Центр протидії дезінформації (ЦПД) заперечує інформацію прокремлівських Telegram-каналів про начебто існування офіційної анкети для українців на польському кордоні з вимогами “визнати Бандеру терористом” та “взяти відповідальність за Волинську трагедію”. Про це свідчить повідомлення ЦПД в Telegram.
“Насправді це фейк. Офіційні анкети для номера PESEL не містять жодних політизованих питань. Вони доступні на сайті уряду Польщі та містять лише стандартні поля: персональні дані, дату прибуття, громадянство, адресу проживання і контактну інформацію”, – сказано в повідомленні.
Польські прикордонники та урядові установи не висувають ніяких політичних умов для українців, які мають тимчасовий захист.
“Мета дезінформації – посіяти недовіру між українцями та поляками, зруйнувати партнерство й солідарність, які посилилися з початком повномасштабного вторгнення Росії”, – зазначили в ЦПД.
Позначка: Польща
-
ЦПД спростував фейк щодо анкет “про Бандеру та Волинську трагедію” в Польщі
-
Уряд Польщі запланував рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Уряд Польщі заклав рекордні витрати на оборону у 2026 році
Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
“Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу. -
Зеленський радився з Навроцьким та лідерами ЄС
Президент України Володимир Зеленський провів важливу бесіду з Каролем Навроцьким та чотирма іншими європейськими лідерами, де обговорювали координацію спільних дій напередодні ключових дипломатичних подій, підтримку України в умовах війни та посилення тиску на Росію. Про це президент України Володимир Зеленський повідомив на своєму Telegram-каналі увечері 28 серпня.
У переговорах взяли участь президент Польщі, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, президенти Литви Гітанас Наусєда, Естонії Алар Каріс і Латвії Едгарс Рінкевичс.
Глава держави висловив подяку європейським партнерам за солідарність, зокрема за проявлену підтримку Україні у зв’язку із останнім масованим російським обстрілом. Крім того, Зеленський висловив співчуття Польщі через трагічну авіакатастрофу винищувача F-16, яка забрала життя польського пілота.
Президент підкреслив, що для досягнення миру необхідно зберігати єдність і підсилювати тиск на Москву. Він акцентував на важливості санкційної політики та відповідній реакції на відмову Росії співпрацювати у форматі лідерів. Зеленський також наголосив на значенні постійної координації позицій між партнерами з Європи для формування єдиного і сильного голосу, який буде почутий у США.
Слід зазначити, що раніше Зеленський анонсував перемовини з командою Трампа.
Як повідомлялося раніше, президент США Дональд Трамп пообіцяв рішучі дії щодо РФ через чергові “два тижні”, якщо Володимир Путін не погодиться на зустріч із Зеленським.
-
Аварія польського винищувача F-16: що відомо
Під час репетиції авіашоу Radom 2025 сталася трагедія – багатофункціональний винищувач F-16 Повітряних сил Польщі зазнав катастрофи. Про інцидент повідомили місцеві авіаспотери та ресурс Air Show dla Radomia, а очевидці опублікували відеозапис моменту аварії.
Згідно з даними, літак розбився під час виконання складного акробатичного маневру “мертва петля”. Пілот, Мацєй Краковян, не зміг вчасно набрати висоту, що призвело до зіткнення з землею. Тож ймовірна причина катастрофи – зрив на малій висоті і втрата підйомної сили.
На жаль, Краковян не зміг катапультуватися і загинув разом із бойовим літаком. Наразі невідомо, чи є постраждалі серед глядачів авіашоу або пошкодження іншої авіаційної техніки.
…… #radom #airshow pic.twitter.com/MS2kY0CNOw— Jakub (@markone1502) August 28, 2025
“На жаль, пілот загинув. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш поговорив з премʼєр-міністром і зараз прямує до місця катастрофи”, – написав речник уряду Польщі Адам Шлапка на платформі Х.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш висловив глибокі співчуття родині загиблого пілота, назвавши трагедію великою втратою для польської авіації.
Зі свого боку Косиняк-Камиш уточнив, що вже прибув на місце трагедії.
“У катастрофі літака F-16 загинув пілот Війська Польського – офіцер, який завжди служив батьківщині з відданістю і великою відвагою”, – додав він.
Повідомляється, що через цей трагічний випадок цьогорічне проведення авіашоу було скасовано.
-
Опитування: 60% поляків підтримують вето на закон про допомогу українцям
Переважна більшість – 60% – поляків заявили про підтримку рішення президента Польщі Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу українцям. Про це свідчить результат опитування SW Research для Onet
Респондентам поставили запитання: “Чи підтримуєте ви рішення президента Кароля Навроцького про вето на закон про допомогу громадянам України?”. Більшість, а саме 59,8% учасників опитування, відповіли ствердно.
Протилежну думку висловив кожен четвертий респондент – 25,4%. Решта 14,7% опитаних вибрали варіант “не знаю/важко сказати”.
Трохи більшу підтримку рішення президента висловили чоловіки (63,4%) ніж жінки (56,5%).
Опитування SW Research також показує, що вето має найбільшу підтримку у віковій групі 25-34 роки (73,5%), а найменшу – серед осіб, старших за 50 років (50,1%).
Рішення найчастіше підтримують респонденти з міст до 20 тисяч жителів (67,8%), тоді ж як з міст понад 500 тисяч жителів – 55,5%. -
Польща закручує гайки: на що чекати українцям
Від блокади зерна до “бандерівських символів” Останнім часом відносини між Польщею та Україною, які були міцними союзниками, стали напруженими. Так, ще з кінця 2023 року польські фермери блокували кордони з Україною. А у 2025 році антиукраїнська риторика вийшла в Польщі на новий рівень. Все – через президентські вибори. Причому під час передвиборчої кампанії антиукраїнська риторика вийшла за межі ультраправих партій, таких як “Конфедерація”, і почала використовуватися навіть провідними кандидатами. Це було пов’язано зі зростанням негативного ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 році до 24% у 2025-му.
Так кандидат від “Права і справедливості” Кароль Навроцькийвикористовував антиукраїнську риторику, зокрема, вимагаючи від України взяти на себе відповідальність за Волинську трагедію. Він до слова і переміг.
Тому можна не дивуватись, що “бандерівські символи” вийшли на порядок денний в Польщі. Інцидент, що стався на концерті білоруського репера Макса Коржа у Варшаві 9 серпня 2025 року, яскраво ілюструє цю проблему. -
Посольство звернулося до українців у Польщі через вето Навроцького
Посольство України в Польщі веде консультації з владою Польщі стосовно вето президента Кароля Навроцького на закон про виплати українським біженцям.Про це у вівторок, 26 серпня, заявив посол України в Польщі Василь Боднар телеканалу Slawa TV.
Він запевнив, що посольство продовжує працювати над тим, щоб забезпечити всі права українців, відповідно до мандату, наданого офіційним Києвом посольствам і консульствам України.
“Ми розуміємо, що тривають зміни, і ми зараз постійно ведемо діалог та консультації з польською стороною, щоби права громадян України були забезпечені належним чином, і робимо все, щоб українські громадяни почували себе комфортно”, – зазначив Боднар.
Посол наголосив, що “наразі дуже важливо, аби українські громадяни дотримувалися чинних норм законодавства”.
Він закликав українців слідкувати за легальністю перебування в Польщі та подавати “усі необхідні для цього документи належним чином у відведений час”.
Дипломат запевнив, що посольство буде інформувати українських громадян і все суспільство про перебіг переговорів. -
У ЄК відреагували на наміри Польщі зменшити допомогу біженцям з України
Речник Єврокомісії Маркус Ламмерт заявив, що держави-члени ЄС мають забезпечити українцям, які користуються тимчасовим захистом, необхідний медичний захист та засоби для існування. Однак рівень соціальних і сімейних виплат, а також медичної допомоги залежить від рішення кожної окремої держави-члена. Про це він сказав журналістам у Брюсселі 26 серпня передає Європейська правда.
“Щодо соціальних виплат і медичних виплат. Рівень соціальних і сімейних виплат відрізняється від однієї держави-члена до іншої”, – зазначив Ламмерт.
За його словами, відповідно до директиви ЄС, “держави-члени мають забезпечити, якщо у бенефіціарів немає достатніх власних ресурсів, надати особам, які користуються тимчасовим захистом, необхідну допомогу у сфері соціального забезпечення, медичної допомоги та засобів до існування”.
“Однак директива про тимчасовий захист не передбачає суми або мінімального порогу соціальної допомоги. Її рівень залишається на розсуд держав-членів”, – наголосив речник Єврокомісії. -
У Польщі заперечили, що перестануть оплачувати Starlink для України
Скасуванння допомоги українським біженцям у Польщі не призведе до відключення інтернету Starlink в Україні, який фінансує польська сторона. Про це у понеділок, 25 серпня, заявив керівник Офісу президента Польщі Збігнєв Богуцький у мережі Х.
Він спростував заяву міністра цифровізації країни Кшиштофа Гавковського про ризик відключення терміналів Starlink, адже Польща нібито не зможе сплачувати за послуги через вето на закон про допомогу українським біженцям, який наклав президент Польщі Кароль Навроцький.
“Вето не відключає Україну від інтернету Starlink, оскільки витрати на це підключення фінансуються на основі положень чинного законодавства, а проєкт, поданий до Сейму президентом Республіки Польща, підтримує цей стан речей”, – написав Богуцький.
Він зазначив, що парламент “ефективно” опрацює президентську ініціативу у вересні, тобто до вичерпання граничного терміну. Відповідно до чинного законодавства Польщі, підтримка забезпечення зв’язку Starlink надається до 30 вересня 2025 року.
У Навроцького також спростували заяву Гавковського про “кінець підтримки зберігання даних української адміністрації в безпечному місці”.
Богуцький звинуватив міністра цифровізації країни, який назвав вето Навроцького “подарунком для Путіна”, у маніпуляціях та дезінформації.
“Перефразуючи ваш пост, можна сказати: я не можу уявити собі кращого подарунка для Путіна, ніж займатися російською дезінформацією, щоб сіяти розбрат між поляками та українцями”, – обурився керівник Офісу президента Польщі.
Як повідомлялося, 25 серпня Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
Після цього віцепрем’єр – міністр цифровізації Польщі Кшиштоф Гавковський розкритикував рішення президента Навроцького накласти вето на поправку до закону про допомогу громадянам, бо воно призведе до відключення наданих Польщею Україні Starlink та послуг із зберігання даних у хмарі.