Згідно зі статистичними даними за 2024 рік, до Німеччини приїхало 76 320 поляків, тоді як 88 388 вирішили повернутися на батьківщину. Про це повідомляє The Times.
Це перший випадок з часу падіння Берлінської стіни, коли кількість повернень перевищила кількість емігрантів, що виїхали до Німеччини.
За понад 20 років після вступу Польщі до ЄС до Німеччини виїхали понад 2,5 млн поляків. Зараз ситуація змінилася: одним з головних факторів повернення називають динамічний розвиток польської економіки.
Розрив у зарплатах між країнами значно зменшився. У 2004 році середня річна зарплата в Німеччині становила близько 30 тис. євро, у Польщі – 6 тис. євро. Нині у Німеччині середня зарплата – 48 тис. євро, водночас у Польщі – майже 25 тис. євро.
Крім того, вартість життя в Польщі, особливо житло, харчування та догляд за дітьми, залишається значно нижчою, ніж у Німеччині.
Експерти відзначають, що економічні чинники, які раніше приваблювали поляків до Німеччини, зараз втратили свою силу.
Раніше міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про намір посилити міграційну політику країни за прикладом Данії.
Німеччина посилить контроль над міграцією
Позначка: Польські люди
-

З Німеччини виїхало більше поляків, ніж прибуло – вперше з 1989-го
-

Опитування: 60% поляків підтримують вето на закон про допомогу українцям
Переважна більшість – 60% – поляків заявили про підтримку рішення президента Польщі Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу українцям. Про це свідчить результат опитування SW Research для Onet
Респондентам поставили запитання: “Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?”. Більшість, а саме 59,8% учасників опитування, відповіли ствердно.
Протилежну думку висловив кожен четвертий респондент – 25,4%. Решта 14,7% опитаних вибрали варіант “не знаю/важко сказати”.
Трохи більшу підтримку рішення президента висловили чоловіки (63,4%) ніж жінки (56,5%).
Опитування SW Research також показує, що вето має найбільшу підтримку у віковій групі 25-34 роки (73,5%), а найменшу – серед осіб, старших за 50 років (50,1%).
Рішення найчастіше підтримують респонденти з міст до 20 тисяч жителів (67,8%), тоді ж як з міст понад 500 тисяч жителів – 55,5%.