Президент США Дональд Трамп після переговорів у Давосі оголосив про існування “рамкової угоди щодо Гренландії” на своїй платформі Truth Social. Це викликало здивування через напруженість між Європою та США. Трамп заявив про продуктивну зустріч з генсеком НАТО та планує угоду щодо Гренландії, яка, за його словами, буде корисною для США та НАТО. Європейці не погоджуються з цим, наголошуючи на суверенітеті Гренландії та необхідності угоди між усіма сторонами. Угода може передбачати розширення військової присутності США, співпрацю у сфері видобутку корисних копалин та посилення безпеки в Арктиці. Трамп вже давно виражав бажання придбати Гренландію, мотивуючи це потребою у безпеці та рідкісноземельних мінералах.
Позначка: НАТО
Шалені цифри: Рютте назвав втрати РФ у грудні
У грудні в боях проти України гинули 1000 російських солдатів на день. Про це у середу, 21 січня, заявив генсек НАТО Марк Рютте, підкресливши, що йдеться саме про вбитих, а не про поранених. Текст його промови на панельній дискусії в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі наводить сайт НАТО.
“І так, це правда, що в грудні росіяни втрачали 1000 на день – не важко поранених, а мертвих. Це понад 30 000 за грудень. У 1980-х роках в Афганістані радянські війська втратили 20 000 за 10 років. Зараз вони (Росія – ред.) втрачають 30 000 за місяць”, – сказав Рютте.
Він також зазначив, що попри всю увагу європейців до вирішення питання щодо Гренландії, він вважає, що головне питання зараз все одно не острів, а саме Україна.
“У той час, як ми говоримо, російські ракети і російські дрони атакують енергетичну інфраструктуру України. Ми знаємо, що зараз у Києві мінус 20 градусів. Ми знаємо, що Україна може забезпечити лише 60 відсотків власних потреб в електроенергії”, – сказав Рютте.
Він додав, що незважаючи на втрати, Російська Федерація продовжує посилювати атаки і наступальні дії в Україні.
Також генсек НАТО розповів, що 90 млрд євро допомоги від Єврокомісії будуть доступні “тільки в березні, квітні, травні”, давши зрозуміти, що на це потрібен час.
Крім того, Рютте підкреслив, що в України недостатньо перехоплювачів і американського озброєння, оскільки в Європі його більше немає.
“Тому ця увага до України має бути нашим пріоритетом номер один, а потім ми можемо обговорювати всі питання, включно з Гренландією. Але на першому місці має бути Україна, оскільки це має вирішальне значення для безпеки Європи і США”, – резюмував він.
Данія може передати США ділянки у Гренландії під бази – ЗМІ
Представники країн-членів НАТО розглядають можливість часткової передачі США суверенітету Данії над окремими ділянками Гренландії з метою розміщення там американських військових баз.Про це у середу, 21 січня, повідомило The New York Times із посиланням на обізнані джерела.
Зазначається, що двоє з учасників переговорів порівняли потенційну домовленість із моделлю британських баз на території Кіпру. Попри це, невідомо, чи є обговорюваний компроміс частиною ширшої угоди, про яку раніше заявляв президент США Дональд Трамп.
У НАТО підтвердили факт тристоронніх переговорів між Данією, Гренландією та США. Їхня мета – не допустити військової або економічної присутності Російської Федерації чи Китаю в арктичному регіоні.
Обговорення між союзниками передували заявам Трампа на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, де він наголосив, що не погодиться ні на що менше, ніж передача США Гренландії у власність, однак виключив можливість застосування сили.
Згодом Трамп повідомив у соцмережах про досягнення рамкової домовленості з генсеком НАТО Марком Рютте щодо майбутнього статусу Гренландії, назвавши її потенційно вигідною для США та всіх країн Альянсу.
Також Трамп заявив, що ухвалено рішення не запроваджувати тарифи проти країн Європи.
“Це наша територія”. Зухвала промова Трампа
Рютте підтвердив непублічні переговори з Трампом щодо Гренландії
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що Альянс таємно працює над врегулюванням конфлікту з президентом США Дональдом Трампом стосовно Гренландії, але разом із цим він поділяє його занепокоєння щодо безпеки в Арктиці. Рютте зазначив, що він працює над цим питанням у тіні, не розголошуючи деталі. Він також підтримав Трампа у питанні безпеки в Арктиці, вважаючи, що НАТО повинен підвищити заходи для захисту регіону від впливу Росії та Китаю. Рютте висловив переконання, що Альянс працює над колективним захистом Арктичного регіону.
Рютте нагадав про “головну проблему” НАТО
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що основною проблемою для Альянсу зараз є війна Росії проти України, а не ситуація навколо Гренландії. Він висловив занепокоєння тим, що увага може бути зосереджена на інших питаннях, а не на конфлікті в Україні. Рютте підкреслив, що Росія руйнує українську енергосистему, що призводить до серйозних проблем для країни. Він закликав до підтримки України з боку Заходу і наголосив на необхідності підготовки до можливих викликів з боку Росії у майбутньому.
Трамп зробив нову заяву щодо Гренландії
Президент США Дональд Трамп обіцяв знайти рішення у питанні Гренландії, яке задовольнить НАТО. Він заявив це під час пресконференції з нагоди першої річниці на посаді президента. Трамп відповів на запитання про розпад НАТО через придбання Гренландії, сказавши, що знайде рішення, яке всіх задовольнить і буде сприятливим для безпеки. Також він зазначив, що на економічному форумі в Давосі заплановано багато зустрічей і він впевнений, що все буде добре. У цей час Верховний суд США розглядає питання законності тарифів Трампа, які можуть вплинути на ставлення Європи до Гренландії. Трамп відзначив, що у нього є інші альтернативи, але вважає, що його підхід є найкращим і найсильнішим.
США скорочують свою участь в структурах НАТО – ЗМІ
США планують зменшити свою участь у дорадчих групах НАТО, але не покидають Альянс. Це означає, що близько 200 військових можуть бути відкликані з центрів передового досвіду НАТО, але цей процес буде поступовим і може тривати роки. США також скоротять участь у дорадчих структурах, що займаються енергетичною безпекою та морськими операціями. Однак американські функції можуть бути перерозподілені всередині НАТО. Це рішення не пов’язане з висловлюваннями Трампа про Гренландію, які викликали критику. Представник НАТО зазначив, що коригування військової присутності не є незвичним і Альянс співпрацює з Вашингтоном. Міністр фінансів США підтвердив, що США залишаються у НАТО.
Розрив через Гренландію. Нове НАТО без США
Дональд Трамп загрожує ввести мита проти будь-кого, хто може завадити йому захопити Гренландію. Перші у списку – Франція, Німеччина, Велика Британія, Данія, Норвегія, Швеція, Нідерланди та Фінляндія. Розрив Європи з Америкою після цього неминучий? На фоні загострення відносин і сумнівів щодо подальшого існування НАТО створена для підтримки України коаліція охочих може стати новим альянсом з безпеки, пише Politico.
Божевілля Трампа
Європейські чиновники у приватних розмовах називають підхід Трампа щодо Данії та Гренландії божевільним і безглуздим, припускаючи, що президента США охопив бойовий дух після повалення влади у Венесуелі. В Європі вважають загрози Трампа необґрунтованою атакою США на союзників по той бік Атлантики.
Європі час визнати правду про те, що Америка Трампа більше не є надійним торговим партнером, а тим більше — надійним союзником у сфері безпеки, йдеться в аналізі. Якщо США кардинально не змінять підхід, цей процес, ймовірно, завершиться радикальною перебудовою Заходу, яка порушить глобальний баланс сил. Politico вважає, що наслідками можуть бути як трансатлантична економічна шкода через зростання торгової напруженості, так і ризики безпеки, оскільки Європа намагається захистити себе без американської допомоги.
Альтернатива США
В матеріалі йдеться, що довгостроковий розрив ЄС з США стане болісною перспективою для багатьох, адже покладе край 80 рокам мирної співпраці, взаємної підтримки і вигідної торгівлі, а також завдасть смертельного удару по НАТО. Тому зараз деякі чиновники розглядають коаліцію охочих, яка була створена для підтримки України, як основу для нового альянсу без участі США.
В рамках коаліції радники з національної безпеки 35 урядів регулярно контактують, часто зустрічаються онлайн і особисто, а також взаємодіють за допомогою текстових повідомлень.
За даними Politico, європейські лідери, зокрема прем’єр Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, а також президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр Італії Джорджія Мелоні, регулярно переписуються один з одним — часто у груповому чаті.
«Коаліція охочих спочатку була присвячена Україні. Але вона створила дуже тісні зв’язки між деякими ключовими людьми у столицях. Вони зміцнили довіру, а також налаштувалися на співпрацю. Вони знають один одного по імені, і з ними легко зв’язатися і надсилати текстові повідомлення», — сказав один із дипломатів.
Цей формат потенційно може стати основою для нового альянсу з безпеки без участі США на фоні сумнівності існування НАТО, пише Politico.
Роль України
Є в чатах з європейськими лідерами і Володимир Зеленський. В матеріалі підкреслюється, що зараз Україна є найбільш мілітаризованою країною в Європі, з величезною армією, високорозвиненою індустрією виробництва безпілотників і великим досвідом у реаліях ведення війни, ніж хто-небудь інший.
Військова міць України разом з військовими можливостями Франції, Німеччини, Польщі та Великої Британії буде величезною і включатиме як ядерні, так і неядерні держави, підкреслює Politico.
Європа обговорює новий оборонний альянс без США
Після заяви Дональда Трампа про можливі тарифи та спробу взяти під контроль Гренландію, європейські уряди почали оцінювати необхідність формування нових альянсів без участі США. Про це повідомляє Politico.
Відповідне рішення обумовлене зниженням довіри до Америки як надійного партнера у торгівлі та безпеці.
Настав час визнати, що Америка Трампа більше не є надійним партнером – ні в торгівлі, ні в сфері безпеки, і розраховувати на власні сили, пояснили виданню європейські посадовці.
“У політиці США відбулося зрушення, і в багатьох відношеннях він має постійний характер, – зазначив представник одного з європейських урядів. – Чекати, доки все вляжеться, – не вихід. Необхідно організувати впорядкований та скоординований перехід до нової реальності”.
Європейські лідери, зокрема з Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії, активно обговорюють координацію дій у межах неформальної групи “coalition of the willing”. Обмін повідомленнями між ними дозволяє швидко реагувати на кроки США, зберігаючи єдність та підготовку до потенційного нового безпекового альянсу.
Новий формат може стати основою військового альянсу в епоху, коли США більше не підтримують НАТО та європейську безпеку. Він не виключає співпраці з США, але ця співпраця не буде розглядатися як належне, як раніше. Якщо до нього приєднається Україна, що має найбоєздатнішу армію Європи, то спільно з Францією, Німеччиною, Польщею, Великою Британією та рядом інших країн коаліція матиме значну військову потужність і включатиме як ядерні, так і неядерні держави.
Хоч шлях України до НАТО тепер закритий, значущість членства в альянсі в нинішніх умовах, коли гарантії військової підтримки США більше не можна вважати непорушними, зменшується. Якщо Україна стане частиною європейської коаліції, вона зможе координувати свої оборонні дії з європейськими партнерами та розраховувати на їхню допомогу.
Початок кінця НАТО: Канада тікає від США, чи вдасться це Гренландії
Рятуйтеся, хто може 16 січня 2026 року Канада і Китай офіційно оголосили про укладення стратегічного партнерства, котре знаменує собою суттєве перезавантаження двосторонніх відносин після років напруги.
Цей крок відбувся в рамках першого з 2017 року державного візиту канадського прем’єр-міністра Марка Карні до Пекіна.
Згідно з цими домовленостями, Канада погодилася знизити імпортні мита на китайські електромобілі (до 6,1%, замість попередніх 100%), що значно спрощує вихід китайських EV на канадський ринок.
У відповідь Китай також знизить ставки на низку канадських продуктів, зокрема насіння каноли, й скасує інші обмеження, що тривалий час стримували торгівлю.
У Пекіні ситуацію описали як стратегічне партнерство, що відкриває нові можливості для співпраці у торгівлі, енергетиці, сільському господарстві і фінансах.
Оттава ж таким чином прагне зменшити свою економічну залежність від США у значній частині зовнішньої торгівлі й диверсифікує ринкизбуту. “Наші відносини зі США набагато ширші і глибші, ніж з Китаєм. Однак, якщо оцінювати динаміку розвитку канадсько-китайських відносин в останні місяці, вони справді стали більш передбачуваними, і результати цього вже помітні”, – зазначив Карніпід час прес-конференції у Пекіні. Він також додав, що переговори в Пекіні були “відвертими” та зосереджувалися на розширенні співробітництва між країнами.
Не складно збагнути, щона цей крок Канада наважилася внаслідок американських спроб зробити її “51-м штатом” шляхом економічного тиску.
При цьому США з 1 лютого вводять додаткові мита на імпорт з Данії, Норвегії, Швеції, Франції, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів і Фінляндії через те, що вони виступили проти американської анексії Гренландії, – про це Трамп повідомив у соцмережі Truth Social. “Ми протягом багатьох років фактично субсидували Данію, всі країни Європейського Союзу та інші держави, не стягуючи з них мит або будь-яких інших форм компенсації. Тепер, після століть, настав час Данії віддячити – на кону стоїть глобальний мир”, – написав він. Тож унеділю, 18 січня, вісім європейських держав (сама Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Нідерланди, Норвегія, Швеція та Сполучене Королівство) оприлюднили узгоджену позицію у відповідь на заяви Дональда Трампа щодо можливого запровадження проти них 10% торговельних мит за допомогу Гренландії, на котру президент США теж накинув оком.
Спільний документ було розміщено на офіційному вебресурсі уряду Німеччини. У заяві наголошується, що подібні кроки з боку Вашингтона несуть серйозні ризики для стабільності трансатлантичного партнерства та можуть підірвати взаємну довіру між союзниками.
Країни, котрі одночасно є членами НАТО, підтвердили свою спільну зацікавленість у посиленні безпеки в Арктичному регіоні, підкресливши, що це питання має стратегічне значення для всієї трансатлантичної спільноти. У цьому контексті зазначається, що заплановані та заздалегідь погоджені військові навчання Arctic Endurance, що їх ініціює Данія разом із партнерами, повністю відповідають оборонним цілям Альянсу.
Автори заяви окремо акцентували: ці маневри не спрямовані проти жодної держави. Вони відбуваються на тлі загостреної міжнародної обстановки, проте не мають наступального чи провокаційного характеру. “Ми повністю солідарні з Королівством Данія та народом Гренландії. Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу на основі принципів суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо”, – йдеться у заяві. Окрім цього, у документі підкреслюється, що погрози застосування торговельних обмежень можуть спровокувати небезпечну ескалацію та подальше погіршення відносин між Європою та США. Клуб імені Трампа Водночас Трамп знову озвучив тезу про те, що Китай і Росія нібито хочуть забрати Гренландію собі, а Данія нічого не може з цим вдіяти. “Зараз їх “захист” складається з двох упряжок з собаками, одну з яких додали нещодавно”, – написав він. За словами Трампа, тільки США під його особистим керівництвом здатні захистити острів.
То чи штовхають і Європу в обійми Китаю наміри адміністрації США щодо Гренландії? І як тепер можуть розвиватися події?
Насправді весь галас Трампа навколо Гренландії має далеко спрямовану мету, вважає політтехнолог та соціолог Віктор Небоженко. “Йому важливо позбутися НАТО і відкрити Путіну шлях до Європи. Європа вже рік зазнає подвійного тиску з боку США та Росії. Мета спільної стратегічної ініціативи Трампа та Путіна – це не Україна, а НАТО: згадайте ультиматум Рябкова (заступник міністра МЗС РФ – ред.) наприкінці 2021 року”, – пише він у соцмережі. Для цього, продовжує Небоженко, США та Росія одночасно й ведуть гібридну війну різними засобами проти Європи. “США намацали слабке місце Європи – це тарифи, Гренландія та Україна. Захоплення Гренландії, за планом Трампа, з одного боку, закриває Китаю перспективи у Північному морському шляху – рух китайських танкерів 20 днів замість 38-ми. З іншого боку, вимога поступитися США Гренландією має пересварити країни Європи щодо цілей та завдань НАТО. Тоді ЄС буде не до концентрації на допомозі Україні”, – підкреслює експерт. Тож, на його думку, головна мета Трампа та Путіна – це криза та розпад НАТО. “Бо НАТО цементує Європу, а не ЄС. Для Путіна криза та ослаблення НАТО – це шлях до Європи”, – попереджає він. І яким би апокаліптичним не виглядав такий сценарій (поряд з іншими версіями, включно зі спробою росіян за допомогою Гренландії грати Трампом “втемну” та навіть “ігор розуму” головного американця світу), він має право на життя.
Варто лишень згадати ще одну свіжу ініціативу Трампа щодо так званої “Ради миру”, про як він заявив теж 16 січня. І до котрої у якості засновника вже рветься прем’єр Угорщини Віктор Орбан, за сумісництвом європейський посіпака Трампа та Путіна.
То чи впливатиме все це на рішучість Європи підтримувати Україну, за застереженням Небоженка?
Ці процеси дійсно можуть частково підштовхувати Європу до активнішої співпраці з Китаєм на економічному рівні. Але стратегічні пріоритети щодо безпеки і підтримки України залишаються вагомими факторами, що стримують повне переорієнтування.
Загалом, саме гармонізація економічних та безпекових інтересів визначатиме, як ці події вплинуть на динаміку війни в Україні.
Ірина Носальська