У Китаї так і не підтвердили заяви російського диктатора Володимира Путіна про нібито укладену угоду щодо газопроводу Сила Сибіру-2, якою Росія постачала б газ до Китаю. Про це у середу, 3 вересня, пише The Moscow Times.
Про те, що трубопровід, який обговорюється майже 20 років, нарешті буде побудований, у вівторок повідомив голова Газпрому Олексій Міллер. За його словами, у процесі візиту Путіна до Китаю було підписано “юридично зобов’язуючий меморандум”. Зазначалося, що із врахуванням діючих труб обсяги поставок газу зростуть до 106 млрд кубометрів на рік.
У середу заяви Міллера повторив Путін.
“Нарешті, знайшли консенсус сторони, що переговорюються”, – сказав він, завершуючи візит. “Все-таки Газпром одна з наших провідних компаній. У нього з’являються, розширюються нові ринки. В цілому це через Монголію у нас буде 50 млрд (кубометрів). В цілому вийде понад 100 мільярдів кубічних метрів газу”, – сказав Путін.
Однак за три дні поїздки Путіна підтвердження від Китаю так і не було, зазначає The Washington Post. Нічого не сказав про трубопровод Сі Цзіньпін, мовчить про нього й китайська CNPC – покупець газу Газпрому.
Китайські держЗМІ також про газові угоди не писали, зазначає Financial Times. В офіційному комюніке щодо підсумків переговорів Сі, Путіна і Президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха інфраструктуру та енергетичні проекти Сила Сибіру-2 не згадуються.
Заяви Росії про газопровід були “дещо передчасними”, зазначає Віктор Гао, голова Китайського інституту енергетичної безпеки: “Це скоріше (сигнал) про наміри.
“Юридично зобов’язуючий меморандум без ціни і термінів не є фінальною угодою”, – згоден Олександр Габуєв, директор Carnegie Russia Eurasia Center.
“Реальною угодою”, за його словами, стала домовленість качати більше газу по наявних трубах – Силі Сибіру-1 (додатково 6 млрд кубометрів) і Далекосхідному маршруту (2 млрд). Що стосується Сили Сибіру-2, то Китай сигналізував “так, ми зацікавлені, ми приймаємо маршрут через Монголію – але давайте поговоримо про ціну та умови”, пояснив Габуєв FT.
Напередодні повідомлялося, що Путін випросив у Сі експорт північних оленів до Китаю.
Позначка: Газпром
-
Китай не підтвердив заяви РФ про газопровід – ЗМІ
-
Росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу Сила Сибири 2
Російський Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Про це заявив глава Газпрому Олексій Міллер, передають росЗМІ у вівторок, 2 вересня.
За його словами, за підсумками переговорів у Пекіні, транзитний газопровід проходитиме через Монголію. Очікується, що постачання газу за новою домовленістю здійснюватиметься протягом 30 років обсягом 50 мільярдів кубометрів на рік.
Також досягнуто згоди про збільшення поставок через газопровід Сила Сибіру з 38 до 44 млрд кубометрів на рік.
Що ж стосується валюти розрахунків, то за словами Міллєра вона здійснюється в поточний період – 50% у рублях та 50% у валюті.
Водночас ціна постачання газу для Китаю, за словами глави Газпрому, об’єктивно нижча, ніж для Європи через начебто коротший шлях і нижчі витрати на транспортування.
Раніше повідомлялося, що проєкт газопроводу Сила Сибіру 2, який необхідний, щоб замінити російському Газпрому втрачений європейський ринок, просувається вкрай повільно через позицію, яку зайняв Китай. -
США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому
США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом. -
Суд у Нідерландах арештував активи “дочки” Газпрому
Суд у Амстердамі вирішив арештувати активи компанії Gazprom Neft Middle East (GNME), яка є дочірньою структурою Газпрому нафти. Інвестор Alcazar Capital Partners з Кайманових островів подав позов, стверджуючи, що GNME володіє майном, яке належить уряду Іракського Курдистану, і може бути використане для погашення боргу. GNME брала участь у видобутку нафти й газу в Курдистані, але виникли спори щодо несплати боргу уряду Курдистану. Alcazar намагалася відстояти свої права в різних країнах, включаючи Нідерланди, і суд в Амстердамі підтримав їхні вимоги, вирішивши арештувати майно компанії GNME.
-
Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років
Російська компанія “Газпром” за період з січня по липень 2025 року значно зменшила поставки газу до Європи в порівнянні з попереднім роком. Це призвело до втрати Росією своїх позицій на європейському газовому ринку. З початку року “Газпром” повністю припинив транзит газу через Україну. Збільшення поставок газу через Турецький потік на 7% не врятувало ситуацію. Компанія змушена зменшувати видобуток газу внаслідок скорочення експорту. Російська влада шукає способи використання надлишкового газу всередині країни, оскільки спроби знайти нові ринки для експорту газу не увінчалися успіхом.
-
У Молдові скасували ліцензію “дочки” Газпрому
Національне агентство енергетичного регулювання Молдови вирішило відкликати ліцензію на постачання газу у дочірньої компанії російського Газпрому Moldovagaz. З 1 вересня державна компанія Energocom перейме її функції для забезпечення постачання газу близько 800 тис. споживачам. Уряд повинен визначити компанію, яка буде постачати газ до Придністров’я. Energocom використовуватиме ціни Moldovagaz до затвердження нових тарифів. Представник Moldovagaz зазначив, що компанія прийняла рішення НАРЕ і почне процес зміни постачальника газу без негативних наслідків для споживачів. Газпром заявив про припинення постачання газу до Молдови через невиконання платежів, на що Молдова відповіла загрозою арбітражу та націоналізацією активів російської компанії.
-
США востаннє відклали санкції проти нафтової компанії з Сербії
США вп’яте і востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS, що належить росіянам. Про це повідомляє інформаційне Reuters.
Відстрочка економічних обмежень триватиме ще один місяць, але подальше їхнє продовження буде неможливим.
“Пріоритет для нас – підтримка стабільного постачання нафтопродуктів та виключення NIS із списку санкцій OFAC. Найважливішим чинником для цього є прогрес у діалозі між США та Росією”, – наголосила міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
Як ми вже писали у квітні, сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському Газпрому, фактично втратила можливість постачати нафту на ринок Сербії через санкції США. NIS – один з останніх нафтових активів Росії в Європі.
Газовий шантаж провалився: Газпром зазнає рекордних втрат -
Суд у Гаазі скасував арешт активів Газпрому
Окружний суд Гааги зняв арешт з активів Газпрому у двох нідерландських компаніях – Wintershall Noordzee та Gazprom International Projects B.V. Про це інформують росЗМІ у вівторок, 22 липня.
Арешт було накладено в межах позовів українських компаній, котрі намагаються стягнути компенсацію за активи, втрачені після початку повномасштабного вторгнення Росії.
Спершу суд погодився з арештом, однак зрештою визнав, що на компанію поширюється державний імунітет РФ.
У березні 2024 року Газпром намагався продати свої активи у Північному морі. На аукціон були виставлені 50% у Wintershall Noordzee та 100% у Gazprom International UK Limited, яка володіє частками в консорціумах з розробки родовищ Сілліманіт та Вінгейт. Початкова ціна пакету становила 344 млнєвро. -
Зеленський зробив заяву щодо Газпрому
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна готує конкретні кроки для стягнення з російської корпорації Газпром коштів за рішеннями міжнародних арбітражів.
Глава держави обговорив з главою Нафтогазу Сергієм Корецьким шляхи виконання арбітражних рішень на користь України в контексті підготовки наради з послами й оновлення завдань для дипломатії.
За словами Зеленського, на сьогодні Україна вже має кілька позитивних рішень міжнародних арбітражів на загальну суму $6,9 мільярда.
“Це абсолютно справедливі рішення, які демонструють відповідальність Росії та Газпрому й утверджують силу міжнародного права. Готуємо конкретні кроки для стягнення цих коштів, і завтра українські посли отримають відповідні доручення”, – заявив президент. -
Кіберфахівці ГУР атакували мережу російського Газпрому
Кіберкорпус ГУР 17 липня завдав удару по мережевій інфраструктурі російського ПАТ Газпром, знищивши критичні бази даних, резервні копії та сервери дочірніх компаній. Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на джерело в ГУР.
Внаслідок кіберудару завдано суттєвих збитків мережевій інфраструктурі російського газового монополіста, зокрема ліквідовано великий обсяг баз даних та встановлено спеціальне програмне забезпечення. Укрінформ За результатами операції відключено доступ до інформаційної системи Газпрому системних адміністраторів (близько 20000 сисадмінів), встановлено програмне забезпечення на сервери Газпрому, яке надалі знищуватиме дані інформаційної системи російської компанії. Укрінформ Також знищено:- резервні копії даних інформаційної системи Газпрому;
- бази даних близько 390 дочірніх компаній Газпрому та його філіалів, серед яких – “Газпром Тепло Енерго”, “Газпром Обл Енерго”, “Газпром Енергозбит“ та сотні інших;
- дані кластерів серверів 1С (10 серверів надзвичайно високої потужності) разом зі всіма файлами (договори, накази, розпорядження) Газпрому та дочірніх компаній;
- дані допоміжних систем;
- бази даних систем аналітики трубопроводів, клапанів, датчиків, помп та іншого. Видалено серверів з аналітикою роботи систем SCADA відповідальних за керування технічною інфраструктурою;
- операційні системи на доступних серверах та пошкоджено BIOS.
Укрінформ До цього, кіберфахівці Головного управління розвідки МОУ атакували інфраструктуру головного підрядника російського Газпрому, компанію Газстройпром.
Раніше кіберугруповання BO Team та Український кіберальянс, у координації з військовою розвідкою України, здійснили масштабну атаку на інфраструктуру компанії Гаскар Интеграция – одного з ключових постачальників безпілотників для російської армії.