На заході Казахстану виявили рештки дрону, який, ймовірно, належав українській стороні. Дрон упав та вибухнув біля селища у Західно-Казахстанській області, створивши вирив у землі. Місцеві влади та поліція прибули на місце події. Міністерство оборони Казахстану заявило про посилення контролю за повітряним простором та вжиття додаткових заходів для запобігання подібним інцидентам. Також міністерство контактувало з українською стороною для встановлення власника дрону.
Позначка: Казахстан
Росія дасть “дружнім” країнам кредити на 1,8 трлн рублів
Росія планує видати “дружнім” країнам кредити на суму 1,8 трлн. рублів протягом наступних трьох років, що на 14% більше, ніж попередньо планувалося. Головними отримувачами цих кредитів є стратегічні партнери Росії, такі як Білорусь, Вірменія, Киргизстан та Казахстан. Гроші будуть використані на різні проекти, зокрема на будівництво атомних електростанцій та підтримку експорту високотехнологічних товарів. Зазначено, що Росія має намір повернути 8 млрд доларів за вже надані кредити протягом наступних трьох років.
Атака на Оренбурзький завод вплинула на видобуток газу в Казахстані – ЗМІ
Українські дрони здійснили атаку на Оренбурзький газопереробний завод Газпрому, що спричинило зменшення видобутку на родовищі Карачаганак в Казахстані на 25-30%. За даними Reuters, сьогодні видобуток скоротився до 25-28 тис. тонн, що нижче звичайного рівня 35 тис.-35 тис. тонн. Хоча Оренбург може відновити постачання газу з Карачаганака частково, нормальний рівень постачання поки не відновлено. Важливо зазначити, що видобуток нафти і газу на Карачаганаку взаємопов’язані, і зниження видобутку газу може вплинути на видобуток нафти. Згаданий газ використовується для різних цілей, таких як підтримка тиску в пласті та виробництво електроенергії. Оренбурзький газопереробний завод є частиною міжнародного проекту KazRosGaz, який об’єднує Росію та Казахстан у переробці газу з родовища Карачаганак.
Ястремська програла в Китаї казахстанській тенісистці і вибула з турніру
Українська тенісистка Даяна Ястремська зазнала поразки в матчі другого раунду в Нінбо від Олени Рибакіної з Казахстану. Поєдинок склався з трьох сетів, і хоча Ястремська показала сильну гру у першому та другому сетах, вона врешті-решт програла у третьому. Рибакіна перемогла з рахунком 4:6, 7:6, 3:6 після напруженого протистояння.
Стало відомо число казахстанців, ліквідованих у війні на боці РФ
Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. За даними проєкту Хочу жить, відомо про 270 загиблих або зниклих казахстанців, які були завербовані в російську армію. Цей список вважається неповним, і реальна кількість загиблих може бути набагато вищою. Російські вербувальники шукають казахстанців як на території Казахстану, так і серед казахстанців, які проживають у Росії. Вони використовують інтернет-рекламу та фіктивні агентства з працевлаштування, щоб пропонувати “високооплачувану роботу в Росії”. Представники проєкту застерегли, що якщо не буде прийнято додаткових заходів для протидії російським вербувальним мережам, то Росія продовжить відправляти казахстанців на війну, де їм загрожує смерть. Ця ситуація стосується не лише Казахстану, але й інших країн, з яких військові найманці приєднуються до військових операцій проти України на боці Росії.
Стало відомо число казахстанців, померлих на війні в Україні на боці РФ
За даними проєкту “Хочу жить”, Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. Наразі відомо про 270 загиблих або зниклих найманців, яких завербували в російську армію. Серед них наймолодшим був 19-річний Богомолов Андрій, а найстаршим – 64-річний Ялфімов Олександр. Російські вербувальники діють через інтернет та фіктивні агентства, які пропонують високооплачувану роботу в Росії. Представники проєкту закликають уряд Казахстану зробити більше для протидії цим вербувальним мережам, щоб уникнути відправлення громадян на смерть у війну. У війні проти України на боці Росії беруть участь найманці з 48 країн.
Казахстан блокує фури до Росії, шукаючи підсанкційні товари
На кордоні між Казахстаном і Росією виникли проблеми з перевезенням вантажів. Митники затримали близько 2,5 тисяч вантажівок з Китаю через посилені перевірки на виявлення підсанкційних товарів, таких як електроніка, дрони, одяг та продукція західних брендів. Це спричинило багатокілометрові затори на кордоні. Тепер усі рейси з Китаю в напрямку Росії та Білорусі направляють на додатковий огляд, що призвело до підвищення тарифів і пошуку альтернативних маршрутів. Експерти вважають, що це посилення контролю та дотримання санкцій західних країн може стати новою реальністю для перевізників.
Путін визнав збиття літака AZAL перед Алієвим
Голова правлячого режиму Росії Володимир Путін зустрівся з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим у Душанбе (Таджикістан) в четвер, 9 жовтня. Він фактично визнав відповідальність Росії за аварію лайнера авіакомпанії AZAL, яка сталася в грудні торік. Про це повідомляють пропагандистське інформагентство РИА Новости.
Російський диктатор визнав, що “трагедія з літаком сталася в небі над Росією”, але зараз же поквапився додати, що однією з “причин” авіакатастрофи нібито стали українські безпілотники, що залетіли в повітряний простір РФ.
За його версією, в день трагедії на територію Росії вторглися три українські дрони, а дві ракети, випущені російськими силами ППО, вибухнули за кілька метрів від літака, хоч і “не вразили його”.
Лайнер, у якому перебували 62 пасажири і п’ять членів екіпажу, був зачеплений “швидше за все, уламками, а не вражаючими бойовими елементами”, переконував його Путін.
Внаслідок тієї авіакатастрофи загинули 38 людей.
Також глава Кремля нагадав Алієву, що вже вибачався за те, що трагедія “сталася в російському небі”. Він тоді “висловив співчуття” сім’ям загиблих під час аварії лайнера, який був підбитий у небі над Грозним і потім звалився на території Казахстану.
За словами Путіна, у день трагедії екіпажу азербайджанського лайнера начебто “було запропоновано здійснити посадку в Махачкалі”. Путін під час розмови з Алієвим стверджував, що льотчики вирішили йти до аеропорту базування.
Росія дасть правову оцінку діям усіх посадових осіб у зв’язку з катастрофою літака AZAL, резюмував Путін.
Путін перед Алієвим визнав відповідальність Росії за аварію лайнера авіакомпанії AZAL pic.twitter.com/fCSeCuGCTh— Максим (@lipcansmaks1) October 9, 2025
Як відомо, літак Embraer, що належав Azerbaijan Airlines і виконував рейс із Баку до Грозного, потрапив під російський обстріл поблизу Грозного.
Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що відповідальність за катастрофу лежить на представниках РФ. Азербайджан готує міжнародний позов проти РФ через аварію літака AZAL
У Казахстані засудили колишнього “вагнерівця”
Суд у Казахстані засудив 22-річного Тимура Пралієва, колишнього найманця російської приватної військової компанії Вагнер, до п’яти років колонії середнього рівня безпеки. Про це інформує Orda у четвер, 9 жовтня.
Його визнали винним у тяжкому злочині проти миру та безпеки людства.
За даними слідства, восени 2022 року мешканець Алмати добровільно приєднався до Вагнера та воював на боці Росії проти України, зокрема під Бахмутом, де отримав кілька нагород. Також він брав участь у бойових діях у Малі, після чого отримав російський паспорт, не вийшовши з громадянства Казахстану.
Згодом Пралієв залишив службу, лікувався у Білорусі та Росії, а згодом спробував нелегально перетнути кордон між Мексикою та США. У січні 2024 року його затримали в Техасі з двома паспортами, грошима та дроном. Після короткого арешту в США колишнього найманця депортували до Казахстану.
Суд у Казахстані конфіскував у Пралієва понад 5,5 тисяч доларів і визнав ці кошти злочинно набутими. Також у нього вилучили медалі, документи та банківські картки, які підлягають знищенню. Виїзд громадян Казахстану за кордон для участі в бойових діях переслідується законом. Кримінальний кодекс країни передбачає відповідальність за статтями “Найманство” та “Участь в іноземних збройних конфліктах”.
Раніше суд казахстанського міста Сатпаєва засудив до 4,6 року колонії казахстанця, що воював у лавах ПВК Вагнер проти України.
Крок у бік ЄС та України: який сюрприз готує Путіну Казахстан
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив за початок прямих переговорів між Україною та Росією на найвищому рівні. Він зазначив, що Казахстан готовий виступити як місце для цих переговорів, якщо це буде потрібно. Під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, Токаєв обговорив також питання торговельно-економічного співробітництва. Експерти вважають, що заява Токаєва показує підтримку сторони Європи і України у конфлікті з Росією. Також варто відзначити, що Росія має намір продовжувати співпрацю з Казахстаном. Токаєв також висловив готовність надати всі необхідні послуги для проведення зустрічі на найвищому рівні між Росією та Україною.