Місячна місія NASA під назвою Lunar Trailblazer завершилася провалом практично одразу після старту, повідомляє Gizmodo. Супутник вартістю $72 млн, покликаний картографувати воду на поверхні Місяця, вийшов з ладу вже в перший день польоту.
Lunar Trailblazer стартував у лютому 2025 року з космодрому Kennedy Space Center у межах місії IM-2 компанії Intuitive Machines на ракеті Falcon 9 від SpaceX. Відокремлення від ракети відбулося штатно, і спочатку зв’язок із апаратом встановили. Однак уже наступного дня контакт зник.
Після інциденту агентство створило спеціальну комісію з розслідування. Згідно з її звітом, отриманим журналістами через запит на підставі закону про свободу інформації, програмне забезпечення, яке мало орієнтувати сонячні батареї апарата на Сонце, розгорнуло їх на 180 градусів у протилежний бік.
У результаті супутник перейшов у “холодний режим” із мінімальним енергоспоживанням і втратою контролю орієнтації. Зв’язок із наземними службами було повністю втрачено, а численні помилкові автоматичні дії системи керування несправностями лише погіршили ситуацію. У звіті зазначається, що окремі проблеми могли бути усунені, однак їхня комбінація стала фатальною.
Спроби відновити керування тривали кілька місяців, але в липні від них відмовилися. Офіційно місію закрили в серпні, визнавши, що без двостороннього зв’язку неможливо ані діагностувати проблему, ані утримувати супутник на запланованій траєкторії.
Розробником апарата виступила компанія Lockheed Martin, яку NASA обрало ще у 2020 році. У звіті зазначається, що перед запуском не було проведено повноцінного наскрізного тестування фазування сонячних панелей. Така перевірка могла б виявити помилку в програмному коді ще до старту та запобігти одній з ключових аномалій.
Lunar Trailblazer належав до недорогих місій класу D, для яких характерний підвищений рівень ризику в обмін на зниження вартості.
Попри провал, отримані під час розслідування висновки можуть стати критично важливими для майбутніх місячних програм, зокрема для ініціатив, пов’язаних із довгостроковою присутністю людини на Місяці. У Lockheed Martin заявили, що вже врахували отримані уроки для вдосконалення архітектури малих супутників.
Позначка: Космос
На Сонці стався викид гігантського протуберанця
Викид гігантського протуберанця стався на Сонці у вівторок. Про це напередодні повідомила лабораторія сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН.
“На Сонці зареєстровано відрив гігантського протуберанця, викинутого у напрямку північного полюса зірки. Виміряні розміри плазмової структури поблизу Сонця склали близько мільйона кілометрів. Це втричі більше, ніж відстань від Землі до Місяця”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що такі великі сонячні протуберанці є одним із найнебезпечніших проявів космічної погоди, проте прямі влучення таких структур по якійсь з планет рідкісні.
“В даному випадку об’єкт… явно полетів із Сонця майже вертикально вгору, перпендикулярно до площини планет. Жодного впливу ні на Землю, ні на будь-яку іншу планету за такої траєкторії подію надати не зможе.Ніякого впливу ні на Землю, ні на будь-яку іншу планету за такої траєкторії подія надати не зможе”, – заявили вчені.
NASA проведе високошвидкісний інтернет між Марсом і Землею
NASA оприлюднило деталі нової марсіанської ініціативи – проєкту Mars Telecommunications Network, який має стати ключовим елементом майбутньої інфраструктури зв’язку навколо Червоної планети, повідомляє SpaceNews. Агентство визначило основні вимоги до орбітального апарата та оголосило про початок прийому пропозицій від потенційних підрядників.
Згідно з планами, готовий апарат мають передати NASA вже у 2028 році. Ще торік на його розробку виділили $700 мільйонів. Головне завдання місії – забезпечити швидкий і стабільний обмін даними між марсіанськими апаратами та Землею, а також підтримувати навігацію, позиціонування й контроль посадки майбутніх платформ на поверхню планети.
Окремо підкреслюється, що зонд повинен бути сумісним із мережею далекого космічного зв’язку Deep Space Network та забезпечувати швидкість передачі даних до 100 Мбіт/с між Марсом і Землею. Апарат розраховують щонайменше на п’ять років роботи.
Створення зонду дозволить зняти частину навантаження з чинних орбітальних апаратів, які нині виконують роль ретрансляторів даних для NASA та European Space Agency. Їхні комунікаційні можливості обмежені, а основне призначення – наукові дослідження, а не забезпечення зв’язку.
Про зацікавленість у створенні та запуску зонда вже заявили Blue Origin і Rocket Lab. Перша компанія пропонує використати ракету New Glenn та побудувати орбітер на базі універсальної платформи Blue Ring. Rocket Lab робить ставку на власний досвід запусків і адаптовану супутникову шину, здатну відповідати вимогам місії.
Якщо проєкт буде реалізований у заплановані строки, Марс отримає фактично окрему комунікаційну мережу, що стане важливим кроком до масштабніших роботизованих і, в перспективі, пілотованих місій.
Нагадаємо, раніше повідомлялося, що NASA знову відклало запуск пілотованої місії до Місяця.
Перший комерційний запуск Starship: у SpaceX назвали дату польоту
Перший комерційний запуск Starship: у SpaceX назвали дату польоту
Американська компанія SpaceX Ілона Маска планує до середини 2027 року підготувати нову ракету-носій Starship до виведення на орбіту вдосконалених інтернет-супутників Starlink. Про це пише Financial Times з посиланням на старшого віцепрезидента Starlink Майкла Ніколлса.
SpaceX вже провела 11 тестових запусків Starship і, за словами президента компанії Гвінн Шотвелл, у найближчі чотири-шість тижнів має намір провести 12-й.
Останній запуск Starship відбувся у жовтні 2025 року. Політ пройшов успішно, його тривалість становила понад годину.
Зазначається, що Starship буде цілком придатна до багаторазового використання та зможе виводити на орбіту до 250 тонн навантаження. Передбачається, що вона буде значно вигравати у ракет Falcon, що використовуються в даний час, і за ціною.
Нова ракета має ключове значення в контексті планів Маска щодо розширення співпраці з NASA та доставки людей на Місяць та Марс. На питання про те, куди SpaceX хоче полетіти раніше, Шотвел відповіла, що для компанії важливі обидві цілі.
“Останнім часом Ілон багато говорив про Місяць, але його пристрасть – це Марс. Давайте назвемо їх співпріоритетами”, – сказала вона.
За комерційним дебютом Starship пильно стежитимуть потенційні інвестори SpaceX в очікуванні її IPO цього року, в рамках якого компанію можуть оцінити в 1,5 трлн доларів.
Вчені дослідили забруднення атмосфери від ракетних запусків
Нове дослідження посилює занепокоєння щодо зростаючого впливу комерційних космічних польотів на верхні шари атмосфери, повідомляє Ars Technica. Вчені вперше змогли простежити та виміряти забруднення, спричинене руйнуванням конкретної ракети на висоті приблизно 80-110 кілометрів над Землею.
Йдеться про частину ракети Falcon компанії SpaceX, яка 19 лютого 2025 року втратила керування під час входження в атмосферу після запуску супутників Starlink. Унаслідок руйнування в атмосфері утворився шлейф забруднення, який зафіксували спостерігачі в Північній Європі.
За словами провідного автора дослідження Робіна Вінга з Інституту атмосферної фізики імені Лейбніца, концентрація частинок була достатньою для високоточного аналізу та моделювання їхнього поширення. Зокрема, дослідники змогли відстежити наявність літію та інших елементів у верхніх шарах атмосфери.
Науковці наголошують, що зміни в цьому регіоні можуть впливати на стратосферу, де відбуваються процеси, пов’язані з озоновим шаром і кліматом. Ще донедавна людська діяльність майже не зачіпала ці висоти. В результаті кліматичні наслідки чекатимуть і країни, що взагалі не запускають жодних ракет.
Дослідження прогнозує різке зростання викидів від супутників, що згоряють під час повернення в атмосферу. За деякими оцінками, до 2040 року на орбіті може перебувати до 60 тисяч супутників, що означатиме повторні входження в атмосферу кожні один-два дні та потрапляння до верхніх шарів атмосфери до 10 тисяч тонн оксиду алюмінію щороку.
Такі аерозолі можуть підвищити температуру окремих ділянок верхньої атмосфери приблизно на 1,5°C протягом кількох років, що здатне вплинути на циркуляцію повітря, хімію озону та формування висотних хмар.
Питання забруднення від космічної діяльності також обговорювалося на конференції European Geosciences Union у Відні. Дослідники попереджають, що зростання кількості запусків, потенційно до 2000 на рік, може призвести до втрати близько 3% озонового шару в разі активного використання твердопаливних ракет із високим вмістом хлору та чорного вуглецю.
NASA знову відклало запуск пілотованої місії до Місяця
Американське космічне агентство NASA вже друге відклало запуск пілотованої місії Artemis II до Місяця. Повідомлення з’явилося ввечері, 22 лютого, у блозі NASA.
“Залежно від погодних умов, NASA відкотить ракету-носій SLS(SpaceLaunchSystem) та космічний корабель Orionдля місії ArtemisIIзі стартового майданчика Космічного центру Кеннеді у Флориді вже у вівторок, 24 лютого”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що інженери продовжують готуватися до цього переїзду після того, як зіткнулися з проблемою потоку гелію до верхнього ступеня ракети-носія.
“Найближчими днями NASA проведе захід для ЗМІ, щоб обговорити це рішення та подальші плани щодо випробувального польоту Artemis II”, – заявили у космічному агентстві.
Як повідомляється, в рамках місії Artemis II NASA запланувало відправити астронавтів у політ навколо Місяця вперше з 1972 року.Місія була запланована до запуску з Космічного центру Кеннеді у Флориді 6 лютого.
На Сонці несподівано зникли всі плями
Жодної, навіть найменшої плями не спостерігається в даний момент на зверненій до Землі стороні Сонця. Про це повідомила лабораторія сонячної астрономії (XRAS) Інституту космічних досліджень РАН в неділю, 22 лютого.
“Зірка є ідеальним диском без будь-яких особливостей”, – йдеться в повідомленні.
За даними вчених, востаннє Сонце без жодної плями можна було побачити 11 грудня 2021 року.
Фахівці зазначають, що “повне зникнення плям відбувається лише у стані вкрай низької активності, зазвичай, у роки сонячного мінімуму”.
“Вчора нульового значення, вперше з 2024 року, досягнув і індекс спалахової активності”, – інформує лабораторія.
Вчені нагадали, що плями є практично невід’ємною частиною поверхні Сонця і пов’язані з наявністю у нього магнітного поля – темні ділянки поверхні утворюються у місцях найвищої концентрації магнітного потоку. Оскільки енергія для сонячних спалахів черпається з магнітних полів, то кількість і площа плям корелюють з рівнем сонячної активності. Наразі Сонце є ідеальним диком. Фото: XRAS В історії відомі тривалі (на кілька десятиліть) періоди різкого зниження кількості плям на Сонці. Найвідомішим з них є так званий мінімум Маундера, який тривав з 1645 по 1715 рік і збігся з найхолоднішою фазою Малого льодовикового періоду – тривалою епохою аномально холодних та суворих зим у Європі та Північній Америці.
У поточній ситуації на Сонці (всього через 1,5 року після проходження максимуму циклу) депресія активності, що спостерігається, не може бути тривалою і повинна через деякий час закінчитися. Водночас різке падіння сонячної активності на дно, особливо після винятково бурхливого початку року, стало несподіваним.
NASA визначило дату пілотованого польоту до Місяця
NASA встановило найближчу дату пілотованого польоту до Місяця – не раніше 6 березня 2026 року. Напередодні, 20 лютого, екіпаж місії Artemis II розпочав обов’язковий передстартовий карантин у Х’юстоні. До складу команди входять астронавти NASA Рід Вайзман, Віктор Гловер і Крістіна Кох, а також представник Канадського космічного агентства Джеремі Гансен.
Карантин триватиме приблизно два тижні – стандартна процедура перед пілотованими місіями. Вона передбачає максимальне обмеження контактів із зовнішнім світом, щоб мінімізувати ризик інфекцій безпосередньо перед польотом.
Artemis II стане першим пілотованим запуском ракети Space Launch System та корабля Orion. Астронавти здійснять обліт Місяця за траєкторією, що нагадує цифру вісім, без посадки на поверхню. Тривалість місії становитиме близько десяти днів. Політ має підтвердити готовність усіх систем для далеких космічних експедицій і підготувати технічну базу для майбутньої висадки людей у межах програми Artemis, зокрема місії Artemis III.
Перед початком карантину екіпаж провів фінальне комплексне тренування. Крім того, 19 лютого фахівці NASA завершили другу “мокру” генеральну репетицію запуску – повномасштабне випробування носія із заправкою кріогенним паливом, відпрацюванням зворотного відліку та безпечним зливом компонентів. Після усунення технічних проблем, зокрема витоку водню, зафіксованого під час першого тесту, системи продемонстрували стабільну роботу.
Остаточне рішення щодо старту ухвалять після аналізу результатів випробувань і завершення підготовки стартового комплексу 39B у Космічному центрі імені Кеннеді. Екіпаж планує прибути до Флориди приблизно за п’ять днів до запуску. Artemis II стане першим за понад 50 років польотом людей за межі низької навколоземної орбіти – востаннє це відбулося під час місії Apollo 17 у грудні 1972 року.
SpaceX вдруге приземлила ракету на Багамах
Компанія SpaceX успішно приземлила ракету Falcon 9 у водах Багамських островів уперше з лютого 2025 року після виведення навколоземну орбіту ще 29 супутників. Про це повідомляє Space.com.
Ракета-носій стартувала з космодрому в американській Флориді 20 лютого о 03.41 за київським часом. Ракета Falcon 9 була оснащена 29 супутниками широкосмугового зв’язку Starlink.
Перша ступінь ракети повернулася на Землю трохи більше ніж за вісім хвилин і успішно приземлилася на платформу-дрон SpaceX у затоці Ексума на Багамах.
Це всього лише друге приземлення SpaceX у водах Багамських островів. Більшість Falcon 9, що стартують з космічного узбережжя Флориди, приземляються на північ, у відкритих водах Атлантики. Проте посадка біля Багамських островів відкриває нові можливості для запуску ракет на нові орбітальні траєкторії.
Місцева цивільна авіаційна адміністрація Багамських островів у вівторок, 17 лютого, повідомила, що дозволила SpaceX знову здійснювати приземлення ракет у затоці після завершення екологічної оцінки всіх запусків у регіоні.
Нові супутники приєднаються до майже 9 700 інших у мегасузір’ї Starlink – найбільшій позаземній мережі супутників, коли-небудь створеній.
Давній Марс міг бути теплим і дощовим, а не крижаним – вчені
Нові дані з Червоної планети ставлять під сумнів гіпотезу про те, що ранній Марс був переважно холодним і вкритим льодом, повідомляє Ars Technica. Дослідження зразків, зібраних марсоходом Perseverance у кратері Jezero, вказує на те, що близько 4 мільярдів років тому клімат міг бути теплим і вологим – із тривалими дощами та стабільними водоймами.
Йдеться про період Ноахійської епохи (4,1-3,7 млрд років тому), коли Марс зазнавав інтенсивного метеоритного бомбардування. Саме тоді сформувалися гігантські ударні басейнина планеті. Попри катастрофічні події, цей період вважається одним із найбільш потенційно придатних для життя в історії планети.
У центрі нового дослідження – галька каолініту, багатого на алюміній глинистого мінералу. Аналіз показав, що ці породи зазнали інтенсивного хімічного вивітрювання у присутності великої кількості води. Вони збіднені на залізо та магній і збагачені на алюміній і титан – хімічний “підпис”, характерний для тривалого впливу опадів за помірних температур.
Це важливо, адже такі зміни менш імовірно могли виникнути внаслідок короткочасного нагрівання води під час активності вулканів чи падіння метеоритів. Натомість результати більше відповідають сценарію стабільного теплого клімату з рясними дощами – подібного до давніх “парникових” періодів в історії Землі.
Питання клімату Ноахійської епохи залишається предметом гострих дискусій. Одна гіпотеза припускає холодну й крижану планету з епізодичним таненням льоду через вулканічну активність або удари астероїдів. Інша – теплий, переважно безльодовий Марс із густою атмосферою, багатою на CO2.
Складність у тому, що в ранній період Сонце було приблизно на 30% менш яскравим, ніж сьогодні. Щоб підтримувати теплий клімат, атмосфера Марса мала бути значно щільнішою, ніж нині. Нові дані з Єзеро можуть стати вагомим аргументом на користь “теплого” сценарію.
Раніше NASA повідомляло, що Perseverance виявив потенційні біосигнатури у зразках із кратера. Проби запаковані у спеціальні контейнери для майбутньої місії з повернення марсіанських зразків на Землю. Втім, програму Mars Sample Return нещодавно було скасовано, тому лабораторний аналіз може відкластися на роки.
Ключовим у майбутніх дослідженнях стане так званий критерій Нолла, сформульований астробіологом Ендрю Ноллом: щоб вважати знахідку доказом життя, вона має бути не просто пояснюваною біологією, а неможливою без неї.
Якщо висновки про теплий і вологий клімат підтвердяться, це означатиме, що мільярди років тому в нині безжальному та пустельному кратері Єзеро могли існувати умови, близькі до тропічних – і, можливо, навіть зародки життя.