінили маршрут і прямують до Індії.
Росія наростила постачання ЗПГ до Європи на 11%
Поставки російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до Європейського Союзу у перші два місяці 2026 року суттєво зросли. За розрахунками аналітичного центру Bruegel, імпорт російського ЗПГ у ЄС у січні-лютому зріс на 11% у річному вимірі.
За цей період країни ЄС закупили близько 4,3 млрд куб. м російського газу проти 3,9 млрд куб. м роком раніше.
У лютому обсяг імпорту становив 2,07 млрд куб. м. Це на 9% менше, ніж у січні, коли було зафіксовано рекордний показник, але на 11% більше, ніж у лютому 2025 року.
Найбільшим джерелом ЗПГ для Європи залишається американський напрямок – постачання із США та Трінідад та Тобаго. У лютому їх обсяг знизився на 3,5% порівняно із січнем і становив 7,7 млрд куб. м. Проте за результатами двох місяців імпорт із цих країн зріс на 30% і досяг 15,6 млрд куб. м.
Значні обсяги газу надходять також з інших регіонів. Від початку року країни ЄС отримали близько 2,5 млрд куб. м ЗПГ з Африки та 1,4 млрд куб. м із Близького Сходу.
У цілому закупівлі зрідженого газу Європою продовжують зростати. У лютому сумарний імпорт ЗПГ у ЄС становив 12,9 млрд куб. м – на 6% більше, ніж у січні, і на 20% вище, ніж роком раніше. За січень-лютий загальний імпорт ЗПГ країнами союзу зріс на 13%, досягнувши 25,1 млрд куб. м.
Нагадаємо, ціни на скраплений газу Європі зросли більш ніж на 50%, а світові енергоринки зазнали потрясіння. Це сталося на тлі того, що після атаки іранських дронів Катар зупинив виробництво скрапленого природного газу на найбільшому у світі експортному підприємстві.
ЄС може відновити дебати щодо імпорту російського газу