Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції.
Позначка: Рішення
-
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
-
Агентів РФ ув’язнили на 15 років за підрив військового авто у Харкові
Український суд засудив трьох агентів російської військової розвідки до 15 років ув’язнення з конфіскацією їх майна за те, що вони підірвали автомобіль українського військового влітку 2024 року. Цей теракт став причиною серйозних поранень для українського захисника. За обвинуваченням Харківської обласної прокуратури, агентів звинуватили у державній зраді, терористичному акті, виготовленні вибухівки та публічному виправданні агресії Росії проти України. Вони отримали покарання у вигляді 15 років ув’язнення та конфіскації майна. Під час слідства встановлено, що агентів завербували російські спецслужби, а їх куратором був бойовик з так званої “ДНР”, який співпрацює з ГРУ РФ. Агенти збирали інформацію про розташування українських військових у Харкові та області, плануючи провести ряд терактів. Один із них виготовив вибуховий пристрій, який пізніше використали для підірвання автомобіля військовослужбовця. Всі троє агентів залишаються під вартою.
-
США перекидають військові сили на Близький Схід – ЗМІ
Сполучені Штати Америки перекидають військові сили на Близький Схід у відповідь на атаку Ізраїлю на Іран та потенційну відповідь Тегерана. Про це повідомляє інформагенція AP, посилаючись на американських військових посадовців.
ВМС США віддали наказ есмінцю USS Thomas Hudner почати плавання в напрямку східної частини Середземного моря.
Іще одному есмінцю наказали почати просування вперед, щоб він міг бути готовий до дій на запит Білого дому.
Президент США Дональд Трамп проводить нараду з Радою національної безпеки для обговорення ситуації, додали співрозмовники ЗМІ.
Як відомо, у ніч перед 13 червня Ізраїль завдав ударів по об’єктах Ірану, дотичних до ядерної програми, пояснивши це прагненням не допустити отримання Іраном ядерної зброї.
Унаслідок ударів загинув головнокомандувач Корпусу вартових Ісламської революції Хоссейн Саламі, пишуть ЗМІ.
Аятола Алі Хаменеї підтвердив загибель певної кількості осіб з командування та пообіцяв Ізраїлю помсту. -
Ексдепутата Крючкова заочно засудили на понад десять років ув’язнення
Вищий антикорупційний суд визнав колишнього нардепа Дмитра Крючкова винуватим у справі про недоотримані доходи ПАТ Запоріжжяобленерго та ДП Енергоринок на суму понад 346 млн грн. Для нього призначили покарання у вигляді 10,5 років ув’язнення з конфіскацією майна. Це стала першою справою НАБУ, яка була успішно розглянута у Вищому антикорупційному суді. Протягом п’яти років пройшло більше 100 судових засідань, під час яких Крючков дозволяв собі приходити п’яним. Він називав обвинувачення “вигадками” і вважав себе невинуватим. Крючков утік за кордон у лютому 2024 року та отримав другий вирок у справі про заволодіння коштами із інших компаній. Триває розгляд апеляції у цій справі.
-
Олігархи Путіна програли битву за санкції
Європейський союз здобув важливу юридичну перемогу над російськими мільярдерами. Суд ЄС у Люксембурзі 5 червня визнав законним замороження активів п’яти відомих російських бізнесменів і заборону на видачу їм віз. Ба більше – суд постановив, що Брюссель не зобов’язаний доводити їхній особистий зв’язок із режимом Володимира Путіна. Про це повідомляє Радіо Свобода у четвер, 5 червня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив санкції проти низки російських бізнесменів, за підтримку режиму, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед тих, хто оскаржив санкції, – власник Уралхіму Дмитро Мазепін, власник ТМК і групи Сінара Дмитро Пумпянський, голова ММК Віктор Рашников, співзасновник Альфа-Груп Герман Хан і колишній гендиректор Яндекса Тигран Худавердян.
У 2023 році їхні позови відхилили, після чого росіяни подали апеляцію. До остаточного рішення суд залучив свого правового радника, котрий підготував експертний висновок. Хоча цей документ не є обов’язковим до виконання, у більшості випадків Суд ЄС дотримується його рекомендацій.
У висновку радника акцентується, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями проти бізнесменів і метою ЄС – послабити економіку РФ, зменшивши її ресурси на ведення війни. Зокрема, зазначено, що немає потреби доводити персональний вплив кожного фігуранта санкцій на дії російської влади.
Цей момент має принципове значення, адже саме на відсутність прямого впливу на політику Кремля посилалися мільярдери у своїх позовах.
Остаточне рішення Суд ЄС очікується в липні або після літніх канікул у серпні. Якщо його ухвалять згідно з висновком радника, це стане прецедентом для близько 80 російських і білоруських бізнесменів, котрі також оскаржили санкції. Брюсселю буде достатньо встановити загальні зв’язки з режимами Путіна або Лукашенка для правомірного запровадження обмежень. -
Голову центробанку Словаччини засудили за корупцію
Голова Національного банку Словаччини Петер Кажимір був визнаний винним у справі про корупцію. Суд оштрафував його на 200 тисяч євро, а якщо не сплатить, може отримати рік ув’язнення. Кажимір передав хабар у 48 тисяч євро тодішньому голові фінансової служби Словаччини, щоб отримати інформацію про податкові справи компаній. Суддя вважав свідчення голови фінансової служби правдивими. Також була конфіскація грошей, які голова фінансової служби передав поліції. Кажимір планує подати апеляцію на вирок.
-
Суд США зобов’язав Трампа відновити міграційні програми Байдена
Федеральна суддя Індіра Талвані у США вимагає від адміністрації Трампа розглянути заяви мігрантів, які перебувають у країні за програмами гуманітарного “паролю”. Це рішення надасть захист тисячам мігрантів з різних країн, яким дозволять тимчасово залишитися у США на два роки. Суддя також заборонила скасування “паролю” для інших мігрантів раніше. Адміністрація Трампа спробувала оскаржити це рішення у Верховному суді. Суддя Талвані відхилила аргументи Трампа про широкі повноваження у міграційній політиці. Рішення суду стосується політики, введеної адміністрацією Трампа після інавгурації. Також торговельний суд блокував запровадження нових мит, ініційованих Трампом.
-
Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа
Фондові ринки у Європі та США піднялися у четвер через рішення Федерального суду США, який заблокував указ Дональда Трампа про нові мита на імпорт. Суд визнав, що президент перевищив свої повноваження, встановивши мита 2 квітня. Білий дім подав апеляцію, але ринки отримали тимчасове полегшення. Аналітики вважають, що рішення суду може вплинути на торговельних партнерів США. У цей же час, індекси у Європі та Азії зросли, але британський FTSE 100 знизився. Долар укріпився, а дохідність облігацій США зросла.
-
Посадовця Федерації профспілок ув’язнили за спробу підкупу судді
У Вищому антикорупційному суді винесли вирок у справі заступника голови Федерації профспілок, якого звинувачували у спробі підкупу суддів Київського апеляційного суду. За даними слідства, фігурант разом зі спільником намагалися передати 150 тисяч доларів за вирок про звільнення посадовця з-під варти. Суд визнав їх винними у кримінальному правопорушенні і засудив до чотирьох років ув’язнення з конфіскацією майна. Також іншу особу у справі звільнили від винуватості. Крім того, суд вирішив конфіскатувати 150 тисяч доларів як хабар. Вирок можна оскаржити в апеляційному порядку протягом 30 днів.