Позначка: Німеччина

  • Підрив Північних потоків. Новий арешт українця

    Підрив Північних потоків. Новий арешт українця

    Трубопроводи Північний потік-1 і Північний потік-2, призначені для доставки російського газу до Європи, були підірвані 26 вересня 2022 року. Внаслідок цього розташовані під водою трубопроводи були пошкоджені одразу в чотирьох місцях. У той момент паливо по них не доставлялося, проте труби були заповнені технічним газом.
    Незабаром після вибухів New York Times, Die Zeit і Washington Post опублікували матеріали, у яких йшлося про можливу причетність проукраїнської групи до вибухів на Північному потоці. Газета The Wall Street Journal повідомляла, що до підриву газопроводу в Балтійському морі причетні українські топ-чиновники. Зокрема, президент Володимир Зеленський нібито схвалив операцію з підриву Північних потоків і вона пройшла під наглядом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна не причетна до вибухів, які сталися на російських газопроводах, і запропонував проаналізувати, яким гравцям міг бути потрібен такий інформаційний вкид.
    Затримання українця
    Громадянина України на ім’я Володимир затримали в польському Прушкові 30 вересня на підставі німецького європейського ордера на арешт у справі про вибухи на газопроводах.
    Володимир Журавльов під час допиту заперечував, що брав участь у диверсійній акції трирічної давнини в Балтійському морі. Його адвокат Тимотеуш Папроцький підкреслив при цьому, що це питання є побічним, оскільки важливим є інше. “На мою думку, жоден громадянин України не може бути звинувачений у Європі у знищенні російської власності, коли його країна веде бойові дії”, – зазначив адвокат.
    У Німеччині Володимира називають “кваліфікованим водолазом”, який входив до групи людей, що встановили вибухові пристрої на Північних потоках.
    Українцю інкримінують приведення в дію вибухового пристрою в складі групи осіб, антиконституційний саботаж і руйнування будівель.
    Німецька прокуратура вимагає видачі Володимира з Польщі, після чого він має постати перед слідчим суддею федерального суду.
    За даними польського Radio Zet, Володимир раніше служив в українській армії, де займався бухгалтерією. Його дружина Юліана також підтвердила, що його хобі було підводне плавання.
    Обвинувачення проти чоловіка Юліана відкидає, запевняючи, що в момент підриву Північних потоків у Німеччині вони були разом у Польщі. Чи їздив Володимир в Україну, жінка не пам’ятає, але каже, що знала б, якби її чоловік був причетний до диверсії.
    Польща не видасть
    Польський прем’єр-міністр Дональд Туск вважає, що екстрадиція українця, затриманого за запитом Німеччини у справі про підрив Північних потоків, не відповідає інтересам Польщі.
    “Моя роль не полягає в тому, щоб з’ясовувати, чому громадянин України знову приїхав до Польщі, незважаючи на те, що він знав про видачу європейського ордера на арешт, але наша позиція не змінилася”, – сказав глава уряду Польщі.
    “В інтересах Польщі, безумовно, не є звинувачення або видача цього громадянина іншій державі. Рішення буде приймати суд”, – додав він.
    “Проблема для Європи, України, Литви і Польщі полягає не в тому, що Північний потік-2 був підірваний, а в тому, що його побудували. Росія за гроші деяких європейських країн, німецьких компаній і голландських компаній побудувала Північний потік-2 всупереч найважливішим інтересам усієї Європи”, – підкреслив політик.
    Варшавський суд 6 жовтня продовжив на 40 днів арешт Журавльова. 6 жовтня перед будівлею суду в Польщі, де розглядали справу українця, зібралися протестувальники. Вони вимагали не екстрадувати чоловіка до Німеччини.
    Юридична фірма, що захищає українця в суді, також збирала підписи на його підтримку. За словами його адвоката, вже зібрали понад 2000 підписів.
    Не перший арешт
    А от італійський суд виніс рішення про екстрадицію до Німеччини українця Сергія Кузнєцова, підозрюваного в координації атак на газопроводи Північний потік.
    Апеляційний суд Болоньї постановив передати до Верховного федерального касаційного суду Німеччини Сергія Кузнєцова, затриманого за європейським ордером у Ріміні 21 серпня. Рішення було прийняте після слухання 9 вересня.
    Захисник Кузнєцова, адвокат Нікола Канестріні оголосив про плани подання апеляції до Касаційного суду Італії, оскільки, за його словами, були порушені основні права українця – право на справедливий судовий розгляд, умови тримання під вартою і функціональний імунітет.
    Згідно з заявою, опублікованою німецькою прокуратурою в серпні, Кузнєцов був членом групи осіб, які встановили вибухові пристрої на трубопроводах поблизу данського острова Борнгольм у Балтійському морі. Йому пред’явлені звинувачення у змові з метою спричинення вибуху, антиконституційній диверсії та знищенні важливих споруд.

  • У Німеччині жорстоко поранили новообраного мера

    У Німеччині жорстоко поранили новообраного мера

    У Німеччині новообрану мересу міста Хердека під назвою Іріс Штальцер атакували ножем у її власній квартирі. Жінка отримала численні поранення і перебуває у критичному стані. Її син знайшов її поранену і повідомив поліцію про напад. Під час розслідування правоохоронці затримали 15-річного прийомного сина мера, який, як виявилося, викликав екстрені служби разом зі своєю 17-річною сестрою. Лікарі зараз борються за життя мереси, тоді як поліція триває у пошуках можливих свідків та доказів. Цей напад став другим подібним в Європі, після різанини у синагозі в Манчестері, де загинули дві людини, а троє отримали поранення.

  • Напад РФ на НАТО: німецька розвідка заявила про докази

    Напад РФ на НАТО: німецька розвідка заявила про докази

    Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що німецька розвідка має докази того, що Кремль обговорює можливість агресії проти НАТО. Він закликав Європу і НАТО бути готовими до будь-яких сценаріїв, вчачись на досвіді конфлікту в Україні. Європейська комісія підсилює підтримку військової промисловості, щоб підготуватися до можливої загрози. У свою чергу, у Путіна заперечують плани нападу на НАТО, назвавши цю ідею абсурдною та звинувативши європейських лідерів у некомпетентності.

  • Мерц просуває обов’язкову службу в Німеччині для чоловіків та жінок

    Мерц просуває обов’язкову службу в Німеччині для чоловіків та жінок

    Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, висловив думку про введення загальної служби для молоді, включаючи жінок. Він вважає, що служба може стати обов’язковою, оскільки армії не вистачає кількості військовослужбовців для виконання обов’язків перед НАТО. Мерц пропонує відновити загальний військовий обов’язок на рік і дозволити служити не лише в армії, а й у соціальних чи цивільних структурах. Проте, для цього потрібно внести зміни до Конституції. Ця ідея викликала суперечки у правлячій коаліції, оскільки міністр оборони настоює на збереженні добровільного характеру служби з фінансовими стимулами. Обговорення нового закону про військову службу відкладено на середину жовтня.

  • У Німеччині створять спеціальний підрозділ боротьби з дронами

    У Німеччині створять спеціальний підрозділ боротьби з дронами

    Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт оголосив про створення нового підрозділу федеральної поліції, який буде займатися боротьбою з безпілотниками. Він заявив про це під час конференції Munich Migration Meeting. Міністр наголосив, що це необхідно для того, щоб уникнути загроз безпілотників та розвивати нові методи їхньої нейтралізації. Федеральна поліція отримає нове технічне обладнання, а бундесвер зможе долучатися до операцій зі знищення дронів на законних підставах. Крім того, планується створити окремий дослідницький підрозділ для розробки технологій у сфері захисту від дронів. Також передбачається співпраця з країнами ЄС, Єврокомісією, Україною та Ізраїлем у цьому напрямі.

  • Аеропорт Мюнхена знову закрили через появу дронів

    Аеропорт Мюнхена знову закрили через появу дронів

    Аеропорт Мюнхена вже другу ніч поспіль тимчасово припиняє роботу через можливу загрозу з боку безпілотників. Це викликає значні затримки для авіарейсів та перенаправлення літаків до інших аеропортів, що створює незручності для пасажирів. Поліція Мюнхена проводить пошукові операції та перевіряє сигнали про можливу присутність безпілотників. Наразі немає точної інформації, коли аеропорт зможе відновити роботу. Раніше ситуація з дронами спостерігалась і в інших районах Німеччини, що також викликало обмеження в роботі аеропортів та інших важливих об’єктів.

  • Провокації дронів у Європі. Нові інциденти

    Провокації дронів у Європі. Нові інциденти

    У Європі продовжуються провокації з дронами. Невідомі безпілотники виявилися над військовими базами в Бельгії та спричинили скасування десятків рейсів в аеропорту Мюнхена. Ці події співпадають з маршрутом руху російських танкерів, які відносять до “тіньового флоту” РФ. У Бельгії триває розслідування щодо появи 15 дронів над військовою базою Ельсенборн. У Німеччині аеропорт Мюнхена був змушений призупинити роботу через виявлення дронів, що призвело до скасування ряду рейсів. Прем’єр-міністр Баварії вимагає збивати невідомі дрони та забезпечити ефективний захист від них. Маршрут руху російського танкера Boracay також викликав підозри, оскільки співпадає з датами появи дронів над стратегічними об’єктами в Данії та Німеччині.

  • Футболіст Баварії став рекордсменом за кількістю трофеїв серед німців

    Футболіст Баварії став рекордсменом за кількістю трофеїв серед німців

    Півзахисник Томас Мюллер з Ванкувер Вайткепс здобув 35-ий трофей у своїй кар’єрі, допомігши своєму клубу виграти чемпіонат Канади. У фіналі Ванкувер ФК було розгромлено, а один з голів забив саме Мюллер. Цей титул дозволив йому випередити Тоні Крооса, у якого було 34 нагороди. В цьому сезоні Мюллер провів 10 матчів, забив 7 голів і віддав 5 результативних передач.

  • Зеленський і Мерц провели переговори у Копенгагені

    Зеленський і Мерц провели переговори у Копенгагені

    Президент України Володимир Зеленський та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зустрілися у Копенгагені і обговорили питання посилення української протиповітряної оборони. Згідно з повідомленням пресслужби Зеленського, обговорювалося постачання систем Patriot та ракет для них, а також реалізація ініціативи PURL. Німеччина виділила Україні 500 млн доларів на третій пакет фінансування. На зустрічі також говорили про можливе використання російських активів на захист та відновлення України, а також про нові фінансові інструменти підтримки. Лідери домовилися про подальші контакти для підготовки міжурядових консультацій. Данія також виділила фінансування у розмірі понад 360 млн євро для українського виробництва та 90 млн євро на американську зброю для України у межах ініціативи PURL.

  • Німеччина заблокувала видачу гуманітарних віз росіянам

    Німеччина заблокувала видачу гуманітарних віз росіянам

    Німеччина припинила видачу гуманітарних віз росіянам та білорусам, повертаючись до попереднього підходу, коли ці візи видавалися лише у виняткових випадках та за непрозорими критеріями. Прискорена процедура видачі гуманітарних віз була запущена у травні 2022 року, але у травні 2025 року була призупинена. Новий уряд Німеччини вирішив припинити цю програму та відмовитися від прискореного механізму для громадян Росії та Білорусії. Росіяни, які виїхали з країни через кримінальні справи, часом мають можливість подати на візу через посольство Німеччини в Москві. Проте інші шляхи для росіян, які зазнали політичних переслідувань, часто закриті через відсутність закордонних паспортів та інші труднощі. Німецька влада розглядає можливість продовження видачі гуманітарних віз для росіян та білорусів у межах аналогічних програм для інших країн, таких як Афганістан, Сирія та Іран.