Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво.
Позначка: Міни
-
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
-
На Майорці горів літак Ryanair, 18 постраждалих
На іспанському острові Майорка на борту літака авіакомпанії Ryanair, що приземлився в аеропорту міста Пальма-де-Майорка, спалахнула пожежа. Постраждали 18 людей, повідомило місцеве видання Diario de Mallorca у суботу, 5 липня.
Вказано, що інцидент стався сьогодні вночі. Перед посадкою екіпаж літака Ryanair повідомив диспетчерам про пожежу на борту. Після цього було задіяно встановлений протокол для таких випадків.
Пасажирам довелося евакуюватися через крила, щоб дістатися до безпечного місця та злітно-посадкової смуги.
В результаті інциденту постраждали 18 осіб, шість із них доправили до лікарні.
Що саме спричинило пожежу на борту, поки не уточнюється. Представники Ryanair та служби аеропорту проводять перевірку.
Нагадаємо, у червні літак Ryanair здійснив екстрену посадку в Німеччині через сильну турбулентность. Тоді постраждали дев’ятеро людей, деяких з них госпіталізували.
Раніше стало відомо, що лоукостер Ryanair встановив рекорд у Європі щодо кількості перевезених пасажирів. -
Кінець “м’ясних штурмів”: як протипіхотні міни вплинуть на фронт
Росія не дотримувалася норм За даними, які наводить центр воєнної травми SuperHumans, 95% поранень в українських військових – це мінно-вибухові травми. До порівняння: серед західних військових, що воювали в Іраку в середині 2000-х, цей показник був 68%.
Але всі роки війни Україна не могла відповісти Росії та використовувати протипіхотні міни на фронті. Тепер все може зміниться – через вихід нашої держави з Оттавської конвенції.
Оттавська конвенція – (повна назва: “Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення”) – це міжнародна угода, яка спрямована на повну заборону протипіхотних мін.
Конвенція була ухвалена на дипломатичній конференції в Осло 18 вересня 1997 року і відкрита для підписання в Оттаві 3-4 грудня 1997 року (звідси і назва “Оттавська конвенція”). Вона набула чинності 1 березня 1999 року.
Конвенція спрямована на знищення протипіхотних наземних мін у всьому світі. Крім того, вона зобов’язує країни-учасниці розміновувати території.
Крім того, країни-учасниці Конвенції зобов’язуються не використовувати, не розробляти, не виробляти, не набувати, не накопичувати, не передавати і не заохочувати будь-кого до забороненої діяльності з протипіхотними мінами. Держави-учасниці також повинні знищити всі свої запаси протипіхотних мін протягом певного періоду (як правило, чотири роки після набуття чинності Конвенцією для даної країни).
До серпня 2022 року 164 держави ратифікували договір або приєдналися до нього. Однак деякі країни, які є колишніми або чинними виробниками наземних мін, такі як США, Китай та Росія, не підписали цей договір.
А от Україна підписала Оттавську конвенцію в лютому 1999 року і ратифікувала її у 2005 році. Донедавна наша держава сумлінно виконувала її положення, знищивши значну частину своїх запасів протипіхотних мін.
Однак, через повномасштабне вторгнення Російської Федерації та масове використання нею протипіхотних мін, Україна та низка інших країн, що межують з РФ (наприклад, Латвія, Литва, Естонія, Польща та Фінляндія), ухвалили рішення про вихід з Оттавської конвенції. Це було зроблено з міркувань самооборони, оскільки країна-агресор не дотримується норм конвенції, створюючи асиметричну перевагу. Питання виживання Про проблему мінування територій на шляху просування армії Росії зараз говорять у контексті наступу на Сумщині. За оцінкою DeepState, українцям там бракує фортифікацій та мінних полів. А ще раніше ця проблема стала очевидною, коли російська армія практично за одну добу змогла просунутися з Криму на південь Херсонщини і до Бердянська на Запоріжжі.
Без заборони на використання протипіхотних мін ситуація на фронті могла бути інакшою. Як зазначає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив у своєму Telegram-каналі, на момент ратифікації Конвенції Україна мала п’ятий у світі арсенал протипіхотних мін і другий у світі за наявністю мін ПМН і ПФМ-1. Перший арсенал за кількістю цієї компоненти був у Росії, яка Оттавську конвенцію не підписувала.
Із 2005 року Україна знищувала свої запаси, пише Коваленко. І навіть після 2014-го, коли почалася пряма російська агресія, наша держава продовжувала дотримуватися конвенції (зокрема, зобов’язалася з 2015 до 2018 року утилізувати три мільйони ППМ). “А тепер тільки уявіть, якби ці три мільйони мін були розміщені вздовж кордону з Росією в Чернігівській, Сумській та Харківській області. Це, грубо кажучи, по чотири міни на метр (розміщуються міни за іншою системою, це просто для розуміння масштабу). Але замість цього ми їх утилізували”,- пише Коваленко. Але чому Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції саме зараз? В заяві МЗС йдеться, що Україна 20 років сумлінно виконувала положення документу. Водночас масове використання протипіхотних мін у війні проти України Росією створило асиметричну перевагу для агресора. “Таким чином, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН”,- підкреслюється в документі. За словами дипломатів, зараз йдеться про виживання та збереження України як суверенної, незалежної та вільної держави. Тому вихід з Оттавської конвенції був критично необхідним.
А експерти, опитані виданням BBC Україна, визнають, що вихід з Оттавської конвенції став для України фактично питанням виживання – і в нашої державі є запас протипіхотних мін, який можна застосувати вже зараз.
Але як швидко ми побачимо зміни на фронті? Питання стратегічного рівня Протипіхотні міни – це дешевий і масовий спосіб ураження, каже військовий експерт Павло Нарожний в розмові з Укрінформом. “Це потужна, гарна зброя, яка в першу чергу битиме по піхоті, а зараз у переважній більшості штурмів здійснюється саме нею, без застосування важкої техніки”,- каже Нарожний. Як приклад, Нарожний наводить одне з останніх зведень Генштабу: знищено лише один танк, але понад тисячу солдатів. Тому Україні давно варто було придумати метод ефективно, масово й дешево знищувати окупантів. Протипіхотні міни будуть явно дешевші за артилерію і дрони, додає Нарожний.
Навіть якщо ППМ не вбивають, а лише ранять ворожий особовий склад (а сучасні міни робляться з таким розрахунком), все одно це зупиняє групу, гальмує, а далі можна добивати її хоч артилерією, хоч дронами. Втрати окупантів мають збільшитися і це матиме психологічний вплив на РОВ, впевнений експерт.
Але де взяти міни? Голова Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан переконаний, що наша держава може як виробляти їх, так і отримувати як військову допомогу від інших держав.
Ймовірно, пише Еспресо, що на українських складах є ще радянські протипіхотні міни, які українські сили почнуть активно використовувати. Крім ПФМ‑1 (“метелик”), мовайдепроПМН-2 (“Чорна вдова”), ПОМЗ-2М, ОЗМ-72 (“Відьма”), МОН-50 та інші, які ефективні проти піхоти завдяки фугасній чи осколковій дії.
Своєю чергою Коваленко пише, що Україна все ж не має тієї кількості протипіхотних мін, яка дозволила б уже завтра побачити наслідки на полі бою. Але це треба змінювати. “Тепер потрібно буде надолужувати згаяне і з лишком. Думаю, питання про виробництво протипіхотних мін в Україні має стати такого ж стратегічного рівня, як і виробництво дронів і боєприпасів”,– вважає експерт. Слід також пам’ятати, що офіційний вихід з Конвенції набуває чинності через шість місяців після повідомлення ООН. Для України це рішення ще має бути затверджене Верховною Радою, але указ президента Зеленського є політичним сигналом про готовність використовувати всі доступні засоби для захисту.
Валерія Шипуля -
У МЗС пояснили вихід з Оттавської конвенції
Україна вирішила вийти з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, пояснивши цей крок потребою захисту від російської агресії. Конвенція стала неспівмірною з реальністю війни, в якій Росія масово застосовує заборонену зброю, не будучи стороною угоди. Про це мовиться в офіційній заяві МЗС у неділю, 29 червня.
Попри те, що у 2005 році Україна ратифікувала Конвенцію, РФ, не будучи державою-учасницею Оттавської конвенції, розв’язала збройну агресію та з 2014 року широко використовує протипіхотні міни як метод ведення війни. Щобільше, з 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на територію нашої держави, масове використання нею таких засобів створило асиметричну перевагу для агресора.
У відомстві наголосили, що на час підписання та ратифікації такі обставини були відсутні та не могли бути передбачені. Відтак, Україна опинилася в нерівній і несправедливій ситуації, яка обмежує її право на самооборону згідно зі статтею 51 Статуту ООН.
Разом з тим, Україна не єдина, хто постав перед складним вибором між виконанням зобов’язань за Оттавською конвенцією та ефективністю захисту своєї Батьківщини від жорсткого агресора, який нехтує усіма міжнародно-правовими нормами.
“Збройна агресія Російської Федерації проти України вже змусила низку держав – Латвію, Литву, Естонію, Польщу та Фінляндію – переглянути свою позицію та ухвалити спільне політичне рішення щодо виходу з Оттавської конвенції”, – нагадали у заяві.
То, враховуючи безумовний пріоритет оборони нашої держави від жорсткої російської агресії, нашої землі від окупації, а людей – від жахливих російських звірств, Україна “ухвалила непросте, але необхідне політичне рішення про припинення виконання нерелевантних зобов’язань за Оттавською конвенцією”.
“В умовах, коли Росія здійснює геноцид з метою знищення України як держави і українців як нації, Україна змушена надавати безумовний пріоритет безпеці своїх громадян та обороні своєї держави. Це стосується зокрема й участі нашої держави у міжнародно-правових документах та механізмах”, – резюмували у МЗС. -
Україна виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін – нардеп
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про вихід нашої держави з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін. Про це повідомив полковник СБУ Роман Костенко у Facebook в неділю, 29 червня.
“Щойно мені повідомили, що президент підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про вихід нашої держави з Оттавської конвенції – міжнародного договору, що забороняє застосування, накопичення та виробництво протипіхотних мін.
Це крок, якого давно вимагала реальність війни. Росія не є стороною цієї Конвенції і масово застосовує міни проти наших військових і цивільних. Ми не можемо залишатися зв’язаними в умовах, коли ворог не має жодних обмежень”, – написав він.
За його словами, тепер черга за парламентом – Верховна Рада має законодавчо затвердити це рішення.
Мер Львова Андрій Садовий теж написав про це. Він нагадав, що таке ж рішення раніше ухвалили Польща, Латвія, Естонія та Фінляндія. Нараз документу на сайті Офісу президента немає. Оттавська конвенція була ухвалена у грудні 1997 року в Канаді та набула чинності у 1999-му. Вона забороняє використання протипіхотних мін, зобов’язує знищити їхні запаси та розмінувати забруднені території.Документ підписали 164 країни. Серед тих, хто не приєднався, – США, Росія, Китай, Індія, Ізраїль, Пакистан, Північна Корея. Верховна Рада України ратифікувала конвенцію 2005 року.
-
Країни Балтії повідомили ООН про вихід із конвенції щодо протипіхотних мін
Латвія, Литва та Естонія спільно повідомили державам-членам ООН про вихід із конвенції, що забороняє протипіхотні міни (Оттавська конвенція). Відповідні заяви напередодні поширили міністерства закордонних справ цих країн.
“Латвія, Естонія і Литва подали свої документи про вихід 27 червня. Відповідно до Конвенції вихід набуває чинності через шість місяців після подачі вищезазначеного документа”, – повідомило МЗС Латвії.
Вказано, що з моменту приєднання прибалтійських країн до конвенції “ситуація у сфері регіональної безпеки істотно змінилася”.
“Вихід надасть Латвії гнучкість для дій зі зміцнення стримування і забезпечення захисту країни та її населення”, – вважають у відомстві.
У МЗС Естонії заявили, що “у зв’язку з погіршенням ситуації з безпекою в Європі Естонія повинна надати своїм Збройним силам гнучкість для зміцнення національної оборони”.
Раніше стало відомо про відповідну заяву МЗС Литви. Очільник відомства Кястутіс Будріс, коментуючи вихід країни з конвенції, заявив, що “це рішення було ухвалено нелегко”.
Також днями повідомлялося, що парламенти Польщі і Фінляндії підтримали рішення денонсувати Оттавську конвенцію. -
Литва оголосила про вихід з угоди про заборону протипіхотних мін
Литва офіційно повідомила ООН про вихід з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін. Про це у п’ятницю, 27 червня, поінформував міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соціальній мережі X.
Він підкреслив, що “це рішення було непростим в ухваленні”. Проте Литва “не має ілюзій щодо того, що Росія є довгостроковою екзистенційною загрозою для Європи”. За таких обставин балтійська держава “використає усі засоби для захисту свого народу та кожного дюйму території НАТО”.
Будріс додав, що Вільнюс залишається відданим принципу відповідальної оборони та міжнародному гуманітарному праву, включно із захистом цивільних.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили Латвія та Фінляндія.
А днями повідомлялося, що Польща також виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін -
Україна одержала тральщики від Бельгії та Нідерландів
Бельгія та Нідерланди передали України тральщики-шукачі мін – BNS Narcis та Zr.Ms. Vlaardingen. Про це повідомило міністерство оборони Нідерландів.
У відомстві зазначали, що їхній Zr.Ms. Vlaardingen дістав назву Мелітополь.
Передача кораблів відбулася на військово-морській базі Зебрюгге в Бельгії. З міркувань безпеки про подію повідомили вже постфактум.
Україна до кінця року також матиме ще один тральщик – Zr.Ms. Makkum, який буде перейменований на Генічеськ.
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс під час церемонії висловив надію, що в майбутньому Чорне море знову стане вільним і відкритим, а всі українські міста будуть звільненими.
“Мисливці за мінами вступають у наступну главу, під новим прапором, з новою місією. Основні порти Одеси і чорноморські судноплавні шляхи є життєво важливими для української економіки. І вони знаходяться під постійною загрозою. Україна може не виграти війну на морі, але вона точно може програти війну на суші. Ми просто не можемо цього допустити”, – сказав Брекельманс.
Раніше ми писали, що Нідерланди оплатять 600 тисяч дронів для ЗСУ. Підписано контракти з українськими виробниками на постачання 600 тисяч дронів на суму 500 млн євро.
Нідерланди замовили для України нові багі Ermine -
Польща виходить з конвенції про заборону протипіхотних мін
Сейм Польщі підтримав законопроєкт про вихід з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. За це рішення у середу проголосували 413 депутатів, 15 були проти, троє утримались, повідомляє RMF24.
Перед голосуванням міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш заявив, що цей крок є надзвичайно важливим для безпеки регіону. Він нагадав, що ініціатива виходу з конвенції була підтримана не лише Польщею, а й країнами Балтії та Фінляндією.
“Польща не може бути обмежена правилами, які заважають захищати нашу країну”, – зазначив міністр.
Оттавська конвенція була ухвалена 18 вересня 1997 року в Осло і набула чинності у 1999 році. Польща підписала цей документ у 1997 році, але ратифікувала лише в 2012 році. Конвенція забороняє застосування та поширення протипіхотних мін і вимагає їхнього знищення. Загалом до неї приєдналися понад 160 країн, серед яких більшість західних держав. Серед країн, що не приєдналися до договору, є Китай, Росія, США, Індія та Пакистан.
Раніше рішення про вихід із Оттавської конвенції ухвалили країни Балтії та Фінляндія.
А в березні стало відомо, що Польща планує розмістити протипіхотні міни на кордонах з Росією та Білоруссю в рамках проєкту Східний щит. -
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції.