Велика діра у російській величі Саме це підприємство вважається одним із ключових виробників балістичних ракет, зокрема комплексів Іскандер-М та Орєшнік, а також інших видів ракетного озброєння. За офіційним повідомленням Генштабу ЗСУ, удар було завдано українськими крилатими ракетами FP-5 Фламінго власної розробки.
Українська сторона наголосила: ціллю був об’єкт, безпосередньо залучений до виробництва озброєння, що використовується проти України. За попередніми даними, зафіксовано влучання по одному з виробничих корпусів. Супутникові знімки, що з’явилися згодом, свідчать про серйозні пошкодження будівлі, зокрема пролом у даху розміром 30 на 24 метри (висота дев’ятиповерхового будинку) та руйнування всередині цеху. Повідомлялося також про пожежу на території підприємства.
Російська влада офіційно підтвердила сам факт атаки. Місцеві посадовці заявили про пошкодження інфраструктури та наявність поранених серед персоналу, однак деталі щодо масштабу руйнувань залишаються обмеженими.
Незалежні ж джерела зазначають, що удар став одним із найглибших за дальністю за весь час повномасштабної війни: мова про понад тисячу кілометрів від українського кордону.
Про атаку повідомили й міжнародні медіа, зокрема Reuters, підкреслюючи, що йдеться про підприємство, котре відіграє важливу роль у російській ракетній програмі.
Таким чином, офіційно підтверджені факти зводяться до кількох ключових пунктів: удар відбувся, ціль була військово-промисловою, застосовано українські ракети FP-5 Фламінго, а пошкодження заводу визнані російською стороною. Масштаб довгострокових наслідків для виробництва наразі оцінюється. “Українська крилата ракета FP-5 Фламінго пройшла відстань близько 1650 кілометрів. Це побило попередні рекорди для систем такого класу. Удмуртія завжди вважалася глибоким і безпечним тилом, справжньою колискою їхніх стратегічних сил. Тепер цей міф помножений на нуль. Це абсолютний рекорд для крилатих ракет наземного базування”, – оцінює ці події на своїй Facebook-сторінці журналіст Кирило Данильченко. Геймченджер показав зубки Тож поки росіяни підраховують збитки, наша оборонна промисловість все більше нагадує стрімко зрослого тінейджера: подекуди ще трохи незграбного, але вже дуже багатообіцяючого. Адже ми вже вийшли на серію: Котлубань, Капустін Яр, тепер от Воткінськ, продовжує Данильченко.
Наслідки цього “бадабуму” справді дуже вражаючі. За словами Данильченка, таке влучання – саме те, що зараз треба. “Треба розуміти фізику: тонна проникаючої бойової частини – це не тонна вибухівки. Це товстезний сталевий корпус для пробиття перекриттів і десь 400-500 кілограмів самої вибухової речовини. Грубо кажучи, в цех прилетів еквівалент двох ФАБ-500. Але фішка в тому, що цей вибух стався в замкнутому об’ємі. Ударній хвилі нікуди йти, вона відбивається від підлоги та стін, багаторазово примножуючи фугасний ефект, а важкі уламки сталевого корпусу прошивають обладнання наскрізь. Капітальних перегородок там немає, бо простір потрібен для кран-балок і величезних ванн гальваніки. Кіптява над дірою прямо каже: всередині була пожежа в токсичному середовищі. Це найсмачніше. Величезні відкриті ванни з кислотами, лугами та агресивними електролітами. Вибух підняв увесь цей коктейль у повітря, викликавши миттєве змішування реактивів, детонацію парів і масштабну токсичну пожежу. Просто мішленівська зірка цим кухарям”, – захоплено коментує він ці події. При цьому нагадуючи, що 19-й цех Воткінського машинобудівного – це корпус гальвано-штамповки, саме тут працюють із високоміцними сталями та титановими сплавами. “У цьому приміщенні пресують і хімічно обробляють заготовки для корпусів ракетних двигунів та критичні вузли для Іскандерів, Ярсів і Булави. Обладнання там серйозне: важкі багатотонні преси та автоматичні гальванічні лінії. Це стаціонарні махіни, які неможливо просто перетягнути в сусідній ангар. Після вибуху з чату вийшли кран-балки, прецизійне обладнання та стапелі. Сталеві балки перекриттів при температурі понад 500-600 градусів втрачають несну здатність через ефект відпуску металу. Перебувати в такій будівлі, а тим більше монтувати там нове важке обладнання смертельно небезпечно, тож усе це підлягає знесенню або надскладному капремонту. Унікальні прес-форми, найімовірніше, теж знищені вибухом і пожежею”, – пише далі Данильченко. Тепер же, продовжує журналіст, увесь завод переходить у режим очікування, бо той самий Іскандер неможливо зібрати без корпусу, а корпус не зробити без штамповки й хімічної обробки. “Тож Іскандери більше не сміються: росіянам доведеться або лізти в недоторканий запас, або наново городити виробництво. Подібні преси коштують від 7 до 20 мільйонів мертвих президентів (доларів – ред.), автоматична гальваніка – теж задоволення не з дешевих. При цьому прилетіти може знову, прямо в цей же цех. Або в НПЗ, в арсенал, у великий залізничний вузол із корейськими подарунками. Підприємств у РФ багато, а їхній ППО тепер доведеться стрибати туди-сюди по театру воєнних дій у 2000 кілометрів”, – додає він. Втім є у цієї атаки і ще один вражаючий результат: українські ракети Фламінго (величезна радіоконтрастна ціль на звичайному дозвуковому движку, як підкреслює Данильченко) при груповому пуску на висоті 30-50 м над землею змогли обійти хвалені ворожі С-500 та іншу їх ППО, огинаючи рельєф місцевості.
Наслідком цих подій, прогнозує Данильченко, стане неодмінна затримка збірки тих самих Іскандерів, Орєшніків та Ярсів.
Тобто, це вже удар по російській ядерній програмі, співставний зі знищенням ворожої стратегічної авіації під час нашумілої операції Павутина.
Й росіяни не зможуть швидко від того оклигати: їм тепер доведеться роками відновлювати виробничі потужності, тягти дорогі величезні верстати з Китаю або з інших країн через сірий імпорт, продираючись через санкції. А зайвих коштів на це в агресивної Росії катма. Не Воткінськом єдиним Втім, Воткінськ – не єдиний приклад. Офіційні українські джерела та міжнародні ЗМІ також повідомляли про ураження підприємств, пов’язаних із виробництвом вибухових речовин та компонентів для боєприпасів.
Наприклад, у відкритих джерелах згадувався Метафракс Кемікалс, хімічний завод у Пермському краї, що виробляє метанол і формальдегід (речовини подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовій промисловості). За повідомленнями українських медіа з посиланням на джерела у силових структурах, об’єкт зазнав удару безпілотників нещодавно, 17 лютого.
Окремо міжнародні видання писали про атаки на підприємства, пов’язані з виготовленням вибухових матеріалів і компонентів для ракетного пального на відстані понад тисячу кілометрів від кордону з Україною. У низці випадків місцева російська влада підтверджувала пожежі або “падіння безпілотників” на території промзон, без деталізації масштабів пошкоджень.
Загальна ж тенденція, що її відзначають західні аналітики, полягає у тому, що Україна дедалі частіше обирає ціллю саме виробничі ланки (заводи, дослідні центри, склади вибухових матеріалів. Йдеться не про символічні удари, а про реальну спробу вплинути на темпи виробництва російського озброєння.
Ірина Носальська
Позначка: Оборонне виробництво
У РФ уражено завод-виробник Іскандерів та Орєшніка
Увечері у п’ятницю, 20 лютого, у місті Воткінськ, що в російській Удмуртії, було атаковано ключове підприємство російського ВПК – завод, що виробляє ракети Іскандер-М, Тополь-М та Орєшнік. Інформацію про атаку оприлюднило видання ASTRA у своєму OSINT-аналізі та українські Telegram-канали Exilenova+ та Supernova+.
Це стратегічне підприємство перебуває під міжнародними санкціями, включно зі США, Великою Британією, ЄС, Швейцарією, Австралією, Японією та Україною.
Відповідно до аналізу ASTRA, удар стався увечері 20 лютого. Кадри, зняті очевидцями приблизно за півкілометра від осередку пожежі, підтвердили серйозні пошкодження на території заводу. Також місцеві жителі у своїх чатах повідомляють про ураження цехів №22 і №36.
Паралельно на тлі цих подій співвласник і головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман оприлюднив відео запусків крилатих ракет FP-5 Фламінго у соцмережі Х.
“Ось невеличке відео. Без контексту. Контекст – згодом”, – написав Штілерман.
Ось невеличке відео. Без контексту. Контекст — згодом) pic.twitter.com/h9p3WfqVMr— Denys Shtilierman (@DenShtilierman) February 20, 2026
Наразі українські осінтери з групи КіберБорошно вказують на можливість використання ракет Фламінго під час атаки на завод. Однак підтверджень цьому наразі немає.
Губернатор Удмуртії Бречалов підтвердив успішність атаки ЗСУ по заводу у Воткінську, заявивши, що один із об’єктів в Удмуртії зазнав атаки українських БПЛА, є постраждалі і пошкодження.
Зауважимо, що відстань від Воткінська до українського кордону становить приблизно півтори тисячі кілометрів.
Це не перший інцидент на Воткінському заводі. У лютому 2024 року в Росії під Іжевськом на Воткінському заводі, що виробляє балістичні ракети і компоненти ядерної зброї, стався потужний вибух. Внаслідок вибуху загинули щонайменше 11 людей. У РФ розглядають дві версії: технологічну помилку та диверсії.
Україна конфіскувала активи потужного авіазаводу ОПК Росії
Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції України і ухвалив рішення про передачу у власність держави майна АТ Авіакор. Цей авіаційний завод є частиною оборонного комплексу Росії. Про це йдеться на сайті Міністерства юстиції 19 лютого.
Як повідомлено, рішення було ухвалено ще 18 лютого. У результаті, конфісковано авіаційні запчастини до літака АН-140, орієнтовна оцінка яких становить 1,5 мільйона доларів.
Мін’юст зауважив, що завод Авіакор належить до найбільших авіабудівних підприємств Росії. Його основна діяльність включає виробництво літаків, капітальний ремонт і технічне обслуговування військової та цивільної авіації, а також випуск компонентів. Підприємство є частиною оборонно-промислового сектору РФ і забезпечує матеріально-технічну підтримку військових дій проти України, займаючись модернізацією, ремонтом та техобслуговуванням військових літаків.
Також раніше стало відомо, що колегія Вищого антикорупційного суду задовольнила ще один позов Міністерства юстиції України стосовно російського Ростовського вертолітного виробничого комплексу ПАТ Роствертол, який входить до холдингу Вертольоти Росії. У цьому випадку також застосовано санкції.
Санкції включають конфіскацію активів компанії Роствертол, розташованих на території України, на користь держави. Мова йде про 21 комплект запчастин для вертольотів за контрактом 2011 року, який уклали між Роствертолом і українським державним підприємством Львівський державний завод Лорта.
Санкції проти Росії. Підкуп для Трампа
Пентагон покарає збройні компанії за затримку з боєприпасами для України
США планують оштрафувати оборонні компанії Northrop Grumman та Global Military Products через затримки постачання Україні боєприпасів. Нині сума штрафу обговорюється, але інспектор Пентагону рекомендує стягнути з компанії 1,1 млн доларів. Про це повідомляє Bloomberg.
Частину боєприпасів доставили в Україну із запізненням до 18 місяців.
Контракти з Northrop Grumman та Global Military Products підписали в січні 2022 року. Вони передбачали постачання різних боєприпасів та бойових систем протягом п’яти років.
Аудит генерального інспектора охопив сім контрактів загальною вартістю 1,9 млрд доларів. За п’ятьма з них армія США не отримала боєприпасів, які призначені для України.
Замовлені боєприпаси ще на 907 млн доларів так і не були дотепер доставлені. Частину цього замовлення можуть скасувати, а частину – виконати пізніше.
В США зазначили, що збираються притягати підрядників до відповідальності, контролювати виконання контрактів і в разі виявлення порушень застосовувати санкції.
Міністр війни Піт Геґсет анонсував реформування системи оборонних закупівель і суворішу реакцію на затримки важливих поставок.
Постачали товари для “оборонки” РФ: у Німеччині затримали пʼятьох осіб
У Німеччині затримали підозрюваних у таємних постачаннях обладнання для оборонної промисловості Росії. Про це повідомляє Bild в понеділок, 2 лютого. На території землі Шлезвіг-Гольштейн затримали пʼятьох людей, підозрюваних у поставках товарів для російської промисловості, зокрема для оборонного сектора. Через компанію у Любеці організували приблизно 16 тисяч поставок до РФ в обхід ембарго. Сукупна вартість угод оцінюється як мінімум у 30 млн євро. Серед затриманих – громадянин Німеччини та Росії, керуючий директор фірми, двоє громадян Німеччини, чоловік з громадянствами Німеччини та України та громадянин Німеччини та РФ.
Водночас також пройшли обшуки у кількох регіонах Німеччини. Вони, за інформацією прокуратури, пов’язані з розслідуванням щодо ще п’яти підозрюваних.
В Україні презентували новий перехоплювач дронів Салют
Україна презентувала новий дрон-перехоплювач під назвою “Салют”, який розроблений для захисту цивільної та військової інфраструктури від ворожих безпілотників. Дрон має високу швидкість перехоплення, оптимізоване живлення і можливість автоматичного захоплення цілі. Він оснащений аналоговою камерою та тепловізійною відеокамерою, може літати до 20 хвилин на крейсерській швидкості до 200 км/год, а його бойовий радіус застосування становить 20 км. Розробка дрона тривала два місяці, після чого він був продемонстрований на фронті. У компанії заявляють, що всі запити на покращення дрона враховуються протягом двох тижнів, а прості зміни втілюються за лічені дні. Україна активно розвиває виробництво дронів-перехоплювачів, зокрема, Збройні Сили отримували понад 1500 таких дронів на добу.
Шмигаль: Понад 75% зброї ЗСУ – українського виробництва
Україна продовжує нарощувати виробництво зброї: 76% озброєння для фронту держава централізовано купує в українських виробників. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль в Telegram.
“Більше української зброї на фронті. 76% всього, що централізовано купує держава, вона купує в українських зброярів”, – зазначив урядовець.
Він додав, що практично кожен дрон на фронті – українського виробництва.
“У 2025 поставили у військо рекордну кількість FPV-дронів і почали масові постачання наземних роботів та дронів-перехоплювачів”, – додав міністр.
Україна та Німеччина створять спільне підприємство з виробництва дронів
Українська компанія Frontline Robotics та німецько-український виробник БпЛА Quantum Systems запускають в Німеччині перше в Європі спільне підприємство Quantum Frontline Industries з виготовлення безпілотників в межах програми Build with Ukraine. Про це йдеться в прес-релізі Quantum Systems у понеділок, 15 грудня.
Відповідна заява була зроблена на 8-му німецько-українському економічному форумі в Берліні.
Frontline Robotics надасть ліцензовані конструкції, послуги навчання та повну підтримку, тоді як Quantum Systems забезпечить промислову інфраструктуру та виробничі операції.
“Українці зробили революцію у війні з використанням дронів, тепер ми разом зробимо революцію у промисловій війні. Разом з Frontline Robotics будемо спиратися на наш перевірений досвід і створимо для України перші в Європі виробничі потужності такого масштабу”, – заявив співголова правління Quantum Systems Свен Крук.
CEO Frontline Robotics Євген Третяк назвав “важливою місією” створення першого українсько-німецького оборонного спільного підприємства”. Frontline Robotics – українська оборонна компанія заснована у 2023 році, розробляє та виготовляє роботизовані системи для Сил безпеки та оборони України. Проектує та виробляє наземних роботів, безпілотники й турелі, розробляє програмне забезпечення.
Quantum Systems – європейська компанія, що спеціалізується на розробці безпілотних систем. Заснована у 2015 році. Компанія здійснює постачання військовим, державним і комерційним клієнтам ISR-системи, автономні платформи та інтегровані місії.
Генсек НАТО: Ми – наступна ціль Росії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час виступу в Берліні заявив, що країни Альянсу є наступною ціллю для Росії. Він наголосив на необхідності збільшення витрат на оборону та підготовку збройних сил для забезпечення безпеки. Рютте також зазначив, що Росія стала більш агресивною щодо НАТО та України, а Китай, Північна Корея та Іран підтримують її агресивну лінію. Він похвалив Трампа за зусилля в цьому питанні та закликав всіх тиснути на Росію для припинення конфлікту.
Рада ЄС затвердила програму на 300 млн євро для ВПК України
Європейська Рада затвердила Програму Європейської оборонної промисловості (EDIP), яка передбачає виділення 300 мільйонів євро на підтримку України для модернізації оборонної промисловості. Ця програма також передбачає виділення 1,5 мільярда євро на період з 2025 по 2027 роки для спільних закупівельних дій з метою створення пулів оборонно-промислової готовності та нарощування виробничих потужностей для важливої оборонної продукції. Програма також встановлює систему безпеки поставок для зміцнення ланцюгів постачання та реагування на кризові ситуації. EDIP має підписати 17 грудня та набути чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.