За опитуванням, проведеним Левада-центром, виявлено, що близько 40% росіян вважають, що повернення російських військових з фронту призводить до психологічних проблем. Більшість опитаних стверджують, що війна “скалічила душі” багатьох людей, зробивши їх жорсткими та цинічними. Також вказується, що від повернення солдатів з фронту очікується зростання злочинності. Негативні емоції до цих військових відчувають навіть ті, хто підтримує війну та дивиться пропагандистські ТБ-канали. Опитування також показало, що значна частина росіян не підтримує офіційну позицію влади та вважає, що від повернення військових не варто очікувати покращення ситуації в країні.
Позначка: Опитування
-
Зросло число білорусів, що вважають Росію небезпечнішою за США – СЗР
За даними дослідження, все більше білорусів вважають Росію більшою загрозою, ніж Сполучені Штати Америки. Жителі Білорусі все частіше відмежовують свою ідентичність від російської. Дослідження показало, що лише 26% опитаних вважають спільність мови об’єднувальним чинником для двох народів. Також зменшилася кількість тих, хто вважає спільне минуле головним зв’язком. Більшість білорусів вважають себе патріотами через любов до культури та історії своєї країни, а також турботу про майбутнє. У зовнішній політиці дедалі більше людей виступають за нейтралітет або орієнтацію на Європу, а не на Росію. Проросійські настрої в країні ослаблюються, що свідчить про зміни у поглядах громадян.
-
Майже 70% американців підтримують зброю для України – опитування
У США майже 70% громадян підтримують військову допомогу США Україні та посилення санкційного тиску на Росію. Про це свідчать результати опитування Harvard CAPS / Harris poll, збір даних для якого проводили у перші дні жовтня серед понад 2400 зареєстрованих виборців, передає Європейська правда.
Серед респондентів на запитання про те, чи мала б адміністрація Трампа далі надавати Україні зброю та накласти додаткові санкції на Росію, якщо Кремль ухилятиметься від переговорів, ствердно відповіли 68%, тоді як 32% підтримали думку, що цього не варто робити, щоб не сваритися з РФ.
Серед республіканців підтримка надання зброї та санкцій навіть вища на один процентний пункт, ніж серед демократів. 79% підтримали думку, що Європа має припинити купувати російські енергоресурси і натомість купувати їх у США. Серед республіканців підтримка такої думки на десять процентних пунктів вища.
Додаткові економічні санкції США проти Росії їх підтримали 77%, при цьому серед виборців-республіканців підтримка на 15 процентних пунктів вища. 57% схвалюють ідею підвищених тарифів чи іншого покарання для третіх країн, які продовжують купувати російські нафту й газ. -
Французи назвали винного в нинішній політичній кризі
Французи вважають, що президент Макрон несе відповідальність за політичну кризу в країні і відставку прем’єр-міністра Лекорню. Опитування показало, що 57% респондентів вважають Макрона повністю винним, а 30% – частково. Тільки 37% вважають парламентську більшість винуватцем, а 34% – самого Лекорню. Є заклики до відставки Макрона та його можливого імпічменту. Лекорню подав у відставку після запиту визначити “платформу дій і стабільності”. Французькі ринки відреагували на це падінням, оскільки інвестори вважають, що можливі нові вибори являться шляхом вирішення політичної кризи.
-
Французи назвали винуватого в нинішній політичній кризі
Французька громадськість вважає президента Емманюеля Макрона винним у відставці прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Опитування показало, що більшість респондентів вважають Макрона повністю або частково відповідальним за цю ситуацію. У той же час, меншість опитаних вважають винуватцями парламентську більшість або самого Лекорню. Результати дослідження були оприлюднені в контексті закликів до відставки президента та обговорення його імпічменту в парламенті. Після того, як Лекорню подав у відставку, французькі ринки зазнали падіння, а інвестори вважають, що для вирішення політичної кризи можливо потрібні нові вибори.
-
До яких країн українці ставляться найкраще: опитування
За результатами дослідження, проведеного Центром Разумкова, виявлено, що українці найбільш позитивно ставляться до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія. Найвищий рівень позитивного ставлення спостерігається до Нідерландів, підтримку яких висловили 89,3% українців. Натомість відношення до Росії залишається дуже критичним через конфлікт на сході України, лише 2,4% респондентів висловили позитивне ставлення. Також виявлено, що українці позитивно оцінюють Польщу та президента Франції Емманюеля Макрона. Дослідження також включало українське суспільство, яке продемонструвало свою єдність у питанні ставлення до різних країн та політиків.
-
Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами
Опитування Центру Разумкова показало, що українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона – більше 80% опитаних висловили позитивну думку про нього. Також високі показники популярності мають президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Серед американських політиків найвищий баланс має Кіт Келлог, а найнижчий – у президента США Дональда Трампа. Лідери авторитарних режимів, такі як Сі Цзіньпін, Олександр Лукашенко та Володимир Путін, мають негативні показники популярності серед українців.
-
Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики
Згідно з результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови в державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. За цим варіантом виступили 87% респондентів, що свідчить про консенсус між різними регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримують 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація дозволяє зміцнити українську мову без конфліктів у суспільстві та поляризації серед мовних груп. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, спрямований на розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.
-
Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики
За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Цей варіант підтримали 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% респондентів, а приховану русифікацію – 54%. Проте, радикальна українізація та прихована русифікація не мають такої широкої підтримки, як стратегічна українізація. Опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, що сприятиме розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.
-
Стало відомо, скільки українців хоче виїхати за кордон на постійно
За результатами соціологічного дослідження виявлено, що лише 11% українців мають бажання переїхати за кордон на постійне місце проживання, в той час як 88% не хочуть цього робити. У 2020 році бажання виїхати за кордон виражали 27% громадян, але у 2022 році ця цифра знизилася до 9%. Жителі заходу України більш активно прагнуть за кордон, ніж на сході. Бідні частіше виражають бажання виїхати, ніж малозабезпечені. Молодь віком від 18 до 25 років більш схильна до переїзду за кордон, ніж люди старше 51 року. Бажання виїхати не залежить від типу поселення та рідних за кордоном. Дослідження було проведено серед 1000 респондентів у всіх регіонах України з помилкою не більше 2,2%.