Китай – Сторінка 6

Кінець ядерної угоди РФ і США: Китай зробив заяву

Китай шкодує про припинення дії Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (ДСНО) між США та Росією. Про це заявив речник МЗС КНР Лінь Цзянь, передає Укрінформ у четвер, 5 лютого.

“Стосовно ДСНО між США та РФ Китай висловлює жаль з приводу припинення терміну дії договору. Вказана угода має величезне значення для підтримки глобальної стратегічної стабільності”, – сказав він.
За словами речник МЗС Китаю, світова спільнота стурбована тим, що припинення терміну дії договору негативно вплине на міжнародну систему контролю за нерозповсюдженням ядерних озброєнь.

“Китай закликає американську сторону позитивно відреагувати на пропозиції Росії щодо збереження зобов’язань за договором та якнайшвидше відновити стратегічний діалог із російською стороною”, – додав Цзянь. Як відомо, 5 лютого закінчився термін дії договору між Росією та США про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3).
Ядерний договір був підписаний лідерами РФ і США Дмитром Медведєвим і Бараком Обамою 2010 року. Документ набув чинності 2011 року, а 2021 року був продовжений на п’ять років – до 2026 року. СНО-3 регламентував режим перевірок дотримання договору. Регулярні перевірки сприяли встановленню прозорості та довіри у відносинах між США і РФ у сфері ядерної зброї. Двічі на рік також збиралася комісія, а співпраця не припинялася навіть після анексії Криму 2014 року.

В Китаї показали найшвидшого в світі гуманоїдного робота

У Китаї представили нового лідера у сфері роботизованої мобільності: гуманоїдний робот Bolt встановив світовий рекорд швидкості для машин свого класу, розігнавшись до 10 метрів за секунду, повідомляє CGTN.
Bolt є повнорозмірним гуманоїдом: його зріст становить 175 см, а вага – 75 кг, тобто пропорції максимально наближені до людських. При цьому інженерам вдалося вийти далеко за межі попередніх можливостей двоногої роботизованої ходи та бігу.
Під час демонстраційного відео робот змагався на біговій доріжці із засновником інституту Ваном Хунтао. Людина зійшла з дистанції, тоді як робот зберіг стабільний темп, а показники швидкості зрештою досягли рекордних 10 м/с.
Назва Bolt – свідоме відсилання до легендарного спринтера Усейна Болта, чинного рекордсмена світу на дистанції 100 метрів із результатом 9,58 секунди. За нинішньої максимальної швидкості китайський робот теоретично може подолати 100-метрівку за рівно 10 секунд, що ставить його впритул до рівня елітних олімпійських атлетів.

Трамп провів розмову з Сі Цзіньпіном

Президент США Дональд Трамп провів телефонну розмову з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у середу, 4 лютого. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters.
Розмова відбулась перед сподіваним візитом Трампа в Китай у квітні цього року.
Утім, китайські державні ЗМІ не надали додаткових подробиць цього телефонного дзвінка.
Востаннє лідери обох країн розмовляли телефоном наприкінці листопада 2025 року.

Китай і Росія домовилися про “великий план” розвитку відносин

Президент КНР Сі Цзіньпін у середу провів відеоконференцію з главою Росії Володимиром Путіним, заявивши, що відносини між Москвою та Пекіном розвиваються “у правильному напрямку”. Про це повідомляє South China Morning Post.

Він також зазначив, що для поглиблення відносин необхідний “великий план”.

За повідомленнями російських ЗМІ, Путін зазначив, що відносини з Китаєм є стабілізуючим фактором у період глобальних потрясінь. Він також високо оцінив торгівлю енергоносіями з Китаєм, адже Росія є основним постачальником енергоресурсів для другої за величиною економіки світу.

Це булу перші переговори двох лідерів у цьому році. Вона відбулася після недільної зустрічі міністра закордонних справ Китаю Ван І та глави Радбезу РФ Сергія Шойгу, який перебував із візитом у Пекіні. Обидві сторони домовилися підтримувати постійний діалог щодо двосторонньої співпраці та поглиблювати взаємну підтримку у галузях, що стосуються ключових інтересів обох країн.

Відеоконференція відбулася напередодні закінчення терміну дії договору про ядерну зброю СНО-3 між Росією та США. Під час окремих переговорів у Пекіні у вівторок Китай і Росія підтвердили наміри відстоювати авторитет та ефективність міжнародних договорів і механізмів контролю над озброєннями, а також сприяти підтримці глобальної стратегічної стабільності. Раніше ЗМІ повідомили, що Китай постачає Росії обладнання та технології, які допомагають Москві виробляти гіперзвукові ракети, здатні нести ядерні боєзаряди.

Раніше Китай закликав уникати ескалації збройного протистояння в Україні та пообіцяв “по-своєму” відігравати конструктивну роль для полегшення гуманітарної ситуації в нашій державі після російських ударів по енергетиці.
В розвідці повідомили, скільки ракет Орєшнік на озброєнні в РФ

Китай затвердив заборону висувних дверних ручок у електромобілях

Китай офіційно запровадив заборону на використання електронних дверних ручок в електромобілях, ставши першою країною у світі з настільки жорсткими вимогами до конструкції дверей електромобілів. Нові правила набудуть чинності з 1 січня 2027 року й зобов’яжуть автовиробників встановлювати механічні ручки як зовні, так і всередині електричних моделей, що продаються на китайському ринку.
Примітно, що нові правила стосуються виключно електромобілів. Автомобілі з двигунами внутрішнього згоряння, навіть якщо вони так само використовують електроприводи дверних ручок, під заборону не підпадають.
Нові вимоги виявилися надзвичайно точними. Зовнішні ручки повинні мати фізичну нішу розміром щонайменше 60х20 мм, щоб їх можна було надійно схопити навіть після серйозної аварії. Усередині салону механізми відкривання дверей мають бути чітко позначені видимими інструкціями, а їх розташування – стандартизоване. При цьому виробникам заборонено покладатися виключно на електронні системи, навіть якщо ті мають резервні акумулятори або троси.
Зміни торкнуться величезної кількості моделей. За оцінками, ще навесні близько 60% зі ста найбільш продаваних у Китаї електромобілів використовували приховані або висувні дверні ручки. Серед них – Tesla Model 3 і Model Y, майбутній BMW iX3 для китайського ринку, а також автомобілі Nio, Li Auto, Xpeng і Xiaomi. Деякі компанії, зокрема Geely та BYD, уже почали непомітно повертатися до традиційних рішень.
Переробка конструкції може обійтися дорого: за оцінками джерел у галузі, адаптація однієї моделі до нових вимог здатна коштувати понад приблизно $14,4 млн. Водночас експерти вважають, що китайська заборона може мати глобальні наслідки – аби не виробляти різні версії для різних ринків, автовиробники можуть перейти на уніфікований дизайн дверей по всьому світу.
Для моделей, які вже отримали сертифікацію або перебувають на фінальній стадії підготовки до запуску, передбачено перехідний період до січня 2029 року.
Поштовхом до перегляду стандартів безпеки стала серія трагедій у яких люди, потрапивші в ДТП, опинялися заблокованими всередині через електронні механізми дверей.
В Україні зріс попит на китайські авто

Польща підозрює китайські електромобілі у воєнному шпигунстві

Польська влада розглядає можливість заборонити електромобілям китайського виробництва в’їзд на територію військових об’єктів, а також на прилеглі парковки, через ризики використання їхніх технологій для спостереження, повідомляє Carscoops.
Подібний крок уже зробила Велика Британія, обмеживши доступ китайських електрокарів до військових зон. Причина – сучасні автомобілі оснащені камерами, радарами, датчиками та іншими системами збору даних, які потенційно можуть фіксувати чутливу інформацію.
У дослідженні, проведеному в Польщі, такі авто назвали “смартфонами на колесах”. Зазначається, що вони здатні сканувати навколишнє середовище, збирати геолокаційні дані та іншу інформацію, що може становити загрозу безпеці. “Розумні автомобілі мають величезні можливості збору даних завдяки камерам високої роздільної здатності, сенсорам і системам LiDAR, які використовують активне 3D-мапування”, – зазначила авторка дослідження Поліна Узнаньська.
Очікується, що начальник Генерального штабу Війська Польського генерал Вєслав Кукула найближчим часом видасть офіційну директиву, яка заборонить використання китайських автомобілів на всіх військових об’єктах країни. Міністерство національної оборони підтвердило, що відповідна політика наразі перебуває на стадії розробки.
Ймовірно, обмеження стосуватимуться не лише брендів на кшталт BYD, MG, Nio, Xpeng чи Aiways, а й будь-яких автомобілів, у яких використовується програмне забезпечення або сенсорні компоненти китайського походження.
Крім того, експерти не виключають, що подібні заходи з часом можуть поширитися й на критичну інфраструктуру, зокрема аеропорти.

Сі закликав зробити юань світовою резервною валютою

Голова КНР Сі Цзіньпін заявив про необхідність зробити юань світовою резервною валютою. Про це пише Financial Times.

“Китаю потрібна “потужна валюта”, яка зможе знайти широке застосування в міжнародній торгівлі, інвестиціях, на валютних ринках і отримати статус резервної валюти”, – заявив СІ.

Глава КНР вважає, що країні необхідні “потужний центральний банк”, здатний ефективно управляти грошовими ресурсами, конкурентоспроможні у глобальному масштабі фінансові установи та міжнародні фінансові центри, які зможуть “залучати світовий капітал та впливати на глобальне ціноутворення”.

Керівництво Китаю тривалий час намагається стимулювати інтернаціоналізацію юаня, проте саме зараз стало найочевидніше, що має на увазі Сі Цзіньпін, говорячи про необхідність мати “сильну валюту” та фінансовий фундамент, який потрібно побудувати для її підтримки.

Спершу ці заяви він зробив у зверненні до регіональних високопосадовців, але до 31 січня вони не публікувалися.

Заява китайського лідера вийшла на тлі підвищеної невизначеності на світових ринках. Ослаблення долара, очікувана зміна керівництва Федеральної резервної системи, а також геополітична та торговельна напруженість змусили світові центробанки переосмислити рівень залежності від доларових активів.

“Китай відчуває, що зміна світового порядку реальна як ніколи”, – пояснює економіст Pantheon Macroeconomics Кевін Лам. За його словами, підвищена увага Сі до юаня відображає “нові прогалини у світовому порядку”.

За даними Міжнародного валютного фонду, у третьому кварталі минулого року частка юаня у світових резервах становила лише 1,93%, що було шостим показником серед усіх валют. Долар займав близько 57% (проти 71% у 2000 році), євро – близько 20%.

Завдяки Китаю РФ потроїла виробництво ракет для Іскандерів

Завдяки експорту з Китаю Росія наростила виробництво балістичних ракет для комплексів Іскандер-М у три рази. Такі дані навів аналітичний центр CSIS, який проаналізував співпрацю Росії та Китаю.
Також повідомляється, що на Китай в 2024 році припало 70% всього російського імпорту перхлорату аммонію – важливого компоненту для виробництва твердого ракетного палива.
За даними аналітиків, у 2024 році російсько-китайський торгівельний оборот досяг 250 мільярдів доларів. Тоді як 2022 року цей показник складав 190 мільярдів доларів. Таким чином Китай став головним торгівельним партнером РФ із часткою 33,8% у 2024 році. Розширивши її з 11,3% у 2014 році.
До того ж Росія залежить від Китаю як головного покупця своєї нафти. У 2024 році 75 відсотків усієї імпортованої до Китаю нафти походило з Росії. Хоча у 2022 році ця частка складала 60-65 відсотків.
Експерти CSIS також вказують, що в сегменті військово-технічної співпраці Китай “значно збільшив” поставки в РФ “пріоритетних товарів” із набору в 50 товарів подвійного призначення. Серед них верстати та мікропроцесори.
“Росія не має достатніх потужностей для виробництва усіх необхідних товарів подвійного призначення. Натомість Китай здатен виготовляти у великих кількостях деякі з таких пріоритетних товарів”, – йдеться у статті.
Росія отримувала від Китаю не тільки перхлорат аммонію, але й також корпуси для БПЛА, літієві батареї та оптико-волоконні кабелі, що необхідні для дронів на управлінні по оптоволокну.
Аналітики Defense Express додали, що співставлення даних за 2023 та 2025 рік доводить триразове зростання виробництва балістичних ракет для комплексу “Іскандер”.
Вони нагадали, що за даними ГУР МО у грудні 2025 року ракетний арсенал Росії налічував запас у 200 балістичних ракет 9М723 до ОТРК “Искандер”. А обсяг виробництва сягав 50 таких ракет щомісяця.
Дані за січень 2023 року говорять про те, що починаючи з лютого 2022 року Росія виготовила усього 36 балістичних ракет 9М723. А витратила за той же період 744 ракети. Водночас уже в листопаді 2023 року обсяг виробництва сягнув до 30 ракет цього типу щомісяця.
“Простежується така динаміка: 36 ракет за перші 11 місяців повномасштабної війни, 30 ракет щомісяця до листопада 2023 року і вже 50 ракет щомісяця станом на грудень 2025 року”, – додали автори.
Раніше ЗМІ повідомили, що Китай постачає Росії обладнання та технології, які допомагають Москві виробляти гіперзвукові ракети Орєшнік, здатні нести ядерні боєзаряди.
В МЗС Китаю назвали звинувачення на адресу Пекіна у підтримці Москви у війні проти України “спробою перекласти відповідальність” за агресію на Китай.

На Європу падає частина китайської ракети

Другий ступінь китайської ракети-носія ZQ 3 R/B некеровано повертається у земну атмосферу. Місце і час падіння уламків спрогнозувати складно, однак це має статися в п’ятницю, 30 січня. Про це повідомив Фінський Національний центр космічної обстановки.
За попередньою оцінкою, другий ступінь ракети увійде в атмосферу приблизно о 10:40. Водночас прогноз залишається невизначеним у межах близько десяти годин, оскільки через некерований стан об’єкта точний час і місце входу можуть бути встановлені лише після самого сходження з орбіти.
Об’єкт перебуває на такій орбіті, що ані він сам, ні його уламки не можуть упасти на території Фінляндії. Згідно з попередніми оцінками, можливі уламки, які досягнуть поверхні Землі, можуть упасти південніше Данії та країн Балтії і потенційно вплинути на авіаційний рух.
ZQ 3 R/B є надзвичайно великим уламком космічного сміття: його орієнтовна маса становить близько 11 тонн, а довжина – 12-13 метрів. Ракету-носій було запущено 3 грудня 2025 року.
Зазнаається, що Оперативний центр європейської мережі EU SST (Space Surveillance and Tracking) постійно оновлює прогнози.
За даними Європейської космічної агенції, в навколоземній орбіті зараз знаходиться понад 14 тисяч тонн матеріалів, із яких третина – це сміття. Через зростання кількості запусків космічних апаратів, що перевищує 100 щороку, дедалі більше сміття не згорає в атмосфері та падає на Землю.

Допомога РФ з Орєшніком: Китай зреагував на заяви

Китай заперечив заяви щодо постачання Росії обладнання для виробництва ракет Орєшнік. Про це повідомив речник МЗС КНР Го Цзякунь.
Відповідаючи на запитання стосовно цих звинувачень, речник запевнив, що Китай “не розпалює вогню, не користується ситуацією і не погоджується зі звинуваченнями чи ухиленням від відповідальності”.
Також представник МЗС назвав звинувачення на адресу Пекіна у підтримці Москви у війні проти України “спробою перекласти відповідальність” за агресію на Китай. Раніше ЗМІ повідомили, що Китай постачає Росії обладнання та технології, які допомагають Москві виробляти гіперзвукові ракети, здатні нести ядерні боєзаряди.