Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України запустили нові грантові конкурси у межах оборонного кластеру Brave1. Про це повідомив голова Міноборони Денис Шмигаль у Telegram.
За його словами, нові конкурси пов’язані з розробкою тактичних балістичних ракет та зенітних ракетних комплексів для протидії БПЛА.
“Підтримка цих напрямків сприятиме розвитку приватного ринку виробництва ракет, створенню засобів дальнього ураження та надійного захисту неба”, – підкреслив урядовець.
Виробники матимуть змогу одержати на свої розробки понад 100 млн грн.
Прийом таких заявок триває до 9 вересня.
Як відомо, недавно Україна здійснила бойовий залп крилатих Фламінго. Щонайменше три ракети, ймовірно, запущені з Одеської області, перетнули західну частину Чорного моря, щоб уразити ворожі об’єкти в окупованому Криму.
Виробник ракет Фламінго взявся за балістику – ЗМІ
Позначка: Оборонне виробництво
-
Україна запустила грантові конкурси на виробництво ЗРК та балістики
-
Україна переграє Росію у війні роботів – ЗМІ
Українські солдати трансформують війну за допомогою робототехніки. Про це мовиться в матеріалі видання Forbes.
Українські інженери збирають наземні безпілотні транспортні засоби на старому складі радянських часів у Донецькій області. Створювані ними машини допомагають доставляти припаси, евакуювати поранених та проводити штурмові операції, зменшуючи ризик для солдатів.
Взводу наземних роботизованих комплексів батальйону Антарес модернізує стандартні безпілотники, оснащуючи їх цифровими каналами зв’язку, Starlink та LTE, що робить їх більш стійкими до російських глушників.
Наземні роботи виконують доставку їжі, боєприпасів та медикаментів, підтримують комунікаційні реле та модулі радіоелектронної боротьби. Україна активно використовує робототехніку для зміни тактики ведення бою.
“Умови на місцях диктують свої правила, і ми повинні перевести всі дрони на цифрове керування”, – пояснив командир взводу на ім’я Олександр.
Експерти Army Technology зазначають, що дрони нині становлять до 80% втрат росіян на полі бою.
Перші повністю робототехнічні штурми вже зафіксовані, а наземні роботи відіграють ключову роль у логістиці та евакуації поранених, знижуючи ризик для живої сили.
Нові модифікації включають дистанційно керовані турелі, здатні збивати низьколетючі дрони, а також використання роботів для односторонніх ударів по ворожих позиціях.
Росія також розвиває власний парк наземних роботів, проте Україна є лідером у впровадженні децентралізованих систем та волонтерських ініціатив.
Парк українських роботів ще розвивається, але ці машини вже стали наріжним каменем сучасної війни. Вони дозволяють компенсувати нестачу людських ресурсів, зменшити втрати серед солдатів і створити технологічну перевагу на полі бою. -
Виробник ракети Фламінго представив новий ударний БпЛА
Українська компанія Fire Point представила новий ударний дрон FP-2, призначений для ураження прифронтових цілей. Про це повідомляє спеціалізоване видання Militarnyi.
FP-2 за конструкцією схожий на свого попередника – далекобійного FP-1, який українські воїни вже використовують для ударів по цілях у російському тилу.
Хоч дальність нового дрона становить 200 кілометрів, а не 1400, як у попередника, але його бойова частина збільшена до 105 кілограм.
Новий ударний безпілотник представлений у двох модифікаціях: з автономним наведенням для ураження стаціонарних цілей і з ручним керуванням оператором по радіоканалу – для роботи по рухомих об’єктах.
Дрон уже використовується на фронті, а завдяки глибокій уніфікації з серійним FP-1 поставки на передову можуть бути прискорені. Виробники пропонують як стаціонарний варіант комплексу, так і мобільну установку, замасковану під армійську вантажівку.
Дрони з тепловізорами і системою передачі даних використовували проти артилеристів і операторів БПЛА.
Для польотів далі 50 км вони потребують ретрансляторів, якими можуть виступати розвідувальні апарати на взірець російського Zala або українського Shark. -
Економіка РФ на межі стагнації. Яким є запас її міцності
Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%. За пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
В чому причини сповільнення економіки країни-агресора та чому міжнародні експерти кажуть, що російські прогнози на майбутнє виглядають занадто реалістичними? Економіка РФ забуксувала Економіка Росії за перші сім місяців цього року зросла лише на 1,1%, що ледь дотягує до нижньої межі прогнозу Центрального банку РФ в 1–2%.
За підсумками липня 2025 р. ВВП країни зріс лише на 0,4% у річному вимірі. Зростання промислового виробництва в липні сповільнилося з 1,9% до 0,7%. Для порівняння, ще у червні цього року показник становив 1%, а в грудні 2024-го – 4,5%. Таким чином, усього за пів року темпи зростання скоротилися у 11 разів.
Це означає, що економіка перебуває на межі стагнації.
Доходи від нафти впали, а бюджетний дефіцит у липні досяг максимуму за понад 30 років – 4,9 трлн руб.
Навіть уряд Росії визнав, що економічне зростання зупинилось, а цілі галузі вже скотилися у рецесію. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації. Джерела Reutersповідомляють, що президент РФ Володимир Путін дедалі більше стурбований станом російської економіки в умовах війни.
Багато банків заробляють менше, ніж платять за депозитами і позиками. Інфляція перевищила 10%, ключова ставка піднялася до 21% – найвищого рівня за два десятиліття.
Те, що регулятор РФ тримає базову процентну ставку на рекордному рівні 21%, на думку експертів, стримує реальний бізнес і інвестиції.
Голова ЦБ РФ Ельвіра Набіулліна запевняє, що економіка стабільна. “Інвестиційна активність залишається високою завдяки державній підтримці пріоритетних секторів, зокрема військової промисловості”, – каже голова регулятора РФ. Однак дані опитувань підприємств свідчать про зниження реальної ділової активності і низьку рентабельність. Причини спаду Російська економіка втрачає стійкість на тлі затяжної війни та санкцій. Ключові галузі стикаються з падінням, а банки готуються до можливого порятунку коштом держави. “На економіку РФ тиснуть наслідки війни, санкції, дефіцит робочої сили, слабкі ціни на нафту і висока ставка. Це підриває стійкість одразу кількох галузей. Санкції та імпортозаміщення не справляються”, – каже геоекономічний аналітик Алекса Кокчаров з Bloomberg Economics. Попри підтримку Китаю та Індії, санкції Заходу поступово руйнують критично важливі сектори. Наприклад, вугільна галузь РФ до 2022 р. залежала від техніки з ЄС, США і Японії. Зараз доступ до неї перекрито. Китайські аналоги виявилися неякісними і дефіцитними. Замовлення на них доводиться робити за роки вперед. Фінансування через європейські банки та облігації також більше недоступне. Промисловість на межі нуля Стан російської промисловості демонструє критичне уповільнення. Сектори, які ще торік показували позитивну динаміку, нині занурюються в рецесію. Виробництво меблів скоротилося на 12%, виробництво одягу – на 7%, електрообладнання – на 6,5%, у металургії падіння перевищило 10%.
Ці показники свідчать, що промисловість Росії фактично балансує на нульових позначках.
Навіть військово-промисловий комплекс (ВПК), який Кремль вважає критично важливим під час війни, не витримує темпів.
Оборонка, яка довгий час залишалася локомотивом російської економіки, почала втрачати динаміку. “Резерви для “підживлення” економіки Росії вичерпуються. Щоб далі фінансувати війну, влада буде змушена підвищувати податки та забирати ресурси у цивільних секторів, що ще більше гальмуватиме розвиток. Війна та санкції штовхають економіку РФ у затяжну кризу”,- підкреслюють у ЦПД. Бюджет РФ тріщить по швах У січні-липні 2025 р. дефіцит федерального бюджету Росії зріс до 61 млрд дол. (2,2 % ВВП), що майже в чотири рази більше, ніж було заплановано (14, 7 млрд. дол). Про це повідомляє пресцентр Служби зовнішньої розвідки.
Після квітневих змін уряд очікував дефіцит у понад 47 млрд дол., але фактичні показники перевищили навіть цей прогноз.
Падіння нафтових та газових доходів на 18,5 % – до 69 млрд дол. – стало наслідком одночасного зміцнення рубля та зниження світових цін на нафту.
Не нафтогазові доходи збільшилися на 14 %, до 185 млрд дол., проте цього виявилося недостатньо для компенсації втрат від експорту енергоресурсів.
Крім того, бюджетний план доходів не був виконаний: середньорічний курс рубля склав 85,9 за дол., що значно менше за закладені у бюджет 94,3 дол. Витрати уряду за сім місяців зросли на 20,8 %, до 314,9 млрд дол. За підсумками року дефіцит федерального бюджету може сягнути 75 млрд дол. Проблеми в регіонах РФ Російські регіони масово не виконують планові показники надходжень до державного бюджету, але й за таких умов не відмовляються від фінансування війни. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Як зауважують у розвідці, дефіцитними є кошториси половини суб’єктів РФ. Зокрема, Кемеровська область на кінець року планувала розрив між доходами та витратами на рівні 170 млн дол., але вже за січень-липень зазнала дефіциту розміром 380 млн дол. Причина – західні санкції на російське вугілля та низький попит на продукцію металургійної галузі.
У Башкортостані дефіцит бюджету перевищив планові показники вдвічі: уже у квітні сягнув 84 млн дол.
У Якутії розрив між фактичними витратами та планом за перше півріччя становить 300%.
Бюджет Ростовської області спочатку планувався як профіцитний, однак до кінця року очікується дефіцит на суму 242 млн дол. “Фінансові труднощі регіонів унеможливлюють належне фінансування освіти, медицини, інфраструктури та інших соціальних програм. Водночас місцева влада активно звітує про збільшення одноразових виплат “добровольцям” за контрактом з Міноборони для участі у війні проти України”,- зазначають у СЗР. Російські прогнози не реалістичні Офіційний прогноз зростання ВВП Росії переглянуто вниз – із 2,5 % до 0,5-1 %. Ці показники свідчать про суттєві економічні виклики, які стоять перед країною в умовах санкцій та нестабільності на світових ринках.
Водночас Міністерство економіки РФ і надалі прогнозує зростання на рівні 2,5%, а міністр фінансів Антон Силуанов запевняє президента Володимира Путіна, що за новою оцінкою зростання становитиме не менше 1,5%. Реальні економічні показники, однак, свідчать про суттєві ризики стагнації та недосягнення офіційних прогнозів.
Експерти припускають, що якщо поточні темпи збережуться, зростання ВВП за підсумками року складе близько 0,7%. Приміром, Московська компанія Astra Asset Management відзначає, що очікуване прискорення економіки у другій половині року малоймовірне через жорстку грошово-кредитну політику та високі ставки.
Експерти вважають, що запас міцності економіки РФ – максимум до кінця наступного року. “Російська економіка має певний запас міцності на цей рік, можливо, ще на наступний, але навряд чи на довший період. Раніше економіку РФ підтримувала військова сфера, тоді як цивільний сектор перебував у мінусі й сильно просів”, – вважає головний консультант Інституту стратегічних досліджень Іван Ус. Вікторія Хаджирадєва -
В Україні запрацювали секретні заводи з дронами – ЗМІ
Німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні секретні заводи з виробництва розвідувальних дронів Vector. Про це заявило американське видання Politico.
Керуючий директор Quantum Systems Ukraine, на заході з випробування дронів, що проходив цього тижня на заході України Олександр Бережний заявив, що їхня компанія є взірцем для наслідування того, як це робити. Компанія відкрила цехи в різних регіонах України, паралельно розвиваючи виробництво у Німеччині, США та Австралії.
Станом на сьогодні в Україні випускають близько 80 дронів на місяць, в Німеччині – приблизно 120.
Vector – один з перших безпілотників, які Україна одерджала у 2022 році. Нова версія оснащена штучним інтелектом та акустичним датчиком WASP, що дозволяє визначати артилерію ворога за звуком з великої відстані.
Дрони вже проходять випробування спільно з українським ракетно-артилерійським командуванням.
Представники компанії кажуть, що саме війна в Україні стала головним полігоном для розвитку дронових технологій, напівжартома заявляючи, що “розвиток індустрії дронів відбувається на Донбасі, а не в Кремнієвій долині”.
Виробництво в Україні пов’язане з ризиками, адже російські ракети регулярно намагаються вдарити по оборонних підприємствах. З огляду на це Quantum розосереджує свої потужності по країні та тісно співпрацює з європейськими заводами.
Раніше Зеленський оцінив потенціал ОПК України у понад $35 млрд. Він виробляє майже 1000 видів продукції, але 40% не має належного фінансування.
Зеленський розповів про нестачу мільярдів на дрони -
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте втроє – ЗМІ
Світовий ринок дронів до 2030 року зросте майже втроє – з 32,2 млрд доларів в 2024 до майже 90 млрд доларів. Уже в 2025 році комерційні безпілотники обженуть військові та стануть найбільшим сегментом ринку. Про це заявило галузеве видання Offshore Technology, посилаючись на дослідження Global Data.
“Нафтогазова галузь є однією з ключових галузей, що визначають це зростання, оскільки оператори все частіше використовують БпЛА для інспекцій, контролю викидів і морської логістики…”, – пояснили аналітики.
Такі гравці, як Saudi Aramco, BP, Chevron, Shell та TotalEnergies, розширюють свій парк БпЛА для планових перевірок трубопроводів, факельних установок, резервуарів та морських платформ, зазначають експерти.
Існуючі обмеження корисного навантаження, термін служби акумуляторів і відмінності в нормативно-правовій базі, які стримують масштаби використання дронів.
Питання, пов’язані з безпекою повітряного простору та керування даними, створюють перешкоди для більш широкого впровадження БпЛА.
Експерти впевнені, що роль дронів у перетворенні нафтогазової галузі зростатиме. -
Україна вперше показала нову ракету Довгий Нептун
Україна вперше офіційно показано далекобійну модифікацію крилатої ракети Р-360 “Нептун”, відому як Довгий Нептун. Йдеться про ракету, здатну вражати цілі на відстані до 1000 кілометрів. Про це повідомляє українське спеціалізоване видання Defense Express.
Про її розробку стало відомо ще в листопаді 2023 року, але жодних зображень тоді не оприлюднювали. Тепер ракета з’явилася у відео, опублікованому на День Незалежності на офіційному акаунті держпорталу Зброя.
На записі вона демонструється разом з іншими зразками українського озброєння, хоча у ролику безпосередньо не підписана.
ЗМІ зазначає, що впізнати Довгий Нептун можна за характерними Х-подібними крилами, які складаються. У той же час відео з пусками ракет у ролику є архівними та датуються випробуваннями комплексу Нептун у 2018-2020 роках.
Довжина нової ракети перевищує 6 метрів без прискорювача, що на півтора метри більше за першу версію Р-360. Центральна частина корпусу також збільшена у діаметрі до 50 см проти 38 см у базовій модифікації.
Офіційних характеристик ракети поки що не розкривають, але відомо, що вона призначена для ураження наземних цілей. Переглянути цей допис в Instagram -
Росія планує збільшити випуск “шахедів” до 6000 одиниць на місяць – CNN
Росія має намір виробляти понад 6000 “шахедів” щомісяця. Про це повідомляє американський телеканал CNN, посилаючись на джерело в українській розвідці.
ЗМІ зазначає, що крім збільшення кількості, виробництво ударних безпілотників у РФ обходиться набагато дешевше, ніж на початку війни, коли Москва закупила їх в Тегерана.
“У 2022 році Росія платила в середньому 200 000 доларів за один такий безпілотник. У 2025 році ця цифра знизилася приблизно до 70 000 доларів”, – зазначило джерело.
Здешевлення стало можливим завдяки масштабному виробництву “шахедів” на заводі безпілотників Алабуга в Татарстані.
Телеканал все ж зазначає, що оцінки вартості можуть відрізнятися Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) виявив, що вартість Шахед-136 варіюється від 20 тисяч до 50 тисяч доларів за один дрон. Видання наводить для порівняння також приклад, що один перехоплювач ракет “земля-повітря” може коштувати понад 3 млн доларів.
“(Така – ред.) відносно низька вартість дозволяє Кремлю активізувати нічні атаки за допомогою дронів, а також проводити частіші великомасштабні атаки”, – пише CNN.
На початку війни великі залпи ракет і безпілотників відбувалися приблизно раз на місяць. Та тепер, згідно з аналізом CSIS, такі атаки відбуваються в середньому кожні 8 днів.
Як ми вже писали, росіяни почали наносити на корпуси “шахедів” отруйні речовини щоб збільшити шкоду для мирного населення.
Додамо, що росіяни почали застосовувати “шахеди” зі штучним інтелектом. -
В Індії пройшли успішні випробування балістики середньої дальності
Індія провела успішне випробування балістичної ракети середньої дальності – варіанта міжконтинентальної ракети Agni-5. Випробування проходили на ракетному полігоні у штаті Одіша на сході Індії. Про це повідомляє Hindustan Times, посилаючись на Міноборони країни.
“Процедура запуску відповідала всім бойовим та технічним параметрам. Вона пройшла під егідою Командування стратегічних сил”, – заявили в міністерстві.
Цей варіант ракети розроблений Організацією оборонних досліджень та розробок.
Нині максимальна дальність польоту Agni-5 становить приблизно 7 тисяч кілометрів, але нині тривають роботи над її доведенням до 7,5 тисячі кілометрів.
У березні 2024 року індійський прем’єр Нарендра Моді заявив, що Індія вперше провела успішне випробування створеного варіанту Agni-5 з боєголовками, що розділяються, з індивідуальним наведенням.
Як ми вже писали, Індія посилює свої позиції на світовому ринку озброєнь на тлі різкого скорочення постачань з Росії – за минулі п’ять років її експорт впав на 64%.
Індія спростувала зупинку переговорів щодо закупівлі зброї зі США -
ЗМІ: Китай обмежує постачання мінералів для оборонки США
Китай обмежує постачання рідкісноземельних мінералів до країн Заходу, що вже впливає на виробництво оборонної продукції. Ці мінерали, такі як самарій, германій, галій і сурма, необхідні для виготовлення зброї, включаючи від кулеметів і дронів до систем нічного бачення й винищувачів. Це призвело до перебоїв у постачанні та різкого зростання цін на ці матеріали. Китай контролює значну частину постачання цих елементів, що робить США вразливими у сфері оборонної промисловості. Деякі компанії вже шукають альтернативи у Японії, Тайвані та інших країнах, але швидка заміна китайських мінералів виявляється складною. Пентагон також планує відмовитися від китайських матеріалів до 2027 року. У короткостроковій перспективі альтернативи Китаю поки що відсутні. Китай використовує обмеження експорту цих матеріалів як геополітичний інструмент, що може призвести до подальшого загострення ситуації.