Китай – Антикор

Головний біль Китаю: хто захищатиме Ормузьку протоку разом зі США

Тиск політичний, а не реальний Чи справді Іран здатний створити таку блокаду? Так, він щосили намагатиметься це зробити, але повністю й надовго перекрити Ормузьку протоку складно.
По-перше, у регіоні діє американський флот, включно з авіаносними групами та базами у країнах Перської затоки. Тому США можуть швидко розмінувати протоку, знищити іранські ракетні батареї на узбережжі та забезпечити військовий супровід танкерів. До того ж, Ормуз має ширину приблизно 50 км, але судноплавні коридори значно вужчі.
Однак Іран може (умовно, з надувних човнів) мінувати акваторію, атакувати танкери ракетами і дронами, використовувати свої швидкісні катери (котрі зараз теж успішно вибивають його супротивники).
Водночас це вдарить і по самому Ірану, через Ормузьку протоку проходить майже весь експорт іранської нафти. Якщо її закрити, Іран лишається доступу до ринку, бюджет країни втрачає основне джерело доходів, а його союзники (Китай) також страждатимуть.
Тому Тегеран зазвичай використовує погрозу блокади як політичний тиск, а не реальний. “Єдине, що вони роблять – попереджають про те, що Ормузька протока закрита. Відповідно, цього достатньо, щоб танкери не ходили”, – констатував днями директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос в ефірі RadioNV. Втім зазначивши, що ключове питання у тому, наскільки довго буде тривати війна та чи наважиться Корпус вартових Ісламської революції (КСІР) спровокувати масштабну екологічну й економічну катастрофу на Близькому Сході.
Й ось вчергове, після серії авіаударів по іранських об’єктах та ударів у відповідь, понад 200 суден і танкерів опинилися заблокованими біля входу до Перської затоки, великі нафтові й газові компанії почали масово змінювати маршрути поставок, а частина держав Перської затоки скоротила видобуток або зупинила експорт.
При цьому, за оцінками енергетичних агентств, через Ормузьку протоку проходить понад 20% світових морських поставок нафти та значна частина зрідженого природного газу.Тому навіть часткове блокування викликало шок на глобальних ринках.Ціни на нафту вже почали стрімко зростати, страхові компанії відмовляються покривати ризики, що додатково обмежує рух через регіон.
Як може розвиватися ситуаціянадалі? Найбільш ймовірний сценарій – це часткова блокада: протока формально залишається відкритою, але транзит різко скорочується. Тоді ціни на нафту залишатимуться підвищеними, танкери будуть рухатися під військовим супроводом, логістика стане дорожчою.
При повній військовій блокаді, якщо Іран почне мінування акваторії або системні атаки на танкери, це може повністю зупинити рух. Наслідки можуть бути драматичними: різке зростання цін на нафту вище 100 дол. за барель, дефіцит скрапленого газу на ринках Азії, а також можливе втручання міжнародних військово-морських сил для відновлення навігації.
Однак розмови про можливий стрибок до 100 дол. і вище є значною мірою спекулятивними, переконаний експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики Стратегія XXI Михайло Гончар.
За його словами, поступовий підйом цін відбувався ще з середини січня і враховував плату за ризик на тлі зростання напруженості між Іраном і Сполученими Штатами. “Іран традиційно експлуатує тему перекриття Ормузької протоки, хоча насправді її фізичного перекриття ніколи не було. Відповідно з’явилася премія за ризик з боку і експортерів, і судновласників, які надають танкери з завищеною ставкою фрахту, і страхувальників тощо. Мені здається, американці та ізраїльтяни підгадали спеціально, щоб розпочати операцію у вихідний день, коли нафтові біржі не працюють”, – зазначив Гончар у коментарі Главкому. Однак після удару 2 березня по нафтовому комплексу у Рас-Таннурі (найбільшому не тільки в Саудівській Аравії, але і в усій Перській Затоці, та й у світі) ситуація почала змінюватися. До того ж, напередодні було уражено видобувну морську платформу в ОАЕ. Але все це ще поодинокі ураження (котрі, безперечно, справляють ефект, бо ніхто не знає, що буде далі), проте принципово ситуацію не змінюють, каже Гончар. “Якогось раптового виникнення дефіциту нафти немає. Так, зараз призупинився рух танкерів в Ормузькій протоці. Іран оголошував про закриття Ормузу, хоча якихось реальних дій, мінування фарватеру чи масованого бомбардування танкерів авіацією не було. Як немає в цілому руйнації нафтової інфраструктури Перської затоки, тобто Іран тут діє достатньо виважено. Така виваженість пояснюється просто: він не хоче отримати удари по своїй нафтотранспортній та нафтовидобувній інфраструктурі, оскільки його експорт та імпорт так само йде через Ормузьку протоку”, – пояснив експерт. Тож третім варіантом є політичні переговори, після яких судноплавство поступово відновиться. Але навіть у такому випадку ринок енергоносіїв залишатиметься нестабільним ще кілька місяців. Головний біль Китаю та інших Між тим Китай є одним з головних зацікавлених гравців у цій кризі, адже значна частина його нафтового імпорту надходить саме через Ормузьку протоку.Тож Пекін уже закликав сторони конфлікту гарантувати безпеку судноплавства.
Для врегулювання ситуації, крім дипломатичних заяв, Китай тисне на Іран із вимогою не атакувати танкери, термново шукає альтернативні джерела нафти й може використовувати свої стратегічні нафтові резерви (ті самі заповнені під зав’язку дешевою іранською, венесуельською та російською нафтою свої сховища) для стабілізації ринку.
Однак через високу залежність від імпорту енергоносіїв саме Китай може стати однією з найбільш постраждалих економік у разі тривалої блокади.
Скільки ж ще триватиме фактичне перекриття Ормузу? Історично блокування тут має короткостроковий характер, оскільки воно шкодить не лише імпортерам, а й самим експортерам нафти.
Експерти припускають три часові горизонти: кілька тижнів, якщо сторони швидко перейдуть до переговорів; 2-3 місяці, якщо конфлікт залишиться у фазі обмежених бойових дій; а також довше півроку (у разі масштабної регіональної війни).
Втім тривала блокада виглядає малоймовірною, бо вона, повторимо, б’є й по економіці самого Ірану.
Разом із тим наслідки можуть бути негативнимиі для США. По-перше, це створює ризики для союзників Штатів у Перській затоці, по-друге викликає необхідність масштабування військово-морської операції. Але з’являються й потенційні вигоди, такі, як зростання попиту на американську нафтута посилення ролі США як гаранта безпеки морських шляхів.
Тож експерти напівіронічно (а може й ні) передбачають реальну можливість спільного патрулювання танкерів з нафтою у Ормузі і американськими, й китайськими військовими кораблями.
Водночас агресивна Росія з енергетичної кризи отримує короткострокові економічні вигоди: частина азійських покупців може збільшити закупівлі російської нафти. Однак є і ризики, такі, як глобальна рецесія завдяки скороченню попиту на енергоносії (саме тому ОПЕК+ не “задирають” безкінечно нафтові ціни).
Для України ж наслідки будуть переважно непрямими. Це насамперед зростання світових цін на паливо.Але є й потенційні плюси: це зменшує можливості Росії демпінгувати енергоносії, а потреба глобальної безпеки енергетичних шляхів посилює співпрацю з союзниками.
Ірина Носальська

Китай наказав нафтопереробним заводам припинити експорт палива

Китайський уряд наказав провідним нафтопереробним компаніям країни призупинити експорт дизельного палива та бензину, оскільки ескалація конфлікту на Близькому Сході перешкоджає постачанню сирої нафти. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

Зазначається, що нафтопереробникам було наказано припинити укладення нових контрактів і домовитися про скасування вже узгоджених поставок. Виняток було зроблено для авіаційного та бункерного палива, що зберігається на митних складах, а також для поставок до Гонконгу та Макао.
PetroChina Co., Sinopec, CNOOC Ltd., Sinochem Group і приватний нафтопереробник Zhejiang Petrochemical Co. регулярно отримують від уряду квоти на експорт палива.

Видання нагадує, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році, яке також спричинило потрясіння у світовій торгівлі енергоносіями, влада Китаю часто скорочувала експортні квоти або відкладала їх розподіл, що призводило до зменшення обсягів поставок.

Хоча Китай є лише третім за величиною постачальником нафтопродуктів – його величезний нафтопереробний сектор в основному задовольняє внутрішній попит, пише Bloomberg.
Раніше повідомлялося, що Китай тисне на Іран, вимагаючи не зривати експорт катарського газу та інші енергетичні перевезення через Ормузьку протоку.
Найближчим часом до регіону вирушить спеціальний посланник уряду Китаю у справах Близького Сходу Чжай Цзюнь. Бензин по 100 грн? Прогнози щодо вартості палива

Китай направляє спецпосланника на Близький Схід

Спеціальний посланник уряду Китаю у справах Близького Сходу Чжай Цзюнь вирушить до регіону найближчим часом. Про це повідомила речниця МЗС КНР Мао Нін, передає Укрінформ у четвер, 5 березня.

“Китай і надалі підтримуватиме контакти з усіма зацікавленими сторонами, включаючи й залучені до конфлікту, та активізує посередницькі зусилля для досягнення консенсусу”, – сказала вона. Найближчим часом до регіону вирушить спеціальний посланник уряду Китаю у справах Близького Сходу Чжай Цзюнь.

“Китай глибоко стурбований ескалацією на Близькому Сході і закликає всі сторони докласти зусиль для деескалації ситуації та забезпечення безпеки цивільного населення”, – заявила речниця МЗС.

У Британії за підозрою у шпигунстві на КНР заарештували партнера депутата – ЗМІ

У Великій Британії було заарештовано трьох чоловіків за підозрою у шпигунстві на користь Китаю. Один з них є партнером депутата від Лейбористської партії. Про це повідомляє BBC.
За даними поліції, чоловіків віком 39, 43 та 68 років було заарештовано в Лондоні та Уельсі в рамках антитерористичного розслідування відповідно до Закону про національну безпеку.
У поліції наголосили, що “безпосередньої чи прямої загрози для громадськості немає”, і всіх трьох підозрюваних тримають під вартою.
Виступаючи в Палаті громад після арештів, міністр безпеки Ден Джарвіс заявив, що Велика Британія не “пожертвує безпекою заради економічного інтересу”.
Поліція Лондона повідомила, що 39-річного чоловіка було заарештовано в Лондоні; 68-річного чоловіка заарештували в Повісі, Уельс, а 43-річного чоловіка заарештували в Понтіклані, Уельс. У рамках розслідування обшуки були проведені в різних місцях Лондона, Іст-Кілбрайда та Кардіффа.
Міністр заявив, що якщо буде доведено втручання Китаю у суверенні справи Великої Британії, будуть “суворі наслідки”. Він додав, що британські чиновники повідомили китайських колег у Лондоні та Пекіні про ці звинувачення.
Також Джарвіс наголосив, що було б “наївно” стверджувати, що Велика Британія не повинна мати “функціональних робочих відносин з Китаєм”.
Раніше Британська внутрішня служба безпеки MI5 попередила політиків країни, що вони стали мішенями шпигунських дій з боку Китаю, Росії, а також Ірану, які намагаються підірвати демократію.

Китай тисне на Іран для уникнення блокування Ормузької протоки – ЗМІ

Китай тисне на Іран, вимагаючи не зривати експорт катарського газу та інші енергетичні перевезення через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на анонімних керівників газової галузі.

Зазначається, що представники китайського уряду тиснуть на високопосадовців Ірану, щоб Тегеран не атакував нафтові й газові танкери, які проходять Ормузькою протокою, а натомість дозволив постачанням продовжуватися.

Китай закликав усі сторони війни навколо Ірану забезпечити безпечне проходження суден через Ормузьку протоку. “Китай закликає всі сторони негайно припинити військові операції, уникати ескалації напруженості та гарантувати безпеку судноплавства в Ормузькій протоці”, – заявила речниця МЗС Китаю Мао Нін.

Рух танкерів через Ормузьку протоку фактично зупинився після того, як 28 лютого США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, на що Тегеран відповів ударами по регіону.

Найбільший у світі імпортер нафти й газу – Китай – є серед найбільш уразливих країн. У грудні 2025 року майже половина його імпорту сирої нафти проходила через протоку. Bloomberg зазначає, що Китай – життєво важливий партнер для Ірану, оскільки скуповує переважна більшість нафти з цієї країни, але друга за величиною економіка світу залежить від регіону Перської затоки як у постачанні нафти, так і газу, що транспортуються через Ормузьку протоку.
Крім Китаю, на іранських чиновників тисне і Катар, щоб Тегеран не атакував нафтові та СПГ-танкери, що проходять через протоку, і натомість дозволив постачання енергоносіїв.
Іранських чиновників також закликають утриматися від ударів по експортних хабах, таких як Катар, який самостійно постачає 30% ЗПГ до Китаю.

Китай відреагував на вбивство верховного лідера Ірану

Китай засудив вбивство верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї. Про це йдеться в повідомленні пресслужби Міністерства закордонних справ КНР, оприлюдненому в неділю, 1 березня.

“Напад та вбивство верховного лідера Ірану є серйозним порушенням суверенітету та безпеки Ірану, попиранням цілей та принципів Статуту ООН та основних норм міжнародних відносин. Китай рішуче виступає проти цього та рішуче засуджує це”, – йдеться у заяві.

Китай заклив до негайного припинення військових операцій, уникнення подальшої ескалації напруженості та спільного захисту миру і стабільності на Близькому Сході та у світі.

Раніше у неділю російський диктатор Володимир Путін висловив співчуття у зв’язку з убивством аятоли Алі Хаменеї, зазначивши, що воно вчинене “з цинічним порушенням усіх норм людської моралі та міжнародного права”.

“Ніж у спину”: РФ в ООН засудила дії США й Ізраїлю

У суботу, 28 лютого, в Раді Безпеки ООН під головуванням Великої Британії відбулося екстрене засідання через збройний конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном. Скликання ініціювали Франція, Бахрейн, Колумбія, Китай і Росія. РФ назвала удари США та Ізраїлю “безрозсудними” і зажадала негайного припинення вогню.

“Військові дії проти Ірану неприкрито спрямовані на усунення незручної для Заходу держави; ескалація навколо Ірану загрожує ядерній та радіологічній безпеці”, – сказав російський постпред Василь Небензя, заявивши, що Ірану “вдарили ножем у спину”, незважаючи на його готовність до дипломатичних переговорів.

“Ми вимагаємо, щоб Сполучені Штати та Ізраїль негайно припинили свої дії. Ми наполягаємо на відновленні зусиль на основі взаємної поваги та балансу інтересів”, – заявив Небензя.

Москва навіть висловила готовність “надати всю необхідну допомогу” для проведення переговорів. У мережі це вже назвали “дипломатичним сюрреалізмом”, адже держава-агресор намагається виступати миротворцем.

Експерти вважають, що за гучними заявами Небензі ховається цілком прагматичний страх. Іран для Росії – не просто політичний союзник, а стратегічний тил у війні проти України.

Позицію Росії підтримав Китай, який також висловив занепокоєння щодо територіальної цілісності Ірану.

Утім, більшість членів Ради Безпеки ООН поставилися до цих заяв із очевидним скептицизмом. Представники західних країн наголосили, що саме іранська зброя й російська агресія залишаються ключовими чинниками дестабілізації світового порядку.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш звернувся із закликом до діалогу між США та Іраном та наголосив на важливості відновлення переговорів щодо іранської ядерної програми.

Генсек ООН нагадав про необхідність дотримання норм міжнародного права незалежно від обставин. Він засудив масовані удари США та Ізраїлю по Ірану, а також атаки Ірану на країни Близького Сходу: Катар, Саудівську Аравію, ОАЕ, Кувейт, Сирію, Оман, Йорданію та інші держави регіону.

Гутерреш наголосив на загрозі міжнародній безпеці через поточний конфлікт, підкресливши неможливість вирішення проблем силовими методами. Він закликав до політичного діалогу, оскільки наслідки нинішньої ескалації можуть вийти за межі контролю.

Постійний представник Ірану при ООН Амір-Саїд Іравані під час засідання заявив, що атака США на його країну була незаконною і призвела до жертв серед мирного населення, зокрема під час удару по іранській школі.

Представник США при ООН Майк Волц наголосив, що американсько-ізраїльська операція, яка стартувала 28 лютого, має чіткі стратегічні цілі. Зокрема, вона спрямована на знищення ракетного потенціалу Ірану, який становить загрозу для союзників, нейтралізацію військово-морських ресурсів, що використовуються для дестабілізації міжнародних вод, і забезпечення того, щоб іранський режим не зміг загрожувати світу застосуванням ядерної зброї.

Волц також заявив, що іранський режим протягом тривалого часу сприяє дестабілізації глобальної ситуації та підтримці бойових угруповань, серед яких хусити, “Хезболла” і ХАМАС.

Щодо переговорів він уточнив, що дипломатія не може досягти результату там, де немає справжнього прагнення припинити агресію і де немає надійного партнера для досягнення миру.

“Там, де ООН бракує моральної ясності, США її збережуть. (…) Мир не зберігається шляхом умиротворення тих, хто йому загрожує. Мир зберігається силою перед обличчям терору”, — підсумував представник США.

На засіданні також обговорювали непідтверджені заяви про можливу загибель верховного лідера Ірану Алі Хаменеї. Генсек додав, що ця інформація поки не може бути підтверджена. Він зазначив, що внаслідок атак було уражено 20 іранських міст, є загиблі серед цивільного населення, включаючи дітей. Водночас повідомляється про 78 поранених в Ізраїлі.

На засіданні був виступ представника Бахрейну, на території якого також зафіксовано удари з боку Ірану. Він заявив, що його країна завжди виступала за мир і співіснування, висловлюючи обурення неспровокованими актами агресії. У своїй промові він засудив атаки біля цивільних об’єктів як небачену ескалацію, що загрожує безпеці регіону.

Об’єднані арабські країни виступили зі спільною заявою щодо неприйнятності дій Ірану. У тексті документу вони звинувачують уряд Ірану в порушенні міжнародного миру, спричиненні жертв серед мирного населення, пошкодженні цивільної інфраструктури та порушенні транспортного сполучення у регіоні.

Нагадаємо, у Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах та Ізраїлі зафіксовано вибухи внаслідок атак, пов’язаних із діями Ірану.

Раніше, 28 лютого, міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац оголосив про проведення “превентивного удару” проти Ірану. За даними ЗМІ, США та Ізраїль завдали спільних ударів по об’єктах режиму в Ірані. Після цього Іран атакував американські бази в Кувейті, ОАЕ, Катарі, Бахрейні та Йорданії.

ЦАГАЛ заявив про ліквідацію семи іранських військових посадовців

Радбез ООН: Росія засудила дії США та Ізраїлю

“Ми вимагаємо, щоб Сполучені Штати та Ізраїль негайно припинили свої дії. Ми наполягаємо на відновленні зусиль на основі взаємної поваги та балансу інтересів”, – заявив російський постпред Василь Небензя.

Позицію Росії підтримав Китай, який також висловив занепокоєння щодо територіальної цілісності Ірану.

ЦАГАЛ заявив про ліквідацію семи іранських військових посадовців

Мир в Україні: Сі Цзіньпін зробив важливу заяву

Лідер Китаю Сі Цзіньпін на зустрічі із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом заявив, що в переговорах про мир в Україні необхідно забезпечити рівну участь усіх сторін, вочевидь маючи на увазі необхідність залучення до мирного процесу Європейського Союзу. Про це повідомила пресслужба МЗС Китаю.

Під час обміну думками про війну Росії проти України Сі Цзіньпін висловив принципову позицію Китаю із приводу того, що ключ до пошуку рішення полягає в послідовному діалозі та переговорах.

“Важливо забезпечити рівну участь усіх сторін у переговорному процесі та закласти міцну основу для миру, врахувати законні занепокоєння всіх сторін, посилити волю до миру та створити умови для побудови міцної архітектури спільної безпеки”, – зазначив лідер Китаю.
Водночас, позиція Китаю щодо обов’язкової участі європейців у переговорах про мир в Україні суперечить підходу Росії, яка фактично наполягає на досягненні домовленостей із США без урахування позиції європейців та українців і примусу останніх виконати російсько-американські умови для припинення війни.

Нагадаємо, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну Китай заявив, що підтримує всі зусилля для встановлення миру в Україні та закликав залучені сторони користатися можливістю для діалогу. Раніше Китай відреагував на удари по енергетиці України. Тоді Пекін побіцяв “по-своєму” відігравати конструктивну роль для полегшення гуманітарної ситуації в Україні.

“Передача ядерної зброї”: з’явилась реакція Китаю

У Китаї не мають інформації щодо нібито “передачі” Україні ядерної зброї від Франції та Великої Британії, про що заявила Росія. Про це сказала речник МЗС КНР Мао Нін на брифінгу у середу, 25 лютого.
Так, коментуючи заяву Москви про те, що дві держави Європи нібито розглядають можливість ядерного озброєння України, Мао Нін заявила, що “не має відповідної інформації”.
“Китай принципово завжди наполягав на тому, що ядерна зброя не може бути використана, і ядерна війна не повинна вестись. Міжнародні зобов’язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї повинні бути сумлінно дотримані”, – сказала речниця МЗС.
Мао Нін нагадала, що “діалог щодо “кризи” в Україні розпочався”.
“Є надія, що сторони зможуть скористатися цією можливістю та досягти всеохоплюючої, міцної та обов’язкової мирної угоди. Ми закликаємо відповідні сторони зберігати спокій, виявляти стриманість та уникати будь-яких кроків, які можуть призвести до непорозумінь, прорахунків і навіть ескалації”, – додала вона.