Велика Британія змінює правила для українських біженців, роблячи процес отримання притулку складнішим. Одним із аргументів є визнання деяких західних регіонів України безпечними, що може позбавити багатьох українців права на захист. Це рішення викликає невизначеність серед українців, які розраховували на довгострокову підтримку. Причиною змін є потреба зменшити навантаження на британську міграційну систему через зростання кількості заявок на притулок. За даними МВС Великої Британії, східні області України є активними зонами бойових дій, тоді як західні області, такі як Закарпаття, Львівщина та Волинь, вважаються безпечними для проживання. Проте британцям рекомендується уникати поїздок до України навіть у західні області. Це рішення стало викликом для українських біженців, які тепер стикаються з невизначеністю щодо своєї майбутньої долі.
Позначка: Миграционная политика
-
Без іммігрантів: Трамп планує новий перепис населення в США
Президент США Дональд Трамп оголосив про намір провести новий перепис населення, який виключатиме нелегальних іммігрантів. Його плани викликали обурення та можуть стати предметом судових розглядів. Трамп заявив, що доручив підготувати перепис, який буде “точним та заснованим на сучасних фактах” і не буде враховувати нелегальних мешканців. Це відрізняється від звичайного обліку всіх мешканців країни. Ця ініціатива може вплинути на політичну рівновагу у Конгресі, зокрема перед виборами 2026 року. Експерти вважають, що такі зміни можуть мати серйозні наслідки для розподілу місць у Конгресі між штатами. Трампу вже раніше не вдалося внести зміни у процедуру перепису, і деякі юристи зауважують, що для цього потрібне затвердження Конгресу. Також інші члени Республіканської партії висловлюють схожі погляди на перепис для політичних цілей. Експерти підкреслюють, що ініціатива Трампа може бути непродуманою та сумнівною юридично.
-
Німеччина провела першу депортацію злочинців до Афганістану
Німеччина здійснила першу депортацію злочинців до Афганістану за нової міграційної політики Мерца. Спецрейсом до Кабула відправили 81 афганця, зокрема засуджених за вбивства, зґвалтування та інші злочини. Про це повідомляє Bild у п’ятницю, 18 липня.
Це перший такий рейс у межах жорсткішої міграційної політики уряду канцлера Фрідріха Мерца. Літак із депортованими вже приземлився в столиці Афганістану.
Серед депортованих – 12 осіб, засуджених за вбивства, 17 – за сексуальне насильство, а також понад 40 інших злочинців, причетних до тяжких насильницьких дій. До списку також увійшли кілька наркоторговців.
Зауважується, що один із депортованих – афганець, який у 2019 році в місті Іллеркірхберг разом із трьома спільниками протягом кількох годин ґвалтував 14-річну школярку в центрі для біженців.
“Нам вдалося організувати ще один депортаційний рейс із злочинцями до Афганістану. Відтак, ми починаємо реалізовувати черговий пункт зміни політики з коаліційної угоди… У нашій країні немає права на перебування для злочинців, які вчинили особливо тяжкі злочини”, – зазначив міністр внутрішніх справ ФРН Александр Добріндт.
Він додав, що депортації засуджених до Афганістану мають бути продовжені. За його словами, для вивезення всіх афганців, котрі підлягають примусовому поверненню, потрібно ще щонайменше 16 рейсів.
Згідно з даними Центрального реєстру іноземців, станом на 30 червня у ФРН перебували 1710 громадян Афганістану, яких мають депортувати негайно. Ще 9462 афганці отримали тимчасову відстрочку депортації.
Рішення про депортацію до Кабула підтримав міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер.
“Європа нарешті стає жорсткішою та послідовнішою. Ми повинні й надалі рішуче видворяти злочинців і тих, хто становить загрозу”, – резюмував він.
Раніше ФРН заявила про намір посилити міграційну політику за прикладом Данії.
Німеччина посилить контроль над міграцією -
Німеччина втратила лідерство в ЄС за кількістю заявок на притулок
У першій половині 2025 року Німеччина перестала бути країною номер один у Європі за кількістю поданих прохань про надання притулку. Про це повідомив Bild у суботу, 5 липня.
Вказано, що за шість місяців надійшло 61 300 первинних заяв – це майже вдвічі менше, ніж за аналогічний період 2024 року (121 426). У червні кількість заявок не перевищила 7000 – такий низький показник востаннє було зафіксовано взагалі 2013 року.
Причиною різкого зниження стало посилення міграційної політики: запроваджено додаткові прикордонні перевірки, призупинено програму возз’єднання сімей, скасовано прискорене отримання громадянства. Крім того, збільшено список так званих “безпечних країн”, звідки тепер складніше набути статусу біженця.
“Це очевидні успіхи у розвороті міграції. Ми послідовно продовжуємо йти шляхом до того, щоб перевернути міграцію з ніг на голову”, – заявив у коментарі виданню міністр внутрішніх справ Німеччини Олександр Добриндт.
Згідно з внутрішньою доповіддю Єврокомісії, Німеччина тепер на третьому місці в ЄС, поступаючись кількістю заявок на притулок Іспанії (76 020 заявок) і Франції (75 428). Впритул йдуть Італія та Греція. Найменші показники у Угорщини (47 заявок), Словаччини (84) та Литви (152).
Серед прохачів притулку у Німеччині лідирують вихідці з Афганістану (22%), Сирії (20%) та Туреччини (11%). Також до першої п’ятірки увійшли громадяни Іраку та Росії, остання – з часткою 3,1%.