У Одесі виявили злочинну групу, яка шахрайською схемою виводила гроші під приводом інвестицій в фіктивні компанії. Зловмисники створювали вебсайти неіснуючих компаній з неправдивою інформацією про можливості інвестування. Потенційним інвесторам пропонували реєстрацію та вкладення грошей, які насправді зникали на криптогаманцях злочинців. Групу очолював 28-річний житель Одеси, який залучив спеціаліста з ІТ і операторів колл-центру. Поліція встановила, що шахраї заробили понад 24 млн гривень. Наразі затримано восьмеро учасників групи, ще одного розшукують. Їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Жертвами шахраїв стали понад 1500 людей, включаючи іноземців, які втратили загалом 92 тисячі доларів.
Позначка: Інвестиції
-
Україна залучила від ЄІБ 300 млн євро на газ
Нафтогаз та Європейський інвестиційний банк уклали угоду на кредит у розмірі 300 млн євро, які будуть використані для закупівлі газу. Гроші підуть на формування довгострокових запасів газу для забезпечення стабільних поставок під час зими. Угода передбачає, що Нафтогаз зобов’язався вкласти еквівалентну суму в проекти з відновлюваної енергетики та декарбонізації. Президент ЄІБ Надя Кальвіньо відзначила, що це фінансування сприятиме зміцненню енергетичної безпеки України взимку і надасть підтримку громадам та бізнесу.
-
Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА
Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група висловила незадоволення роботою Агентства з управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Компанія заявила, що АРМА не розкриває ключові дані про активи груп компаній Моршинська та Юнігран, що ускладнює участь у конкурсах на управління цими активами. Геологічна інвестиційна група вважає, що подібні ситуації можуть призвести до повторення проблем з попереднім управлінням активами, зокрема з Керамбудом. Компанія також висловила занепокоєння тим, що учасники конкурсів мають обмежений час на підготовку документів, а деякі умови конкурсів можуть бути недостатньо прозорими. Геологічна інвестиційна група сподівається на проведення реформ у роботі АРМА за новим законом, який передбачає обов’язкове розкриття інформації та формування політики агентства через уряд.
-
Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США
Найбагатша людина Єгипту Нассеф Савіріс планує вкласти до $50 млрд в інфраструктурні проекти у США. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, що на інфраструктурних інвестиціях у США сфокусується компанія, утворена в результаті об’єднання його виробника хімікатів і добрив OCI Global з будівельною Orascom Construction його сім’ї.
“Ми хочемо зосередити наступний етап нашого бізнесу на області, де ми бачимо найбільші можливості – інфраструктуру”, – заявив мільярдер.
Передбачається, що об’єднаний бізнес, серед іншого, виграє від різкого зростання витрат на дата-центри. Компанія планує найближчим десятиліттям інвестувати в американську інфраструктуру як власний капітал, так і кошти партнерів. -
Договір про надра: США здійснили першу інвестицію
Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) внесла свій перший внесок у Інвестиційний фонд відбудови США-Україна на суму 75 мільйонів доларів, яку поділила з Україною. Загалом фонд буде мати 150 мільйонів доларів. Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко зазначила, що це важливий крок у роботі Фонду, який починає свою діяльність. Перші проєкти будуть спрямовані на енергетику, інфраструктуру та критичні мінерали. Україна планує реалізувати три проєкти до кінця 2026 року. Фонд будується на принципі рівності: обидві сторони беруть на себе однакові фінансові зобов’язання. Це відкриває можливості для розвитку виробництва, створення робочих місць та технологічних рішень, що сприятимуть економіці та безпеці України. Свириденко вважає, що американські інвестиції можуть забезпечити безпеку для обох країн. Також відомо, що на початку травня президент Зеленський повідомив про ратифікацію угоди про надра.
-
Метінвест вкладе майже 500 млн у енергонезалежность Північного ГЗК
Метінвест інвестує 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному гірничозбагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі. Про це повідомила пресслужба холдингу у середу, 10 вересня.
Вказано, що в межах стратегічної програми із забезпечення енергетичної незалежності підприємств, з липня на Північному ГЗК ввели в роботу два газових генератора електричної енергії. За два місяці експлуатації ці установки згенерували 1040 МВт·год електроенергії, що дозволило отримати економічний ефект у розмірі 2,3 млн грн.
Друга черга цього проєкту передбачає уведення в експлуатацію на Північному ГЗК ще двох подібних установок, які будуть під’єднані до мереж головної понижувальної підстанції. Загалом їх буде чотири.
“Для того, щоб наші підприємства могли забезпечувати стабільний видобуток руди та виробництво товарної ЗРС, ми маємо бути енергетично незалежними і менш чутливими до зовнішніх факторів. Саме для цього ми інвестуємо 473 млн гривень у будівництво власних енергоджерел на Північному ГЗК, зокрема, у впровадження газової генерації”, – розповів начальник відділу енергоменеджменту ГЗК Метінвесту Максим Стрілець.
За його словами, це сприятиме зменшенню витрат на закупівлю електроенергії, забезпечуватиме балансування при обмеженні постачання електричної потужності підприємства, та дозволятиме безаварійно і безпечно для обладнання зупиняти підприємство під час відключень від основного живлення. Усі ці чинники підсилюватимуть життєстійкість ГЗК. -
У Метінвесті назвали приоритетні заводи в Україні для інвестицій
Компанія Метінвест планує інвестувати в промислові підприємства в Україні, зокрема у Північний ГЗК та Каметсталь. Основний акцент зроблено на модернізацію Північного ГЗК, де будується установка для згущення відходів та розглядається проєкт модернізації випалювальних машин. На заводі Каметсталь також проведено капремонт доменної печі та відновлено обладнання конвертера. У майбутньому планується відновлення іншого обладнання на цьому заводі. Крім того, Метінвест є одним з найбільших інвесторів в українську економіку, здійснивши значні інвестиції в цей регіон. Компанія також постачатиме сталь для атомних електростанцій у Великій Британії.
-
Китай відмовився інвестувати в газовий проєкт РФ – розвідка
Китай відмовився інвестувати в проєкт російського Газпрому на трубу завдовжки 2,6 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що згоди на новий газопровід, який міг би компенсувати Газпрому близько п’ятої частини втраченого експорту до Європи, Кремль домагається від Китаю вже майже 20 років.
Під час зустрічі в Пекіні сторони обмежилися лише меморандумом про наміри – контракт на постачання газу досі не уклали.
Як повідомляється, фінансувати проєкт на трубу завдовжки 2,6 тис. км Газпром буде змушений самостійно. Остаточна ціна ще не узгоджена: Китай наполягає на рівні внутрішніх російських тарифів – 120-130 доларів за тисячу кубів, натомість Москва пропонує діапазон 265-285 доларів – аналогічно Силі Сибіру-1.
Будівництво оцінюється у 25 млрд доларів і значно посилить фінансовий тиск на Газпром, який фактично субсидує китайських споживачів.
За даними розвідки, на сьогодні газовий бізнес російської корпорації залишається збитковим. Торік її втрати становили 11,6 млрд доларів, у першій половині цього року сягнули вже 134 млн дол.
Як відомо, грошові резерви Газпрому скорочуються третій рік поспіль: із 33 млрд доларів на початку 2022 року до 6,7 млрд доларів у червні 2025-го. Після новини про підписання меморандуму акції Газпрому різко впали, а капіталізація знизилася на 1,24 млрд доларів. -
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки -
У ЄС оцінили інвестиції в оборонну індустрію Києва
У Європейському Союзі висловили оптимізм щодо потенційних інвестицій у розвиток української оборонної промисловості. Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що європейські країни активно розглядають можливість використання нового механізму позик, розрахованого на 150 мільярдів євро, для фінансування оборонної сфери України. Про це в неділю, 23 серпян, повідомляє УНІАН.
За словами єврокомісара, вже найближчим часом будуть оголошені дані про кількість країн-членів ЄС, які подали запити на отримання коштів із зазначеного фонду. Він також зазначив, що інтерес до цього механізму досить великий, і очікується, що в листопаді стане відомо, яка частка цих позик буде спрямована на підтримку України.
Кубілюс відзначив, що деякі країни вже висловили намір використовувати позики саме для України. Утім, точних цифр щодо таких запитів наразі немає.
Як повідомляє видання, раніше чиновник закликав європейські країни активніше інвестувати в українську оборонну індустрію та висловлював стурбованість через недостатню кількість заявок на кредити для закупівель українських військових технологій. Тепер же він відзначив помітне покращення ситуації.
“Зараз я значно оптимістичніший”, – підкреслив Кубілюс.
Разом із тим Кубілюс утримався від коментарів щодо перспектив фінансування закупівлі американської зброї на суму 90 мільярдів доларів, про яку раніше згадував президент України Володимир Зеленський після зустрічей у Вашингтоні. За його словами, нині ЄС демонструє більш узгоджені та об’єднані дії у співпраці з партнерами зі США.
Кубілюс також наголосив на взаємному інтересі між українською та європейською оборонними індустріями.
“Українська оборонна індустрія визначна своїми досягненнями. І, думаю, багато європейських країн, бізнес-індустрій мають чимало інтересу посилити свою інтеграцію”, – відзначив Кубілюс.
Раніше повідомлялося, що комітет постійних представників ЄС на рівні послів схвалив мандат для переговорів з Європарламентом щодо запуску Європейської програми оборонної промисловості (EDIP). Вона передбачає виділення загалом €1,5 млрд у вигляді грантів до кінця 2027 року, з яких €300 млн спрямують на підтримку оборонного комплексу України.
Власне виробництво: чи забезпечить Україна себе зброєю