Посол Європейського Союзу в Україні Катарина Матернова підкреслила, що миру в Україні неможливо досягнути шляхом односторонніх поступок, а справді справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора.
Матернова окреслила червоні лінії Євросоюзу, вкорінені в міжнародному праві.
“Повна повага до міжнародного права, включаючи незалежність, суверенітет та недоторканність кордонів України. Повне та безумовне припинення вогню – за суворого міжнародного моніторингу. Україна за столом переговорів – її голос має бути центральним у всіх обговореннях. Міцні гарантії безпеки – без обмежень щодо збройних сил України та без російського вето щодо її шляху до ЄС чи НАТО. Ніякої зміни кордонів силою – лише Україна вирішує питання власної території”, – йдеться в дописі Матернової на ФБ-сторінці.
Матернова наголосила, що справедливий мир вимагає рішучого та тривалого тиску на агресора, і разом зі Сполученими Штатами Євросоюз має посилити санкції та загальний економічний тиск.
“ЄС твердо стоїть на боці України та підтримує її у політичному, військовому, фінансовому та гуманітарному плані. І залишатиметься поруч з Україною, доки не буде досягнуто справедливого миру. І після цього також”, – додає дипломатка.
Позначка: Мир
-
Досягнення миру: посол ЄС окреслила червоні лінії
-
Азербайджан та Вірменія відмовилися від територіальних претензій
Лідери Азербайджану та Вірменії підписали мирну угоду у Вашингтоні за сприяння президента США Дональда Трампа. Угода передбачає взаємне визнання суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів, а також врегулювання ряду інших питань після десятиліть конфлікту між країнами. Серед умов угоди – встановлення дипломатичних відносин, створення комісій для делімітації та демаркації кордону, заборона розміщення військ третіх країн на спільному кордоні, спільна боротьба з тероризмом і проявами нетерпимості, врегулювання гуманітарних проблем і розвиток співпраці в різних сферах. Угода набуде чинності після ратифікації в обох країнах та буде зареєстрована в ООН. Крім того, сторони закликали закрити Мінський процес з урегулювання конфлікту. Декларація про мир відкриває шлях до сталого миру в регіоні і передбачає співпрацю між Вірменією та США у питанні транзитного маршруту TRIPP.
-
Таїланд і Камбоджа підписали мирну угоду
Таїланд і Камбоджа уклали угоду на 13 пунктів щодо зменшення напруженості на кордоні. Домовленості були досягнуті під час переговорів у Куала-Лумпурі. Представники обох країн підписали протоколи, спрямовані на вирішення конфлікту та повернення миру у цьому регіоні. Конфлікт, який тривав з 24 липня, призвів до смерті понад 30 осіб та змусив понад 150 000 цивільних стати біженцями. Конфлікт виник через розбіжності у тлумаченні кордонів, встановлених у 20-му столітті. Після телефонного заклику президента Трампа сторони погодилися на переговори, які призвели до підписання угоди про припинення вогню.
-
Руанда і Конго погодилися на мирну угоду
Представники африканських Руанди та Демократичної Республіки Конго підписали через свої технічні делегації текст мирної угоди між обома країнами. Про це у середу, 18 червня, повідомив Державний департамент США, який виступив посередником у переговорах.
Зазначається, що міністерське підписання очікується 27 червня.
У Держдепі зазначили, що нинішнє підписання є підготовчим етапом до офіційної церемонії за участі міністрів, свідком якої стане держсекретар США Марко Рубіо.
Згідно з повідомленням, угода ґрунтується на “Декларації принципів” від 25 квітня та була результатом триденних “конструктивних діалогів щодо політичних, безпекових і економічних інтересів”.
Документ містить положення про:- повагу до територіальної цілісності та заборону воєнних дій;
- роз’єднання, роззброєння й умовну інтеграцію незаконних збройних формувань;
- створення Спільного механізму координації в сфері безпеки;
- гарантування гуманітарного доступу та сприяння поверненню біженців і внутрішньо переміщених осіб;
- рамки для регіональної економічної інтеграції.
У повідомленні, поширеному спільно урядами США, Руанди та ДР Конго з нагоди мирних переговорів, що відбулися цього тижня у Вашингтоні, зазначається, що Катар також узяв участь у дискусіях, аби забезпечити узгодженість ініціатив двох країн, спрямованих на діалог і стабільність у регіоні.
Війна між двома країнами загострилася наприкінці січня, коли повстанське угруповання M23, що діє на сході ДР Конго за підтримки Руанди, захопило стратегічне місто Гома – столицю провінції Північне Ківу. У лютому бойовики також зайняли Букаву – столицю сусіднього Південного Ківу. Обидві провінції відомі своїми багатими покладами корисних копалин. -
Путінський меморандум. Що Кремль хоче від України
У Москві обіцяли вислати до Києва проєкт “мирного меморандуму” з ключовими принципами врегулювання конфлікту. За даними агентства Reuters, Російський президент Путін намагається досягти миру в Україні, але за умови, що Захід зробить значні поступки, включаючи зупинення розширення НАТО на схід та скасування санкцій. Росія також вимагає українського нейтралітету та захисту російськомовних громадян в Україні. Кремль хоче письмові гарантії від Заходу щодо своїх вимог. Україна відкидає право вето Росії щодо вступу до НАТО та вимагає юридичних гарантій безпеки. Путін також вимагає територіальних поступок, заявляючи про намір утримати частини українських областей. Москва вимагає врегулювання конфлікту, але підкреслює необхідність вирішення “корінних причин” війни.
-
Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні
Стратегія ставок на повернення Дональда Трампа до президентства США, яка була популярною на ринку країн, що розвиваються, виявилася невдалим експериментом. Це призвело до збитків для інвесторів, які вклали свої кошти в доларові облігації України, які зазнали понад 10% втрат у 2025 році, що є найгіршим показником серед ринків країн, які розвиваються.
Причиною цього став згасаючий оптимізм, пов’язаний з очікуванням, що Трамп виконає свої обіцянки та укладе мирну угоду. Інвестори все ще сподіваються на досягнення угоди, але їхні очікування стають менш оптимістичними.
У той час, коли на українському ринку відбуваються негативні зміни, варто зазначити, що ринки Східної Європи, включаючи Варшаву, Прагу та Будапешт, зафіксували значний зріст. Це пов’язано з обіцянками Німеччини та інших країн виділити значні кошти на оборону, що спричинило позитивні курси акцій та валют у цих регіонах.
У цілому, геополітичні ризики впливають на ринки країн, що розвиваються, та створюють нестабільність. Наприклад, відкладені вибори в Румунії та Польщі тримають інвесторів у напрузі, а недостатність миру на Україні може мати серйозні наслідки.
Однак, важливо зауважити, що сподівання на мир та стабільність в Україні продовжують жити, хоча знижені. Інвестори шукають менш ризиковані активи, такі як корпоративні облігації, які є менш чутливими до геополітичних коливань.