Польський президент Кароль Навроцький заявив, що підтримка України не повинна перешкоджати захисту державних інтересів Польщі. Він наголосив на проблемах між двома країнами, таких як ексгумація на Волині та відсутність вдячності польському народу. Навроцький також зазначив, що він не довіряє Росії і підтримує Україну, але одночасно стоїть на захисті інтересів своєї держави. Він закликав до розв’язання польських питань на міжнародній арені та вистоянню польських інтересів.
Позначка: Польща
-
Російський “опозиціонер” у Польщі працював на ФСБ – ЗМІ
Російський “опозиціонер” Ігор Р., що здобув статус політичного біженця в Польщі, насправді працював на ФСБ Росії. Росіянин збирав інформацію про працівників МЗС Польщі, польські урядові програми та про інших росіян, які перебувають в Польщі. Про це повідомляє місцеве видання Wirtualna Polska.
Під час допиту правоохоронних органів Польщі росіянин визнав, що ФСБ ставило йому завдання встановлювати нові знайомства і розширювати контакти у колі російських опозиціонерів і про все інформувати ФСБ.
За його словами, йому “здавалося, що він не робить нічого поганого”, а також традиційно пожалівся, що перебув “під значним тиском російських спецслужб”.
Також він був адресатом кур’єрського пакунку, в якому була рідка вибухівка, детонатори та блок живлення. Завдяки цьому пакунку польські спецслужби вийшли на 29-річного росіянина із Саратова, студента, якому польська держава надала політичний притулок після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він мав у Польщі студентське житло, стипендію і можливість навчання.
У липні 2024 року цей пакунок з вибухівкою було виявлено у сортувальному відділенні кур’єрської компанії. Росіянина визнали винним у спричиненні безпосередньої загрози життю і здоров’ю багатьох осіб.
Прокуратура й Агентство внутрішньої безпеки Польщі після року слідства висунули Ігорю Р. і його дружині Ірині Р. звинувачення у роботі на російську розвідку і передачу їй інформації, яка могла зашкодити національній безпеці Польщі.
В Окружному суді у місті Сосновець 8 грудня має відбутися перше засідання у справі подружжя росіян. Їм загрожує до восьми років ув’язнення.
В телефоні Ігоря Р. слідчі органи знайшли фотографії газопроводу та теплопроводу у місті Сосновець.
Польські опозиційні ЗМІ інформують, що йдеться про колишнього координатора фонду Відкрита Росія Ігоря Рогова.
Як ми вже писали, в Німеччині Верховний земельний суд Мюнхена визнав трьох чоловіків винними у шпигунстві на користь Росії. Головним фігурантом справи виявився 41-річний чоловік, якого також визнали винним у участі у воєнізованому формуванні на сході України та плануванні диверсій у Німеччині.
У Латвії затримали чоловіка, що шпигував на замовлення Росії -
Польща планує створити власну “стіну дронів”
Польща має намір розпочати створення національної системи боротьби з дронами протягом кількох місяців, не чекаючи ініціативи Європейського Союзу щодо створення “стіни дронів”. Про це заявив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, передає Bloomberg.
За словами Томчика, цього місяця міністерство оголосить про інвестиції в технології для виявлення, глушіння та нейтралізації ворожих дронів у рамках програми протиповітряної оборони.
Посадовець не озвучив, скільки коштуватимуть інвестиції, але мета полягає в тому, щоб польські компанії отримали щонайменше половину контрактів.
“Ми погоджуємося з ідеєю посилення оборони неба над усім Європейським Союзом і готові розглянути зовнішні пропозиції чи рішення. Але ми надаємо пріоритет національним проектам”, – заявив Томчик.
Він наголосив, що “стіна дронів” від ЄС може “доповнити” польську систему в майбутньому.
“Якщо будуть якісь зовнішні інструменти, ми використовуватимемо їх повною мірою”, – сказав заступник міністра оборони Польщі.
Томчик додав, що міністерство планує використати нову програму оборонних позик ЄС SAFE для фінансування щита країни від дронів, але відмовилося надати подробиці. Враховуючи кордони з РФ, Білоруссю та Україною, Польща отримала найбільше фінансування за програмою SAFE, що дозволило їй скористатися фінансуванням у розмірі 43,7 млрд євро.
“Зброя для боротьби з дронами має бути комплексною. Вона повинна складатися з різних датчиків та ефекторів, що працюють одночасно, спочатку виявляючи та ідентифікуючи об’єкти, а потім нейтралізуючи їх”, – зазначив він.
Як повідомляється, нові ініціативи щодо боротьби з дронами стануть ще одним “шаром” мережі протиповітряної оборони країни, поряд із вже розгорнутими системами далекого та середнього радіуса дії. Усі ці елементи призначені для захисту від широкого спектру повітряних загроз, включаючи літаки, гелікоптери, дрони та крилаті ракети.
Раніше ЗМІ писали, що країни ЄС не погодили зведення “стіни дронів”, яка мала б захищати їх від безпілотників, запущених Росією.
Стіна проти дронів. Захист ЄС від Росії -
Європа переживає економічний реверс – ЗМІ
Держави південної Європи вражають своїми успіхами, випереджаючи країни півночі регіону. Економіки Іспанії та Греції демонструють помітно вищі темпи зростання, що можна частково пояснити ефектом від програм жорсткої економії, які раніше впроваджувалися в цих країнах, які колись вважали слабкими ланками ЄС. Про це в понеділок, 3 листопада, пише Semafor.
За даними видання, цьогоріч Іспанія зафіксувала 3,5% економічного зростання, Греція – 2,3%, тоді як Франція досягла лише 0,7%, а Німеччина – 0,2%. На додачу, у південних державах спостерігається скорочення бюджетного дефіциту, у той час як у північних країнах він стає більшим, хоча й стартував із нижчих показників.
Як зазначається, цей успіх південних країн значною мірою обумовлений розвитком туризму та активним залученням інвестицій. Греція та Кіпр переживають будівельний бум, що також сприяє зростанню. Водночас північ Європи стикається з труднощами у впровадженні бюджетних скорочень. Наприклад, у Великій Британії уряд відклав плани скорочення витрат на соціальні програми, зокрема виплат за інвалідністю, а у Франції за останній рік уже тричі змінювався кабінет міністрів через несприйняття суспільством жорстких бюджетних заходів.
Раніше повідомлялося про стрімке економічне зростання Польщі, яка навіть в умовах агресивної політики Росії та її погроз продовжує міцніти як стратегічна опора Європейського Союзу. Вперше з часу свого приєднання до ЄС у 2004 році Польща стала лідером за темпами економічного зростання на континенті.
ЄК оцінила рух України в ЄС: відданість і є нюанси
-
Туск показав рештки збитих російських дронів
У ніч на 10 вересня цього року повітряний простір Польщі був порушений понад десятком російських дронів. Згідно з наявною інформацією, тоді вдалося ліквідувати лише чотири з них. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у понеділок, 4 листопада, опублікував у соціальній мережі Х відео, де показав уламки цих безпілотників.
Туск акцентував, що кожен російський дрон, який потрапить до Польщі, буде знищено.
Każdy wrogi dron skończy tak samo. pic.twitter.com/f3fOsnWx6u— Donald Tusk (@donaldtusk) November 3, 2025
На відео він зазначив: те, що видно за його спиною, – це залишки російських дронів, які впали на польську територію тієї пам’ятної ночі з 9 на 10 вересня. За його словами, так буде з кожним ворожим апаратом.
Прем’єр-міністр підкреслив, що Польща інвестує мільярди злотих в сучасну польську армію, щоб “захистити польське небо і польську землю від таких об’єктів”.
Нагадаємо, в ніч проти 10 вересня російські дрони порушили повітряний простір Польщі. Військові провели операцію з їх нейтралізації, вперше збивши цілі над країною. Прем’єр Дональд Туск повідомив, що Польща збила близько 4 з 19 дронів, що порушили її повітряний простір.
-
Нові правила в’їзду в ЄС: можливі черги на двох пунктах пропуску на Волині
З 3 листопада на українсько-польському кордоні вводяться нові правила, які можуть сповільнити рух на пунктах пропуску Ягодин – Дорогуськ та Устилуг-Зосин. Це пов’язано з впровадженням цифрової Системи в’їзду/виїзду до Шенгенської зони. Тепер всі подорожні, які перетинають кордон з Польщею, повинні спочатку зареєструватися на терміналі або у працівника прикордонної служби. Це включає сканування паспорта та збір біометричних даних. Для дітей до 12 років відбитки пальців не потрібні. Ці дані будуть порівнюватися з інформацією Шенгенської зони. Введення нової системи може збільшити час на проходження контрольних процедур, тому рекомендується планувати поїздки заздалегідь або вибирати інші пункти пропуску.
-
У Польщі хакери атакували платіжну систему й викрали дані клієнтів турфірми
У Польщі сталася масштабна кібератака в суботу, 1 листопада. Національна платіжна система BLIK постраждала від DDoS-атаки, яка спричинила проблеми з проведенням платежів. Також туристична компанія Нова Ітака зазнала витоку особистих даних своїх клієнтів через хакерське вторгнення. Віцепрем’єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський підтвердив ці події і заявив, що ситуація поступово стабілізується. Оператор BLIK повідомив про відновлення роботи системи. Фахівці працюють над мінімізацією наслідків інциденту, а правоохоронці намагаються встановити осіб, які стояли за атакою. Гавковський закликав клієнтів компанії перевірити свої дані та змінити паролі для безпеки. Кілька тижнів тому схожа кібератака на компанію Jaguar призвела до значної економічної шкоди у Великій Британії, паралізуючи виробництво автомобілів.
-
Польща знайшла причину, щоб продовжити заборону на агроекспорт з України
Польща вирішила не скасовувати заборону на імпорт певних товарів з України, яка діє з 2023 року, незважаючи на укладення оновленої торговельної угоди між ЄС та Україною. Міністерство сільського господарства Польщі заявило, що нова угода не враховує пропозиції, запропоновані саме Польщею, які спрямовувалися на захист місцевого сільського господарства від імпорту українських товарів. Польща продовжить діяти заборону на імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку, насіння соняшнику, борошна, макухи та висівок з України, хоча угода між ЄС та Україною передбачає нові квоти та обсяги для імпорту цих товарів до всієї Європейської співдружності.
-
У Польщі будують завод з виробництва боєприпасів
У Польщі, за 100 км від кордону з Україною розпочалося будівництво заводу з виробництва гільз для артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Про це у середу, 29 жовтня, повідомило Міністерство оборони країни.
Підприємство у місті Красник Люблінського воєводства будуватиме компанія Mesko.
У церемонії закладання наріжного каменя взяв участь віцепрем’єр і міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, назвавши проєкт “інвестицією в безпеку”.
“Відповідні рішення ухвалюються в контексті того, що відбувається з великим калібром. […] Це ключові постачання боєприпасів 155 мм. У контексті України – Польща допомагає і підтримує, тому що кордон польської безпеки лежить на українсько-російському фронті”, – сказав польський міністр.
Mesko – єдине у Польщі підприємство оборонної промисловості, яке виробляє корпуси для артилерійських боєприпасів калібру 155 мм.
У середині 2025 року Polska Grupa Zbrojeniowa отримала 2,4 млрд злотих (понад $660 млн) з Фонду капітальних інвестицій. 887 млн злотих (близько $245 млн) із цієї суми було виділено заводу Mesko для розширення інфраструктури та виробничих ліній.
Польська армія використовує 155-мм артилерійські боєприпаси для озброєння гармат-гаубиць Krab та корейської K9 Thunder.
Також повідомлялося, що Rheinmetall і Болгарія збудують завод з виробництва пороху і снарядів.
Раніше стало відомо, що Rheinmetall побудує завод з виробництва снарядів в Україні. Компанія вже отримала ділянку землі для будівництва. Також були фіналізовані процедури щодо запуску нового спільного виробництва. -
У Польщі розпочали зведення заводу великокаліберних снарядів
У Польщі розпочалося будівництво заводу з виробництва снарядів натівського калібру 155 мм у місті Краснік, за 100 км від кордону з Україною. Про це повідомляє Польське радіо.
“Підприємством Mesko (військовий завод, що входить до складу польського державного оборонного концерну PGZ) у Красніку закладено перший камінь у будівництво нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – зазначили у Міноборони країни.
Перший зі збудованих цехів спеціалізуватиметься на виробництві корпусів для снарядів.
“Mesko – єдине польське підприємство у галузі військової промисловості, котре виробляє корпуси для артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – додали у відомстві.
Польська армія використовує артилерійські снаряди 155 мм для озброєння самохідних гаубиць Krab та корейських K9 Thunder.
У середині 2025 року PGZ отримав 2,4 млрд злотих (понад $660 млн) з Фонду капітальних інвестицій. 887 млн злотих (приблизно $245 млн) із цієї суми були виділені заводу Mesko для розширення інфраструктури та виробничих ліній.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про намір налагодити співпрацю з Україною в розробці систем для збиття ворожих дронів. Він наголосив, що українські системи є найкращими для цього.
Польща масово вироблятиме ракети Barracuda-500