Позначка: Газпром

У Путіна виникли проблеми із Сі Цзіньпіном – ЗМІ

Російсько-китайські переговори про будівництво нового трубопроводу Сила Сибіру-2 досі не привели до угоди за ключовими параметрами багатомільярдного проекту. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 7 жовтня.

Зазначається, що російському диктатору Володимиру Путіну під час візиту до Китаю у вересні так і не вдалося домовитися з Сі Цзіньпіном про ціну нових поставок, обсяг яких має становити 50 млрд кубометрів на рік. Залишилися не узгодженими також інвестиційні умови проекту та терміни початку прокачування газу.

Навіть якщо угоду вдасться укласти наступного року, будівництво труби займе не менше п’яти років, і ще стільки ж знадобиться, щоб вивести Силу Сибіру-2 на проектну потужність. За словами одного з джерел, у Газпромі не очікують виходу газопроводу на заплановані обсяги раніше 2034-35 рр., якщо постачання стартують 2031-го.

Зараз Газпром качає до Китаю 38 млрд кубометрів газу щорічно – запущеним у 2019 році трубопроводом Сила Сибіру-1. З 2027 року також почнуться постачання далекосхідного маршруту обсягом 12 млрд кубів щорічно.

У середньому, за даними Мінекономрозвитку, газ Газпрому коштує Китаю 248 доларів за тисячу кубометрів. Це на 38% менше, ніж платять інші клієнти Росії у далекому зарубіжжі. Наступного року, згідно з матеріалами проекту бюджету РФ, ціна газу для КНР знизиться до 240 доларів і буде на 37% нижчою, ніж для інших покупців Газпрому.

Нагадаємо, у вересні росЗМІ заявивили, що Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Подарунок Китаю. Росія запустить новий газопровід

США накладуть санкції на нафтову компанію NIS – президент Сербії

У вересні президент Сербії Александар Вучич оголосив, що з 1 жовтня США введуть санкції проти сербської нафтової компанії NIS, яка належить російським компаніям. NIS управляє НПЗ у Сербії та забезпечує поставки нафтопродуктів на Балканах. Ці санкції можуть ускладнити роботу компанії та поставки сировини через хорватський нафтопровід. США вже кілька разів відкладали введення санкцій проти NIS, але цього разу це рішення має набути чинності.

У Росії заявили про атаку на завод Газпрому

У Росії відбулася терористична атака на нафтохімічний завод Газпрому в республіці Башкортостан. Два безпілотники літакового типу напали на підприємство, в результаті чого на заводі спалахнула пожежа. За керівником регіону, загиблих та постраждалих немає, але зараз триває ліквідація наслідків пожежі. Дані про ступінь пошкоджень ще з’ясовуються. У соцмережах поширили відео пожежі на заводі, а також інформацію про те, що українські безпілотники нанесли удар по заводу з великої відстані. Газпром нафтохім Салават виробляє різноманітні нафтопродукти і хімічні речовини.

Китай не підтвердив заяви РФ про газопровід – ЗМІ

У Китаї так і не підтвердили заяви російського диктатора Володимира Путіна про нібито укладену угоду щодо газопроводу Сила Сибіру-2, якою Росія постачала б газ до Китаю. Про це у середу, 3 вересня, пише The Moscow Times.
Про те, що трубопровід, який обговорюється майже 20 років, нарешті буде побудований, у вівторок повідомив голова Газпрому Олексій Міллер. За його словами, у процесі візиту Путіна до Китаю було підписано “юридично зобов’язуючий меморандум”. Зазначалося, що із врахуванням діючих труб обсяги поставок газу зростуть до 106 млрд кубометрів на рік.
У середу заяви Міллера повторив Путін.
“Нарешті, знайшли консенсус сторони, що переговорюються”, – сказав він, завершуючи візит. “Все-таки Газпром одна з наших провідних компаній. У нього з’являються, розширюються нові ринки. В цілому це через Монголію у нас буде 50 млрд (кубометрів). В цілому вийде понад 100 мільярдів кубічних метрів газу”, – сказав Путін.
Однак за три дні поїздки Путіна підтвердження від Китаю так і не було, зазначає The Washington Post. Нічого не сказав про трубопровод Сі Цзіньпін, мовчить про нього й китайська CNPC – покупець газу Газпрому.
Китайські держЗМІ також про газові угоди не писали, зазначає Financial Times. В офіційному комюніке щодо підсумків переговорів Сі, Путіна і Президента Монголії Ухнаагійна Хурелсуха інфраструктуру та енергетичні проекти Сила Сибіру-2 не згадуються.
Заяви Росії про газопровід були “дещо передчасними”, зазначає Віктор Гао, голова Китайського інституту енергетичної безпеки: “Це скоріше (сигнал) про наміри.
“Юридично зобов’язуючий меморандум без ціни і термінів не є фінальною угодою”, – згоден Олександр Габуєв, директор Carnegie Russia Eurasia Center.
“Реальною угодою”, за його словами, стала домовленість качати більше газу по наявних трубах – Силі Сибіру-1 (додатково 6 млрд кубометрів) і Далекосхідному маршруту (2 млрд). Що стосується Сили Сибіру-2, то Китай сигналізував “так, ми зацікавлені, ми приймаємо маршрут через Монголію – але давайте поговоримо про ціну та умови”, пояснив Габуєв FT.
Напередодні повідомлялося, що Путін випросив у Сі експорт північних оленів до Китаю.

Росія та Китай підписали угоду про будівництво газопроводу Сила Сибири 2

Російський Газпром та китайська CNPC підписали юридично зобов’язуючий меморандум про будівництво трубопроводу Сила Сибири 2 для поставок газу з Ямала до Китаю. Про це заявив глава Газпрому Олексій Міллер, передають росЗМІ у вівторок, 2 вересня.

За його словами, за підсумками переговорів у Пекіні, транзитний газопровід проходитиме через Монголію. Очікується, що постачання газу за новою домовленістю здійснюватиметься протягом 30 років обсягом 50 мільярдів кубометрів на рік.

Також досягнуто згоди про збільшення поставок через газопровід Сила Сибіру з 38 до 44 млрд кубометрів на рік.

Що ж стосується валюти розрахунків, то за словами Міллєра вона здійснюється в поточний період – 50% у рублях та 50% у валюті.

Водночас ціна постачання газу для Китаю, за словами глави Газпрому, об’єктивно нижча, ніж для Європи через начебто коротший шлях і нижчі витрати на транспортування.
Раніше повідомлялося, що проєкт газопроводу Сила Сибіру 2, який необхідний, щоб замінити російському Газпрому втрачений європейський ринок, просувається вкрай повільно через позицію, яку зайняв Китай.

США вшосте відтермінували санкції проти “дочки” Газпрому

США вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії. Про це заявила міністерка енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович у середу, 27 серпня, повідомляє Reuters.
Відстрочка діятиме до 26 вересня.
“Метою є виключення NIS із санкційного списку Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC)”, – цитує Reuters заяву міністерки.
OFAC спершу запровадило санкції проти Газпром нафти та її дочірніх структур 10 січня, надавши компанії 45 днів для виходу зі складу акціонерів NIS.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.

Суд у Нідерландах арештував активи “дочки” Газпрому

Суд у Амстердамі вирішив арештувати активи компанії Gazprom Neft Middle East (GNME), яка є дочірньою структурою Газпрому нафти. Інвестор Alcazar Capital Partners з Кайманових островів подав позов, стверджуючи, що GNME володіє майном, яке належить уряду Іракського Курдистану, і може бути використане для погашення боргу. GNME брала участь у видобутку нафти й газу в Курдистані, але виникли спори щодо несплати боргу уряду Курдистану. Alcazar намагалася відстояти свої права в різних країнах, включаючи Нідерланди, і суд в Амстердамі підтримав їхні вимоги, вирішивши арештувати майно компанії GNME.

Газпром скоротив експорт до Європи до мінімуму за 50 років

Російська компанія “Газпром” за період з січня по липень 2025 року значно зменшила поставки газу до Європи в порівнянні з попереднім роком. Це призвело до втрати Росією своїх позицій на європейському газовому ринку. З початку року “Газпром” повністю припинив транзит газу через Україну. Збільшення поставок газу через Турецький потік на 7% не врятувало ситуацію. Компанія змушена зменшувати видобуток газу внаслідок скорочення експорту. Російська влада шукає способи використання надлишкового газу всередині країни, оскільки спроби знайти нові ринки для експорту газу не увінчалися успіхом.

У Молдові скасували ліцензію “дочки” Газпрому

Національне агентство енергетичного регулювання Молдови вирішило відкликати ліцензію на постачання газу у дочірньої компанії російського Газпрому Moldovagaz. З 1 вересня державна компанія Energocom перейме її функції для забезпечення постачання газу близько 800 тис. споживачам. Уряд повинен визначити компанію, яка буде постачати газ до Придністров’я. Energocom використовуватиме ціни Moldovagaz до затвердження нових тарифів. Представник Moldovagaz зазначив, що компанія прийняла рішення НАРЕ і почне процес зміни постачальника газу без негативних наслідків для споживачів. Газпром заявив про припинення постачання газу до Молдови через невиконання платежів, на що Молдова відповіла загрозою арбітражу та націоналізацією активів російської компанії.

США востаннє відклали санкції проти нафтової компанії з Сербії

США вп’яте і востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS, що належить росіянам. Про це повідомляє інформаційне Reuters.
Відстрочка економічних обмежень триватиме ще один місяць, але подальше їхнє продовження буде неможливим.
“Пріоритет для нас – підтримка стабільного постачання нафтопродуктів та виключення NIS із списку санкцій OFAC. Найважливішим чинником для цього є прогрес у діалозі між США та Росією”, – наголосила міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович.
Компанія NIS, у якій Газпром нафті належить 44,9%, Газпрому 11,3%, а уряду Сербії – 29,9%, управляє єдиним у Сербії нафтопереробним заводом у місті Панчеве під Белградом.
Як ми вже писали у квітні, сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському Газпрому, фактично втратила можливість постачати нафту на ринок Сербії через санкції США. NIS – один з останніх нафтових активів Росії в Європі.
Газовий шантаж провалився: Газпром зазнає рекордних втрат